Доходи населення Волинської області за 2005 – 2010 рр

 

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ,НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ  НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

 

 

 

 

 

Тема:

Доходи населення Волинської області

за 2005 – 2010 рр.

 

 

Виконав: студент

3 курсу, спец. 6507, 3групи

Гавва Владислав Вікторович   Перевірила:

Бойчук Наталія Степанівна

 

КРИТЕРІЙ	ОЦІНКА
Логічна послідовність викладу  матеріалу
Стислість і точність формулювань
Обґрунтованість висновків  та  пропозицій (зв’язок пропозицій з результатами проведеного аналізу, самостійність суджень, конкретність пропозицій, аргументованість висновків)
Відповідність вимогам до оформлення

 

 

 

 

 

 

 

КИЇВ-2012

ПЛАН

Вступ

1.Теоретичні  аспекти визначення доходів населення

1.1 Доходи населення та джерела  їх формування

1.2 Фактори, що впливають на доходи населення

2. Аналіз доходів  населення Волинської області

2.1 Аналіз доходів населення

2.2 Характеристика основних причин  змін у доходах населення Волинської  області

3. Пропозиції щодо підвищення  розміру доходів населення у  Волинській області

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Актуальність обраної теми полягає в підвищенні рівня життя населення за рахунок збільшення його доходів.

Метою дослідження є обґрунтування   пропозицій прикладного характеру щодо підвищення рівня доходів населення Волинської області.

Завданнями данного дослідження є:

• Визначення доходів населення Волинської області;
• Визначення джерел формування доходів населення Волинської області;
• Визначення факторів, що впливають на формування доходів населення Волинської області;
• Визначення причин змін доходів населення та висування пропозицій щодо підвищення рівня доходів населення Волинської області.

Предметом цього дослідження є теоретичні, методологічні, прикладні аспекти формування доходів населення Волинської області та розробки пропозицій щодо підвищення доходів населення Волинської області.

Об'єктом дослідження є доходи населення Волинської області.

У процесі підготовки виступу використано матеріали законодавчих та виконавчих органів влади України, публікації фахових видань, газетні статті,  методи економічних досліджень тощо.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ  1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВИЗНАЧЕННЯ ДОХОДІВ НАСЕЛЕННЯ

1.1 ДОХОДИ  НАСЕЛЕННЯ ТА ДЖЕРЕЛА ЇХ ФОРМУВАННЯ

Вартість  робочої сили є своєрідною основою  усієї системи доходів від  суспільної праці.

Політика  доходів, що здійснюється суспільством, являє собою важливу складову загальної соціально-економічної  політики, оскільки показники доходів  населення є характеристиками рівня  життя й економічними характеристиками одночасно.

Доходи населення — це інструмент для визначення рівня добробуту суспільства. Ринкова економіка, орієнтуючи населення на підвищення свого добробуту, передусім за рахунок трудової активності, ініціативи і підприємництва, поряд з підтриманням соціально-незахищених груп населення потребує державних гарантій забезпечення споживання для всіх громадян.

Доходи населення — це сукупність коштів і витрат у натуральному виразі для підтримання фізичного, морального, економічного й інтелектуального стану людини.

Розрізняють грошові і натуральні доходи. Формування грошових доходів здійснюється за рахунок  оплати праці працівників, виплат із соціальних фондів (соціальних трансфертів), підприємницьких доходів, доходів  від власності, доходів від особистого підсобного господарства та індивідуальної трудової діяльності, інших доходів (аліментів, гонорарів, благодійної  допомоги тощо).

Оплата праці — це винагорода за виконану роботу, а також оплата відпусток, святкових днів та іншого невідпрацьованого часу відповідно до трудового законодавства і колективних договорів. Окрім того, до цієї статті доходів відносять стимулюючі доплати і надбавки, премії й одноразові заохочувальні виплати, компенсаційні виплати, пов’язані з режимом роботи й умовами праці тощо. Розмір заробітної плати, регулярність її виплат найбільшою мірою визначає рівень життя населення, особливо його частини з низькими доходами. Своєчасність виплат заробітної плати — один із найважливіших факторів соціально-політичної ситуації в Україні.

До соціальних трансфертів належать пенсії, соціальна  допомога, стипендії, страхові компенсації, відшкодування витрат інвалідам, відшкодування  збитків репресованим громадянам.

В умовах ринкової економіки дедалі більшого значення набуває дохід від підприємницької  діяльності, що являє собою винагороду підприємцю за виконання ним своїх  функцій. Цей дохід формується за рахунок частини прибутку, що залишається  у розпорядженні підприємця після  виплати процентів за кредит і  повністю залежить від ефективності господарювання.

Рівень  доходів і заробітної плати осіб найманої праці, пов’язаних з малим  бізнесом, вищий, ніж у середньому по народному господарству або промисловості.

Недержавні  організації, особливо малі і середні, самостійно працюють на ринку, забезпечуючи зайнятість громадян без фінансової участі держави. Проте виникають  певні проблеми, пов’язані з формуванням  доходів, оплатою праці, розвитком  соціально-трудових відносин.

Особливостями формування доходів осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю і  малим бізнесом, є:

• нестійкість отримуваного доходу, оскільки справа ведеться на свій ризик;
• частина прибутку використовується на особисте споживання, частина може бути використана на інвестиції і розширення справи, якщо є можливість збуту продукції або наданих послуг;
• часто відсутній соціальний захист населення (не оплачується лікарняний лист, відпустка, не здійснюється оформлення на роботу, не робляться відрахування до небюджетних фондів);
• проблеми умов праці, її інтенсивності вирішуються, як правило, без урахування чинних норм.

Доходи населення від власності  включають:

• проценти за вкладами вкладникам кредитних організацій, Держбанку України і Зовнішеконбанку;
• виплати доходу за державними та іншими цінними паперами Держбанком і кредитними організаціями;
• завчасну компенсацію за вкладами громадян;
• доходи населення від продажу нерухомості на вторинному ринку житла.

Подальший розвиток мають доходи від придбання  засобів виробництва в приватну власність і ведення індивідуальної трудової діяльності.

У сучасних умовах в нашій країні виникає  додаткове джерело доходів працівників, зайнятих у суспільному виробництві, це — прибуток. За рахунок чистого  прибутку здійснюються такі види доходів, як доходи від інвестицій, інновацій, дивіденди, доходи монополій, соціальні  виплати і пільги тощо.

Натуральні  доходи включають продукцію особистого підсобного господарства, що використовується на особисте споживання, а також  трансферти в натуральній формі.

Виділяють номінальні і реальні доходи.

Номінальні доходи — це величина нарахованих виплат і натуральних видач. Реальні доходи — це номінальні доходи, скориговані на зміни цін на товари і тарифів на послуги. Індекс споживчих цін впливає на купівельну спроможність номінальних доходів населення:

    

де: Др — доходи реальні;

Дн — доходи номінальні;

Іц — індекс споживчих цін.

Номінальні і реальні доходи, а також розміри і динаміка основних доходів окремих груп населення, таких як заробітна плата, пенсії або стипендії, дають перше уявлення щодо рівня життя.

Для характеристики добробуту населення велике значення мають сукупні доходи (всього населення, сім’ї, окремого індивідууму, зростання  яких за умови незмінних цін і  податків (або їх меншого підвищення порівняно зі збільшенням доходів) свідчить про підвищення можливостей  задоволення потреб.

Сукупний  дохід охоплює всі види грошових доходів, а також вартість натуральних  надходжень, отриманих від особистого підсобного господарства і використаних на особисте (домашнє) споживання. Окрім  того, в сукупний дохід входить  вартість безплатних послуг, що отримуються  за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів і фондів підприємств (послуги  охорони здоров’я, освіти, дотації  на житло, транспорт, харчування тощо) (рис. 3.1).

Грошові і сукупні доходи поділяються  на загальні і чисті.

Загальні  містять усі надходження, і розраховуються до сплати податків і обов’язкових платежів.

Чисті доходи населення — це результат перерозподільних процесів. Це ті доходи, що залишаються  після здійснення зазначених платежів.

Чисті доходи коригуються з урахуванням натуральних  соціальних трансфертів.

До скоригованих чистих доходів відносять чисті  доходи і сальдо натуральних трансфертів.

До доходів  населення також належать кошти, які взяті у нього в борг.

Кінцеві доходи включають скориговані чисті  доходи і чисті борги населенню.

Відношення  суми кінцевих доходів до чисельності  населення являє собою середньодушовий  грошовий дохід.

Рис. 3.1. Структура сукупних доходів населення

 

Дедалі більшого значення сьогодні набуває визначення доходів домашніх господарств, що необхідно  для адресної допомоги населенню, раціонального  оподаткування.

Домашнє господарство — один із суб’єктів економічної діяльності, який забезпечує економіку ресурсами, насамперед трудовими і грошовими, а також використовує отримані кошти для забезпечення життєдіяльності людей.

Найчастіше  домашнє господарство за кількістю  членів збігається з сім’єю. Сім’я  — це споріднені особи, які спільно  проживають і ведуть спільне господарство. Проте в деяких випадках домашнє  господарство може складатися з кількох  сімей, а також використовувати  найману працю.

Бюджет  сім’ї складається з двох частин — дохідної і витратної. На доходи і витрати сімей впливають фактори, обумовлені типом сім’ї, який, у свою чергу, залежить від чисельного і соціально-демографічного складу, співвідношення працюючих і утриманців тощо, характеру зайнятості, рівня отримуваних доходів, забезпеченості житлом, предметами культурно-побутового характеру, місця проживання, характеру розселення, району проживання тощо.

 

1.2 ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ДОХОДИ НАСЕЛЕННЯ

Політика  доходів, що здійснюється суспільством, являє собою важливу складову загальної соціально-економічної  політики, оскільки показники доходів  населення є характеристиками рівня  життя й економічними характеристиками одночасно.

Доходи  населення - це інструмент для визначення рівня добробуту суспільства. Ринкова  економіка, орієнтуючи населення на підвищення свого добробуту, передусім  за рахунок трудової активності, ініціативи і підприємництва, поряд з підтриманням соціально-незахищених груп населення  потребує державних гарантій забезпечення споживання для всіх громадян.

Платоспроможний попит - це запропонована на ринку  потреба населення у товарах  і послугах. У кількісному відношенні попит відображається сумою грошових коштів, які можуть бути використані  населенням на купівлю товарів і  оплату послуг. Таким чином попит  виступає як потреба в матеріальних благах і послугах, обмежена платіжними можливостями. Чинники, що впливають  на формування платоспроможного попиту, можна класифікувати за трьома основними  групами: економічні, соціальні, демографічні.

Основним  чинником є грошові доходи населення. Їх величина залежить від ступеня  розвитку суспільного виробництва  і таких показників, як динаміка ВВП, обсяг промислової продукції  та продуктивність праці. На величину та структуру платоспроможності  впливають і такі фактори, як розмір податків, рівень заощаджень населення, величина індексу споживчих цін, а також розмір неплатежів. Вплив  перелічених чинників рівнозначний впливу зміни грошових доходів у  їх реальних розрахунках.