Автор: Пользователь скрыл имя, 21 Марта 2012 в 00:50, курсовая работа
Перехід до ринкової економіки потребує від підприємства підвищення ефективності виробництва, конкурентноздатності продукції і послуг на основі впровадження досягнень науково-технічного прогресу, ефективних форм господарювання і управління виробництвом, активізації підприємництва і т.п. Важлива роль у реалізації цієї задачі приділяється аналізу господарської діяльності підприємств. З його допомогою виробляються стратегія і тактика розвитку підприємства, обгрунтовуються плани й управлінські рішення, здійснюється контроль за їхнім виконанням, виявляються резерви підвищення ефективності виробництва, оцінюються результати діяльності підприємства, його підрозділів і робітників.
Вступ.
І. Аналіз основних показників, які комплексно характеризують виробничо-господарську діяльність……………………………… … 4
ІІ. Аналіз фінансового стана підприємства……………………… 11
1. Аналіз структури пасиву балансу. Оцінка ринкової стійкості підприємства……………………………………… 11
2. Аналіз активів підприємства……………………………… 15
3. Аналіз взаємозв’язку активу і пасиву балансу. Оцінка фінансової стійкості підприємства……………………… 17
4. Аналіз ефективності і інтенсивності використання капіталу. Оцінка ділової активності підприємства… 24
5. Аналіз платоспроможності і кредитоспроможності підприємства……………………………………………………29
6. Оцінка запасу фінансової стійкості підприємства… 34
ІІІ. Висновки і пропозиції………………………………………………37
Література………………………………………………………………… 40
Додатки.
З таблиці видно, що за звітний рік структура активів аналізуючого підприємства істотно змінилася: зменшилась доля основного капіталу, а оборотного відповідно збільшилась на 2,15%, в тому числі в сфері виробництва – на 2,13, і в сфері обігу – 0,02. В зв’язку з цим змінилась органічна будова капіталу: на початку року відношення основного капіталу до оборотного складало 1210%, а на кінець року – 922%, що буде прискорювати його оборотність.
ТАБЛИЦЯ № 7 Аналіз структури оборотних засобів підприємства.
Види засобів | Наявність засобів | Структура засобів, % | ||||
На поч.року | На кін.року | Відхилення | На поч.року | На кін.року | Відхилення | |
Виробничі запаси | 4617 | 5795 | +1178 | 23,8 | 23,08 | -0,72 |
Незавершене виробництво | 3189 | 2260 | -929 | 16,43 | 9,0 | -7,43 |
Витрати майбутніх періодів | 5 | 10 | +5 | 0,02 | 0,04 | +0,02 |
Готова продукція | 7752 | 13110 | +5358 | 39,95 | 52.23 | +12,28 |
Товари, купівельна вартість | 12 | 1 | -11 | 0,06 | 0,01 | -0,05 |
Товари відвантажені, не сплачені в строк | 3104 | 1624 | -1480 | 16,0 | 6,47 | -9,53 |
Розрахунки з дебіторами | 558 | 2180 | +1622 | 2,88 | 8,69 | +5,81 |
Грошові кошти | 17 | 57 | +40 | 0,08 | 0,23 | +0,15 |
Використання позикових коштів | 103 | — | -103 | 0,54 | — | -0,54 |
Інші оборотні активи | 50 | 62 | +12 | 0,24 | 0,25 | +0,01 |
Всього | 19407 | 25099 | +5692 | 100,0 | 100,0 | — |
Аналізуючи дані таблиці №7, можна сказати, що найбільшу питому вагу в поточних активах займає готова продукція. На початок року на її долю припадало 39,95% поточних активів, або 7752тис.грн. до кінця року абсолютна її сума збільшилась на 5358тис.грн., також збільшилась її питома вага (на 12,28), що свідчить про затовареність ринку збуту, високу собівартість виготовленої продукції, це призводить до замороження оборотних засобів, відсутність грошових коштів, що є негативним для ефективної діяльності підприємства.
Позитивним моментом в діяльності підприємства є збільшення маса грошових коштів на 40тс.грн., що збільшує коефіцієнт абсолютної ліквідності підприємства; також збільшилась дебіторська заборгованість, яка в кінцевому випадку може перетворитися в готівку підприємства.
Аналіз взаємозв’язку активу і пасиву балансу. Оцінка фінансової стійкості підприємства.
Як відомо, між статтями активу і пасиву балансу існує тісна взаємозалежність. Кожна стаття балансу має свої джерела фінансування. Джерелом фінансування довгострокових активів, як правило, є власний капітал і довгострокові позичені кошти. Не виключається випадок формування довгострокових активів і за рахунок короткострокових кредитів банку.
Поточні активи формуються як за рахунок власного капіталу, так і за рахунок короткострокових позичених коштів.
В залежності від джерел формування загальну суму поточних активів (оборотного капіталу) прийнято ділити на дві частини:
1. Змінну частину, яка складена за рахунок короткострокових зобов’язань підприємства;
2. Постійний мінімум поточних активів, який формується за рахунок власного і довгострокового позиченого капіталу.
Як відомо, власний капітал в балансі відображається загальною сумою. Щоб визначити, скільки його використовується в обороті, необхідно від загальної суми по першому і другому розділах пасиву балансу відрахувати суму довгострокових активів.
Таблиця № 8
| На початок року | На кінець року |
Загальна сума постійного капіталу Загальна сума позаоборотних активів Сума власних оборотних засобів | 240994 234880 6114 | 241881 231653 10228 |
Суму власного оборотного капіталу можна розрахувати і таким чином: від загальної суми поточних активів відрахувати суму короткострокових фінансових зобов’язань. Різниця може показати, яка сума поточних активів сформована за рахунок власного капіталу чи що залишається в обороті підприємства, якщо погасити всю короткострокову заборгованість кредиторам.
Таблиця № 9
| На початок року | На кінець року |
Загальна сума поточних активів Загальна сума короткострокових боргів підприємства Сума власного оборотного капіталу Доля в сумі поточних активів, %: Власного капіталу; Позиченого капіталу. | 19407 13293
6114
31,5 68,5 | 25099 14871
10228
40,7 59,3 |
Аналізуючи дані таблиць 8,9 можна сказати, що на кінець року в порівнянні з початком доля власного капіталу зросла на 9,2% (31,5-40,7), або на 4114тис.грн. (6114-10228), що свідчити про зменшення фінансової залежності підприємства і нестійкості його стану. Цей фактор є позитивним для даного підприємства, так як збільшення власного капіталу відбулося за рахунок збільшення суми поточних активів.
Якщо підприємство буде і в майбутньому такими темпами накопичувати власний капітал, то скоро воно досягне оптимального співвідношення власних і позичених коштів.
Розраховується також структура розподілення власного капіталу, а саме доля власного оборотного капіталу в загальній його сумі. Відношення власного оборотного капіталу в загальній його сумі отримало назву “коефіцієнта маневрування капіталу”, який показує, яка частина власного капіталу знаходиться в обороті, в тій формі, яка дозволяє вільно маневрувати цими засобами.
Таблиця № 10
| На початок року | На кінець року |
Сума власного оборотного капіталу Загальна сума власного капіталу (Іп.) Коефіцієнт маневрування власного капіталу | 6114 240891
0,02 | 10228 241881
0,04 |
На аналізуючому підприємстві по стану на кінець року частка власного капіталу, яка знаходиться в обороті зросла на 0,02 % (0,02-0,04), але це є незначне зростання для підприємства. Підприємство далі залишається з малою часткою власного оборотного капіталу, що не забезпечує підприємству достатню гнучкість у використанні власного капіталу.
Важливим показником, який характеризує фінансовий стан підприємства і його стійкість є забезпеченість матеріальними оборотними засобами власними джерелами фінансування. Вона встановлюється порівнянням суми власного оборотного капіталу з загальною сумою матеріальних оборотних фондів.
Таблиця № 11
| На початок року | На кінець року |
Сума власного оборотного капіталу Сума матеріальних оборотних фондів Процент забезпеченості | 6114 15575 39 | 10228 21176 48 |
Звідси видно, що процент забезпеченості зріс на 9% (39-48), що є позитивним для підприємства, так як залежність підприємства від зовнішніх інвесторів знизився.
Надлишок чи недостача джерел коштів для формування запасів і затрат (матеріальних оборотних фондів) являється одним з критеріїв оцінки фінансової стійкості підприємства.
Існує чотири типи фінансової стійкості:
абсолютна стійкість фінансового стану (якщо запаси і затрати (З) менші суми власного оборотного капіталу (ВК) і кредитів банку під товарно-матеріальні цінності (КР) ;
нормальна стійкість (якщо запаси і затрати (З) дорівнюють сумі власного оборотного капіталу (ВК) і кредитів банку під товарно-матеріальні цінності (КР);
нестійкий, передкризовий фінансовий стан, при якому порушується платіжний баланс, але зберігається можливість відновлення рівноваги платіжних засобів і платіжних зобов’язань за рахунок залучення тимчасово вільних джерел засобів (Д);