Аналіз рівня безробіття в Запорізькій області у 2011р порівняно з 2007р

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ,МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені Вадима Гетьмана

Кафедра економіки підприємства 
 
 

Індивідуальна робота

Тема: «Аналіз рівня безробіття в Запорізькій області у 2011р порівняно з 2007р» 
 
 
 
 
 

Студента  ІІІ курсу

Факультету  Міжнародної економіки і менеджменту

Спеціальність 6503 група 17

Козленка  Ігоря Андрійовича

Викладач: Усік Віра Іванівна 
 

 Київ  – 2011

Зміст

Вступ

1.Безробіття і його види.

2. Стан ринку праці в Запорізькій області

3.Способи подолання безробіття в Україні

Висновок

Література 

 

     Вступ

     На  різних етапах розвитку людського суспільства  ефективність використання робочої  сили була різною. Первісному суспільству  була притаманна повна зайнятість всього працездатного населення общини і одночасне перенаселення окремих територій; звідси  постійна боротьба племен за територію.

     При рабстві була присутня повна зайнятість рабів усіх рабів і відносне перенаселення  вільних громадян, частина яких ставала колоністами або воїнами, а їх основним призначенням було поповнення армії рабів.

     При феодалізмі існувало абсолютне і  відносне аграрне перенаселення, частина  людей становила прихований надлишок, деякі з них займалися промислами на “великій дорозі”, інші поповнювали військо, призначенням якого було завоювання нових земель.

     В умовах сучасного капіталізму, при  пануванні ринкових відносин виникло  нове соціально-економічне явище - армія  безробітних.

      Ринкова економіка не можлива без існування  ринку праці, основним результатом функціонування якого є формування визначеного рівня і структури зайнятості населення та безробіття.

      Ринок праці – це система взаємодії  споживачів праці та їх постачальників ( з одного боку юридичних осіб, а з іншого – фізичних осіб з певним рівнем професійних знань, умінь та навичок ).

      Безробітною вважається та людина, яка не зайнята на ринку праці, але активно шукає роботу, а цей стан називається безробіттям.

      З врахуванням теперішньої світової економічної кризи зниження безробіття стало однією з головних проблем, з яким стикнулося суспільство. 

 

1.Безробіття  і його види.

     Безробіття — складне економічне, соціальне і психологічне явище. Водночас безробіття — це економічна категорія, яка відбиває економічні відносини щодо вимушеної незайнятості працездатного населення.

     Факторами формування безробіття можуть бути такі:

     • нестача сукупного ефективного  попиту;

     • негнучкість системи відносних  цін і ставок заробітної плати  і викривлення в ній, пов'язані  з грошовою експансією держави і  подальшою інфляцією;

     • недостатня мобільність робочої  сили;

     • структурні зрушення в економіці;

     • дискримінація на ринку праці  щодо жінок, молоді та національної меншості;

     • демографічні зміни в чисельності  та складі робочої сили;

     • сезонні коливання в рівнях виробництва окремих галузей економіки.

     Досвід  переходу окремих країн до ринку  свідчить про те, що в кожний період рівень зайнятості і масштаби безробіття характеризуються значними коливаннями, зумовленими сукупним впливом багатьох чинників. При цьому причини появи  безробіття і його види можуть дуже різнитися.

     Розрізняють такі основні форми безробіття

• фрикційне – тимчасова добровільна незайнятість, зв’язана зпереходом з однієї роботи на іншу. Вона виникає через недосконалість утехнічному функціонуванні ринку праці, відсутність інформації про наявність робочих місць, прагнення громадян краще застосувати свої здібності і носить короткостроковий характер;
• структурне – вид змушеного безробіття, викликуваною структурною перебудовою економіки, ліквідація застарілих галузей, що змінює, у свою чергу, структуру загального попиту на робочу силу в професійному чи регіональному розрізі;
• циклічне – безробіття, викликане спадом виробництва. Коли сукупний попит на товари і послуги зменшується,  а безробіття росте;
• приховане – зайва кількість працівників,  зайнятих у виробництві, хоча виробничий процес вимагає меншого числа працюючих;
• “конверсійне” – безробіття,  зв’язане зі скороченням чисельності армії і зайнятих у галузях АПК;
• молодіжне безробіття;
• залишкове - безробіття,  викликане обмеженням працюючих за стані здоров’я,  за віком, більш низькою продуктивністю мобільністю, відсутністю прагнення  до підвищення кваліфікацій у літніх людей.
• Застійне безробіття охоплює найстійкіший контингент безробітних — бідних, бродяг, бомжів та ін.

Крім  того, існують сезонний,  технологічний,  регіональний,  застійний  і інший види безробіття. 

2. Стан ринку праці в Запорізькій області

   Якщо  подивитись на данні по зареєстрованому  безробіттю(додаток 1) то простежується  зниження кількості безробітних  і зменшується кількість осіб яким виплачують допомогу по безробіття, але збільшились розміри допомоги.

   Але якщо уважно поглянути на показники  ринку праці ,то там є пункт «Безробітне населення (за методологією МОП):у віці 15–70 років»,який включає підпункт «безроб. зареєстровані в службі зайнятості» згідно нього дійсно, кількість безробітних знизилась,але загальна кількість за методологією МОП збільшилася на майже 10 тис.осіб або на 1,5%. Звідси випливає декілька висновків: 1- зменшились витрати бюджету(доходи також);2- збільшився загальний рівень безробіття;3-(згідно з показниками економічно активного населення чисельність економічно активних зменшилась 14,7 тис осіб ) тобто знизилась мотивація і бажання до пошуку роботи(у всякому разі офіційної)

   Тобто з цього випливає, що держава не може задовольнити необхідність робочих місць. 

3.Способи  подолання безробіття  в Україні

   В даний час у світлі кризи економічної системи в нашій країні склалася специфічна ситуація,  коли традиційні методи мало ефективні чи не ефективні взагалі. Для з’ясування цього розглянемо традиційні заходи для вирішення проблеми безробіття:

1)  Створення нових робочих місць паралельно з вже існуючими.

2)  Розширення сфери послуг. Через значне падіння рівня життя попит на

послуги скорочується. Ростуть лише послуги державного сектора, що є

негативним  явищем.

3)  Дотації на створення робочих місць, пільги при найманні, допомога

малому  і середньому бізнесу.

4)  Перенавчання або підвищення кваліфікації кадрів. Ці заходи допомагають, коли одні галузі вгасають, а інші розвиваються, тобто при

структурній перебудові господарства. Зараз же йде спад у всіх галузях, що

обумовлений суспільною кризою.

5)Інвестиційні фонди міністерств і відомств.

6)Залучення  компаній із іноземним капіталом,ТНК

      Очевидно, що фінансова стабілізація, не підкріплена стабілізацією

виробництва, тому що викликає катастрофічний зріст безробіття. Тому

центральним елементом політики зайнятості повинна  стати економічна політика, спрямована на пожвавлення ділової активності, проведена  одночасно з придушенням інфляції, зміною фізично і морально застарілого виробничого апарата й усунення причин, що породили його низьку ефективність.

   Зазначені процеси по трансформації економіки  України  повинні проходити на тлі монетаристської  політики, тому що в противному випадку інфляція зведе нанівець зусилля реформаторів. Цей висновок випливає з зазначеної вище специфіки нашої економічної системи.

   Варто врахувати, що перехід до  ринкової економіки України буде здійснюватися при набагато більш глибокому падінні виробництва і більш відсталому виробничому апараті, чим у країнах, що раніш почали цей процес. Тому для України  буде дуже актуальною проблема забезпечення самозайнятості населення (спрощений порядок виїзду за кордон, заохочення землеробство на невеликих ділянках землі і т.д.), організація суспільних робіт, підвищення рівня підтримки соціально незахищених верств населення.

   Традиційні  методи подолання безробіття, використовувані  при циклічній і структурній кризі економіки, для вирішення проблем зайнятості в Україні  не знаходять свою підтримку. Вихід із кризи – можливий завдяки швидкої

трансформації економічної системи і модернізації  виробничого апарата. В силу специфіки цих рівнобіжних процесів  в Україні можна чекати збереження високого безробіття, що зажадає заходам по захисту соціально вразливих верств населення.

 

Висновок

   Виходячи  з того, що проблема безробіття є ключовим питанням у ринковій економіці, і не вирішивши його неможливо налагодити ефективну діяльність економіки і правового регулювання. Особливо гостро проблема

безробіття  стає зараз перед Україною, що не дивно, тому що економіка України зараз знаходиться в глибокій кризі. Величезний економічний спад, розваливши промисловість, не міг не торкнути ринок праці. За останні 4 роки чисельність безробітного населення зросла на1,7%(в Запорізькій області на 1,5%)додаток 1)

Не менш важкі і соціальні наслідки безробіття. Американські фахівці змушені визнати, що “безробіття – це щось більше, ніж економічне нещастя, це також і соціальна катастрофа. Депресія призводить до бездіяльності, а бездіяльність до втрати кваліфікації, втраті самоповаги, занепаду моральних підвалин, а також до суспільного і політичного безладу”.

      Категорії зайнятості і безробіття займають одне з найважливіших місць в аналізі ринку праці. Зайнятість населення визначає рівень і якість життя як окремих громадян, так і суспільства в цілому. Існує безліч видів безробіття, що поєднуються економістами в три основних типи: фрикційну, структурну, циклічну.

      У розвитих країнах безробіття є результатом високих темпів розвитку НТП і розбіжності попиту та пропозиції на ринку праці. Там державна політика зайнятості функціонує по двох напрямках: сприяння в працевлаштуванні і перенавчання, створення гнучкого ринку праці. Серед перспективних шляхів зниження безробіття найбільш цікавими є: скорочення робочого тижня, роботизація, розширення сфери послуг і надомного виробництва.

 

Література

1. http://zp.ukrstat.gov.ua/content/view/559/331/
2. http://www.ukrstat.gov.ua
3. Киселев И. Я. Трудовое право России: Историко-трудовое наследие.  Учебное пособие для вузов. – М. “Норма” – 2001.
4. Правовые стандарты политической занятости. – М. Профиздат. 2000.
5. Базилевич В.Д. та ін. Макроекономіка, опорний конспект лекцій. – К., 2001.
6. Баликоев В.В. Общая экономическая теория – Новосибирск. 2000.
7. Барр Раймон. Политэкономия. – М., 2000. 
8. Будаговська С. та ін. Мікроекономіка і макроекономіка. – К., 2002.