Анализ статец

Студентка 4-го курсу, Камінська  Ольга

 

                     Розвиток ринку опціонів в  Україні

                           Development of market options in Ukraine

 

У статті розглянуто опціон,як похідний інструмент на ринку фінансових інвестицій,проведений аналіз стану ринку опціонів,здійснення операцій на ньому. Також наведені перспективи розвитку ринку опціонів в контексті зарубіжного досвіду.

The article considers the option as a derivative on the financial investment, the analysis of market options, operations on it. There are prospects for market development options in the context of international experience.

Ключові слова: опціонний контракт, похідний фінансовий інструмент, операції на ринку опціонів.

                               

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 Вихід України на позитивну економічну динаміку вимагає надійного фінансового забезпечення потреб соціально-економічного розвитку. В умовах ринкової економіки, підвалини якої закладені в Україні, основою мобілізації і розміщення фінансових ресурсів є фінансовий ринок. На даний час обидва його сегменти - кредитний ринок та ринок цінних паперів, розвиваються досить складно і нерівномірно.

Ринок опціонів у західних країнах вважається одним із найважливішихсегментів фінансового ринку. На жаль, в Україні сьогодні ще немає організованого ринку опціонів. Хоча слід зазначити, що з весни 1995 року на деяких українських біржах були спроби створити ринки валютних і товарних опціонів.

Сучасна методологія опціонного ринку, розроблена і з успіхомзастосовується  в країнах з розвинутою економікою. Вчені Гарвардського і Стенфордського університетів Фішер Блек і Майрон Шоулз зробили великий внесок в економічну науку. їх новаторські дослідження вирішили проблеми в галузі теорії фінансів. Вони першими винайшли формулу на формування ціни опціону. Серед вітчизняних учених, що здійснюють аналіз ринку цінних паперів,в тому числі ринку опціонів,  досліджують теоретичні і практичні питання його розвитку, С. Давимука, В. Загорський, А. Задоя, В. Колесник, І. Кривов'язюк, Ю. Лисенков, О. Мендрул, О. Мозговий, В. Оскольський, В. Савченко, М. Самбірський.

 

                         Постановка задачі

Метою статті є аналіз сучасного стану ринку опціонів в Україні, визначення основних проблем розвитку та визначення перспектив розвитку ринку опціонів в Україні в контексті зарубіжного досвіду.

Для цього треба дослідити  наступне:

- представити поняття  опціону,опціонних контрактів та спосіб розрахунку ціни за опціонами;

- дослідити стан ринку  опціонів в Україні та в країнах з розвинутою ринковою економікою

- визначити проблеми та  перспективи розвитку ринку опціонів  в Україні в контексті зарубіжного досвіду.

 

Результати

Опціон — один із видів  строкових угод, які можуть укладатися як набіржовому, так і на позабіржовому  ринках. Залежно від прав, що надаютьсявласнику (покупцю) опціону, останні поділяють  на опціони PUT — "напродаж" та CALL — "на купівлю".

Опціон PUT (на продаж) дає  власнику (покупцю) опціону право  на продаж через визначений час за наперед обумовленою ціною певного виду фінансового чи іншого активу. Продавець опціону PUT зобов'язаний купити такий актив у покупця опціону.

Опціон CALL (на купівлю) дає  власнику право на купівлю через  визначений час за наперед обумовленою ціною певного активу, який йому зобов'язаний продати продавець опціону.

Характеристика  ринку опціонів в Україні. З кінці 80-х років минулого століття, спостерігається бурхливий розвиток світового ринку похідних фінансових інструментів (деривативів), у томі числі опціонних контрактів. У вітчизняній практиці на фінансовому ринку більш широкого застосування набули операції з первинними фінансовими інструментами. Їх можна назвати традиційними для українського фінансового ринку. На відміну від них застосування в українській практиці похідних фінансових інструментів є інновацією.

Одним із механізмів фондового  ринку, за допомогою якого можливе  вирішення проблем, які постають перед фінансовою системою, є розвиток сегмента, пов'язаного з обігом похідних цінних паперів, так званих деривативів. Ринок похідних цінних паперів протягом останніх років проявляє негативні тенденції (рис. 1). У 2008 р. ДКЦПФР зареєстровано випусків опціонів на суму 0,27 млн грн, що на 34,11 млн грн менше, ніж у 2007 р., у першомі півріччі 2011 року обсяг випуску похідних цінних паперів становив лише 0,0001% від загального обсягу випусків цінних паперів зареєстрованих ДКЦПФР.

Рис. 1. Динаміка обсягу випусків опціонів у 2000-І півріччі 2011 рр.

Найважливішою характеристикою  деривативу є так званий базисний актив, тобто матеріальний або віртуальний об'єкт, із приводу якого укладається терміновий контракт. У світовій практиці використовуються різні базисні активи, від біржових товарів до економічних або погодних умов. У США найбільше поширення одержали процентні деривативи, їх частка в загальній вартості похідних паперів на початок 2011 р. становить 72,4% . Усього ж можна нарахувати не менш восьми різних видів базисних активів похідних цінних паперів.

Першою істотною особливістю  українських деривативів є відмінність від закордонних деривативів по базисних активах. В Україні існують численні обмеження по кількості базисних активів. Наше законодавство дозволяє лише три види базисних активів: цінні папери, товари або кошти , відповідно виділяється три види деривативів: фондові, товарні й валютні.

Другою важливою особливістю деривативів, дозволених до випуску в Україні, є обмеження по емітентах. Це стосується всіх видів деривативів. Так, емітентами опціонів можуть бути тільки юридичні особи - торговці цінними паперами, які є членами фондових бірж або торгово-інформаційних систем (ТІС), і які повинні відповідати обов'язковим нормативам достатності власних коштів і іншим показникам. Існують також обмеження на випуск варантів, вони можуть бути емітовані тільки публічними акціонерними товариствами.

Третьою особливістю деривативів  в Україні є наявність обмежень по місці торгівлі цими цінними паперами. Відомо, що в зарубіжних країнах деривативи можуть бути як винятково позабіржовим товаром (наприклад, форвардні контракти), або торгуватися, як на біржовому, так і на позабіржовому ринках. Незважаючи на те, що біржова торгівля деривативами забезпечує більші гарантії її учасникам, у вартісному вираженні переважають позабіржові деривативи. В Україні торгівля ф'ючерсами й опціонами може вестися тільки на біржах або в ТІС, тобто деривативи цих типів є винятково біржовими товарами.

Наступна особливість  деривативів в Україні полягає в повній відсутності непокритих (незабезпечених) деривативів. У світовій практиці можливе існування як покритих деривативів, тобто таких цінних паперів, на які в сторони відповідальної за контрактом є в наявності базисний актив, так і непокритих. Українське законодавство по відомих деривативах прямо забороняє непокриті (незабезпечені активом) деривативи.

По строках обігу деривативів  в Україні також є свої особливості. Не ідеться про те, коли можуть бути виконані термінові контракти, допускаються контракти, що виконуються наприкінці строку їх дії, контракти, що виконуються протягом строку їх дії (типу американського опціону) і контракти, що виконуються за певних умов (варант).

Перспективи розвитку.

 На сучасному етапі розвитку української економіки фінансова криза внесла свої суттєві корективи в плани вітчизняних бізнес-структур. Основною проблемою для багатьох стала відсутність фінансування та проблеми з реалізацією продукції.

Цілком очевидно, що подолання негативних явищ в економіці, а, якщо більш приземлено, порятунок бізнесу неможливий без пошуку нестандартних рішень, нових підходів до вирішення ще вчора ординарних питань . Одним з таких інструментів, який ще не знайшов свого поширення є опціони. Саме вони можуть вдихнути нове життя в діяльність на фінансовому ринку.

Одним з найбільш ефективних інструментів фінансового ринку  у розвинених країнах вважається опціон. Опціонні ринки дуже успішні. Інвестори високо оцінюють портфельні стратегії, які виникають завдяки торгівлі опціонами, що відбивається у великому обсязі торгових операцій і їхньому величезному успіху. Успіх викликає бажання винаходити все нові й нові варіанти, і за останні роки ми стали свідками значних інновацій у ряді опціонних інструментів, пропонованих інвесторам.

В Україні слід побудувати розрахунково-клірингову систему, тому що розрахунки та кліринг операцій із деривативами швидко розвиваються й виходять із тіні бек-офісів, загострюється  конкурентна боротьба, прискорюється  інноваційний розвиток. В Україні ідея створення незалежних клірингових установ не знайшла належної підтримки, головною причиною є відсутність належно установленої законодавчої бази. Також не було враховано, що ринок опціонів в свою чергу взагалі не розвиватиметься без клірингових установ.

Сучасна методологія опціонного ринку, розроблена і з успіхом  застосовується в країнах з розвинутою економікою. Вчені Гарвардського і Стенфордського університетів Фішер Блек і Майрон Шоулз зробили великий внесок в економічну науку. їх новаторські дослідження вирішили проблеми в галузі теорії фінансів. Вони першими винайшли формулу на формування ціни опціону.

На зарубіжних фінансових ринках є опціонні контракти майже  на всі види активів, на даний час це - товари, акції, фондові індекси, валюти, ф'ючерсні контракти.

В світі використовуються дві схеми розрахунків по опціонам. Історично першою склалася схема, в якій покупець опціону сплачує премію одночасно в момент укладення угоди. В цьому випадку в день виконання покупець опціону отримує компенсацію.

В наш час існує і  інший спосіб розрахунків - через варіаційну маржу. Цей спосіб розрахунків використовується, наприклад, на біржах LIFFE та DTB.Так, кліринг операції на чиказькій біржі опціонів СВОЕ, американській фондовій біржі АМЕХ, Нью-Йоркській фондовій біржі NYSE та ще на двох фондових біржах здійснюється кліринговою корпорацією опціонів ОСС .

В сучасних економічних умовах продовжується процес екстенсивного (збільшення масштабу) та інтенсивного (збільшення кількості видів опціонів) розвитку опціонного ринку. Перспектива розвитку ринку опціону в України показує, що без ринку немає ефективної економіки. Немає ринку без його основного атрибуту - фондового ринку, який не може існувати без опціонного ринку, на якому знаходять своє логічне завершення більшість функцій фондового ринку.

 

Можна виділити дві головні  проблеми, що вимагають докорінного  вирішення в процесі формування державної політики на ринку цінних паперів.

По-перше, проведення масової  приватизації під гаслом майбутнього підвищення вартості акцій приватизованих підприємств допускають здійснення державних заходів з виведення нових акціонерних товариств на фондовий ринок. Але в нашій державі завдання створення масового фондового ринку для приватизованих акціонерних товариств навіть не було поставлено, тому спадкоємність державної політики не була забезпечена. Багато акціонерних товариств та десятки мільйонів акціонерів відчувають себе обманутими державою, яка навіть не спробувала завершити цілі та завдання приватизації, а відсутність можливості виходу на фондовий ринок різко обмежило залучення інвестицій, особливо в реальний сектор економіки.

По-друге, світова практика показує, що навіть високорозвинені країни, де фондовий ринок не балансує валютний ринок і банківську систему, періодично потрапляють в ситуацію фінансової кризи.

Також слід звернути увагу  на наступні недоліки розвитку та становлення  фондового ринку України, які  потребують негайного усунення: слабка залученість в ринкові операції з цінними паперами вітчизняних  індивідуальних інвесторів; недостатня зацікавленість емітентів у виході на відкритий ринок капіталів, нерозуміння  можливостей ринку по залученню  капіталів, невміння самостійно підготуватися  до виходу на ринок; неврегульованість  системи взаємодії органів державного регулювання фондового ринку; переважна орієнтація учасників ринку на спекулятивний дохід, відсутність інтересу до довгострокових інвестицій; недосконалість нормативно-правової бази фондового ринку; слабкий контроль за виконанням вже наявних законодавчих і нормативних актів з питань регулювання ринку цінних паперів.

Таким чином, з метою створення  конкурентоспроможного фондового  ринку необхідно забезпечити  потік інвестицій в реальний сектор економіки, розробити необхідний комплекс правового, організаційного, економічного, політичного, соціально-психологічного характеру, спрямований на створення динамічно стійкої системи функціонування фондового ринку, звернувши увагу на глобалізацію та універсалізацію як першочергові процеси ринку.

Глобалізація є передумовою  динамічного розвитку національних економік та корпоративного сектору, адже вона є певним трампліном при досягненні міжнародних стандартів конкурентоспроможності та інтеграції до міжнародної економічної  спільноти. Глобалізація видозмінила такий ринок, як фондовий. Адже, в останнє десятиріччя відбулось об’єднання багатьох загальновизнаних світових біржових майданчиків, у результаті чого підвищився якісний рівень та ефективність біржової торгівлі за рахунок вдосконалення системи її правил.

Отже, з метою забезпечення конкурентоспроможності фондового  ринку України політика держави  має бути зосереджена на наступному:

• налагодження тісного співробітництва в рамках міжнародних організацій та роз’яснення потенційних можливостей з метою створення позитивного іміджу українського фондового ринку серед зарубіжних та вітчизняних інвесторів;
• підвищення вимог до корпоративного управління;
• чітке визначення прав та обов’язків емітентів та інвесторів;
• спрощення доступу до внутрішнього ринку зарубіжних інвесторів та запровадження менш жорстких методів валютного регулювання з метою доступу вітчизняних підприємств до міжнародних ринків капіталу;
• розширення кількості фінансових інструментів, доступних для інвесторів;
• повноцінне впровадження в обіг похідних цінних паперів, зокрема створення забезпечення хеджування (страхування) інвесторів на вторинному ринку цінних паперів; введення в дію міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, погодження нормативної бази ринку фінансових послуг відповідно до світових стандартів.