Загальні відомості про розвиток і сучасний стан сертифікації в Україні

Практична реалізація можливостей національної системи стандартизації ускладнюється  хибами законодавчої бази у цій сфері: закони сформульовані у дуже загальній  формі у дуже загальній формі. Крім того, в Україні ще діють норми колишнього СРСР, які не відповідають міжнародним вимогам і заважають виконати умови приєднання України до ГАТТ/СОТ та реалізувати ст.51 та 56 ЕС. У такій ситуації український ринок наповнюється низькоякісною імпортною продукцією, які іноземні виробники не можуть реалізувати у своїх країнах через невідповідність міжнародним стандартам.

Мал.4. сукупність нормативно-технічної документації для проектування і виготовлення продукції.

У XXI сторіччі розраховувати на комерційний успіх  може лише те виробництво, управління яким відбувається з обов’язковим урахуванням стандартів ISO 9000 та 14000 (якість довкілля), які можуть з часом трансформуватися в єдині стандарти.

2.2. Сертифікація  продукції 

Ідея  сертифікації і загальне її розуміння  відомі давно. З давніх пір клеймування продукції виробником було підтвердженням високої її якості. Запевнення продавця покупцю відносно якості продукції також було однією з найдавніших і простих форм того, що зараз ми називаємо сертифікацією.

В наш  час сертифікація стала одним  із важливих механізмів управління якістю, який дає можливість об’єктивно оцінити  продукцію, надати споживачу підтвердження її безпеки, забезпечити контроль за відповідністю продукції вимогам екологічної чистоти, а також підвищити її конкурентноздатність.

За кордоном безпека продукції для людини і навколишнього середовища давно  підтверджується сертифікацією і, хоч вартість її значна, виробник змушений одержувати сертифікат для того, щоб мати ринок збуту і уникнути втрат при продажу своєї продукції. А втрати ці значні: за даними торгово-промислової палати, вони досягають 25% від обсягу продажу. А в окремих випадках бувають і вищі.

В Україні  прийнято розрізняти обов’язкову і  добровільну сертифікацію. Обов’язкова  сертифікація здійснюється в межах  державної системи управління господарюючими суб’єктами, охоплює у всіх випадках перевірку і випробування продукції  з метою визнання її характеристик (показників) та подальший технічний нагляд за сертифікованими виробами. Добровільна сертифікація може проводитись на відповідність продукції вимогам, котрі не є обов’язковими, за ініціативою самих суб’єктів господарювання (тих або інших видів діяльності) на договірних засадах.

Сертифікат  – це папірець, без якого в  Україні не можна виробляти, продавати  та імпортувати жоден товар. Теоретично такий папірець гарантує безпечність  продукції та відповідність її досить жорстким нормам.

Видача  сертифікату відповідності. При  наявності протоколів з позитивними  результатами випробувань, сертифікати  на системи якості, або атестату виробництва, залежно від прийнятої  схеми сертифікації, орган з сертифікації продукції оформлює сертифікат відповідності, реєструє його в Реєстрі Системи та видає заявнику, який після цього має право маркувати продукцію, тару, упаковку, супровідну документацію та рекламні матеріали знаком відповідності.

Згідно  ДСТУ 2296-93 встановлено такі зображення знаку відповідності:

для продукції, яка відповідає обов’язковим вимогам  нормативних документів та вимогам, що передбаченні чинними законодавчими актами України, за якими встановлено обов’язкову сертифікацію, - мал.5.;

для продукції, яка відповідає усім вимогам нормативних документів, що поширюються на дану продукцію, - мал.6.

Мал.5. Мал.6.

Знак  відповідності, зображений на мал.6, застосовується також для позначення продукції, яка не підлягає обов’язковій сертифікації, проте сертифікована з ініціативи виробника (виконавця), продавця (постачальника) чи споживача продукції (добровільна сертифікація).

Строк дії сертифікату на продукцію, яка  випускається підприємством серійно протягом строку, що встановлений ліцензійною угодою, визначає орган з сертифікації з урахуванням строку дії нормативних документі на продукцію, строку, на який сертифікована система якості або атестоване виробництво.

Строк, що встановлений в ліцензії, не продовжується. Порядок надання нової ліцензії замість тої, що втратила силу, визначає орган з сертифікації продукції в кожному конкретному випадку.

В разі внесення змін до конструкції (складу) продукції або технології її виготовлення, що можуть вплинути на показники, які  підтвердженні під час сертифікації, заявник зобов’язаний попередньо сповісти про це в орган, який надав ліцензію. Орган з сертифікації продукції приймає рішення про необхідність проведення нових випробувань або оцінки стану виробництва продукції.

У випадку, якщо норми, встановленні стандартом на показник, підтверджений під час сертифікації, змінені на більш жорсткі, то питання про припинення дії кожної наданої ліцензії вирішує орган з сертифікації продукції за погодженням з Держстандартом України.

Вибір механізмів сертифікації.

На практиці дуже часто виникає питання, який з механізмів сертифікації кращий –  продукції чи систем якості? Зарубіжний досвід показує, що кожний з них доцільний на своєму місці. Є певні галузі, де висока технологія розвивається такими прискореними темпами, що нелегко розробити вичерпний стандарт на продукцію, який можна було б використовувати в схемі сертифікації продукції, тому в цьому випадку зростає роль сертифікації системи якості.

З іншої сторони, оскільки купують продукцію, а не систему якості, то її сертифікація не відіграє важливої ролі в тих галузях, де можуть бути розроблені стандарти на продукцію, які звичайно відповідають багатьом інтересам незалежно від того, на що вони поширюються. Особливо це стосується масового виробництва.

У багатьох випадках перевага може бути віддана  механізму сертифікації системи  якості, після чого може бути введений в дію механізм сертифікації продукції.

Це зв’язане з тим, що система якості оцінюється в обох випадках, і додаткові вимоги, які накладає механізм сертифікації системи якості, будуть встановлюватись  і впроваджуватись таким же чином, як і вимоги придатних специфічних  стандартів на продукцію, як цього вимагає  процедура її сертифікації. Порівняння основних етапів сертифікації систем якості і продукції подані в табл.2.

Табл.2. Порівняння основних етапів сертифікації систем якості і продукції.

Переваги  одного механізму над іншим, а  також їх недоліки можливо оцінити  тільки щодо соціально-економічних і технологічних ситуацій, які існують для постачальників у жодній країні, і щодо кінцевої мети постачальника. Але варто відзначити, що в більшості промислово розвинутих країн перевага надається сертифікації систем якості.

2.3. Державний  нагляд за якістю

Національним  органом, що проводить і координує  роботу по забезпеченню її функціонування, є Державний комітет України  по стандартизації, метрології та сертифікації (Держстандарт України).

До органів державної служби стандартизації і сертифікації в Україні відносяться:

Державний комітет України з стандартизації, метрології та сертифікації (Держстандарт України);

Український науково-дослідний інститут стандартизації, сертифікації та інформатики (УкрНДІССІ);

Державний науково-дослідний інститут ”Система” (ДНДІ ”Система”);

Український державний науково-виробничий центр  стандартизації, метрології та сертифікації (УкрЦСМ);

Український навчально-науковий центр із стандартизації, метрології та якості продукції;

Технічні  комітети зі стандартизації (ТК);

Територіальні центри стандартизації, метрології та сертифікації.

Держстандарт  України був створений Постановою Кабінету Міністрів України №293 від 23.09.1991 р. на базі Українського республіканського управління Держстандарту СРСР. Він є національним органом зі стандартизації, створює державну систему стандартизації в країні і керує всіма роботами з стандартизації, методології та сертифікації.

На УкрНДІССІ  покладена розробка науково-технічних  і економічних основ стандартизації, перспективних планів комплексної  стандартизації сировини, матеріалів, півфабрикатів і готових виробів, стандартів на єдині методи продукції. Він виконує експертизу стандартів перед їх затвердженням, проводить порівняльний аналіз рівня стандартизації в Україні і зарубіжних країнах, надає інформацію з стандартизації всім зацікавленим організаціям.

На ДНДІ “Система” покладена розробка основоположних стандартів.