Бізнес-план підприємства

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Реферат на тему:

 Бізнес-план підприємства

 

 

ПЛАН.

1. Поняття бізнес-плану, його функції та значення у підприємницькій діяльності.
2. Основні розділи бізнес-плану та особливості їхнього обгрунтування.

 

1.Поняття бізнес-плану.

Будь-яка підприємницька справа розпочинається зі складання бізнес-плану.

Бізнес- план (БП) -це документ, в якому представлений поточний стан фірми, шляхи досягнення успіху на ринку та перспективи її розвитку.

Наявність бізнес плану  свідчить про обгрунтованість, можливість оцінити різні аспекти діяльності підприємства (збут, організація, управління), виявити існуючі проблеми та передбачити майбутній розвиток бізнесу. Як інструмент управління і контролю, БП дозволяє забезпечити планомірне просування підприємства до поставлених цілей.

Добре складений БП є  суттєвим фактором тривалого виживання  підприємства та його прибутковості. БП поєднує у єдину систему фінкціонування виробництво і реалізацію товару, заповнює відсутність досвіду у  підприємницькій справі та дає можливість уникати грубих помилок, пов”язаних з прийняттям неправильних управлінських рішень.

Таким чином, значення БП полягає у тому, що він : дає можливість обгрунтувати  організацію підприємницької  справи у обраній сфері; дозволяє вивизначити життєздатність підприємства в умовах конкуренції; містить орієнтир розвитку підприємства; служить інструментом фінансової підтримки.

БП- це підсумковий документ, який є результатом аналітичної  роботи і дозволяє осмислити місце  підприємства на ринку, проаналізувати перспективи розвитку.

БП розробляється: 

• для кредиторів (оцінити ступінь ліквідності та ризику проектів, рівень якості управління) ;
• для інвесторів (зацікавити їх вкласти капітал у перспективні проекти)
• для власників, співвласників, засновників (оцінити можливості та перспективи фірм, встановити цілі та завдання, визначити потребу в ресурсах)
• для менеджерів, робітників фірми (усвідомити ідеї та практично втілити їх в життя)

БП необхідний в таких  ситуаціях :

• при отриманні кредиту у банківській установі;
• при створенні нового або вже діючого підприємства;
• при зміні власника
• при приватизації власності державних підприємств, трансформації власності
• при проведенні реконструкції і модернізації підприємства, переході на нову технологію, на випуск нової продукції
• при суттєвих змінах у зовнішньому середовищі, які впливають на діяльність фірми
• при започаткуванні зовнішньоекономічної діяльності
• при об”єднанні  існуючих підприємств.

Існують різні способи  розробки БП, зокрема:

1. самостійна підготовка засновником-підприємцем БП;
2. колективний спосіб,що базується на спільних зусиллях підприємця та фахівців, які працюють на підприємстві
3. звернення до послуг консалтингової фірми .

Важливою є особиста участь керівника-підприємця у складанні  БП, його економічному обгрунтуванні. Підприємець особисто обгрунтовує задум створення справи, підтверджує його реалістичність.

БП – документ перспективний  і складати його рекомендується на 3-5 років наперед. Основні показники  для першого року доцільно зробити  помісячно, для другого року –  поквартально, а з третього року можна обмежетись річними показниками. Викладення змісту проекту повинно бути чітким, точним, обгрунтованим, зрозумілим працівникам фірми та потенційним кредитораи і іннвесторам.

 

 

 

2.   Основні розділи бізнес-плану та особливості їхнього обгрунтування.

БП складається з  таких розділів:

1. Вступ.
2. Загальна характеристика підприємства та галузі
3. Характеристика продукції (послуг) та ринків збуту
4. Характеристика конкурентного середовища.
5. План маркетингу.

Виробничий план.

6. Організаційний план.
7. Фінансовий план.
8. Оцінка ризику та страхування.

В кінці БП наводяться додатки.

Вступ. У вступі розглядається повне та скорочене найменування підприємства, його адреса, форма власності і правовий статус, перелік засновників із зазначенням їхніх адрес, розмірів часток у статутному капіталі, обгрунтувння організаційно-правової форми підприємства.          Вступ подається як самостійний розділ, у якому стисло наведені положення усього БП. Його слід подати так, щоб викликати інтерес у потенційного інвестора чи банкіра. Потрібно викласти головні аспекти, зокрема, чим буде займатись підприємство, очікуваний прибуток, складові досягнення комерційного успіху. Якщо БП розробляється з метою отримання кредиту, то зазначається сума позичкових коштів, яка потрібна для реалізації проекту.

Загальна характеристика підприємства та галузі. Подається інформація про спеціалізацію підприємства, опис основних напрямків діяльності, цілі та завдання. Ця частина БП виконує важливу функцію. Вона повинна показати і довести реальність справи, що розпочинається з точки зору:      -- необхідності і корисності обраної сфери бізнесу, наявності на ринку потреби у продукції та послугах, що планується запропонувати;

• наявності необхідної бази – ресурси, обладнання, кадри, управління. Цей розділ БП призначений надати зацікавленим особам уявлення про фірму, що дія у конкретній сфері бізнесу, історію її зародження, перспективний розвиток.

Характеристика продукції (послуг) та ринків збуту. У цьому розділі необхідно дати перелік і опис продукції чи послуг, які будуть пропонуватись на ринку. При висвітленні основних характеристик продукції робиться акцент на тих перевагах, які ця продукція несе потенційним покупцям, а не на технічних подробицях. Важливо підкреслити унікальність, відмінні особливості підприємця порівняно з конкурентами. Підприємець також висвітлює особливості упаковки та дизайну продукції. Слід звернути увагу на можливість удосконалення даної продукції. Необхідно вказати, що продукція може конкурувати за якістю, ціною, методами розповсюдження, сервісним обслуговування. Доцільно також вказати приблизну ціну, за якою буде продаватись товар підприємця.

Характеристика конкурентного  середовища. У цьому розділі вказуються основні конкуренти серед виробників, закупівельників, реалізаторів аналогічгих товарів підприємця на тих самих ринках. Дається загальна характеристика кількісних і якісних показників продукції конкурентів, дизайну,  ставлення споживачів. Порівняльний аналіз діяльності конкурента і підприємця  для визначення конкурентних переваг може проводитись за такими складовими: якість, унікальність, новизна продукту, ціна, асортимент, надійність, доставка, доступність, продаж у кредит, гарантії, консультації клієнтам.

План маркетингу. У цьму розділі БП наводяться відомості про наявність на підприємстві служби маркетингу, канали збуту продукції і пропозиції підприємця щодо їх удосконалення. Розкриваються такі елементи плану маркетингу як реклама, цінова політика, методи стимулювання продажу, організація сервісу, формування громадської думки про підприємство і товари. Потенційні інвестори вважають план маркетингоу важливою складовою успіху нового підприємства, тому до його складання слід віднестись серйозно – переконатись, що запропонована маркетингова програма і стратегія дійсно була реалізована.

Виробничий план. Цей розділ БП готується тільки тими підприємцями, які будуть займатися виробництвом. Головне завдання – довести потенційним інвесторам, що підприємець здатний реально виробити необхідну кількість якісної продукції у необхідні строки. Наводяться відомості про виробничий процес на підриємстві: організація системи випуску продукції,здійснення контролю над вироничими процесами, розміщення обладнання. Доцільно також дати інформацію про існуючі та перспективні канали постачання сировини, матеріалів на підприємство, перелік постачальників. Крім того звернути увгу на наявність основних машин і обладнання, строк їхньої служби, додаткову потребу.

Організаційний план. У цьму розділі наводиться інформація про організаційну структуру підприємства, забезпеченість робочою силою, склад кадрів, кваліфікацію. Вказуються системи оплати праці і порядок преміювання, пропозиції щодо зміни форм оплати праці. Ознайомившисьз організаційним планом, потенційний інвестор може отримати уявлення про те, хто буде здійснювати управління підприємствомі як складатимуться відносини між управлінською ланкою з виробничим і збутовим персоналом.

Фінансовий план.  У цьму розділі БП звертається увага на величину неоюхідних грошових коштів для здійснення даного проекту. Крім того, зазначається строк повернення позичкових коштів, строк окупності вкладень. Розрахунок строку окупності визначають за формулою:           С=К/П,  де С- строк окупності вкладень у підприємницьку справу(роки); К-сума грошових коштів та вартість майна, вкладених підприємцем у бізнес (капіталовкладення); П- величина річного прибутку.                        

У цьому розділі БП необхідно також подати: прогноз  обсягів реалізації товарів; прогноз  прибутку; прогнозний баланс активів  і пасивів в узагальненому  вигляді; рух грошових коштів у плановому періоді; аналіз беззбитковості.                                                                                            Аналіз беззбитковості зводиться до визначення  точки беззбитковості – такого стану, коли різниця між усіма доходами і витратами дорівнює нулю. Розрахунок точки беззбитковості проводитьсяя так:

Т_к= В_п / Ц-В_з , де  Т_к- кількість вироблених товарів, при якій буде досягнута беззбитковість виробництва (точка беззбитковості), одиниць;   В_п – умовно-постійнівитрати за певний період, грн;

Ц – ціна одиниці товару, грн;

В_з умовно-змінні витрати, необхідні для виготовлення одиниці товару,грн   

До складу умовно-постійних  витрат відносяться: витрати на заробітну  плату штатного персоналу, оренда, реклама,  комунальні послуги, виплати на оплату кредиту і відсотків та ін.

До складу умовно-змінних  витрат входять: витрати на сировину і матеріали, напівфабрикати, витрати  на електроенергію, заробітна плата  робітників, безпосередньо зайнятих у виробничому процесі.

Оцінка ризику та страхування. Одним з найбільш поширених методів визначення оцінки ризику є експертний, який базується на основі таких етапів.

1. Складання вичерпного переліку ризиків.
2. Визначення пріоритету кожного ризику за його значущістю.
3. Об”єднання в групи ризиків з однаковими пріоритетами. Кожній групі, починаючи з першої, дається номер у порядку зменшення пріоритету ризику.
4. Визначення питомої ваги і кожного окремого ризику шляхом виконання таких процедур:

а) визначається питома вага ризиків з мінімальним пріоритетом  за формулою:                                      2

                                     W _j=m=   m* (f+1)   

 

j- номер групи пріоритетів ризиків, j = 1,2,3,... m;

m – кількість груп пріоритетів;

f – відношення пріоритету першої групи до пріоритету останньої групи.

 

б) розраховується питома вага і – го ризику j групи– (W_ij) за формулою

W_ij=W_j / n_j

         n_j - кількість ризиків j-ої групи; 

W_ij > 0.           EW_ij = 1

Якщо пріоритети простих  ризиків не встановлюються, то всі  вони мають рівну вагу:

 

W_ij = 1/N,

де N – загальна кількість простих ризиків.

5. Визначається середня оцінка ймовірності настання ризиків. Для розрахунку цього показника використовуються експертні оцінки. Оцінки експертів підлягають аналізу, який виконується за такими правилами:

1) max | A_i – B_i | <_-- 50,   i = 1,2,...N

 

2)   ^N      A_i - B_{i <}     25,

                   N     --

A_i B_i  - оцінка кожної і-ої пари експертів.

6. Проводиться розрахунок очікуваної величини ризику за формулою:

                R_{cp i} = W_i * V_cp,    

де  R_i – величина і-го ризику, у балах;

W_{i –} питома вага і-го ризику

V_{cpi  -} середня оцінка імовірності і – го ризику, у балах.

Загроза виникнення ризиків  і можливих витрат може бути від  кокурентів, власних помилок в  області маркетингу і виробничої політики, неправильного підбору керівних кадрів. Небезпечним  може бути також  технічний прогрес, який спроможний забезпечити швидке старіння існуючого продукту з появою принципово нових товарів  та їхніх модифікацій. Таким чином, щоб зменшити ризик, потрібні організаційні заходи профілактики ризикових випадків, а при необхідності – програма  страхування.  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список  використаної літератури

 

1. Базилюк А.В., Коваленко С.О. Тіньова економіка в Україні / Науково-дослідний ін-т Мінекономіки України. — К., 1998. — 205 с.
2. Ватаманюк З., Панчишин С., Бандера В., Буняк В., Ватаманюк О. Економіка України. Десять років реформ / Львівський національний ун-т ім. Івана Франка / Зіновій Ватаманюк (ред.), Степан Панчишин (ред.). — Л.: ЛНУ ім. І.Франка, 2001. — 496 с.
3. Геєць В.М., Александрова В.П., Барановський О.І., Близнюк В.В., Богдан І.В. Економіка України: підсумки перетворень та перспективи зростання / Інститут економічного прогнозування НАН України / В.М. Геєць (ред.). — К.: Форт, 2000. — 422 с.
4. Заблоцький Б.Ф., Кокошко М.Ф., Смовженко Т.С. Економіка України: Національна економіка України: Підручник для студ. екон. спец. вузів / Національний банк України; Львівська комерційна академія. — Львів, 1997. — 579 с.
5. Злупко С.М. Економічна історія України: Метод. матеріали для викладачів і студ. ун- ту / Львівський держ. ун-т ім. І.Франка. — Львів, 1996. — 405 с.
6. Кісь Я.І., Педич В.П., Шокалюк О.І. Історія України: Курс лекцій (у запитаннях і відповідях) / Інститут менеджменту та економіки. — Івано-Франківськ, 2002. — 316 с.