Аналiз ефективностi реалiзацii iнвестецiйного проекту на пiдприэмствi

      ЗМІСТ 

ВВЕДЕННЯ………………………………………………………………………..3

РОЗДІЛ 1. АНАЛІЗ ЧУТЛИВОСТІ (СТІЙКОСТІ) ПРОЕКТУ…...…………………….4

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ІНВЕСТЕЦІЙНОГО ПРОЕКТУ НА ПІДПРИЄМСТВІ……………………………………………….14

2.1. Початкові данні на курсову роботу………………………………………..14

2.2 Інвестиційна  діяльність……………………………………………………...14

2.3 Операційна  діяльність……………………………………………………….15

2.4 Фінансова  діяльність………………………………………………………...16

2.5 Показники  комерційної ефективності……………………………………...16

2.6 Показники  ефективності проекту…………………………………………..17

2.7 Внутрішня  норма прибутковості…………………………………………...17

2.8 Аналіз чутливості (стійкості) проекту……………………………………..19

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………...23

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………...24 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      ВВЕДЕННЯ 

     Сьогодні  особливо актуальним залишається застосовування ряду методологічних систем аналізу  інвестиційних проектів, які, в більшості  своїй, отримали розвиток в рамках певних інституцій, що займаються підготовкою  та експертизою інвестиційних проектів на регулярній основі. Ці установи надають  кредити, забезпечують консалтингове  обслуговування, методичну підтримку  тощо. Маючи певні, часом суттєві, відмінності, дані методологічні системи  в головному сходяться на тому, що оцінка інвестиційного проекту має  передбачати виявлення вигід  і витрат, які пов'язані а його здійсненням. визначення їх величини та, як результат, порівняння вигід та витрат за певною системою показників, що прийняті як критерії, з урахуванням ризику та невизначеності. Витрати і вигоди зумовлюються різними сторонами  реалізації та експлуатації інвестиційного проекту, і не викликає необхідність його детального аналізу в процесі  підготовки і експертизи за відповідним аспектами - технічним, маркетинговим, фінансовим, економічним, екологічним, соціальним та інституціональним. Інвестиційний проект можна визначити як комплекс взаємопов'язаних заходів, що при визначеному бюджеті, на протязі заданого періоду часу, також з урахуванням інших обмежень, забезпечують виконання поставлених завдань, маючи ціллю максимізацію суспільного або приватного добробуту.

      Метою курсової роботи є закріплення отриманих  теоретичних знань по і придбання  практичних навиків по виконанню  аналізу ефективності реалізації реального  інвестиційного проекту в рамках конкретного підприємства.

      Для виконання поставленої мети курсова  робота містить два розділи: теоретичний  і практичний. У теоретичному розділі  розглядається теоретичні аспекти аналізу чутливості (стійкості) проекту. У практичній частині виконується відповідні розрахунки та наводяться висновки з аналізу ефективності реалізації інвестиційного проекту.

      РОЗДІЛ 1. АНАЛІЗ ЧУТЛИВОСТІ (СТІЙКОСТІ) ПРОЕКТУ 

     Аналіз  чутливості – це техніка аналізу  проектного ринку, яка показує, як зміниться  значення NPV проекту при заданій зміні вхідної змінної за інших рівних умов.

     Проведення  аналізу чутливості – це досить проста операція, яка легко піддається амортизації, що зводиться до таких  кроків:

     1 крок. Визначення ключових змінних,  які справляють вплив на значення  NPV.

     2 крок. Встановлення аналітичної  залежності NPV від ключових змінних.

     3 крок. Розрахунок базової ситуації  – встановлення очікуваного значення  NPV при очікуваних значеннях ключових змінних.

     4 крок. Зміна однієї з вхідних  змінних на потрібну аналітикові  величину (в %). При цьому всі  інші вхідні змінні мають фіксоване  значення.

     5 крок. Розрахунок нового значення  NPV та його зміни в процентах.

     4-й  і 5-й кроки проводяться послідовно  для всіх вхідних змінних, вносяться  до таблиці й зображаються графічно, тобто, аналітик одержує серію відповідей на питання “а що, коли”.

     6 крок. Розрахунок критичних значень  змінних проекту та визначення  найбільш чутливих із них.

     7 крок. Аналіз одержаних результатів  і формування чутливості NPV до зміни різних вхідних параметрів.

     Критичні  значення показника – це значення при якому теперішня вартість дорівнює нулю (NPV=0).

     Приклад. Розглядається проект освоєння технологічної  лінії переробки молока та випуску  сиру. Первинні інвестиції дорівнюють 50 000 грн., перед життя проекту 5 років. Проект передбачає випуск нової продукції  обсягом 5 тис. кг за ціною 10 грн. Витрати  на оплату праці на одиницю продукції  складають 4 грн., а на матеріали – 3 грн.; вартість капіталу 10%. Зробимо аналіз чутливості проекту.

     Розрахуємо  чисту теперішню вартість проекту.

     NPV =

     (3,791) – це величина ануїтету надходжень від проекту при ставці дисконту10% за 5 років.

     Оскільки  NPV позитивна, проект є доцільним.

     Розрахунок  еластичності NPV за змінними проекту та критичних значень показників проекту наведено у таблиці.

     Таблиця 1.

     Аналіз  чутливості проекту  і важливості у  таблиці.

     Критичні  значення обсягу продажі дорівнює – 50000 + Q (10-7)х3,971;

     Q = 4 396 одиниць.

     Якщо  порівнюються два проекти, то проект з більш чутливою NPV розглядається як ризикований, оскільки малі зміни вхідної змінної спричиняють великий розкид значень NPV довкола очікуваного, тобто більшу невизначеність, а отже і більший ризик.

     Аналіз  чутливості досить простий у практичному  застосуванні, однак має істотні  недоліки. Наприклад, NPV інвестиційних проектів по розробці вугільних родовищ практично завжди чутлива до змін змінних витрат та ціни продажів. Однак, якщо фірмою укладено контракт на поставку фіксованого обсягу вугілля за ціною, яка враховує інформацію, даний проект може бути цілком безпечним незважаючи на високу чутливість NPV.

     Це  говорить про те, що власний ризик  проекту залежить не тільки від чутливості NPV до зміни значень вхідних змінних, а й від інтервалу ймовірних значень цих змінних, який визначається їх імовірнісним розподілом.

     Аналіз  чутливості розглядає зміну окремих  змінних проекту, виявляючи величину їх критичних значень. В аналізі  чутливості розглядається окремий  вплив кожної змінної на результуючу  величину. Втім, на практиці всі змінні впливають на результати проекту  одночасно, погіршуючи або поліпшуючи результуючу величину чистої поточної вартості проекту. Тому наступним кроком при аналізі ризиків є аналіз сценаріїв, який на основі прогнозу ймовірності  настання базового, песимістичного чи оптимістичного сценарії покаже можливість реалізації даного проекту.

     Аналіз  сценаріїв – це техніка аналізу  інвестиційного ризику, що дає змогу  врахувати, як чутливість NPV до зміни вхідних змінних, так і інтервал, в якому перебувають їх імовірні значення.

     Для проведення сценарного аналізу аналітик має одержати інформацію про кількісні  характеристики “поганої” множини  станів (низький рівень продажів, низькі ціни збуту) та “хороші” множини станів.

     Для цих значень змінних розраховуються NPV, а відтак порівнюється з очікуваним базовим значенням NPV. Тобто, проводиться розрахунок NPV за песимістичним, оптимістичним та базовим сценаріями.

     Результати  сценарного аналізу можуть бути використані  для визначення математичного очікування NPV, середньоквадратичного відхилення, варіації. Для цього необхідна експертна оцінка ймовірності реалізації кожного сценарію. Щоб одержати інформацію про ризикованість проекту, слід порівняти коефіцієнт варіації NPV даного проекту з коефіцієнтом варіації “середнього” проекту фірми.

     Сценарний аналіз є досить досконалим інструментом для оцінки власного ризику інвестиційного проекту, але й цей метод не позбавлений недоліків. Його обмеженість  полягає в тому, що розглядається  лише кілька дискретних значень результатів  проекту, тим часом як у реальності цих значень може бути нескінченно  багато.

     Більш потужним інструментом аналізу проектного ризику є імітаційне моделювання  Монте-Карло.

     Назва методу сягає тих часів, коли ще тільки зароджувалися математичні основи аналізу ризику в азартних іграх, осередком яких було місто з найбільшою кількістю казино – Монте-Карло.

     Вперше  використання імітаційного моделювання  в аналізі інвестиційних проектів запропонував Девід Херту. Його публікація на цю тему з’явилась у журналі “Haroord Business Review” 1964 р.

     Здійснення  імітації вимагає досить потужного  комп’ютера та ефективних програмних продуктів. Першим кроком експерименту є встановлення закону ймовірнісного  розподілу випадкових величин вхідних  змінних, від яких залежить величина грошових потоків. Відтак за допомогою  датчика випадкових чисел, введеного  у програму, проводиться відповідно до відомого закону розподілу вибір  значень вхідних даних.

     Для цих реалізацій випадкових величин  розраховують значення змінних, які  з ними тісно пов’язані, приміром, податки. Відтак значення цих змінних використовуються для розрахунку грошових потоків, NPV, IRR та інших характеристик.

     Цей етап імітаційного моделювання для  різних реалізацій вхідних випадкових величин повторюється достатню кількість  разів, скажімо, 300. Таким чином, на підставі великої кількості результатів  імітаційних експериментів утворюється  закон імовірнісного розподілу  NPV, IRR та інших характеристик, які цікавлять аналітика.

     Імітаційне  моделювання для дев’яти вхідних змінних схематично подано на стор.109.

     Вхідні  змінні: