Аналіз виробництва продукції рослинництва

Нажаль, в даному підприємстві рівень урожайності сільськогосподарських  культур знаходиться на досить низькому рівні і за остання 3 роки відбулось  значне його зниження майже по всіх культурах. Зокрема рівень урожайності  озимої пшениці та ячменю за аналізований період знизився майже у 2 рази. Рівень урожайності озимої пшениці в 2010 році був 17 ц/га, що є надзвичайно невигідним для підприємства. В 4,5 зросла урожайність озимого ріпаку і рівень урожайності озимого ріпаку в 2010 році становив 27ц/га. Загальний низький рівень урожайності всіх сільськогосподарських культур свідчить про неефективну технологію.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 2.8.

Виробництво продукції рослинництва

	Зібрана площа, га			Вироблено продукції, ц			Виробнича собівартість, тис. грн.
	2008р	2009р.	2010р.	2008р.	2009р.	2010р.	2008р.	2009р.	2010р.
Продукція рослинництва-всього	х	х	х	х	х	х	1280,8	1102,9	1168,8
У т.ч. : Зернові та зернобобові всього	532	450	326	10762	7898	4339	810,9	693,8	600,9
З них: Озима пшениця	307	250	137	6679	4309	2375	577,9	477,3	375,3
гречка	50	40	х	233	332	х	19,6	26,6	х
Ячмінь озимий	30	20	15	457	457	149	28,0	20,5	20,8
Ячмінь ярий	50	50	40	820	550	375	58,2	45,3	55,0
Горох	30	30	14	819	425	107	41,5	37,2	14,8
овес	50	30	50	1079	425	583	58,3	37,2	57,4
Інші зернові та зернобобові	15	15	70	675	648	750	26,9	26,2	77,6
Ріпак озимий	110	80	20	634	393	630	96,3	72,8	106,1
Силос	х	х	х	1677,2	19894	19894	9,7	158,2	158,2
Сінаж	х	х	х	3200	2100	2100	16,1	11,9	11,9
Інша продукція рослинництва	х	х	х	х	х	х	1217,8	166,2	166,2

З даної таблиці бачимо, щонайбільше вироблено продукції  зернових та зернобобових у 2008 році-10762ц., озимої пшениці у 2008 році-6679ц., гречки у 2009 році-332ц., ярий та озимий ячмінь у 2008 році-820ц. та 457ц., гороху у 2008 році-819ц., овес також найбільше вироблено  продукції у 2008 році-1079ц. З цього  можна зробити висновок, що найпродуктивнішим  з трьох років є 2008 рік.

 

 

 

 

 

Таблиця 2.9.

Реалізація продукції

	У фізичній масі,ц			Виробнича собівартість, тис. грн.			Повна собівартість, тис. грн.			Чистий дохід (виручка) від  реалізації, тис. грн.
	2008р	2009р	2010р	2008р	2009р	2010р	2008р	2009р	2010р	2008р	2009р	2010р
Продукція рослинництва-всього	х	х	х	330,1	584,2	277,5	387,2	665,4	303,6	457,6	530,3	385,8
У т.ч. : Зернові та зернобобові всього	3090	5486	1432	238,6	512,0	168,0	279,9	583,2	183,8	355,3	465,6	203,9
З них: Озима пшениця	2476	4279	1115	203,3	439,7	131,4	238,5	500,8	143,7	271,7	340,6	137,0
гречка	205	383	127	18,8	31,3	19,1	22,1	35,7	20,9	34,2	47,7	40,5
Ячмінь ярий	151	х	х	7,2	х	х	8,4	х	х	18,0	х	х
овес	71	37	45	3,9	1,8	2,7	4,6	2,1	3,0	8,2	2,9	4,2
Інші зернові та зернобобові	136	254	112	5,4	10,3	11,6	6,3	11,7	12,7	23,2	41,0	18,7
Ріпак озимий	596	358	428	90,5	66,3	85,7	106,1	75,5	93,8	100,4	61,1	117,8
Інша продукція рослинництва	х	х	х	1,0	5,9	5,9	1,2	6,7	6,7	1,9	3,6	3,6

З даної таблиці бачимо, що підприємство ПОП «Урманське» найбільшу виручку від реалізації продукції рослинництва отримало в 2009 році-530,3 тис. грн., у 2008 році підприємство отримало виручку-457,6 тис. грн., а у 2010 році-385,8 тис. грн.

 

Таблиця 2.10.

Аналіз оплати праці в  рослинництві

Показники	2008 р.	2009 р.	2010 р.	2010 р. у % до 2008 р.
Середньорічна чисельність  працівників, чол.	66	49	57	86
Витрати на оплату праці, тис. грн.	189,5	187,3	224,0	118

За аналізований період оплата праці в рослинництві в ПОП  «Урманське» зросла на 18% або на 34,5 тис. грн. В той же час зменшилась середньорічна кількість працюючих в галузі на 14%.

РОЗДІЛ III

ОСНОВНІ ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ РОСЛИННИЦТВА

 

Основні напрямки збільшення виробництва продукції рослинництва представлені на мал.2 
  Можна простежити як зміниться виробництво продукції за рахунок розширення посівних площ тобто використання земельних ресурсів (включення в сільськогосподарський оборот земель, зайнятих чагарниками, покладів, заболочених земель, під дорогами і проїздами та ін.) 
   Щоб підрахувати можливі збільшення виробництва продукції, необхідно розширення посівної площі помножити на фактичну врожайність тих культур, посіви яких плануються на ній. 
  Невикористаними резервами збільшення виробництва продукції у зв'язку з неповним використанням земельних ресурсів вважаються ті, які пов'язані з недовиконанням плану заходів щодо поліпшення земель. 
Виробництво рослинницької продукції ведеться на землі, яка в сільському господарстві виступає як основний засіб виробництва. Просторове зосередження сільськогосподарського виробництва та його тісна залежність від природно-кліматичних умов, а також ведення землеробських видів діяльності на різних за якістю ґрунтах обумовлюють необхідність раціонального розміщення культур, що в поєднанні зі спеціалізацією здатне зробити вагомий вплив не отримання результатів. Таким чином, істотним резервом збільшення виробництва продукції в рослинництві є поліпшення структури посівних площ, тобто збільшення частки більш врожайних культур у загальній посівній площі. Для розрахунку величини цього резерву спочатку необхідно розробити більш оптимальну структуру посівів для даного господарства з урахуванням усіх його можливостей і обмежень, а потім порівняти фактичний обсяг продукції з можливим, який буде отриманий з тієї ж загальної фактичної площі, при фактичній урожайності культур, але при поліпшеній структурі посівів.

                               

 

 

 

 

 

 

 

 

           Джерела резервів збільшення  виробництва продукції рослинництва

 

 

Розширення посівних              удосконалення                                 збільшення урожайності

площ                                        структури посівів

  

 

осушення боліт                                                        додаткові внесення добрив

розкорчування чагарників                                    підвищення окупності добрив

                                                                              покращення пасовищ і сінокосів

мал.2 Основні напрямки збільшення виробництва продукції рослинництва.

Наприклад, у господарстві є можливість збільшити частку більш урожайних зернових культур за рахунок скорочення частки менш урожайних. Для визначення збільшення виробництва зерна необхідно провести розрахунок, в основу якого покладено спосіб ланцюгової підстановки.

   Збільшення виробництва  продукції рослинництва залежить  також від зростання врожайності  сільськогосподарських культур.  Економічні дослідження, а також  роботи багатьох вчених-аграрників  показують, що високий рівень  врожайності сільськогосподарських  культур може бути досягнутий  тільки при високій культурі  землеробства, застосуванні мінеральних добрив та засобів захисту рослин, використанні високоякісного насіння, що передбачає необхідність додаткових витрат. При виробництві зерна, цукрових буряків та інших культур на основі застосування інтенсивних технологій, досягається три-чотириразове збільшення прибутку, при зростанні сукупних витрат матеріально-грошових коштів на 1 га на 20-60%, при цьому забезпечується своєчасна окупність додатково вкладених коштів . Таким чином, зростання врожайності сільськогосподарських культур може відбуватися за рахунок:

а) збільшення дози внесення добрив; 
б) підвищення їх окупності; 
в) впровадження більш врожайних сортів культур; 
г) скорочення втрат продукції при збиранні врожаю; 
д) поліпшення сіножатей та пасовищ та інших агротехнічних заходів. 
  Щоб підрахувати збільшення виробництва за рахунок додаткового внесення добрив, необхідно кількість додаткових добрив під культуру в перерахунку на діючу речовину помножити на фактичну збільшення врожаю даної культури, яку забезпечує 1 ц в господарстві.

   Істотно збільшення  виробництва продукції в рослинництві  відбувається через підвищення  окупності добрив, яка в свою  чергу залежить від дози і  якості добрив, їх структури, термінів  і способів внесення в ґрунт.  Збільшення окупності (ефективності) добрив визначаються при аналізі  їх використання шляхом розробки  конкретних заходів (будівництво  складів для їх зберігання, збалансованість  добрив по кожній культурі  і т.д.). Потім можливий приріст  окупності добрив множиться на  планований їх обсяг внесення  в ґрунт по кожній культурі  і таким чином визначається  резерв збільшення виробництва  продукції.

  Підвищення врожайності  в чому залежить від норми  висіву, якості і сорти насіння.  Недолік насіння, зниження норми  висіву, використання некондиційних  насіння зменшують кількість  рослин на кожному гектарі,  створюють умови для розмноження  бур'янів, знижують урожайність культур.  Треба встановити, усюди чи виконувалися норми висіву з урахуванням якості насіння, яка фактична схожість насіння (за даними контрольних обстежень ділянок і полів). Якщо мала місце зрідженість полів в результаті зниження норми висіву, поганої якості насіння, порушення строків і способів сівби, то необхідно підрахувати, наскільки знизилася за рахунок цього фактора врожайність культури.

  Великий вплив на врожайність надає виконання плану по впровадженню більш перспективних і високоврожайних сортів. Через недовиконання плану посіву одних сортів і перевиконання по інших змінюються співвідношення між ними. Якщо збільшується частка більш врожайних сортів, то в результаті середня врожайність культури зростає і навпаки. Розрахувати вплив даного чинника на зміну врожайності культури можна способом ланцюгової підстановки або абсолютних різниць.

Значні втрати продукції  рослинництва можуть бути обумовлені порушеннями способів і строків  збирання. Їх повний обсяг може бути визначений як різниця між біологічною  і фактично отриманою масою врожаю. При порушенні строків збирання відбувається осипання зерна, втрата фізичної маси більшості сільськогосподарських  культур. Різниця у врожайності  при збиранні в оптимальні терміни  і пізніше цих строків, помножена  на площу, прибрану з запізненням, в  цьому випадку покаже реальну  величину резерву. Для скорочення втрат  при збиранні картоплі в господарствах  передбачається проведення після збирання врожаю боронування картопляного поля, потім переорювання та повторного боронування. Якщо ж ці заходи не проводилися  або проводилися в неповному  обсязі, треба підрахувати невикористані  можливості виробництва картоплі. Підрахунок проводиться наступним чином: недовиконання  плану по кожному виду післязбиральних  робіт множиться на середній збір картоплі з 1 га при проведенні відповідного заходу.

  Не останнє місце в підвищенні виробництва продукції рослинництва займають: способи і якість обробки землі, способи сівби та догляду за посівами, чергування культур в полях сівозміни, вапнування ґрунту, поліпшення луків і пасовищ та інше. Це можна визначити, якщо порівняти врожайність культур на полях, на яких проводилося і не проводилося відповідне захід. 
 Важливим резервом збільшення виробництва продукції є недопущення втрат при збиранні врожаю. При порушенні строків збирання відбувається обсипання зерна, втрата фізичної маси більшості сільськогосподарських культур. Щоб визначити їх величину, необхідно зіставити врожайність на площах, де збирання врожаю проведена в оптимальний термін і з запізненням. Отримана різниця множиться на площу, на якій урожай був зібраний пізніше оптимальних строків. Для скорочення втрат при збиранні картоплі в господарствах передбачається проведення додаткового боронування і переорювання землі з наступним збором картоплі. Якщо ці роботи виконані не на всій площі, то недоотримана деяка частина продукції. Таким чином, якщо господарство організовує прибирання в оптимальні терміни, то воно отримає більше продукції за рахунок скорочення втрат.