Аналіз міжнародної міграції робочої сили Великобританії

Міністерство освіти і  науки, молоді та спорту

ДВНЗ «Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана»

Кафедра міжнародного обліку і аудиту

 

 

 

 

ЗВІТ

«Аналіз міжнародної міграції робочої сили Великобританії»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Великобританія є однією з країн світу з найбільшою кількістю іммігрантів. Протягом сторіч люди мігрували до Британських островів із багатьох частин світу, деякі, щоб уникнути політичного або релігійного переслідування, інші, щоб знайти краще життя або уникнути бідності. У порівнянні з країнами Західної Європи, Великобританія є однією з найпривабливіших держав для трудових мігрантів. За даними 2010 року, надані Світовим Банком, вона посідає третє місце (після Німеччини (10,7 млн. осіб або 13,2%) та Франції (6.7 млн. або 10,3%)) за чисельністю мешканців-іноземців – 6,5 млн. осіб або 10,4% від загальної чисельності населення.

Аналізуючи  основні показники переміщення трудових ресурсів  Великобританії, необхідно почати з показників обсягу міжнародної міграції. Оцінки міжнародної міграції 2011 року показують, що за цей період кількість громадян Британії, що іммігрували, становить 81 тис. осіб. У порівнянні з 2010 роком кількість мігрантів зменшилась на 11 тис. осіб. Що ж стосовно громадян Великобританії, які емігрували з країни у 2011 році, то їх кількість збільшилась лише на 6 тис. і становила у 2011 році 142 тис. осіб. (див. таб. 1)

Таблиця 1

Міграція громадян Британії за період з 2001–2011 рр.

Аналізуючи данні Таблиці 1, а саме міграцію громадян Великобританії, можна зробити висновок, що міграційне сальдо за період з 2001-2011 є від’ємним, внаслідок того, що кількість емігрантів-британців є значно вищою за кількість іммігрантів-громадян цієї країни.

Кількість осіб, які не є  громадянами Великобританії, та які іммігрували до країни впродовж 2011 року, становить 508 тис. осіб, та 196 тис. осіб, які відповідно покинули країну за цей же період. (див. таб. 2)

Таблиця 2

Кількість мігрантів, які не є громадянами Великобританії, та їх переміщення за період з  2001 –2011 рр.

 

 

Отже, за 2011 рік загальна кількість іммігрантів у Великобританії становить 589 тис. осіб, тоді як емігрантів – 338 тис. осіб.

Різниця між числом прибуттів  та вибуттів за певний період складає  сальдо міграції. За оцінками переміщення  робочої сили чиста міграція у  Великобританії за розрахунковий період складає 251 тис. осіб. У порівнянні з 2010 роком міграційне сальдо майже  не змінилось. (див. таб. 3)

 

 

Таблиця 3

Згідно даним Головного  Офісу Статистики Великобританії міграційне сальдо 2010 року було найвищим за останні  п’ять років і становило 252 тис. осіб. У той час як кількість  іммігрантів протягом 2010 року була порівняно стабільною – 591 тис. осіб, зміна міграційного сальдо була спричинена зменшенням кількості людей, що покинули країну. Загалом, 339 тис. осіб покинули країну, що є найнижчим показником з 2001 року.

За даними Світового Банку  перекази мігрантів у 2011 році становили  приблизно 8 млн. дол., що майже на 1 млн. більше у порівнянні з 2009 роком (7,2 млн. дол.). Причиною є подолання світової економічної кризи та поступове  відродження економік різних країн. (див. табл. 4)

Таблиця 4

Перекази мігрантів: млн. дол.

	2008	2009	2010	2011
Великобританія	7,862	7,252	7,399	8,010

 

Дослідивши напрямки міжнародних міграційних потоків, можна сказати що Індія є головною країною, з якої люди приїжджають до Великобританії. Їх кількість становить 11, 9 % з кількості усіх іммігрантів загалом. За нею йдуть такі країни як Польща (5,4%), Австралія (5,2%), США (5%) та Китай (5%). До країн-експортерів, що поставляють робочу силу до Великобританії, також відносять колишні колонії європейських держав, країни Східної Європи. (див. таб. 5)

Таблиця 5

 

Найбільш поширеною причиною імміграції до Великобританії є навчання: приблизно 250 тис. мігрантів прибули до цієї країни з ціллю вступу до ВНЗ або до коледжів. З 2007 року просліджується тенденція до збільшення кількості іммігрантів, ціллю яких є саме навчання.

Друга найбільш розповсюджена  причина в’їзду до Великої Британії пов’язана з роботою та її пошуком. Кількість іммігрантів у 2011 році становила 185 тис. осіб, що на 22% нижче ніж пік 2008 року, пов`язаний з світовою економічною кризою – 239 тис. осіб. (див. табл. 6)

 

 

 

Таблиця 6

Кількість мігрантів  у Великобританії,за причинами імміграції, 2001-2011 рр.

Робота продовжує бути головною причиною для еміграції  з Великобританії, адже у 2011 році кількість  осіб, що виїхали з країни, становила 190 тис. З них 61% вже мав певну роботу, а 39% знаходились у пошуку місця роботи. (див. табл. 7)

Таблиця 7

Кількість осіб, що емігрували з Великобританії, за причинами еміграції, 2001-2011 рр.

 

Виходячи з даних 2010 року, стосовно кількості українців, що проживають у країнах Європи, необхідно зазначити, що Великобританія приймає у себе приблизно 17 тис. українських громадян.

Українці в країнах Європи, 2010 р.

Аналіз інтенсивності  міграції у Великобританії було здійснено за допомогою коефіцієнтів інтенсивності міграції, що були розраховані як загально територіальні коефіцієнти.

Коефіцієнт інтенсивності прибуття (імміграції):

I=P/S*1000=589000/62640000*1000=9,4

Отже, на 1000 жителів Великобританії приходиться 9 іммігрантів, що є досить високим показником.

Коефіцієнт інтенсивності  вибуття (еміграція):

I=338000/62640000*1000=5,39

Цей показник характеризує частоту рухливості населення у  певних територіальних групах.

Характерною особливістю  динаміки ринку робочої сили протягом останніх декількох років є постійний загальний приток іноземної робочої сили в країну. При цьому, за останні роки відбувається поступове зменшення долі іммігрантів з країн Співдружності серед загальної кількості іммігрантів в основному за рахунок іммігрантів з країн Східної Європи.

Привабливість Великобританії для трудових мігрантів можна  пояснити наступними факторам:

а) низький рівень безробіття та відносна легкість пошуку роботи, зокрема  низько кваліфікованої;

б) досить ліберальне трудове  законодавство, що дає можливість порівняно  легко влаштуватися, навіть не маючи  відповідних дозволів;

в) більш високий рівень заробітної плати;

г) толерантність суспільства  та правоохоронних органів до мігрантів, в тому числі й нелегальних;

д) відносно невисока доля мешканців-іноземців  та іноземної робочої сили, з точки  зору загальної чисельності населення  та робочої сили в цілому у порівнянні з сусідніми країнами;

е)досить висока культура організації праці, що зменшує можливість отримання виробничої травми.

Іноземні громадяни, які  легально перебувають у Великобританії з дозволом на працевлаштування мають  ті ж самі можливості щодо захисту  своїх прав і свобод, що й британські громадяни. Також, іноземці, які законно працюють у Великобританії, мають як нормальні умови для роботи та проживання, так і достатньо широкі права щодо захисту своїх інтересів.