Безробіття серед молоді

 

РЕФЕРАТ

Робота складається з 39 сторінок, вступу, п’яти розділів , висновків, 2 ілюстрацій , 4 додатків, списку використаних джерел : літератури та  інтернет ресурсів, що нараховує 39 найменувань .

Об’єкт  дослідження :  безробіття  молоді .

Предмет  дослідження : теоретично-методологічні та практичні питання державного регулювання безробіття молоді , напрями його вдосконалення та шляхи подолання безробіття.

Мета роботи : полягає у виявленні умов, причин і наслідків виникнення та поширення безробіття серед молоді , характеристиці його особливостей і тенденцій, обґрунтуванні наукових пропозицій щодо державного регулювання на сучасному вітчизняному та світовому ринку праці.

Методи дослідження : аналіз наукової літератури, порівняльний, метод аналізу та синтезу, індукції та дедукції, економіко-статистичного аналізу.

Результат дослідження: показав, що молодіжне безробіття сьогодні досягло рівня загальносвітової проблеми, й потребує негайного вирішення як в Україні, так і в світі. Тому, для його подолання необхідно вивчати досвід боротьби з молодіжним безробіттям інших країн, потрібно впроваджувати сумісні зусилля з боку урядів всіх країн та міжнародних організацій .

Ключові слова : БЕЗРОБІТТЯ, БЕЗРОБІТТЯ МОЛОДІ, РІВЕНЬ МОЛОДІЖНОГО БЕЗРОБІТТЯ , НЕЗАЙНЯТІСТЬ , РИНОК ПРАЦІ , ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА , ТІНЬОВА ЕКОНОМІКА.  

ПЛАН

Вступ  ………………………………………………................................... 4

1.Суть та основні причини  виникнення безробіття молоді…………….. 6

2.Соціально-економічні наслідки  безробіття молоді……………………11

3. Стан безробіття молоді  в Україні………………………………………14

4.Світовий досвід боротьби  з безробіттям молоді………………………19

5.Проблеми та заходи , спрямовані на зниження рівня безробіття молоді

в Україні……………………………………………………………………. 26

Висновки…………………………………………………………………… 30

Список використаних джерел ……………………………………………. 32

Додатки ……………………………………………………………………...36

 

ВСТУП

Проблема безробіття молоді є однією з найактуальніших на сьогодні у світі . У сучасних умовах молодь, яка закінчила навчальні заклади все частіше відчуває себе зайвою на ринку праці. Брак вільних робочих місць, відсутність роботи за спеціальністю, як наслідок нерозвиненості соціальної інфраструктури призводять до невпевненості молоді в завтрашньому дні. Закінчення навчального закладу несе за собою невизначеність з місцем роботи за фахом, або взагалі її відсутність. Роботодавці часто висувають умови, які не може задовольнити молодь. Це пояснюється тим, що потрібні досвідчені працівники, а досвіду роботи у молоді, яка нещодавно закінчила навчальний заклад, ще не має. Проблема ускладнюється нерівномірною демографічною ситуацією, традиційно низькою мобільністю трудових ресурсів, відсутністю ринку житла, різницею в рівні соціально-культурної сфери, а загалом – низьким рівнем життя населення.

На мою думку, тема має велике значення для підготовки майбутнього фахівця у сфері економічної діяльності, оскільки її вивчення дає змогу визначити та зрозуміти  основні проблеми та шляхи подолання безробіття серед молоді.

Мета даної курсової роботи : полягає у виявленні умов, причин і наслідків виникнення та поширення безробіття серед молоді , характеристиці його особливостей і тенденцій, обґрунтуванні наукових пропозицій щодо державного регулювання на сучасному вітчизняному та світовому ринку праці.

Поставлена мета обумовила  необхідність вирішення ряду взаємопов’язаних завдань, а саме:

• розкрити значення сутності та основних причини виникнення безробіття молоді;
• дослідити соціально-економічні наслідки безробіття молоді ;
• виявити особливості розвитку стану безробіття молоді в Україні ;
• проаналізувати світовий досвід боротьби з безробіттям серед молоді;
• визначити проблеми та заходи , спрямовані на зниження безробіття молоді.

При написанні  курсової роботи об’єктом виступає :

• безробіття молоді.

Предметом написання курсової роботи є :

• теоретично-методологічні  та практичні питання державного регулювання безробіття молоді , напрями його вдосконалення та шляхи подолання безробіття.

Методи написання курсової роботи:

• аналіз наукової літератури;
• статистичний метод ;
• порівняльний метод;
• метод аналізу та синтезу;
• метод індукції та дедукції;
• метод економіко-статистичного аналізу.

Проблема безробіття –  це гостре питання , яке притаманне будь-якій країні. Тому цією проблемою  займаються як зарубіжні вчені :А.Пігу, А.Фрідман, Д.Філіпс,  О.Хеффе, Г.Теренс , так і вітчизняні науковці : О.Баранова , Л.Білик , К. Ходзінський , В. Покрищук, Л. Башук, І. Тимош та багатьох інших вчених . У своїх роботах вони приділяють увагу проблема зайнятості молоді, шляхам подоланням молодіжного безробіття та перспективним напрямкам державного регулювання цих важливих процесів .

       Курсова робота виконувалась з використанням навчальних посібників, підручників, інформації мережі інтернет та періодичної літератури.

1.СУТЬ ТА ОСНОВНІ ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ БЕЗРОБІТТЯ МОЛОДІ

Безробітна молодь в Україні  – це соціально-демографічна група  працездатних громадян , віком 16-28  років , які через відсутність роботи не мають заробітку або інших, передбачених чинним законодавством доходів  і зареєстровані у Державній  службі зайнятості , як такі, що шукають  роботу , готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Щодо вікових меж молодості , то на Міжнародному рівні уперше термін «молодь» було презентовано Генеральною  Асамблеєю Об’єднаннних Націй у 1985 році, згідно з яким вікова межа молодої людини визначається як: 15-24 роки. Загалом , у різних країнах існує суттєва різниця вікових меж : нижню межу молодості встановлюють між 14-16 , а верхню – між 25-35 роками .

Молодь – це окрема частина  трудового ринку, вона розвивається не так,  як  увесь  ринок,  але  залежить  від  нього.  З  одного  боку,  молодий  вік  сприяє  високій мобільності особи при  пошуках роботи, а з іншого –  хлопцям та дівчатам  не  вистачає  трудового  і  життєвого  досвіду.  Поширеною  є думка, що проблема  молодіжного  безробіття  –  це  закономірне,  а  не  кризове  явище,  особливо  в  Україні, й  остаточне подолання безробіття серед молоді об’єктивно неможливе. 

          Ринок  молодіжної  праці   можна  умовно  розділити  на  дві  категорії:  це  молодь,  яка  ніде  не  навчається,  намагаючись  знайти  роботу  відразу  після  школи,  і  молодь,  котра  влаштовується  на  роботу  після  вищого  навчального  закладу. Крім цих двох категорій, можна виділити ще одну групу: це молодь, яка  намагається поєднати навчання і роботу, але у загальній масі таких дуже мало. 

Перша   група   –  молодь   без   освіти – здебільшого  влаштовується  на  некваліфіковану  роботу,  з  невисоким  рівнем  заробітної плати і низькою перспективою подальшого кар’єрного зростання (це  залежить,  зокрема,  від особистісних якостей). Однак у  цієї  групи  здобувачів  є серйозні конкуренти – доросліші некваліфіковані робітники і люди похилого віку.  Тому   молодих   працівників   дуже   часто   не   хочуть   брати   на   роботу   через  некомпетентність і страх за їхню безвідповідальність. 

         Друга   група   –    випускники   ВНЗ   і   технікумів.   Перед   ними   виникає   проблема       знайти    кваліфіковану      роботу     з   гідною    оплатою      праці    та   з  перспективою  розвитку їхньої кар’єри. Однак  не таємниця, що в умовах ринкової  економіки  вимоги  роботодавця   до  свого  майбутнього  працівника  підвищилися. Нині до фахової  освіти потрібно додати ще  й досвід роботи, якого у випускників   найчастіше  немає.    Тому     багато     випускників     стикаються       із  серйозними  труднощами при пошуку роботи зі спеціальності й у підсумку починають шукати  будь-яку роботу. 

         Третя  група  –  це  молодь,  яка  поєднує  навчання  і  роботу.  Важливо  зазначити,  що  низький  рівень  стипендії   не  може  сповна  влаштувати  молоду  людину. Проте поряд із  цим є ще низка об’єктивних  чинників, що постають перед   молодою  людиною  і  спонукають  її  до  пошуків  роботи.  Але  нині  додатковому  заробітку   молоді,  зокрема  студентів,  заважають  такі  умови  працедавців: 

• стаж  роботи  за  фахом  не  менше  трьох  років;
• знання  іноземних мов; 
• зайнятість  на  повний  робочий  день  і  т.  д.

Цього  досить  для  того,  щоб  студент  або  будь-яка  інша молода людина не змогли отримати роботу. 

Подолання молодіжного безробіття не є проблемою суто держави, адже  багато чого залежить від молоді, її наполегливості й активності, характерних  рис  особистості, необхідних для  повноцінного життя в ринкових умовах. До причин  молодіжного  безробіття  відносять  також  зміну  особистих  пріоритетів  молоді.  Сучасні     орієнтації    випускників     навчальних      закладів,    що    формують       їхню  поведінку   на   ринку   праці,   суперечливі.   З   одного   боку,   вони   оптимістично  налаштовані щодо можливості працевлаштування в ринкових умовах переважно  поза    державним      сектором      економіки.    З   іншого    боку,   їхня   орієнтація    на  отримання  високих  та  легких  заробітків  без  відповідного  трудового  вкладу  руйнує    трудову     етику    і  трудовий     потенціал     суспільства,     створює     ілюзію  отримання  високих  доходів  без  належної  професійної  підготовки  й  сумлінного  ставлення до праці.  Молоді люди часто не мають активної позиції в пошуку роботи, а відповідно не використовують багато з існуючих можливостей знаходження роботи. Неабиякою мірою це пов'язано з небажанням потрапляти в некомфортні і жорсткі ситуації ринку праці. Також частина молодих людей шукає роботу з високим заробітком і , водночас, з малими вимогами до кваліфікації претендента. Дехто при першій невдачі опускає руки і не йде вперто і наполегливо до поставленої мети, не вміє подати себе і не хоче цьому вчитися.

Вагомою причиною безробіття є те, що молоді люди беруться за пошуки роботи тільки після завершення навчання, а не заздалегідь.

Також причинами безробіття молоді можуть стати :

• загальний  станом  економіки  країни,  де  кількість  робочих  місць  не збільшується, а навпаки, зменшується; 
• високий податковий  тиск  на  підприємства  та  підприємців із  боку  держави; 
• немає системи розподілу молоді за робочими місцями після закінчення  навчання або ж під час навчання (так зване стажування чи практика);
• недосконале  розроблення та  непрофесійне  впровадження  програм зайнятості,      перекваліфікації       молодих       працівників      на загальнодержавному,  міському рівні тощо. 

Так, у 2011році , за даними Державного комітету статистики України , кількість зареєстрованих безробітних за причинами незайнятості була така (Рис.1.).

Рис.1. Кількість зареєстрованих безробітних за причинами незайнятості  в 2011 році [29]

Також причинами безробіття молоді можуть стати :

• загальний  станом  економіки  країни,  де  кількість  робочих  місць  не збільшується, а навпаки, зменшується; 
• високий податковий  тиск  на  підприємства  та  підприємців із  боку  держави; 
• немає системи розподілу молоді за робочими місцями після закінчення  навчання або ж під час навчання (так зване стажування чи практика);
• недосконале  розроблення та  непрофесійне  впровадження  програм  зайнятості, перекваліфікації молодих працівників на загальнодержавному,  міському рівні тощо. 

Отже, безробітна молодь –  це соціально-демографічна група працездатних громадян , віком 16-28  років , які через  відсутність роботи не мають заробітку  і зареєстровані у Державній  службі зайнятості , як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробіття молоді спричинене низкою причин серед яких яскраво виділяються : високі вимоги  працедавців, недостатній рівень освіти та небажання молоді прикласти достатніх зусиль до пошуку роботи .

 

 

 

2. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ НАСЛІДКИ БЕЗРОБІТТЯ МОЛОДІ

Безробіття вважають важливим стимулом активності працюючого населення , але у реальному економічному житті – це велике суспільне лихо.

Соціально-економічні наслідки молодіжного безробіття є більш  складними та глибокими ніж у  безробіття дорослого населення . Зазвичай, розглядаючи наслідки безробіття у першу чергу всі звертають увагу на економічний бік цієї проблеми . Дійсно, наслідками безробіття є не випущена продукція , зменшення реального ВВП, зниження рівня життя населення, скорочення податкових надходжень , зростання витрат на допомогу безробітним та втрата цінності результатів навчання. Але крім економічних , безробіття має дуже суттєві негативні соціальні наслідки . Тривале безробіття призводить до втрати самоповаги , кваліфікації, розладів у родині, збільшення злочинності в країні та можливості соціальних заворушень.

 Молодь є однією  найбільш нестійких та уразливих  категорій населення. Молодіжне безробіття викликає особливу тривогу, бо молодь – це майбутнє нашої країни. Представники наймолодшої вікової групи молоді знаходяться у тому віці , коли людина є фізично, психічно, морально та соціально не зовсім сформованою , тому саме вони за відсутності можливості  забезпечити собі гідний рівень життя  за допомогою офіційного заробітку  досить швидко звертаються до незаконних дій й легких способів отримання грошей.