Діагностування регіональних ринків

Донецький інститут залізничного транспорту

Української державної академії залізничного транспорту 
 

Кафедра «Менеджменту» 
 
 
 

Модульна  контрольна робота №1

з дисципліни «Діагностування регіональних ринків»

Варіант 11 
 
 
 
 
 

Виконала: ст. гр. 5-МО

_____Д.М.  Овсянникова

Перевірила: ст. викладач

__________Ю.О.  Конєва 
 
 
 
 
 
 

м. Донецьк, 2011

     Питання 1. Особливості і проблеми ринкової трансформації. 

     За  період, що минув з моменту здобуття Україною державної незалежності, в економіці країни відбулися докорінні зміни. Їх загальним змістом стало становлення ринкової системи господарювання на основі розвитку приватної власності, підприємництва та ринкової конкуренції. Проте, загалом понад 17 років ринково спрямованої трансформації економіки не принесли значних результатів в аспекті нарощування економічного потенціалу країни, її міжнародної конкурентоспроможності та здатності задовольняти базові потреби народу. За багатьма напрямками спостерігалося швидке руйнування створеного в минулому потенціалу розвитку, що оберталося наростанням економічних протиріч, масовим зубожінням широких верств населення. Ці процеси негативно позначаються на перспективах становлення в Україні високорозвиненої соціально орієнтованої економічної системи та на можливостях інтеграції країни до світових та європейських економічних структур.

     Перехід до ринкової системи в Україні  супроводжується значними спонтанними зрушеннями в галузевій структурі економіки. Найбільш виразно вони виявилися в зниженні частки галузей, що виробляють товари та зростанні частки тих галузей, що надають послуги. Загалом, цей процес співпадає із світовими тенденціями і має позитивну спрямованість. Водночас у процесі ринкових перетворень в Україні сформувалася протекціоністська модель економічного розвитку з характерними ознаками надмірної концентрації ресурсів у секторі загальнодержавного управління, вибірковою підтримкою окремих привілейованих підприємств. Вона стала визначальним чинником несприятливих структурних економічних зрушень.

     Під час переходу до ринкової системи  в Україні був порушений принцип зумовленості здійснення прогресивних структурних перетворень повномасштабним залученням у реформи соціального капіталу, внаслідок чого безпрецедентно зросли масштаби бідності та соціальне розшарування. Це підриває перспективи стабільного розвитку та здійснення подальших ринково спрямованих структурних реформ.

     Для прискорення процесу формування інституційної готовності України  до регіональної міжнародної економічної інтеграції необхідно, щоб її економічна політика була спрямована насамперед на створення як державних, так і суто ринкових інститутів, що сприяють генерації та поширенню інновацій, а також формуванню визначального фактора сучасної конкурентоспроможності — людського капіталу; вона повинна бути спрямована на створення рівноправних умов для підвищення міжнародної конкурентоспроможності українських фірм і компаній у відкритому конкурентному середовищі.

     На  основі наведеного можна зробити  висновки, що бажані позитивні зрушення залежатимуть не лише від заходів у сфері макроекономічної структурної політики, але й, насамперед, від системності дій у різних сферах економічної політики. У подальшому можна виокремити комплекс конкретних заходів щодо визначення обґрунтованих макроструктурних пріоритетів і більш ефективного регулювання структурних зрушень в економіці України. 

     Питання 2. Державна регіональна політика на сучасному етапі. 

     Головною  метою  державної  регіональної  політики є створення  
умов  для   динамічного,   збалансованого   соціально-економічного  
розвитку України та її регіонів, підвищення рівня життя населення,  
забезпечення   додержання   гарантованих    державою    соціальних  
стандартів для   кожного   її   громадянина  незалежно  від  місця  
проживання, а також поглиблення процесів ринкової трансформації на  
основі  підвищення  ефективності використання потенціалу регіонів,  
підвищення дійовості управлінських  рішень,  удосконалення  роботи  
органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

          Державна  регіональна   політика    є    складовою    частиною  
національної  стратегії  соціально-економічного  розвитку України,  
тісно  пов'язаною  із  здійсненням  адміністративної  реформи   та  
впорядкуванням     адміністративно-територіального    устрою,    і  
реалізується  шляхом  здійснення  органами  виконавчої  влади   та  
органами місцевого самоврядування системи заходів для забезпечення  
ефективного  комплексного  управління  економічним  та  соціальним  
розвитком  України  та  її  регіонів - Автономної Республіки Крим,  
областей, міст Києва і Севастополя.

     Наразі  в Україні відбувається процес становлення  нової державної регіональної політики. Її метою є створення умов для поліпшення якості життя людини незалежно від місця проживання, через забезпечення територіально цілісного та збалансованого розвитку України, інтеграції регіонів в єдиний політичний, правовий, інформаційний та культурний простір, максимально повного використання їх потенціалу з урахуванням природних, економічних, історичних, культурних, соціальних та інших особливостей, підвищення конкурентоспроможності регіонів.

     Якщо  подивитися на реальну ситуацію у  сфері регіонального розвитку, зважаючи на реальний стан справ, то слід відзначити, що:

     1. По-перше, протягом багатьох років  ніхто серйозно не оцінював зростання диспропорцій між регіонами як загрозу безпеці держави. Вважалося, що головне – аби загальна тенденція макроекономічних показників була позитивною. Навіть після запровадження поняття депресивності регіону, не було запропоновано адекватних інструментів, які б дали змогу поступово її позбавитися. Нарощування дотування таких регіонів породило нову проблему – небажання працювати над їх економічним розвитком. Навіщо розвивати промисловість у себе, якщо тобі дадуть дотацію? Причому така дотація надходитиме день у день, незалежно від діяльності місцевої влади.

     2. По-друге, брак інституційної  пам’яті в центральних органах  виконавчої влади та в облдержадміністраціях,  зміна урядів майже щороку не дає нікому з них змоги реалізовувати стратегічні програми та проекти. Адже в цій ситуації кожен прагне продемонструвати свою управлінську здатність на короткій дистанції, а це передусім популістські кроки, які дають видимий позитивний ефект лише в короткотерміновій перспективі.

     3. По-третє, в Україні протягом  років незалежності не було центрального органу виконавчої влади, пріоритетом діяльності якого були б регіональна політика та регіональний розвиток. У структурі Міністерства економіки був та й досі є департамент регіонального розвитку, але його функції досить обмежені. Саме ж Міністерство економіки є дуже великою структурою, яка опікується безліччю різних проблем — від макроекономіки до транскордонного співробітництва.

     Сьогоднішні глобальні виклики і тенденції  купно з означеними проблемами регіонального розвитку України зумовлюють необхідність вироблення нової державної регіональної політики, покликаної подолати існуючі загрози і створити нові можливості розвитку регіонів. 

     Питання 3. За допомогою статистичного та аналітичного матеріалу дати характеристику інфраструктури ринку Донецького регіону. 

     Донецький регіон великий промисловий, культурний і науковий центр України. Основу промислового комплексу складають вугільна промисловість, металургія, машинобудування. Спеціалізація регіону зумовлена ​​вигідним географічним положенням, багатою мінерально-сировинною базою, достатньо розвинутою інфраструктурою і високим рівнем урбанізації.

     Донецька  область має зручне автомобільне сполучення з іншими регіонами України  і півднем Росії. За якістю дороги відносяться до найкращих категорій  автодоріг в Україну. Шосейні магістральні та внутрішньоміські дороги оснащені мережею сучасних автозаправних станцій, які надають повний набір послуг відповідно до найкращих міжнародних стандартів. Всі найбільші виробники автомобілів мають в Донецькій області сервісні станції з продажу, ремонту та обслуговування автомобільної техніки.

     Аеропорт, розташований на північній околиці  м. Донецька, має статус міжнародного і пропонує повний спектр митних послуг. Пасажиро-транспортні аеродроми є в містах Маріуполь та Краматорськ.

     Донецька  залізниця - одна з найбільших в Україні, вона здійснює 40% загальнодержавних  вантажних і пасажирських залізничних  перевезень, обслуговує виробничо-господарський  комплекс і населення Донецької, Луганської, частково - Дніпропетровської, Запорізької та Харківської областей. Донецьк має залізничне сполучення з великими вузловими станціями  в Україні та Росії, включаючи  Київ, Львів, Одесу, Харків, Сімферополь, Москву, Санкт-Петербург та інші міста. Крім того, майже кожне промислове підприємство області має власну залізничну гілку.

     Маріупольський  порт - один з найбільших портів в  Україні. Розвинута мережа залізниць  забезпечує доступ до порту найбільшим підприємствам регіону. Повний комплекс митних послуг і висока якість систем комунікацій роблять порт важливим імпортно-експортним центром регіону. В даний час Маріупольський порт щорічно обробляє понад 7 млн. т вантажів, включаючи 50% готової експортної продукції. Гавані глибиною в середньому 12 метрів дозволяють приймати судна дедвейтом  до 16 тис. т. До порту приписані 53 судна з загальною водотоннажністю 462,4 тис. тонн. Є суда універсальні (різного призначення) і спеціалізовані: для перевезення автомобілів, лісу і т.д. Кораблі обслуговують клієнтів зі всього світу: Південної та Східної Азії, Східної Африки, Перської затоки, Південної та Північної Америки. Середня осадка суден - 8 метрів.

     У Донецькій області швидко розвивається інфраструктура телекомунікацій. Є можливість розширення використання мобільних телефонів, стільникового зв'язку стандарту GSM та пейджингового зв'язку. Вартість створення і послуг мобільних комунікацій - на рівні європейських цін. Кілька компаній Донецької області надають клієнтам високоякісний доступ в Інтернет.

     Електропостачання, в основному, забезпечується місцевими  тепловими електростанціями (їх потужність цілком задовольняє потреби регіону), які мають можливість експортувати електроенергію.

     Поставки  газу здійснюються з Росії та Туркменістану  по розвиненій системі газопроводів.

     Джерела водопостачання Донецької області  недостатньо для повного забезпечення водою потреб населення і промисловості. Для вирішення цієї проблеми вивчається можливість використання альтернативних джерел водопостачання. 

     4. Задача 

     Територія країни складається з 6 регіонів А, В, С, D, Е і F. З метою економічної діагностики регіонів здійснюється моніторинг їх соціально-економічного стану, що передбачає контроль 10