Аналіз рентабельності підприємства ВАТ "Броварське ШБУ-50"

 

РЕФЕРАТ

 

Курсова робота: 52 стор., 7 табл., 6 рис., 25 літературних джерел.

Об'єктом роботи —  являються  ВАТ „Броварське ШБУ-50”.

Мета роботи — полягає в дослідженні показників рентабельності підприємства та джерел його формування.

В умовах ринкових відносин, що характеризуються своєю динамічністю, доводиться постійно ухвалювати неординарні рішення, зв'язані з урахуванням фінансового положення підприємства.

Перехід до ринкових відносин вимагає глибоких зрушень в економіці - вирішальній сфері людської діяльності. Необхідно здійснити крутий поворот до інтенсифікації виробництва, переорієнтовувати кожне підприємство, організацію, фірму на повне і першочергове використання якісних чинників економічного зростання. Повинен бути забезпечений перехід до економіки вищої організації і ефективності зі всесторонньо розвиненими продуктивними силами і виробничими відносинами, добре відладженим господарським механізмом. В значній мірі необхідні умови для цього створюються ринковою економікою.  Один з чинників підвищення ефективності - вдосконалення структури економіки.

 

 

 

 

 

 

 

РІВЕНЬ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ, КАПІТАЛ, РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ ПРОДАЖ, ІНВЕСТИЦІЇ, СОБІВАРТІСТЬ  ПРОДУКЦІЇ, ПРИБУТОК, АНАЛІЗ, ФІНАНСИ, ВАРТІСТЬ, РЕАЛІЗАЦІЯ

ЗМІСТ

 

 

ВСТУП

Актуальність теми — полягає в тому, що для розв'язання сучасних проблем стабілізації національної економіки та підвищення регулюючої функції державного бюджету в забезпеченні соціального розвитку нашого суспільства треба здійснити низку організаційних заходів у плані збільшення рентабельності суб'єктів господарювання. Тільки на основі позитивних зрушень індивідуального відтворення можливе безперебійне своєчасне наповнення бюджету і посилення регулюючого впливу держави на визначальні процеси суспільного життя, збільшення платоспроможного попиту населення та піднесення його життєвого рівня. Отже, основним завданням поточного періоду є забезпечення стійкого розвитку підприємств та їх рентабельності.

Незаперечне те, що висока рентабельність підприємств позитивно впливає на розв'язання державних фінансових проблем, зокрема на зміцнення бюджету всіх рівнів, про що свідчать сучасні тенденції розвитку національної економіки.

Тільки за умови самоокупності  суб'єктів господарювання економічна система може генерувати чинники позитивних кількісних і якісних змін у майбутньому періоді — періоді процесу розвитку, переходу до досконалішого фінансового стану, який має більш значний.

Об'єкт роботи —  ВАТ „Броварське ШБУ-50”.

Предмет роботи — є сукупність теоретичних і практичних проблем, пов’язаних з ефективністю господарської діяльності підприємства.

Мета роботи — розкриття сутності рентабельності підприємств, аналіз факторів, що на неї впливають і шляхів її збільшення.

Для досягнення цієї мети були поставлені такі завдання:

1. Окреслити поняття рентабельності підприємства.

2. Провести аналіз  методичних підходів до визначення рентабельності,                          а також показників рентабельності ВАТ „ШБУ-50” за період 2007 – 2009 рр.

3. Визначити  резерви збільшення рентабельності підприємства.

Методи дослідження  даної курсової роботи:

• Аналіз;
• Узага́льнення;
• Експеримент;
• Дедукція;
• Систематиза́ція.

 

РОЗДІЛ 1

ПОНЯТТЯ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

 

 

1. Сутність і методи обчислення рентабельності

 

Абсолютна сума прибутку, отримана підприємством, у тому числі прибуток від основної діяльності, є дуже важливими показниками. Однак вони не можуть характеризувати рівень ефективності господарювання. За інших однакових умов більшу суму прибутку отримає підприємство, яке володіє більшим капіталом, використовує більше живої і матеріалізованої праці, більше виробляє і реалізує продукції (робіт, послуг).

Прибуток - це частина отриманого на вкладений капітал чистого доходу підприємства, що характеризує його винагороду за ризик підприємницької діяльності [22].

Щоб зробити висновок про рівень ефективності роботи підприємства, отриманий  прибуток необхідно порівняти зі здійсненими витратами.

По-перше, витрати можна розглядати як поточні витрати діяльності підприємства, тобто собівартість продукції (робіт, послуг). Тут можливі різні варіанти визначення поточних витрат і прибутку, що використовуються у розрахунках.

По-друге, витрати можна розглядати як авансовану вартість (авансований капітал) для забезпечення виробничої та фінансово-господарської діяльності підприємства. Тут також можливі різні варіанти визначення авансованої вартості й визначення прибутку, що береться для розрахунків.

Співвідношення прибутку з авансованою  вартістю або поточними витратами  характеризує таке поняття, як рентабельність. У найширшому, найзагальнішому розумінні рентабельність означає прибутковість або дохідність виробництва і реалізації всієї продукції (робіт, послуг) чи окремих видів її; дохідність підприємств, організацій, установ у цілому як суб'єктів господарської діяльності; прибутковість різних галузей економіки.

Рентабельність безпосередньо  пов'язана з отриманням прибутку. Однак її не можна ототожнювати з абсолютною сумою отриманого прибутку. Рентабельність - це відносний показник, тобто рівень прибутковості, що вимірюється у відсотках.

Різні варіанти рішень, що приймаються  при визначенні прибутку, поточних витрат, авансованої вартості, для  розрахунку рентабельності, зумовлюють наявність значної кількості показників рентабельності.

Рис. 1.1. Класифікація показників рентабельності

Обчислення рентабельності окремих видів продукції (робіт, послуг) може грунтуватися на показниках прибутку від їх випуску або реалізації. При цьому поточні витрати можуть братися в таких варіантах: собівартість продукції (виробнича); собівартість продукції за виключенням матеріальних витрат (заново створена вартість); вартість продукції в цінах виробника (вартість за мінусом непрямих податків).

Для розрахунку рівня рентабельності підприємств можуть використовуватися: загальний прибуток; прибуток від  реалізації продукції (робіт, послуг), тобто від основної діяльності. При  цьому прибуток зіставляється з авансованою вартістю, яку можна визначати в різних варіантах (весь капітал підприємства, власний капітал, позичковий капітал, основний капітал, оборотний капітал).

Для розрахунку рентабельності галузей  економіки береться загальна сума прибутку, отримана підприємствами, об'єднаннями, іншими госпрозрахунковими формуваннями, що входять у відповідну галузь економіки. На рівень рентабельності галузі впливатиме наявність у ній низькорентабельних і збиткових підприємств.

Показники рентабельності - є відносними показниками фінансових результатів діяльності підприємства. Всі вони показують, скільки одиниць прибутку (чистого, операційного, оподаткованого тощо) отримують на одиницю реалізованої продукції (активів, виробничих фондів, власного капіталу тощо).

Сукупність показників рентабельності всебічно відбиває ефективність виробничої (операційної), інвестиційної  та фінансової діяльності підприємства і відповідає інтересам учасників  економічного процесу.

На рівень показників рентабельності впливає багато чинників, що відбивають різні аспекти діяльності підприємства. Кількісна оцінка кожного чинника на рентабельність допомагає оцінити саме його внесок і прийняти рішення про розробку певного напрямку щодо досягнення бажаного рівня рентабельності [12].

1.2. Система показників та моделей рентабельності

 

Показники рентабельності являються відносними характеристиками фінансових результатів та ефективності діяльності підприємства. Вони вимірюють  доходність підприємства та групуються в співвідношенні інтересами учасників економічного процесу, ринкового обміну.

Показники рентабельності є важливими характеристиками факторного середовища формування прибутку (та доходу) підприємства. З цієї причини вони є обов'язковими елементами порівняного  аналізу та оцінки фінансового стану підприємства.

При аналізі виробництва, показники рентабельності можна  об'єднати в слідуючи групи [7, c. 53]:

1) показники рентабельності  продукції;

2) показники рентабельності  капіталів (активів);

3) показники, розраховані на підставі потоків власних грошових коштів.

Перша група показників формується на підставі розрахунків рівнів рентабельності (доходності) по показникам прибутку (доходу), відбитий в звітності підприємства (рис.1.2).

 

 

 

Рис. 1.2 Показники рентабельності продукції

 

Даний показник характеризує прибутковість (доходність) продукції базисного та звітного періоду.

Друга група показників рентабельності формується на підставі розрахунків рівнів рентабельності в залежності від зміни розміру та характеру авансованих коштів: всі активи підприємства; інвестиційний капітал (власні кошти + довгострокові зобов'язання); акціонерний (власний) капітал (рис.1.3).

 

 

 

Рис. 1.3 Показники рентабельності капіталів

 

Неспівпадання рівнів рентабельності по цим показникам характеризує ступінь використання підприємством фінансових ричагів для підвищення доходності, довгострокових кредитів та інших зайнятих коштів.

Дані показники - практичні. Вони відповідають вимогам власників. Наприклад, адміністрацію підприємства інтересує віддача (доходність) всіх активів (всього капіталу); потенційних інвесторів і кредиторів - віддача на інвестуємий капітал; власників та засновників - доходність акцій.

Кожний з перерахованих  показників легко моделюється по факторним залежностям. Розглянемо наступну залежність (рис. 1.4).

Рис. 1.4 Факторна залежність показників рентабельності

 

Ця формула розкриває  зв'язок між рентабельністю всіх активів (або виробничих активів), рентабельністю реалізацій та фондовіддачі (показників обороту виробничих фондів).

Економічний зв'язок полягає в тому, що формула прямо вказує шляхи підвищення рентабельності: при низькій доходності продаж необхідно прискорювати обіг виробничих активів.

 

Третя група показників рентабельності формується на базі розрахунку рівня рентабельності аналогічно показникам першої та другої груп, однак замість прибутку в розрахунку приймається прибуток грошових коштів (рис.1.4).

Рис. 1.4 Показники, розраховані  на підставі потоків власних грошових коштів

Дані показники дають уяву про ступінь важливості підприємства забезпечити кредиторів, позичальників та акціонерів власними грошовими коштами в зв'язку з використанням його виробничого потенціалу. Концепція рентабельності розраховується на підставі притоку грошової "готівки", широко використовується в країнах з розвиненою ринковою економікою. Вона більш пріоритетна, тому що операції з грошовими потоками є ознакою інтенсивного типу виробництва ознакою "здоров'я" економіки і фінансового стану підприємства. Перехід на використання цієї концепції потребує перебудови звітності підприємства.

Різноманітність показників рентабельності визначає альтернативність пошуку шляхів її підвищення. При аналізі  шляхів підвищення рентабельності важливо  розрізняти вплив зовнішніх та внутрішніх факторів. Такі показники, як ціна продукту і ресурсу, об'єм ресурсів, що використовуються, та обсяг виробництва продукції, прибутку від реалізації та рентабельності (доходності) продажу, знаходяться між собою в тісному функціональному зв'язку.

 

 

Підприємство, насамперед, звертає свою увагу на проблеми контролю за змінами промислової виробничості і намагається знизити роль зовнішнього фактору, або фінансової виробничості. Однією з вимог процвітання підприємства є розширення ринку збуту продукції за рахунок зниження ціни за товари. Оскільки цей процес не супроводжується зниженням цін на використовуємі ресурси, то роль дефлятора ціни в формуванні доходності підприємства знижується. Це "природним" шляхом переключає сферу вимог керівництва на контроль за зміною промислової виробничості, тобто за внутрішніми факторами: зниження матеріаломісткості і трудомісткості продукції, підвищення віддачі основних фондів, машин та обладнання.

Основні показники рентабельності [14, c. 78]:

• Рентабельність продукції.
• Рентабельність продажу.
• Рентабельність активів.
• Рентабельність текучих активів.
• Рентабельність власного акціонерного капіталу.

1. Рентабельність продукції (витрати) (Рпр) визначається відношенням прибутку від реалізації продукту від реалізації продукції (Пр) до повної собівартості реалізації продукції (С):

     (1.1)

Цей показник характеризує вихід прибутку в процесі реалізації продукції на одиницю витрат в  основній діяльності підприємства.