Бухгалтерський облік та оподаткування реекспортних операцій

 

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

 

 

з дисципліни « Облік зовнішньоекономічної діяльності »

 

 

 

КИЇВ 2013

 

 

ЗМІСТ

 

 

Вступ  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .   3

Бухгалтерський облік та оподаткування реекспортних операцій   .  .  .  .  .   5

Список використаної літератури  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  37

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

 

Зовнішньоекономічна діяльність — це процес реалізації зовнішньо­економічних зв'язків між закордонними та вітчизняними підприємствами.

Зовнішньоекономічна діяльність є саме тим перспективним варіантом  господарювання, що має можливість гармонійно поєднувати інтереси держави  в досягненні політичної й економічної  незалежності з інтересами підприємств у максимізації прибутку й у відповідному її перерозподілу.

Вихід на зовнішній ринок  самостійних суб'єктів господарювання сприяв приєднанню економіки України  до системи міжнародних відносин, що й є найважливішим джерелом поповнення державного бюджету.

Для інтеграції в світове  господарство необхідні глибокі  поняття теоретико-методологічних та організаційно-практичних питань, пов'язаних з аналізом світової практики.

Самостійний вихід підприємств  України на зовнішній ринок потребує опанування ними теоретичних аспектів та практичного досвіду встановлення економічних зв'язків із закордонними партнерами (нерезидентами), проникнення на міжнародний ринок, здійснення зовнішньоекономічних операцій (товарних, фінансових). Набуття досвіду з порядку укладення зовнішньоекономічних контрактів та їх реєстрації, митного оформлення, обліку зовнішньоекономічної діяльності, особливостей здійснення зовнішньоекономічних розрахунків, оподаткування експортно-імпортних операцій.

Управління зовнішньоекономічною діяльністю потребує глибоких знань бухгалтерського обліку зовнішньоекономічних операцій.

Зовнішньоекономічна діяльність - поняття багатогранне. Воно включає  такі види діяльності: зовнішню торгівлю, міжнародне виробниче кооперування, міжнародне науково-технічне співробітництво, міжнародне інвестиційне співробітництво, валютно-фінансові й кредитні операції. Кожен з видів зовнішньоекономічної діяльності проводиться у певних формах. Умовами успішного розвитку зовнішньоекономічної діяльності являються:

• зміцнення і нарощування експортного потенціалу;
• активна участь в різних формах міжнародного спільного підприємництва;
• підвищення конкурентоздатності підприємств і виробничо-господарського комплексу;
• розширення самостійної діяльності підприємств, фірм регіонів країни у проведенні зовнішньоекономічної діяльності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Бухгалтерський облік та оподаткування

реекспортних операцій.

 

Операції у сфері  міжнародної торгівлі частіше здійснюються шляхом укладання міжнародних торговельних угод, які поділяються на угоди купівлі-продажу, товарообмінні угоди та угоди, що передбачають реекспортні операції.

Угоди купівлі-продажу передбачають експорт та імпорт в чистому вигляді; в таких угодах один контрагент виступає лише як продавець-експортер або  тільки як покупець-імпортер. При товарообмінних операціях, які називаються також угодами зустрічної торгівлі (countertrade), один і той самий контрагент може виступати імпортером одних товарів (ввозити одні товари) та бути експортером інших.

Дана тема мало відома, а тому не широко використовується суб’єктами підприємницької діяльності. І ось чому: з одного боку дане питання не чітко врегульоване українським законодавством, а з іншого – перестрахування фіскальних органів у боротьбі з нелегальним транзитом та ухиленням деяких імпортерів від сплати митних платежів під час здійснення «сірого» імпорту.

Поняття «реекспорт» визначене  чинним законодавством України у  статті 1 Закону «Про  зовнішньоекономічну  діяльність» та означає продаж іноземним  суб'єктам господарської діяльності та вивезення за межі України товарів, що були раніше імпортовані на територію України.

Стаття 196 Митного Кодексу України  визначає поняття «реекспорт» як «митний режим, відповідно до якого  товари, що походять з інших країн, не пізніше ніж у встановлений законодавством строк з моменту їх ввезення на митну територію України вивозяться з цієї території в режимі експорту».

Норми статей 64, 65, 197 Митного Кодексу  України визначають умови переміщення  товарів у режимі реекспорту та визначають критерії реекспортних товарів, які на момент експорту:

• були раніше імпортовані на територію України;
• перебувають у тому ж стані, в якому вони перебували на момент ввезення на територію України. Митними органами береться до уваги, що товари можуть змінитися внаслідок природного зносу або втрат за нормальних умов транспортування та зберігання. Для того, щоб визначити в режимі реекспорту, чи перебувають товари під час вивезення (експорті) в тому ж стані, що й під час ввезення (імпорті), митні органи застосовують метод перевірки незмінності стану вказаних товарів та/або метод їхньої ідентифікації (стаття 64 Митного Кодексу України). Ідентифікація здійснюється шляхом накладення митних забезпечень: одноразових номерних запірно-пломбувальних пристроїв, печаток, голографічних міток, нанесення цифрового, літерного та іншого маркування. Засоби ідентифікації можуть змінюватися чи знищуватися тільки митними органами. Відповідно до статті 65 Митного Кодексу України для здійснення ідентифікації товарів, що реекспортуються, керівник митного органу або його заступник може залучити спеціалістів або експертів (наприклад, для нанесення голографічних міток, якщо відсутні такі спеціалісти (експерти) в митному органі, тощо), погодивши це з керівником організації, в якій працює спеціаліст (експерт); згідно зі статтею 65 Митного Кодексу України незмінність стану товарів, що реекспортуються, визначається відповідністю найменувань товарів, технічних характеристик та інших параметрів;
• продаються іноземним суб’єктам господарювання шляхом вивезення за межі України товарів;
• не призначені та не використовувались на території України з метою одержання прибутку;
• вивозяться не пізніше, ніж через один рік з дня їх ввезення на митну територію України;
• під час митного оформлення товару в режимі реекспорту митному органу в окремих випадках (залежно від найменування та країни походження товарів) надано дозвіл Міністерства економіки України.

 

Реекспортні операції передбачають укладення двох зовнішньоторговельних  договорів реекспортером. За першим договором він купує товар (імпорт), а за другим  -  продає саме його (експорт). Таким чином, при реекспорті мова йде про операції з одним і тим же товаром.

Розглянемо принцип  реекспорту німецьких автомобілів  Україною в Китай. Українська фірма  закуповує автомобілі у німецької  фірми-експортера, виступаючи при цьому  імпортером. Потім продає ці автомобілі китайській фірмі, виступаючи при цьому реекспортером. В даному випадку китайська фірма буде імпортером. Автомобілі можна ввозити в Україну і далі з її території продавати в Китай, а можна прямо у Німеччині навантажити їх на кораблі й поставляти китайському покупцеві. Щодо документального оформлення митної документації, для режиму реекспорту передбачено тип вантажно-митної декларації ЕК 11 згідно наказу Міністерства фінансів України № 651 від 30.05.2012 «Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа».

Якщо немає жодних урядових обмежень у Німеччині на постачання автомобілів до Китаю, пункт  про відправлення автомобілів прямо  з Німеччини включається до контракту  купівлі українською фірмою автомобілів у німецької фірми. Яким шляхом краще доставити товар від експортера кінцевому імпортеру - вирішують між собою реекспортер та кінцевий імпортер, враховуючи витрати на транспортування, митні процедури та інші витрати.

Головною умовою реекспортної угоди є те, що товар не підлягає переробці та не вносить жодних змін до їх конструкції та дизайну.

Передумовою реекспортних операцій в основному є замовлення кінцевого імпортера. Якщо він самостійно не має виходу на ринок країни експортера (первинного експортера – контрагент Китаю), не бажає нести витрати, пов’язані з таким виходом, то йому вигідніше звернутися до реекспортера, у якого є тісні бізнес-зв’язки з експортером. Можливо, реекспортер,  згідно з  деякими іншими зобов’язаннями перед кінцевим імпортером, зможе запропонувати йому вигідніші умови продажу.

Причиною виникнення реекспортних операцій також є торговельно-політичні  умови, що обмежують експорт та імпорт в деякі країни.

Якщо продавець хоче обмежити право покупця реалізувати  товар в треті країни, що зазвичай пов’язано із захистом своїх ринків збуту, він повинен це чітко  зазначити у договорі купівлі-продажу.

Оподаткування даних  операцій буде виглядати наступним  чином .

На підставі укладеного договору українська фірма-імпортер закуповує  автомобілі в Німеччині та ввозить їх до України в режимі імпорту. Відповідно до п. 2 ст. 189 Митного Кодексу України ввезення товарів на митну територію України в режимі імпорту передбачає сплату податків і зборів, якими обкладаються товари під час ввезення на митну територію України відповідно до законів України.

Таким чином, під час  імпорту сплачуються:

• ввізне мито – на загальних підставах та за ставками Митного тарифу України, що діють на день оформлення вантажно-митної декларації;
• акцизний збір - на загальних підставах за ставками, встановленими відповідними законами для підакцизних товарів, імпортованих на Україну;
• ПДВ – на загальних підставах у відповідності до норм Полаткового кодексу України на день оформлення вантажно-митної декларації.

Далі на підставі договору, укладеного з контрагентом-покупцем (Китай), українське підприємство вивозить товари з України в режимі реекспорту та оформлює вантажно-митну декларацію (ВМД) ЕК 11.

При цьому податки  та збори сплачуються в порядку, визначеному Митним Кодексом в режимі експорту, а саме: сплаті підлягає лише вивізне (експортне) мито. Акцизний збір та ПДВ не підлягають сплаті, враховуючи норми статті 195 Податкового кодексу України (застосовується нульова ставка ПДВ як для режиму експорту).

В результаті здійснення операцій реекспорту ПДВ, сплачений під час митного оформлення імпортованого товару, буде підлягати бюджетному відшкодуванню у зв’язку з тим, що під час продажу товару до Китаю застосовується нульова ставка ПДВ на підставі оформлених належним чином вантажно-митних декларацій.

На практиці велика кількість  підприємств довгий час чекають  на бюджетне відшкодування, тому термін повернення ПДВ українському підприємству передбачити важко. Враховуючи викладене  вище, операції реекспорту невигідні  для українських підприємств, зважаючи на те, що вже на першому етапі тягнуть за собою відволікання грошових потоків для сплати митних платежів, а відшкодування доведеться чекати, та ще й проходити перевірки щодо такого відшкодування.