Державна політика зайнятості в Україні

Державна політика зайнятості в Україні

Важливим напрямом соціальної політики є політика зайнятості працездатного населення, оскільки високий рівень зайнятості забезпечує відповідні доходи значної частини населення. Політика зайнятості включає державні заходи щодо регулювання ринку праці, забезпечення ефективної зайнятості населення і запобігання безробіттю. Юридичною основою політики зайнятості в Україні є Закон України «Про зайнятість населення». Політика зайнятості стає важливою складовою макроекономічної політики. Держава може використовувати два варіанти політики зайнятості: активний і пасивний.

Активна політика зайнятості передбачає надання послуг з працевлаштування, навчання та підвищення кваліфікації, допомогу безробітним в пошуку нового місця роботи тощо.

Пасивна політика зайнятості передбачає виплату грошової допомоги, компенсацію втрат доходів внаслідок безробіття тощо, але вона не надає допомоги безробітному в пошуках нового місця роботи (тому і називається пасивною).

Важливе значення в політиці зайнятості в Україні має проблема підвищення гнучкості ринку робочої сили, який формується, забезпечення його швидкого пристосування до умов виробництва, що постійно змінюється, і ринкової кон'юнктури за умов мінімальних соціальних втрат.

Реалізація державної політики сприяння зайнятості населення та забезпечення соціального захисту громадян від безробіття проводиться за допомогою низки нормативно-правових документів, зокрема: Закону України «Про затвердження Державної програми зайнятості населення на 2001-2011 роки», реалізація якого дасть змогу забезпечити ефективне проведення державної політики зайнятості; Закону України «Про внесення змін до Закону України» Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування», яким визначено розмір внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття для забезпечення фінансування надання соціальних послуг та матеріального забезпечення безробітних громадян; Постанови Кабінету Міністрів України «Про заходи організації виконавчих актів законодавства з питань зайнятості населення» від 17 серпня 2009 р. №1139; розпорядження Кабінету Міністрів України» Про затвердження плану дій на 2009 рік щодо поліпшення ситуації у сфері зайнятості населення та оптимізації регулювання ринку праці» від 28 лютого 2009 р. №87-р; розпорядження Кабінету Міністрів України» Про заходи щодо сприяння підприємствам в організації професійного навчання кадрів на виробництві» від 24 січня 2008 р. №13-р; нормативно-правових актів щодо реалізації Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»; план дій на 2009 рік щодо реалізації Державної програми зайнятості населення на 2008-2011 роки; постанови Кабінету Міністрів України «Про заходи організації виконавчих актів законодавства з питань зайнятості населення» від 17 лютого 2009 р. №1139; річних регіональних програм зайнятості населення.

В умовах переходу до сталого економічного розвитку державне регулювання ринку праці проводиться з метою збалансування попиту і пропозиції робочої сили, зменшення рівня безробіття, досягнення продуктивної зайнятості населення, забезпечення соціального захисту громадян від безробіття, дотримання основних прав громадян.

Ці заходи сприяють стабілізації ситуації на ринку праці. За 9 місяців 2010 року рівень економічної активності населення України у віці 15-70 років виріс на 0,3% (з 63,7% до 64,0%). Про це за результатами вибіркових обстежень населення з питань економічної активності повідомили у Державному центрі зайнятості України

За інформацією служби зайнятості, за 9 місяців 2010 року чисельність зайнятого українського населення віком 15-70 років в середньому, в порівнянні з відповідним періодом 2009 року, збільшилась на 37,1 тис. осіб, склавши 20,4 млн. осіб.

Відповідно, рівень зайнятості українського населення в середньому по країні збільшився із 58,2% до 58,9%. Збільшення цього показника сталося у всіх регіонах, проте лише серед міського населення (з 56,2% до 57,2%), в той час, як рівень зайнятості серед сільських мешканців не змінився. Показник збільшився як серед чоловіків, так і серед жінок.

Економічна активність населення за статтю та місцем проживання у 2010 році

(у середньому за період)

Невідповідність попиту на робочу силу її пропозиції у професійно- кваліфікаційному та територіальному розрізі зумовлює значну міжрегіональну диференціацію зареєстрованого безробіття. Найвищий рівень зареєстрованого безробіття спостерігався в Полтавській області (3,8%), а найнижчий – у м.Києві (0,3%).

Кількість вільних робочих  місць (вакантних посад), заявлених  підприємствами, установами й організаціями  до служби зайнятості, у грудні 2010р. зменшилася на 10,1 тис., або на 13,7%, і  на кінець місяця становила 63,9 тис. Із зазначеної кількості вільних робочих місць (вакантних посад) 46,4% передбачалося для робітників, 38,1% – для службовців, решта – для осіб, які не мають професії.

Навантаження незайнятого  населення, яке перебувало на обліку державної служби зайнятості, зросло з 65 осіб на 10 вільних робочих місць (вакантних посад) на кінець листопада 2010р. до 88 осіб на кінець грудня. У регіональному  розрізі зберігається значна диференціація  зазначеного показника: від 3 осіб у м.Києві до 894 осіб у Черкаській області.

За сприяння державної  служби зайнятості у грудні 2010р. було працевлаштовано 34,1 тис. осіб проти 49,4 тис. у листопаді. Серед працевлаштованих незайнятих осіб половину становили жінки або молодь у віці до 35 років. Рівень працевлаштування незайнятих громадян порівняно з листопадом знизився на 3,4 відсоткового пункта й у грудні 2010р. становив 5,3%. Зниження зазначеного показника за вказаний період спостерігалося в усіх регіонах країни.

Із Фонду загальнообов’язкового  державного соціального страхування  на випадок безробіття у грудні 2010р. на допомогу по безробіттю було витрачено 257,2 млн.грн. Середньооблікова кількість безробітних, які її отримували впродовж зазначеного місяця, становила 329,7 тис. осіб. Розмір допомоги по безробіттю в середньому на одного безробітного становив 780 грн., що на 15,4% менше законодавчо визначеного розміру мінімальної заробітної плати (922 грн.).