Європейський банк реконструкції та розвитку

План

Вступ

1. Створення,  історія розвитку та функціонування  ЄБРР

       1.1 Основні цілі ЄБРР

       1.2 Організаційна структура ЄБРР

     2. Україна й ЄБРР    

    Висновок     

       Список використаної літератури       
Вступ

    Європейський банк реконструкції  і розвитку (ЄБРР) є одним із найбільших інвесторів та кредиторів в Україні. Також він виконує функцію каталізатора та амортизатора економіки нашої країни. Подальше співробітництво з ним забезпечить Україні стабільне зростання, приток інвестицій та визнання України як держави з ринковою економікою.   

    1. Створення, історія  розвитку та функціонування  ЄБРР

    Європейський  банк реконструкції та розвитку був  заснований в 1990 році, а розпочав свою діяльність в 1991 році. До цього часу належить до початок важливих соціально – економічних і політичних зрушень в країнах Східної Європи. В громадських і урядових колах цих країн визріло розуміння необхідності переходу до ринкової економіки. Але перебудова всієї структури соціалістичної економіки вимагала неабияких коштів. Для їх поповнення, для стимулювання реформ і було створено ЄБРР.

    До  складу ЄБРР увійшли всі європейські  країни, а також низка неєвропейських країн – Австралія, Єгипет, Ізраїль, Кіпр, Марокко, Мексика, Нова Зеландія, Республіка Корея, США, Японія. Крім того, як нащадки СРСР членами банку стали всі азіатські республіки СНД. Всього учасниками ЄБРР є 60 країн. За статутом ЄБРР його членами можуть стати як європейські, так і неєвропейські країни, але всі вони мають бути членами МВФ.

    Управління  банку знаходиться в Лондоні.  

    1.1 Основні цілі ЄБРР:

• сприяння економічному розвитку і реконструкції країн Центральної і Східної Європи ( ЦСЄ ), які заявили про свою прихильність демократичним принципам;
• надання допомоги країнам ЦСЄ в модернізації виробничої бази, в організації конкурентоспроможної підприємницької діяльності в приватному секторі;
• сприяння в залученні інвестицій у виробництво, сферу послуг і фінансовий сектор;
• стимулювання великих економічно обґрунтованих проектів;
• надання технічної допомоги в реалізації проектів;
• сприяння формуванню ринку капіталів;
• сприяння у вирішенні екологічних проблем.

    Звертає на себе увагу той факт, що серед  найважливіших цілей міжнародного банку вперше опинились екологічні проблеми. 

          1.2 Організаційна структура ЄБРР:

• Рада керуючих;
• Директорат;
• Президент і віце – президент;ї
• Консультативна рада з питань довкілля.

    Рада  керуючих є вищим органом ЄБРР. Кожна країна в Раді представлена керуючим і його заступником. Рада керуючих вирішує кардинальні, стратегічні питання діяльності ЄБРР. До її компетенції належить приймання нових членів, виключення з членів Банку, зміни розміру уставного капіталу, обрання директорів і президента Банку та ін. Рада має право давати вказівки Директорату щодо виконання тих або інших завдань.

    Директорат  складається з 23 членів. З них 11 обираються керуючими, що представляють Бельгію, Велику Британію, Німеччину, Грецію, Данію, Ірландію, Іспанію, Італію, Люксембург, Нідерланди, Португалію, Францію, а також ЄС і Європейський інвестиційний банк (ЄІБ). Решта 12 керуючих представляють інші країни, поділені на групи: 4 – від країн ЦСЄ; 4 – від решти європейських країн; 4 – від неєвропейських країн. Директорат здійснює загальне керівництво діяльністю Банка, визначає основні принципи його політики у відповідності з вказівками Ради керуючих, підсумковує річний баланс, затверджує бюджет.

    Президент керує поточними справами Банку. Він є офіційним представником ЄБРР на міжнародних форумах. Президент здійснює організаційну роботу, в тому числі наймання й звільнення службовців банку. Він головує в Директораті, але участі в голосуванні звичайно не приймає.

    Функціонально ЄБРР поділено на департаменти, які  знаходяться під безпосереднім  управлінням Президента і віце –  президентів:

• банківські операції;
• фінанси;
• проектна експертиза;
• відомство головного економіста;
• комунікації;
• персонал;
• адміністрація.

    Департамент банківських операцій, що координує  комерційну діяльність країн ЦСЄ, поділяється  на два підрозділи за регіональним принципом – „північні країни”  і „південні країни”. Україна  входить до групи південних країн.

    Консультативна  рада з питань довкілля складається з 17 фахівців в галузі екології. Вони консультують Банк з екологічних аспектів проектів, що реалізуються.

    Організаційна структура Банка включає і  процедуру прийняття рішень. В  багатьох випадках при голосуванні досить простої більшості. Але при обговоренні найважливіших питань в Раді керуючих або в Директораті необхідна кваліфікована більшість. Кожна країни має кількість голосів, пропорційну своїй квоті в уставному капіталі. Найбільшу квоти мають США – 10%; Італія, Німеччина, Франція, Велика Британія і Японія мають по 8,5%. Таким чином, жодна крахна самотужки не може заблокувати рішення, навіть якщо при голосуванні потрібна кваліфікована більшість.

    Формування  ресурсів. При утворенні ЄБРР його капітал формувався шляхом випуску акцій на суму 10 млрд. ЕКЮ. Потім капітал значно збільшився (в 1996р. – подвоївся). Квоти в уставному капіталі розподіляються таким чином (в %):

• країни члени ЄС, ЄІБ і власне ЄС     51
• країни ЦСЄ         13
• решта європейських країн      11
• неєвропейські країни        24

    Отже, країнам ЄС належить вирішальний  вплив в ЄБРР.

    Фінансові ресурси Банку формуються також  за рахунок позичкових коштів, коштів одержаних в погашення позик, за рахунок виручки від реалізації інвестицій в акціонерний капітал.

    ЄБРР  заснував спеціальні фонди на кошти з доходів, одержаних від інвестицій. Ці фонди призначені для підготовки інвестиційних проектів і здійснення інвестицій в країни – члени. Кошти фондів використовуються для кредитування низькорентабельних галузей соціальної інфраструктури.

      Кредитно  – інвестиційна політика ЄБРР. Відповідно з основними цілями Банка його політика спрямована, перш за все, на підйом і структурну перебудову країн Центральної і Східної Європи. Діяльність ЄБРР в цьому напрямку досить різноманітна і перспективна. Вона включає: надання кредитів на розвиток виробництва; інвестування в капітал; гарантоване розміщення цінних паперів; надання позик під реконструкцію й розвиток інфраструктури. Пріоритетними сферами кредитування є: фінансовий сектор, енергетика, телекомунікації, транспорт і агробізнес.

    ЄБРР  перетворився на значного інвестора  в країнах ЦСЄ: на нього припадає 15% всіх прямих капіталовкладень в регіоні; переважна їх більшість йде у  приватний сектор. 

    2. Україна й ЄБРР

    Україна стала членом ЄБРР в 1992 році. За обсягом  кредитів банку країнам Центральної  і Східної Європи Україна посідає  друге місце, що свідчить про високу оцінку ролі нашої країни в Європі.

      Паралельно ЄБРР в Україні  здійснює великі програми по охороні навколишнього середовища по регіону Балтійського моря, дельти Дунаю, водного середовища Чорного моря.

    Європейський  банк реконструкції та розвитку формально  є регіональною організацією, проте  за складом учасників він виходить за межі регіону, а тому і відноситься до глобальних організацій. ЄБРР є третьою міжнародною кредитно – фінансовою організацією за обсягом кредитів, що надаються Україні. Позички ЄБРР безпосередньо йдуть на розвиток виробництва, причому значна їх частина прямується на підтримку приватних малих і середніх підприємств.

      ЄБРР  працює на комерційній основі, кредити  надаються на умовах ринкових ставок. До запровадження у ЄБРР підключені найсолідніші комерційні банки України.

            На думку експертів  ЄБРР та його президента Жака Лем’єра (який, до речі, приїздив з офіційним візитом до України останній раз в 2002 році)  в Україні насамперед потрібно розвивати мікропідприємництво, малий та середній бізнес, розширювати соціальну базу реформ і відповідно дохідну базу для розвитку банківської системи та ринку капіталів. З цією метою ЄБРР будуватиме свою роботу через досить успішну кредитну лінію з підтримки малого і середнього бізнесу, через Банк мікрокредитування, який активно „приростає” у регіонах, а також надаючи прямі кредитні лінії окремим банкам.

      Ще  однією важливою метою ЄБРР в Україні  є допомогти нашій країні змінити  самі банки. Адже як видно з останнього огляду 1000 найбільших банків світу, який проводив журнал The Banker, перший український банк знаходиться на 980 місці. Це – Промінвестбанк. Найбільший за капіталом український банк на кілька порядків менший від своїх побратимів навіть у такій країні як Тринідад і Тобаго. Для порівняння: у тому самому списку 13 російських банків, 13 – філіппінських, 12 – аргентинських, 11 – польських, 9 – єгипетських, 8 – чилійських, 6 – угорських, 5 – чеських та венесуельських, 2 – узбецькі. І всі вони в цьому рейтингу перед нами.

      Дивлячись на це, планується участь ЄБРР у формуванні капіталу ряду банків, надання субординованих кредитів, технічної допомоги банкам – партнерам. Крім того, низці українських фінансових установ може бути надано методичну допомогу для розроблення їхнього міжнародного профілю і залучення капіталу безпосередньо на міжнародних ринках. Важливу роль може відіграти і можливість ЄБРР підтримати ініціативу банків з організації ринку синдикації кредитів (оскільки, якщо один банк не в змозі через незначні розміри капіталу надати кредит великому позичальнику, кілька банків можуть об’єднуватись в консорціум).

      Тепер кілька слів про нові проекти, що перебувають на різних стадіях підготовки і відповідають „генеральним” пріоритетам визначеним у новій стратегії ЄБРР по Україні. „Трубопровід” (як говорять банкіри) проектів наповнений десь на 850 млн. євро, з яких проекти на суму 330 млн. набувають уже більш – менш конкретних обрисів. У тому числі – 180 млн. – у галузі енергетики, понад 100 млн. – у агробізнесі, 35 – у сфері муніципальної інфраструктури (переважно водопостачання), 10 млн. – у сфері нерухомості і готельного бізнесу.

      Більше, ніж будь коли, до поля зору ЄБРР потрапляє і сектор небанківських фінансових установ. Передусім це стосується розвитку іпотечного кредитування, лізингу та страхового бізнесу. Зокрема ЄБРР спільно з іншими МФО планує зосередитись на наданні технічної допомоги, аби завершити створення нормативно – правової бази у сфері іпотечного фінансування, а також ідентифікувати перші пілотні проекти, приміром, у сфері страхування життя. На жаль, зазначена сфера в Україні практично відсутня.

      І на завершення про наймогутніший з усіх проектів, що стосується добудови двох ядерних енергоблоків. Його ЄБРР був готовий остаточно затвердити ще наприкінці 2001 року. На прохання української сторони проект повернувся на доопрацювання, пов’язане з коригуванням окремих параметрів та умов цього великого (орієнтовно 215 млн. дол.) і водночас одного з найскладніших кредитів (загальний пакет фінансування – 1,4 млрд. дол.). Довгий час тривали консультації. ЄБРР зобов’язався надати ці кошти Україні після закриття ЧАЕС, але як бачимо до цього часу своїх обіцянок Банк не виконав. Причиною для цього стало невиконання додаткових умов Банку,  які він висунув пізніше і які Україна до цього часу ще не виконала. Зараз будівництво енергоблоків майже завершено за повного фінансування українською стороною. Обіцяні кошти ЄБРР так і не надав.

      Реалізацію  планів подальшого співробітництва  України і ЄБРР багато в чому залежить від ряду „ати” і „яти”. Зміцнювати інститути, що підтримують ринкові  відносини, у тому числі приватизацію і реструктуризацію великих підприємств, активніше здійснювати політику консолідації та зміцнення банківського сектору, „розкручувати” інноваційний і творчий потенціал малого й середнього підприємництва, поліпшувати інвестиційний клімат – ось що, з досвіду ЄБРР, має впевнено поставити Україну на карту міжнародних інвесторів.

      Тут банк, як завжди, готовий бути партнером  і радником України.