Динаміка структурного безробіття

Природна норма безробіття – це цілком ясно, що природне безробіття визначається конструкцією сучасного ринку робочої сили, регулюється його механізмами. М.Фрідмен, що заложив підвалини аналізу природного безробіття, ототожнював його норму з таким «рівнем безробіття, що є сумісним з реальними природними умовами функціонування ринку праці».

Для України, з її відносно низьким рівнем мобільності робочої сили, норма природного безробіття, ймовірно, може бути прийнятою на рівні 3,5-4%.

В Україні найвищі рівні безробіття характерні для кваліфікованих робітників з інструментом і робітників сфери обслуговування та торгівлі, що віддзеркалює спад виробництва в промисловості і скорочення попиту на робочу силу в сфері обслуговування внаслідок приватизації і стагнації обсягів виробництва. В найближчій перспективі реформування аграрного сектору неминуче призведе до стрімкого зростання безробіття і серед робітників сільського господарства.

Як правило, більше страждають від перерви в роботі особи старшого віку, які все життя працювали, звикли до такого статусу, вважають його незмінним (особливо таке уявлення про гарантовану довічну зайнятість характерне для людей, чия психологія була сформована за часів адміністративно-командної еко­номіки) і не в змозі змінити свою професію або, навіть, і кваліфікацію.

Молодь, як свідчать соціологічні дослідження, швидше адаптується до нової ситуації, легше погоджується на перекваліфікацію, скоріше знаходить собі роботу у незареєстрованому секторі економіки.

В більшості країн світу застійне безробіття більше притаманне жінкам, ніж чоловікам. В Україні ж рівні застійного безробіття — як, власне, і всі інші показники, визначені за методологією МОП і не пов'язані з реєстрацією — серед жінок нижчі.

Якщо безробіття в країні або в окремому регіоні загрожує соціальною кризою (вибухом), вважається, що воно досягло кри­тичного рівня. Визначається цей рівень (інколи його називають порогом) дією цілої низки факторів:

- загальною чисельністю безробітних;

- чисельністю безробітних протягом тривалого часу (як правило, більше року);

- наявністю у безробітних інших джерел існування (доходу) або власності;

- питомою вагою молоді в складі безробітних;

- системою соціального захисту безробітних;

- наявністю політичного каталізатора;

- особливостями соціо-психологічного клімату в суспільстві.

Зрозуміло, що чим більша чисельність населення не має роботи, насамперед протягом тривалого часу, тим нижчим є поріг, тобто тим нижчий рівень безробіття суспільство може пережити без соціальної катастрофи. Значною мірою підвищує цей поріг наявність інших джерел доходу або будь-якої власності.

Що стосується України, то виходячи з реальної ситуації на ринку праці, поширеності зайнятості на земельних ділянках і інших нерегламентованих форм трудової активності, обмеженого соціального захисту безробітних тощо, можна розраховувати на критичний поріг на рівні 15% по Україні в цілому, і приблизно 10-12% — в Донбасі.

2 АНАЛІЗ СТРУКТУРНОГО БЕЗРОБІТТЯ В УКРАЇНІ

Основні тенденції, що були притаманні ринку праці порівняно з 2008 роком, щодо економічної активності населення працездатного віку:

          збільшення рівня економічної активності з 71,7% до 72,3% населення відповідного віку;

          збільшення рівня зайнятості з 66,7% до 67 %;

          зменшений обсягів самостійної зайнятості - на 7,2%;

          зростання кількості безробітного населення;

          зменшення кількості вільних робочих місць (вакансій) на 4,7 %;

          зниження рівня працевлаштуванні незайнятого населення та збільшення допомоги державної служби зайнятості з 45,4% до 43,3%;

          зростання середньомісячної допомоги по безробіттю на 6,33%;

          зростання розміру середньомісячної номінальної заробітної плати на 33,7%;

          зростання реальної заробітної плати на 6,1%;

Через економічну кризу, прогнозують експерти з Міжнародної організації праці, на 2009 рік кількість безробітних у світі зросте на 20 мільйонів, і їхня кількість становитиме 210 млн. осіб.

За даними Держкомстату, за останній місяць лави українських безробітних вже збільшилися на 4 тисячі людей. Яка нині ситуація на ринку праці?

Ринок праці – це дзеркало економіки, соціально-економічних відносин в суспільстві. Зараз на багатьох підприємствах, особливо в сільській місцевості, незначна різниця між розміром матеріальної допомоги по безробіттю та рівнем заробітної плати. Як наслідок, втрачається мотивація людини до праці. У громадян немає економічної зацікавленості працювати, а у служби зайнятості – законодавчих підстав примусити їх до цього. На обліку в державній службі зайнятості станом на 1 серпня 2008 року перебувало 631,5 тис. незайнятих громадян, які шукали роботу, із них більш ніж половину складали мешканці сільської місцевості та жінки, понад третину – молодь у віці до 35 років. Офіційний статус безробітних на зазначену дату набули 96,8 відсотка незайнятих громадян, із них 72,7 відсотка отримували допомогу по безробіттю. Серед безробітних майже кожен другий раніше займав місце робітника, а кожен четвертий – посаду службовця або не мав професійної підготовки. Рівень зареєстрованого безробіття в цілому по країні на 1 серпня того року становив 2,2 відсотка від кількості населення працездатного віку, що на 0,3 відсоткового пункту менше, ніж на відповідну дату минулого року. Навантаження незайнятого населення, яке звернулося за сприянням у працевлаштуванні до державної служби зайнятості порівняно з червнем цього року не змінилося і становило 3 особи на 1 вільне робоче місце. За регіонами значення цього показника коливалося від 0,2 особи у м. Києві до 13 осіб у Хмельницькій області. За сприяння державної служби зайнятості у січні – липні 2008 року було праце влаштовано 677,8 тис. осіб, що на 4,8 відсотка більше, ніж у відповідному періоді минулого року Рівень працевлаштування незайнятих громадян у січні – червні того року порівняно з відповідним періодом минулого року зріс на 5,5 відсоткового пункту та становив 39,6 відсотка. Причому таке зростання спостерігалось в усіх регіонах країни. Зазначений показник знаходився в межах від 31,2 відсотка у Рівненській області до 67,4 відсотка у м. Києві.

Масове безробіття в Україні, на жаль, стає суворою реальністю. Кількість тих, хто вже втратив роботу, перевищила найпесимістичніші офіційні прогнози минулого року. Якщо невпинне скорочення робочих місць відбуватиметься такими темпами й надалі, країна матиме всі шанси перетворитися на майже "комуністичне" безкласове суспільство.

Точніше, будуть лише два умовні класи: по-справжньому багаті й усі решта - принижені й знедолені, змушені просто намагатися якось вижити. Адже останні статистичні та соціологічні дані ставлять під сумнів можливість існування вже не тільки "середнього", але й так званого "умовно середнього класу", до котрого донедавна належали ті, хто брав кредити на купівлю квартир та автівок.

Результати останніх соціологічних опитувань засвідчують, що абсолютна більшість українців констатує погіршення економічної ситуації (хоча з тим уже погоджуються і влада, і так звана політична еліта). Головним проявом цього для них є зростання цін та скорочення робочих місць. Або навпаки. Кількість респондентів, що дотримуються такої думки, вже наблизилася до 90 відсотків.

Офіційна статистика це теж засвідчує. За даними Держкомстату, кількість громадян, які перебували на обліку в службах зайнятості, у грудні минулого року становила 876,2 тис. Проте вже у січні цього року Україну накрила друга хвиля скорочень - на 30 січня кількість безробітних сягнула 930 тисяч. Щоправда, за перші два тижні лютого скорочення ніби призупинились. "Приріст" становив лише 1,9 тисячі. Але схоже на те, що це - тимчасове затишшя перед новою "бурею". Адже розвиток загальноекономічної та політичної ситуації в країні підштовхує саме до таких висновків.

Відповідно до останніх законодавчих нововведень, ті з новітніх безробітних, хто зареєструвався у центрах зайнятості пізніше 13 січня, можуть розраховувати на отримання допомоги лише через три місяці після реєстрації. Отже, далеко не всі, хто мав намір стати на законний облік, дізнавшись про це, поспішали офіційно підтверджувати свій статус. Адже, на думку пересічного громадянина, за три місяці може багато що змінитися. І загалом далеко не всі, хто не має офіційної роботи, реєструються у службах зайнятості. З різних причин.

Окрім цього, не варто занадто розраховувати на допомогу державної служби. Кількість бажаючих влаштуватися на роботу та співвідношення запропонованих місць - не на користь перших. Наприклад, у грудні на 10 вакансій претендувало. 96 безробітних.. Підтверджує, що кількість безробітних в нас реально більша за офіційну, як і те, що допомогу отримують не всі зареєстровані, й сама міністр праці та соціальної політики Людмила Денисова.

Із Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття у березні 2009р. на допомогу по безробіттю було витрачено 366,1 млн.грн. Середньооблікова кількість безробітних, які її отримували впродовж зазначеного місяця, становила 606,0 тис. осіб, або 68,9% від загальної кількості тих, що мали статус безробітного. Середній розмір допомоги у березні 2009р. становив 604,16 гри., то майже дорівнює законодавчо встановленому мінімальному рівню заробітної плати (605 гри.).

Зважимо й на інше - наприкінці минулого року прогнозувалося, що на 1 січня кількість тих, хто втратив роботу, в країні буде на рівні 900-940 тисяч осіб, а дефіцит Фонду соціального страхування, з якого виплачується, зокрема, й допомога з безробіття, в 2009 році може сягнути 1,4 млрд грн. Отже, гроші на виплати допомоги все одно доведеться шукати у тому ж дефіцитному Держбюджеті. Хоча й незрозуміло, з яких саме статей видатків.

Як би там не було, але кількість безробітних помітно зростає. А це неминуче відбивається на добробуті людей. Як свідчать результати опитування, проведеного у грудні 2008 року Центром соціальних досліджень "Софія" у всіх адміністративних центрах країни, категорія "забезпечених" і "багатих" людей звузилася протягом року з 10% до 6,2%. Скоротилася і кількість так званих середньо забезпечених людей: з 50% до 33,2%.

Проте найбільш загрозлива динаміка спостерігається серед тієї категорії громадян, кому грошей не вистачає навіть на необхідні продукти - раніше їх було 9,2%, а наприкінці 2008-го - 17%. Новітні опитування, якщо їх будуть проводити, гадаємо, засвідчать ще гірші результати.

Звісно, серйозно розраховувати на допомогу з боку влади тим, хто втратив роботу, в нинішніх умовах не доводиться. Хоча для безробітних, точніше тих, хто працює за скороченими графіками, деяка допомога таки передбачається. Наприкінці лютого 2009 року центр розпочне виплату допомоги з так званого часткового безробіття. Сплата такої допомоги є своєрідною компенсацією робітникам, дохід котрих зменшився після переходу підприємств на скорочені графіки роботи (скажімо, три дні на тиждень або два тижні на місяць).
            Рішення, щодо виплат прийматиме спеціальна комісія, до складу котрої входитимуть представники об'єднання роботодавців, профспілок і державних організацій. Виплачувати допомогу планують до 1 січня 2010 року. Проте надавати її будуть не напряму, а через тих же роботодавців. Та й то лише після того, як робітник надасть усі необхідні й завізовані документи. Щодо фінансування таких виплат, то затверджені вони окремим положенням і становлять попередньо 274 млн. грн. Загалом же на виплату допомоги із безробіття у Держбюджеті-2009 передбачено 4,71 млрд. грн.

За сприяння державної служби зайнятості у березні п.р. було працевлаштовано 65,7 тис. осіб, що на 40,6% більше, ніж у лютому 2009р. (у березні 2008р. - 104,6 тис. осіб). Серед працевлаштованих незайнятих осіб жінки становили 39,3%, а молодь у віці до 35 років - 47,3%.

Рівень працевлаштування незайнятих громадян у березні 2009р. порівняно з лютим , зріс на 1,9 в.п. та становив 6,4%. Найбільше зростання зазначеного показника за вказаний період спостерігалось у м. Києві та Кіровоградській області (див. Додаток А ).

Водночас динаміка падіння вакансій зменшилася майже в 10 разів. Якщо у грудні було втрачено близько 45 тис. вакансій, то у січні – лише 4600.

Сьогодні ринок праці начебто завмер, але таке відчуття, що ми напередодні другої хвилі.

Пояснюється це значною кількістю людей – 1 млн. 700 тис. осіб, – що перебувають у стані латентного безробіття, сидячи у безстрокових відпустках чи працюючи неповний день або тиждень. За даними Держкомстату, у грудні у режимі неповної зайнятості працювало 928 тис. чоловік, а у неоплачуваних адміністративних відпустках перебувало 829 тис. чоловік.

За прогнозами, сформованими на основі методології Міжнародної організації праці, у 2009 році рівень безробіття в Україні сягне 9%. Без роботи залишаться близько 3 млн. чоловік.

Зокрема, у 2007 році до служби зайнятості звернулося 2 млн. 419 тис. українців, у 2008-му – 2 млн. 500 тис.

До того ж цього року приблизно у 2,1 рази збільшився бюджет Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. Якщо 2008 року на виплату допомоги з безробіття було витрачено 2 млрд. 210 млн. гривень, то цього річ на, як вже зазначалося на ці цілі передбачено 4 млрд. 710 млн. гривень.

Дефіциту бюджету Фонду страхування на випадок безробіття, якого побоювалися вже у лютому, вдалося уникнути завдяки прийнятим змінам до законодавства. На сьогоднішній день допомога виплачується у повному обсязі та своєчасно.

Зараз роботодавці пропонують вакансії у багатьох галузях економіки. Серед робітничих спеціальностей затребувані слюсарі, електромонтери, маляри, електрогазозварювачі, серед професій сфери обслуговування – продавці, водії, охоронці. Щодо вакансій службовців, то, як і раніше, спостерігається підвищений попит на IT-спеціалістів, а також почали з’являтися вакансії для менеджерів з продажів і менеджерів з реклами.

Загалом на січень на одне вільне місце припадало 11 безробітних українців. Однак по регіонах ситуація нерівномірна. Найкращий стан справ із зайнятістю традиційно спостерігається в Києві, де на 12 тис. безробітних було 20 тис. вакансій.

У деяких областях України ситуація набагато гірша – там на одне вільне місце може припадати 35-40 незайнятих громадян. Зокрема, у Вінницькій області на сьогодні зареєстровано 44 тис. 650 безробітних, а пропонується лише 1393 вакансії.