Аналіз практики державного регулювання зайнятості населення в Україні

     Для громадян, які працювали не за професією (спеціальністю) понад шість місяців, підходящою вважається робота, яку  вони виконували за останнім місцем роботи, а робота за основною професією (спеціальністю) може бути підходящою за умови попередньої перепідготовки чи підвищення кваліфікації з урахуванням потреб ринку праці у цій професії (спеціальності).

     У разі неможливості надання громадянинові  роботи за професією (спеціальністю) протягом шести місяців безробіття підходящою вважається робота, яка потребує зміни професії (спеціальності) з урахуванням здібностей, здоров’я громадянина і колишнього досвіду, доступних для нього видів навчання та потреб ринку праці у цій професії (спеціальності).

     При зміні громадянами професії (спеціальності) за направленням державної служби зайнятості підходящою вважається робота як за новою, так і за попередньою професією (спеціальністю) за останнім місцем роботи. За рішенням місцевих Рад народних депутатів, може встановлюватись транспортна доступність та інші критерії підходящої роботи, які посилюють соціальний захист населення.

     Згідно  статті 5 Закону України "Про зайнятість населення", держава забезпечує надання  додаткових гарантій щодо працевлаштування працездатним громадянам у працездатному віці, деяким категоріям населення які потребують соціального захисту і не здатні на рівних конкурувати на ринку праці, у тому числі:

• жінкам, які мають дітей віком до шести років;
• одиноким матерям, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дітей-інвалідів;
• молоді, яка закінчила або припинила навчання у середніх загальноосвітніх школах, професійно-технічних закладах освіти, звільнилася зі строкової військової або альтернативної (невійськової) служби і якій надається перше робоче місце, дітям (сиротам), які залишилися без піклування батьків, а також особам, яким виповнилося п’ятнадцять років і які за згодою одного із батьків або особи, яка їх замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу;
• особам передпенсійного віку;
• особам, звільненим після відбуття покарання або примусового лікування.

     Для працевлаштування зазначених категорій  громадян місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних рад  за поданням центрів зайнятості бронюють на підприємствах, в установах і  організаціях, незалежно від форм власності, з чисельністю понад 20 чоловік до 5 процентів загальної кількості робочих місць за робітничими професіями, у тому числі з гнучкими формами зайнятості. У разі скорочення чисельності або штату працівників підприємств, установ і організацій у розмірі, що перевищує встановлену квоту, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних рад зменшують або взагалі не встановлюють квоти для цих підприємств, установ і організацій. У разі відмови у прийомі на роботу громадян із числа зазначених категорій, у межах установленої броні з підприємств, установ і організацій державна служба зайнятості стягує штраф за кожну таку відмову у п’ятдесятикратному розмірі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Одержані кошти спрямовуються до місцевої частини державного фонду сприяння зайнятості населення і можуть використовуватися для фінансування витрат підприємств, установ і організацій, які створюють робочі місця для цих категорій населення понад встановлену квоту. 

     2.3 Оцінка державного регулювання зайнятості населення 

     В Україні одним із головних інститутів державного регулювання зайнятості населення є Державна служба зайнятості. Це спеціальна служба, створена для реалізації політики зайнятості населення і забезпечення громадянам відповідних гарантій на всій території України. Діяльність Державної служби зайнятості здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України і місцевих органів державної влади. Державна служба зайнятості діє на підставі Закону України «Про зайнятість населення» та Положення «Про державну службу зайнятості», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 1991 року.

     Послуги, пов'язані із забезпеченням зайнятості населення, надаються Державною  службою зайнятості безоплатно. Діяльність Державної служби зайнятості фінансується з державного фонду сприяння зайнятості, що створений і діє на підставі статті 22 Закону України «Про зайнятість населення» та Положення «Про державний фонд сприяння зайнятості».

     Основні завдання:

1. Розробка  та здійснення заходів щодо реалізації державної політики зайнятості, які  забезпечують зайнятість (Працездатність працездатного) населення та матеріальну  допомогу громадянам у разі безробіття.
2. Систематичне вивчення процесів, що відбуваються на ринку праці, у сфері професійної зайнятості та професійного навчання, і розробка на цій основі необхідних прогнозів для вироблення і вжиття заходів щодо регулювання ринку праці та зайнятості робочої сили.
3. Раціональне й ефективне використання державного фонду сприяння зайнятості населення.
4. Контроль за дотриманням законодавства про зайнятість державними і громадськими органами, підприємствами, установами й організаціями незалежно від форм власності та господарювання.

     Саме  тому оцінку державного регулювання  зайнятості населення доцільно проводити за результатами діяльності саме цього органу.

     Протягом 2008 року на обліку в центрах зайнятості перебувало 2,5 млн осіб. При цьому  протягом останніх двох місяців року було зареєстровано майже 530 тис. незайнятих громадян. Так, у листопаді 2008 року щоденний приріст осіб, які шукали роботу за сприяння служби зайнятості, становив 8 тисяч, у грудні – 9 тис. осіб.

     Протягом  грудня 2008 року було зареєстровано 286,8 тис. незайнятих осіб, і це найвищий показник щодо чисельності зареєстрованих громадян протягом місяця за 17 років. Зростання звернень до центрів зайнятості відбулося в усіх регіонах, найбільш суттєво у Полтавській, Вінницькій, Харківській, Дніпропетровській та Донецькій областях (на 15-20 тис. осіб протягом місяця).

     Чисельність громадян, працевлаштованих за направленням служби зайнятості у 2008 році, становила 1 млн. 084 тис. осіб. Зокрема, шляхом надання дотацій роботодавцям із коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття було працевлаштовано 44,7 тис. безробітних, 31 тис. безробітних отримали виплату допомоги по безробіттю одноразово та організували власну справу.

     Однак кількість актуальних вакансій наприкінці 2008 року, порівняно з даними на початок  року, зменшилась наполовину та становила лише 91,1 тисячі. Найбільш суттєве зниження кількості вакансій спостерігалось у листопаді та грудні 2008 року (щоденно на 3–4 тисячі).

     Якщо  станом на 1 січня 2008 року на одне вільне робоче місце претендували 4 особи, які шукали роботу, то на 1 січня 2009 року – 10 громадян, зокрема, у Вінницькій області – 39, в Івано-Франківській та Хмельницькій областях – 48, у Черкаській області – 77 осіб.

     У 2008 році чисельність громадян, які  проходили професійне навчання за направленням державної служби зайнятості, становила 245,2 тис. осіб, що на 15,8 тис. більше, ніж у 2007 році. В оплачуваних громадських роботах брали участь 428,5 тис. осіб, або кожен шостий від загальної чисельності громадян, які перебували на обліку в службі зайнятості.

     Мінімальний розмір допомоги по безробіттю для незастрахованих осіб зріс з 210 гривень на початку 2008 року до 360 гривень на 1 січня 2009 року, а для застрахованих осіб з числа безробітних громадян мінімальний розмір допомоги по безробіттю протягом року зріс з 290 до 500 гривень.

     Тенденції щодо зростання чисельності незайнятих громадян та зменшення кількості  вакансій закріпилися і у 2009 році.

     Станом  на 15 січня 2009 року чисельність осіб, які шукали роботу за допомогою центрів  зайнятості, у порівнянні з даними на початок місяця, зросла на 43,5 тис. та становила 919,7 тис. осіб, а кількість вільних робочих місць скоротилася на 6,6 тис. та становила лише 84,5 тис. осіб.

     Передбачається, що у 2009 році послугами служби зайнятості скористаються 3,2 млн. незайнятих громадян. Прогнозується, що рівень безробіття, визначений за методологією Міжнародної організації праці, сягне 8,5-9,0% економічно активного населення.

     За  сприяння державної служби зайнятості у 2009р. було працевлаштовано 702,7 тис. осіб, або 32,8% незайнятого населення, що перебувало на обліку цієї установи (у 2008р. – 1084,0 тис. та 43,3% відповідно).

     Серед незайнятих трудовою діяльністю громадян, працевлаштованих у зазначеному  періоді через державну службу зайнятості, майже половину (46,6%) з них становили жінки та молодь у віці до 35 років (47,1%).

     У минулому році кожний п’ятий незайнятий був працевлаштований на підприємства сільського господарства, мисливства та лісового господарства, переробної промисловості, а також торгівлі та ремонту автомобілів, побутових виробів і предметів особистого вжитку. Разом з тим порівняно з 2008р. спостерігалось зниження обсягів працевлаштування незайнятого населення (на 35,2%, або на 381,4 тис. осіб), зокрема на підприємствах торгівлі та ремонту автомобілів, побутових виробів і предметів особистого вжитку – на 103,0 тис. осіб, переробної промисловості – на 95,9 тис. осіб, у сільському господарстві, мисливстві та лісовому господарстві – на 50,7 тис. осіб.

     Серед працевлаштованих громадян більше половини займали місця робітників, 21,0% – посади службовців, 22,7% – місця, які не потребують спеціальної професійної підготовки.

     В усіх регіонах країни у 2009р., порівняно  з 2008р., спостерігалося зниження рівня  працевлаштування населення.

     Одним із напрямів соціального захисту  незайнятого населення є організація оплачуваних громадських робіт, які забезпечують тимчасову зайнятість. На таких роботах у 2009р. працювали 240,9 тис., що на 43,8% менше, ніж у 2008р. В основному, це були особи, які мали статус безробітних (99,8%). Середня тривалість громадських робіт у розрахунку на одного безробітного, залученого до їх проведення, у 2009р. становила 14,4 дня проти 11,1 дня у 2008р. Загалом на організацію та проведення таких робіт у 2009р. було витрачено 150,9 млн.грн., що на 12,8% менше, ніж у 2008р.

     З метою підвищення конкурентоспроможності безробітних, державною службою  зайнятості здійснюється їх професійне навчання (підготовка, перепідготовка, підвищення кваліфікації). В навчальних закладах усіх типів упродовж 2009р. проходили  професійне навчання 157,1 тис. безробітних, що на третину менше, ніж у 2008р. Із загальної кількості безробітних, які завершили навчання у зазначеному періоді (135,3 тис. осіб.), 76,7% – навчалися з метою підвищення своєї кваліфікації, 16,3% – пройшли перепідготовку на іншу професію, а решта з них (7,0%) – вперше отримали професійну освіту.

     Із  Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України  на випадок безробіття видатки на виплату допомоги у зв’язку з  безробіттям у 2009р. становили 3,9 млрд.грн. Середній розмір допомоги у грудні 2009р. становив 655,56 грн., що дорівнює 88,1% законодавчо визначеного розміру мінімальної заробітної плати (744 грн.). При цьому у кожного четвертого зареєстрованого безробітного вона була в межах 360 грн., у кожного другого – від 360 до 744 грн.

     Протягом 2009 року у базі даних державної  служби зайнятості налічувалось 1 млн. 196,1 тис. вакансій, які надійшли від 187,9 тис. роботодавців.

     Станом  на 1 січня 2010 року на обліку в центрах  зайнятості перебувало 542,8 тис. незайнятих громадян. Серед них: 291,3 тис. осіб складали жінки; 251,5 тис. осіб – чоловіки; 214,1 тис. осіб – молодь; 59,6 тис. осіб – вивільнені працівники; 104,6 тис. – особи, не здатні на рівних конкурувати на ринку праці. Статус безробітного мали 531,6 тис. осіб, з яких 408,6 тис. отримували допомогу по безробіттю. Із загальної чисельності безробітних 211,8 тис. осіб проживали у сільській місцевості (319,8 тис. – у містах).

     У січні-грудні 2010 року послугами державної  служби зайнятості скористались 1,8 млн незайнятих громадян. Статус безробітного мали 1,4 млн. осіб, з яких отримували допомогу по безробіттю – 1,2 млн осіб.

     Чисельність громадян, працевлаштованих за направленням державної служби зайнятості у 2010 році, становила 744,5 тис. осіб. Рівень працевлаштування незайнятих громадян збільшився до 40,3% проти 32,8% у 2009 році.

     Протягом  січня-грудня 2010 року проходили професійне навчання 203,3 тис. безробітних, що на 29,4% більше, ніж у січні-грудні 2009 року. Рівень охоплення професійним навчанням зріс з 9,3% до 14,7%.

     В оплачуваних громадських роботах  брали участь 318,2 тис. незайнятих осіб, що на третину більше, ніж у 2009 році. Рівень залучення незайнятих громадян до участі в громадських роботах  зріс з 11,2% у 2009 році до 17,2% у 2010 році.

     Станом  на 1 січня 2011 року на обліку в центрах зайнятості перебувало 564,0 тис. незайнятих громадян. Серед них: 303,8 тис. осіб складали жінки; 260,2 тис. осіб – чоловіки; 238,9 тис. осіб – молодь; 35,0 тис. осіб – вивільнені працівники; 117,5 тис. – особи, які не здатні на рівних конкурувати на ринку праці. Статус безробітного мали 544,9 тис. осіб, з яких 411,3 тис. отримували допомогу по безробіттю. Із загальної чисельності безробітних 236,1 тис. осіб проживали у сільській місцевості (308,8 тис. – у містах).