Аналіз постійної частини фонду оплати праці

12763  

17207  

17159  

-48  

-156  

-108  

+216 
 

З таблиці 2.2.3. видно, що зростання середньорічної зарплати викликаний в основному збільшенням середньочасової зарплати, що у свою чергу залежить від рівня перегляду норм виробітку і розцінок, зміни розрядів робіт і тарифних ставок, різними доплатами і преміями. 

Варто також  установити відповідність між темпами  росту середньої заробітної плати і продуктивністю праці. 

Зміна середнього заробітку працюючих за той чи інший відрізок часу (рік, місяць, день, година) характеризується його індексом, що розраховується по формулі: 

де I сз - індекс зміни середнього заробітку; 

СЗф - середня зарплата фактично; 

СЗпл - середня  зарплата за планом. 

Аналогічним образом  розраховується індекс продуктивності праці (Iгв). 

У 2002 році індекс зміни середнього заробітку склав 1,004 (18015/17938), індекс продуктивності праці  склав 1,058 (142,9/135,1). 

Приведені дані показують, що на ремонтно-механічному  заводі темпи росту продуктивності праці випереджають темпи росту  оплати праці. Коефіцієнт випередження (Кіп) дорівнює 1,05378. 

Для визначення суми чи економії перевитрати фонду  зарплати в зв'язку зі зміною відповідностей між темпами росту продуктивності праці і його оплати можна використовувати наступну формулу: 

Э = ФЗПф ×  

Э = 11739× = -631 тис. грн. 

Одержуємо суму економії в 2002 році 631 тис. грн. Таким  чином, більш високі темпи росту  продуктивності праці в порівнянні з темпами росту оплати праці сприяли економії фонду зарплати на суму 613 тис. грн. 

Далі варто  провести аналіз ефективності використання фонду заробітної плати. 

Для оцінки ефективності використання засобів на оплату праці  необхідно застосовувати такі показники, як обсяг виробництва продукції в діючих цінах, виторг, суму валового, чистого, реінвестованого прибутку на карбованець зарплати. 
 

3.3 Аналіз ефективності  використання фонду заробітної  плати 
 

Проведемо факторний  аналіз виробництва продукції на карбованець заробітної плати. 

Для факторного аналізу виробництва продукції  на карбованець заробітної плати  можна використовувати наступну модель: 
 

ЧВ × П ×Д ×УД : ГЗП,  
 

де ВП – випуск продукції в діючих цінах; 

ФЗП – фонд заробітної плати персоналу; 

Т – кількість  годин, витрачених на виробництво продукції; 

∑Д і Д  – кількість відпрацьованих днів відповідно всіма робітниками й  одним робітником за аналізований період; 

ЧР – среднесписочная  чисельність робітників; 

ППП – среднесписочная чисельність промислово-виробничого персоналу; 

ЧВ – среднечасовая  вироблення продукції; 

П – середня  тривалість робочого дня; 

УД – питома вага робітників у загальній чисельності  персоналу; 

ГЗП – середньорічна  зарплата одного працівника. 
 

 Показник  

1999  

2000 

2001 

 Відхилення  від плану 

 план 

 факт 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Для розрахунку впливу факторів може використовуватися  спосіб ланцюгової підстановки. Використовуючи даної таблиці 20, довідаємося за рахунок яких факторів змінилося  виробництво продукції на карбованець заробітної плати: 

ВП / ФЗПпл = ЧВпл × Ппл × Дпл × УДпл / ГЗПпл = 76,0 × 8,0 × 222 × 0,738 / /17207 = 5,79 коп. 

ВП / ФЗПусл 1 = ЧВпл × Ппл × Дпл × УДпл / ГЗПф = 76,0 × 8,0 × 222 × 0,738 / /17159 = 5,81 коп. 

ВП / ФЗПусл 2 = ЧВпл × Ппл × Дпл × УДф / ГЗПф = 76,0 × 8,0 × 222 × 0,735 / /17159 = 5,78 коп. 

ВП / ФЗПусл 3 = ЧВпл × Ппл × Дф × УДф / ГЗПф = 76,0 × 8,0 × 220 × 0,735 / /17159 = 5,73 коп. 

ВП / ФЗПусл 4 = ЧВпл × Пф × Дф × УДф / ГЗПф = 76,0 × 7,95 × 220 × 0,735 / /17159 = 5,69 коп.  

ВП / ФЗПф = ЧВф × Пф × Дф × УДф / ГЗПф = 81,8 × 7.95 ? 220 ? 0,735 / 17159 = 6,13 

Зміна виробництва  продукції на карбованець заробітної плати загальне: 

6,13 – 5,79 = +0,34 коп. ; 

у тому числі  за рахунок зміни: 

середньорічного заробітку одного працівника підприємства 

5,81 – 5,79 = +0,02 коп. ; 

питомої ваги робітників у загальній чисельності персоналу 

5,78 – 5,81 = -0,03 коп. ; 

кількості відпрацьованих днів одним робітником за рік 

5,73 – 5,78 = -0,05 коп. ; 

середньої тривалості робочого дня 

5,69 – 5,73 = -0,04 коп. ; 

среднечасовой вироблення робітника 

6,13 – 5,69 = + 0,44 коп. 

Проведений аналіз показує, що позитивний вплив на випуск продукції на гривню заробітної плати  роблять середньорічний заробіток  одного працівника, через підвищення тарифних ставок, і середньочасове вироблення.  

 Висновки 
 

 Актуальним  завданням економічної науки  в сучасних умовах є всебічне  дослідження проблем оплати праці  з точки зору подолання кризи  і стимулювання економічного  зростання в Україні. Від наукового  обґрунтування змісту реформи оплати праці, правильного вибору шляхів реформування заробітної плати багато в чому залежать перспективи майбутніх економічних перетворень у нашій країні. Реформування оплати праці є важливою складовою курсу реформ у національній економіці України. 

 Необхідність  і суть реформи оплати праці 

 З огляду  на кризовий характер сучасної  економіки України процес реформування  оплати праці повинен характеризуватися  справді глибоким змістом, охоплювати  всі економічні та інституціональні  структури, пов’язані зі сферою формування і розподілу доходів. Все більше стає очевидним, що реформа оплати праці – це не одноразовий захід, а тривалий процес, синхронний за змістом і часом загальному ходу економічних реформ. 

 Реформа оплати  праці є комплексом взаємопов’язаних заходів еволюційного характеру, які здійснюються як на макроекономічному (державному), так і на мікроекономічному (підприємство) рівнях, мета яких в сучасній економіці України – забезпечити ефективне матеріальне стимулювання розвитку національного виробництва. Реформа в цьому випадку є свідомим цільовим спрямованим впливом держави на систему оплати праці на підприємствах (фірмах). Наріжне питання реформи: чи вдасться досягнути високої мотивації до праці і економічного зростання й одночасно не допустити надмірної інфляції. При цьому важливо правильно визначити не тільки стратегічний напрямок проведення реформи оплати праці, але й виділити невідкладні антикризові (тактичні) заходи, яких необхідно вжити. 

Написання цієї роботи пов’язано з актуальністю проблеми формування і ефективного використання фонду оплати праці в сучасних трансформаційних умовах розвитку в Україні.  

У цій роботі було розглянуто такі питання, як значення підвищення оплати праці в умовах трансформаційної економіки; форми  і системи оплати праці; державне регулювання механізму оплати праці; аналіз фонду заробітної плати; аналіз перемінної частини фонду заробітної плати; аналіз постійної частини фонду оплати праці; аналіз ефективності використання фонду заробітної плати; закордонний досвід застосування сучасних форм і систем оплати праці. 

 Це дало  змогу закріпити отримані знання  на протязі навчального процесу  в інституті. 

 Список використаних  джерел 
 

Організація заробітної плати. Досвід, проблеми, рекомендації. / Л.Ф. Алексеенко, А.Н. Заикин, В.Г. Локтев і ін.; Під ред. В.И. Матусевича – Мн.: НДІ праці, 2002. 

 Воробьёва  Е.В. Заработная плата в 2001 году  с учётом требований налоговых  органов. – М. 2001. – 749с. 

 Н.М.Ткаченко  “Бухгалтерський облік на підприємствах  з різними формами власності”; Київ, ВТОВ “А.С.К.”, 1996 р. 

 Кондраков  Н.П. Бухгалтерский учёт: Учебное  пособие. – 2-е изд., перераб.  и доп. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 584с. 

 Савицкая  Г.В. «Анализ хозяйственной деятельности  предприятия» - Минск ООО «Новое  знание», 1999. – 686с. 

 Харитонов А.Т. Расчёты с персоналом по оплате труда в среде «1С Зарплата и кадры». – М. 1999г. 

 Методические  указания по составу, оформлению  и изложению курсовой и дипломной  работы / составитель В.В.Целищев  – Киров: ВятГТУ, 1999. . 

 Автоматизация  учётных и аналитических задач и определение её экономической эффективности: Методические указания по выполнению дипломной работы / составитель В.В.Целищев – Киров: ВятГТУ, 2000.