Аналіз платоспроможності та кредитоспроможності ПАТ "ЦГЗК"

 

А1 > П1; А2 > П2; АЗ > ПЗ; А4 < П4;                        (1.16)

 

Метод оцінки кредитоспроможності  позичальника на основі системи фінансових коефіцієнтів, які визначаються по балансових формах.

У світовій практиці застосовуються 5 груп таких коефіцієнтів:

1) коефіцієнти ліквідності;

2) коефіцієнти ефективності;

3) коефіцієнти фінансового  левериджа;

4) коефіцієнти прибутковості;

5) коефіцієнти обслуговування  довга.

Цей метод, по суті, тільки різною мірою вибірковості фінансових коефіцієнтів використовує, напевно, будь-яка  сучасна методика оцінки кредитоспроможності  позичальника. У подальшому викладі  докладніші зупинимося на окремих її моментах при тій, що проводиться оцінки кредитоспроможності позичальників одним з сучасних банків, а тут лише скажемо, що безліч коефіцієнтів цього методу дозволяють оцінити поточний стан справ позичальника на основі порівняння їх з нормативними критеріями. Позичальники підрозділяються на декілька груп і кредитуються банком з урахуванням номера групи позичальника і специфіки галузі.

Розрахунок таких коефіцієнтів в динаміці може дати комплексне віддзеркалення стану справ позичальника, але  оскільки при оцінці кредитоспроможності  передбачається посилання відповідних показників в майбутнє, то у зв'язку з цим метод доцільно доповнювати прогнозними оцінками фахівців.

У зарубіжній практиці комерційні банки вибирають коефіцієнти  для практичного використовування, вирішують питання про особливості методології їх розрахунку. Далі коефіцієнти включаються в стандартні бланки звітності клієнтів, тобто розраховуються клієнтами. Працівники банку своїми методами перевіряють "логіку звіту", правильність розрахованих коефіцієнтів.

 Метод оцінки кредитоспроможності позичальника на основі розрахунку фінансових коефіцієнтів.

На відміну від попереднього даний метод орієнтує банк розглядати не процес здійснення діяльності, а  лише фінансовий результат, бо зрештою  важливе реальне повернення кредиту.

                                                                                                            Таблиця 1.1.

Аналітичний рахунок  результатів	Метод визначення
1. Виручка від реалізації (В від РП). 2. Валовий комерційний  дохід (маржа) (ВКД). 3. Додана вартість (ДС) 4. Валовий експлуатаційний  дохід. (ВЕД) 5. Валовий експлуатаційний результат (ВЕР) 6. Прибуток, який залишається  у розпорядженні підприємства (РП) 7. Чистий прибуток (ЧП)	В від РП - Вартість придбаних  товарно-матеріальних цінностей і  готової продукції ВКД - Експлуатаційні витрати ДС - Витрати на - Податки  на - Оплата зарплату зарплату відпусток ВЕД- Сплата + Дохід від  вкл - Відрахування відсотків засобів до фонду за кредит в інші ризику ВЕР - Прибуток, розподілюваний

Таким чином, орієнтуючись на те, щоб побачити результат фінансово-господарської діяльності позичальника, банк тим самим стимулює його на зростання таких показників як валовий комерційний дохід або чистий прибуток. Не можна не побачити, що абсолютні показники є інформацією не тільки про масштаби прибутку, але і про розмір основних невиробничих фондів (амортизація нерухомості), кількість акціонерів (прибуток розподілюваний між працівниками), розмір ризику (відрахування до фонду ризику), загальної величини позикових засобів (сплата відсотків за кредит), а розрахунок відносних показників здатний навіть поглибити даний аналіз і здійснити міжгосподарські порівняння.

Метод оцінки кредитоспроможності  позичальника на основі аналізу грошових потоків.

Недоліки вищезгаданих способів в деякій мірі можуть бути подолані, якщо визначати коефіцієнти виходячи з даних про обороти ліквідних засобів, запаси і короткострокові боргові зобов'язання. При правильній ув'язці відповідних оборотів оцінки кредитоспроможності стануть надійнішими. Реалізований такий підхід, може бути через аналіз грошових потоків клієнта, а саме через визначення чистого сальдо різних його надходжень і витрат за певний період (складання притоку і відтоку засобів). Таким чином, грошовий потік визначає здатність підприємства покривати свої витрати і погашати заборгованість своїми власними ресурсами.

                                                                                                                                             Таблиця 1.2

Показники	Притік (надходження)	Відтік (витрачання)
засоби на рахунку активів: зобов'язання:власні засоби:	Зменшення збільшення збільшення	Збільшення зменшення зменшення

 

Різниця між притоком і відтоком засобів визначає величину загального грошового потоку (ЗГП).

Для аналізу грошового потоку беруться, як правило, дані як мінімум за 3 останніх роки. Якщо клієнт мав стійке перевищення притоку над відтоком, то це свідчить про його фінансову стійкість - кредитоспроможність. Коливання величини ЗГП (короткочасні перевищення відтоку над притоком) говорить про нижчий рейтинг клієнта. Систематичне перевищення відтоку над притоком засобів характеризує клієнта як некредитоспроможного. Позитивна середня величина ЗГП (перевищення притоку над відтоком), що склалася, може використовуватися як межа видачі нових позик, тобто вона показує, в якому розмірі клієнт може погашати за період боргові зобов'язання.

Аналіз грошового потоку дозволяє зробити висновок про слабкі сторони  управління підприємством. Наприклад, відтік засобів може бути пов'язаний з управлінням запасами, розрахунками (дебітори і кредитори), фінансовими платежами (податки, відсотки, дивіденди). Виявлені результати аналізу використовуються для розробки умов кредитування.

Для вирішення питання про доцільність  видачі і розмірі позики на відносно тривалий термін аналіз грошового потоку робиться не тільки на основі фактичних даних за минулі періоди, але і прогнозних даних на планований період.

Перші використовуються для оцінки других (у основі прогнозу величин  окремих елементів притоки і  відтоку засобів лежать їх фактичні значення в минулі періоди і плановані темпи приросту виручки від реалізації).

Описаний метод аналізу грошового  потоку називається непрямим. Разом  з тим існує і прямий метод, зміст якого може бути зведене  до наступного:

                                                                                                     Таблиця 1.3.

 

 

 

 

 

Збільшення (зменшення) грош. коштів ЗГП= в результаті виробництв. господарств. діяльності

Збільшення (зменшення) +грошових коштів - результат інвестиційної

Збільшення (зменшення) + грош. коштів в результаті - фінансової діяльності

 

Метод оцінки кредитоспроможності  на основі аналізу ділового ризику.

Діловий ризик пов'язаний з переривчастою кругообігу фондів, можливістю не завершити ефективно  цей кругообіг. Аналіз такого ризику дозволяє прогнозувати достатність джерел погашення позики. Тим самим він доповнює способи оцінки кредитоспроможності ' клієнтів банку.

Чинники ділового ризику пов'язані з окремими стадіями кругообігу фондів. Набір цих чинників може бути представлений таким чином:

- Надійність постачальників.

- Диверсифікованість постачальників.

- Сезонність поставок. Тривалість зберігання сировини і матеріалів (чи є товар швидкопсувним).

- Наявність складських приміщень і необхідності в них.

- Порядок придбання сировини і матеріалів (у виробника або через посередника).

- Чинники екології.

- Мода на сировину і матеріали.

- Рівень цін на цінності, що придбаваються, і їх транспортування (доступність цін для позичальника, небезпека підвищення цін).

- Відповідність транспортування характеру вантажу.

- Ризик введення обмежень на вивіз і ввезення імпортної сировини і матеріалів.

Діловий ризик пов'язаний також  з недоліками законодавчої основи для  здійснення операції, що кредитується, а також із специфікою галузі позичальника. Необхідно враховувати вплив на розвиток даної галузі альтернативних галузей, систематичного ризику в порівнянні з економікою в

цілому схильність галузі циклічності  попиту, постійність результатів  в діяльності галузі і т.д.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2

АНАЛІЗ ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ  ТА КРЕДИТОСПРОМОЖНОСТІ ПАТ "ЦГЗК"

 

 

   2.1 Аналіз основних  техніко-економічних показників  ПАТ "ЦГЗК"

ПАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" (Центральний ГОК, ЦГОК) - одне з найбільших підприємств України по виробництву залізорудної сировини для металургійного комплекса країни і країн Східної Європи. Розташований в Кривому Розі, експлуатується з 1961 р. Сировинна база Центрального ГЗК — родов. залізистих кварцитів Велика Глеєватка (кар'єр № 1), Петровське (кар'єр № 3), Артемівське (кар'єр № 4) і поклад Південна Магнетитова рудного поля шахти Орджонікідзе. Родовища, що відробляються відкритим способом мають максимальний розмір шматка руди 400—1100 мм.

Центральний ГЗК  входить до складу Групи Метінвест, яка здійснює стратегічне управління гірничо-металургійним бізнесом Групи СКМ. Управляючою компанією Групи Метінвест є ТОВ «МЕТІНВЕСТ ХОЛДИНГ».

До складу цього  комбінату входить три кар’єри  та шахта ім. Орджонікідзе загальною  фактичною потужністю 14,2 млн. тонн сирої руди на рік, дробильна фабрика, збагачувальна фабрика фактичною потужністю 5 млн. тонн залізорудного концентрату на рік, фабрика огрудкування фактичною потужністю понад 2,2 млн. тонн обкотишів на рік, допоміжні цехи.

Центральний ГЗК –  єдине підприємство в Україні, котре одночасно використовує відкритий та підземний способи видобутку руди.

ПАТ «ЦГЗК» виробляє залізорудний концентрат і обкотиші високої якості, продукція підприємства неодноразово ставала переможцем у всеукраїнському конкурсі «100 кращих товарів України».

Генеральним директором ПАТ «ЦГЗК» є Павло Геннадійович Тимошенко.

Комбінат в 2010-му істотно наростив обсяг виробництва в порівнянні з попередніми періодами, досяг найвищих показників з виробництва концентрату за більш ніж 20-річний період. Збільшено виробництво концентрату на 21,3% до рекордних 6 млн. тонн. Показники понад цього були тільки в радянські часи.

Адміністрація ЦГЗК постійно аналізує та удосконалює культуру виробництва, ініціює діяльність, пов'язану з функціонуванням та удосконаленням системи менеджменту якості відповідно до вимог ДСТУ ISO 9001:2009.

Система управління якістю ISO 9001 ставить цілі і завдання управління якістю продукції протягом всього технологічного процесу.

Пошук і впровадження новаторських ідей, спрямованих на підвищення ефективності процесів, які впливають на якість продукції, що випускається, а також підвищення кваліфікації фахівців усіх рівнів.

Система управління якістю конкретизується картами  процесу, робочими документами, інструкціями, методиками та стандартами підприємства.

Розглянемо  основні ТЕП, які представлені в таблиці (2.1)

 

 

 

Таблиця 2.1

Аналіз основних ТЕП  ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» за 2006-2008 рр.

Показники	2 006р.	2 007р.	2 008р.	Відхилення		Темп росту, %
				2007/ 2006рр.	2008/ 2007рр.	2007/ 2006рр.	2008/ 2007рр.
1	2	3	4	5	6	7	8
Чистий дохід від реалізації продукції (тис.грн.)	1899487	2706498	4599800	807011	1893302	142,49	169,95
Собівартість реалізації продукції (тис.грн.)	1422802	1745772	2581169	322970	835397	122,7	147,85
Валовий прибуток (тис.грн.)	476685	960726	2018631	484041	1057905	201,54	210,12
Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування (тис.грн.)	339869	771870	2308414	432001	1536544	227,11	299,07
Чистий прибуток (тис.грн.)	281949	586149	1918248	304200	1332099	207,89	327,26
Витрати на 1 грн. товарної продукції (коп.)	74,9	64,5	56,11	-10,4	-8,39	86,11	87
Видобуток залізної руди (тис.т)	138557	14812,7	13307,9	-123743,9	-1504,8	10,69	89,84
Виробництво концентрату (тис.т)	5572	5932,68	5721	360,677	-211,677	106,47	96,43
Виробництво залізорудних обкотишів (тис.т)	2217,3	2241,4	1959,4	24,1	-282	101,09	87,42
Дебіторська заборгованість (тис.грн.)	1286623	846968	125129	-439655	438161	65,83	151,73
Кредиторська заборгованість (тис.грн.)	409725	262209	226391	-147516	-35818	64	86,34
Середньооблікова чисельність  працівників (осіб)	9136	8733	8810	-403	77	95,59	100,88
Фонд оплати праці (тис.грн.)	178775	210727	249710	31951,5	38983,5	117,87	118,5