Сутність господарського механізму

Автор: Пользователь скрыл имя, 23 Февраля 2013 в 14:33, реферат

Описание работы

Мета даної роботи передбачає висвітлення та аналіз основних елементів, котрі входять до господарського механізму, визначення їх практичного значення та принципів взаємодії.
Вказана мета конкретизується в наступних завданнях:
1. Розкрити сутність господарського механізму.
2. Пояснити значення елементів та функцій господарського механізму.
3. Визначити роль та взаємодію даних елементів у структурі господарського механізму.

Содержание

Вступ……………………………………………………………………………3
1. Сутність господарського механізму……………………………………….5
2. Елементи й функції господарського механізму…………………………..7
3. Роль та взаємодія елементів у структурі господарського механізму…...12
Висновки………………………………………………………………………14
Список використаних джерел…………………………………...…………...17

Работа содержит 1 файл

структура господарського механізму.docx

— 32.71 Кб (Скачать)


 

Зміст

Вступ……………………………………………………………………………3

1. Сутність  господарського механізму……………………………………….5

2. Елементи  й функції господарського механізму…………………………..7

3. Роль та  взаємодія елементів у структурі  господарського механізму…...12

Висновки………………………………………………………………………14

Список використаних джерел…………………………………...…………...17

 

 

Вступ

 

Актуальність теми полягає в необхідності детального вивчення питань, які виникають при розкритті сутності елементів у структурі господарського механізму. Крім того, дана тема описує роль і взаємодію елементів у структурі господарського механізму.

Оскільки до складу народного господарства (або економічної системи) входять основні підсистеми та метасистеми, то господарський механізм поелементно можна розглядати як певний комплекс форм, методів і важелів управління продуктивними силами, техніко-економічними відносинами (а отже технологічним способом виробництва), суспільним способом виробництва (у взаємодії  продуктивних сил і виробничих відносин) тощо.   Водночас   його важливою функцією є узгодження цих підсистем між собою у процесі їх розвитку і взаємодії. Таким чином формується система управління, яка означає свідомо організований, цілеспрямований і активний вплив різних суб'єктів управління на процес розвитку та функціонування суспільного способу виробництва, економічної системи, їх окремих ланок та елементів.

Основними елементами господарського механізму  є ринковий механізм та державне регулювання. Отже, він поєднує об'єктивні і  суб'єктивні фактори, які утворюють  систему регулювання економіки. У цій системі взаємодіють держава, з одного боку, а ринковий механізм, з іншого. Господарський механізм покликаний забезпечити взаємодію всіх елементів господарської системи в усіх сферах суспільного життя, раціональне використання економічних ресурсів, розв'язати проблему оптимальної взаємодії людини і природи.

Об’єктом  індивідуального науково-дослідного завдання є базисні та надбудовні елементи в структурі господарського механізму, їх роль та взаємодія.

Предметом дослідженняя виступають особливості, які визначають роль та значення даних елементів в господарському механізмі

 

Мета даної роботи передбачає висвітлення та аналіз основних елементів, котрі входять до господарського механізму, визначення їх практичного значення та принципів взаємодії.

Вказана мета конкретизується в наступних завданнях:

1. Розкрити  сутність господарського механізму.

2. Пояснити значення елементів та функцій господарського механізму.

3. Визначити  роль та взаємодію даних елементів  у структурі господарського механізму.

Структура роботи побудована відповідно до проблемно-тематичного принципу і складається зі вступу, троьох розділів, висновків та списку використаних джерел.

 

 

1. Сутність господарського механізму

 

 

Господарський механізм — сукупність основних форм, методів і важелів  управління народним господарством, а  отже використання економічних законів, розв'язання суперечностей економічної системи, реалізації відносин власності, а також розвитку людини та узгодження найважливіших типів інтересів [5].

Господарський механізм можна охарактеризувати на різних рівнях економічного життя. По-перше, всі зв’язки і залежності, що характерні для системи економічних законів, забезпечуючи взаємообумовленість механізму їх використання, проявляються на поверхні економічного життя, в системі організаційно-економічних форм, тобто в механізмі господарювання. По-друге, механізм господарювання, складаючи певний шар виробничих відносин, а саме організаційно-економічних, не тільки зумовлює їх взаємозв’язок з іншою стороною способу виробництва — продуктивними силами, але й «стягує» фази відтворювального циклу в єдине ціле: відносини виробництва — відносини розподілу — відносини обміну — відносини споживання. По-третє, виступаючи формою прояву відносин власності, механізм господарювання забезпечує узгодженість у системі економічних інтересів і вирішення виникаючих між ними суперечностей. Тут механізм господарювання є способом узгодження інтересів і формою вирішення суперечностей. На кожному рівні пізнання механізм господарювання відмінний, але мета його залишається тією самою — через його функціонування забезпечується економічне регулювання суспільного виробництва.

Оскільки до складу народного господарства (або економічної системи) входять основні підсистеми та метасистеми, то господарський механізм поелементно можна розглядати як певний комплекс форм, методів і важелів управління продуктивними силами, техніко-економічними відносинами (а отже технологічним способом виробництва), суспільним способом виробництва (у взаємодії  продуктивних сил і виробничих відносин) тощо.   Водночас   його

 

важливою функцією є узгодження цих підсистем між собою у процесі їх розвитку і взаємодії. Таким чином формується система управління, яка означає свідомо організований, цілеспрямований і активний вплив різних суб'єктів управління на процес розвитку та функціонування суспільного способу виробництва, економічної системи, їх окремих ланок та елементів [5].

До господарського механізму безпосередньо належать конкретні управлінські форми відносин економічної власності і власності  на засоби виробництва зокрема. Це означає, що на них свідомо можна впливати, регулювати на різному рівні (окремого підприємства, об'єднання, міністерства, державному і навіть з боку наднаціональних  органів) [4].

У межах  однієї суспільно-економічної формації діють закони, властиві як всьому суспільному  способу виробництва (тобто відносинам економічної власності у їх взаємодії  з продуктивними силами), так і  чотирьом окремим підсистемам. Оскільки економічний закон виражає внутрішні, необхідні, сталі й суттєві зв'язки насамперед між протилежними сторонами  явищ і процесів господарського життя, то він має і свої конкретні  форми вияву. Система економічних законів знаходить своє вираження в системі економічних категорій. До неї, зокрема, належать товар, споживча вартість, вартість, ціна, собівартість, прибуток тощо. До господарського механізму безпосередньо входять усі конкретні форми економічних законів економічної системи.

 

2. Елементи  й функції господарського механізму

 

 

Сутність  господарського механізму проявляється через його функції. До основних з  них у політико-економічній системі  належать такі: реалізація відносин пануючого  типу власності; сполучення і взаємодії  продуктивних сил і виробничих відносин в економічній структурі суспільства; узгодження й забезпечення руху економічних  інтересів; розв’язання суперечностей; формування “поля” взаємодії між  механізмом дії і механізмом використання економічних законів [7].

Реалізація  цих функцій в економічній  практиці відбувається на основі таких  основних принципів формування і  функціонування господарського механізму, як: ефективність, збалансованість, системність, соціальна спрямованість.

Діалектика  механізму господарювання полягає  в тому, щоб розкрити його суттєвий зміст і відповідно до цього вдосконалювати форми його прояву.

Використання  економічних законів ( загальносистемних, підсистемних). Це найважливіша функція господарського механізму. Як відомо, у межах однієї суспі-льно-економічної формації діють закони, притаманні як всьому суспільному способу виробництва (тобто виробничим відносинам у їх взаємодії з продуктивними силами), так і окремим підсистемам [4]. Оскільки економічний закон виражає внутрішні, необхідні, сталі й суттєві зв'язки насамперед між протилежними сторонами явищ і процесів господарського життя, то він має і свої конкретні форми вияву.

Розв'язання соціально-економічних суперечностей. Це друга за значенням функція господарського механізму, з погляду всього суспільного способу виробництва. Вона випливає з попередньої, оскільки кожний економічний закон містить у собі суперечність. Водночас, оскільки явище чи процес багатші за закон, то ця функція господарського механізму спрямована на розв'язання ширшого кола суперечностей, ніж ті, що наявні у межах законів. До таких

 

суперечностей, якщо виходити з принципу примату  виробництва, належать суперечності самої системи продуктивних сил (наприклад, між рівнем техніки, з одного боку, рівнем освіти і кваліфікації робочої сили — з іншого), а також суперечності у межах суспільної форми (наприклад, між прибутком та заробітною платою, між монополістичною та державною власністю та інші) [5].

Реалізація  відносин власності. У межах цієї функції вирішальна роль належить господарському механізму в економічній реалізації власності на засоби виробництва. Виконання цієї функції повинно бути спрямоване на те, щоб відносини економічної власності сприяли розвитку всієї системи продуктивних сил, насамперед основної продуктивної сили — людини, безпосереднього працівника. Слід домогтися, щоб у межах певної економічної системи існував плюралізм форм власності, щоб різні конкретні форми власності конкурували і співпрацювали між собою [4].

Всебічний розвиток людини, її потреб (матеріальних і духовних), інтересів, стимулів. Оскільки людина є біосоціальною істотою, то роль господарського механізму полягає в розвиткові як біологічного, так і соціального аспектів сутності людини. У першому випадку необхідно домогтися оптимального гармонійного співвідношення у взаємодії людини з природою, не допустити гострої екологічної кризи, створити таку еколого-економічну систему, в якій органічно поєднувалися б економічні умови життєдіяльності людини (її праці, освіти, набуття кваліфікації тощо) зі збереженням навколишнього середовища, нормальним розширеним відтворенням в Україні та інших країнах, де ця потреба диктується особливостями національного розвитку людської популяції, гармонійною взаємодією цивілізації та природи. У другому випадку завдання господарського механізму полягає в тому, щоб людина стала активним суб'єктом виробничих відносин, або відносин економічної власності, а також соціальних, політичних, правових, культурних відносин, щоб у кожній із цих сфер могла реалізуватися соціальна природа людини. Йдеться про те, щоб людина могла брати участь у політичному   житті, вдосконаленні законів, у   розвитку культури, мистецтва

 

тощо. Оскільки сучасна людина вступає у відносини  з іншими людьми, завдання господарського механізму полягає й у тому, щоб узгоджувати насамперед економічні інтереси людей [5].

Якщо  узагальнити основні функції  господарського механізму, то він повинен  забезпечити ефективну взаємодію всіх елементів економічної системи (продуктивних сил, техніко-економічних і виробничих відносин) в усіх сферах суспільного відтворення, а також усіх компонентів кожного з цих елементів.

Сучасне виробниче підприємство представляє  собою складний комплекс, динамізм і злагодженість роботи якого  забезпечується господарським механізмом.

Господарський механізм - це механізм взаємодії керуючої та керованої  підсистем, сукупність конкретних форм і методів свідомого впливу на економіку.

Виділяють наступні найважливіші його структурні елементи.

1 ) Планування - центральний і разом  з тим найбільш складний елемент  господарського механізму. За  допомогою планування реалізується  стратегія розвитку економіки  різних рівнів господарювання, використовуються  економічні важелі і стимули  і всі інші його складові (форми,  організація, принципи, методи планування, структура, показники та ін.)

2) Економічне стимулювання, що базується  на використанні економічних  (матеріальних) інтересів, що реалізуються  через механізм економічних важелів  і стимулів. Як елементи господарського  механізму економічне стимулювання  виконує три взаємопов'язані функції:  заохочувальну, заборонне, компенсаційне.

Перша функція повинна забезпечувати  залежність величини доходів власника і членів колективу від кінцевого  економічного результату роботи підприємства.

Друга спрямована на посилення економічної  відповідальності через механізм економічного санкцій за невиконання своїх  зобов'язань і обов'язків.

 

Третя функція покликана забезпечити  підприємству або окремому працівнику компенсацію втрат, зумовлених погіршенням  умов виробництва з незалежних від  них причин [3].

Економічне стимулювання реалізується через комерційний і господарський  розрахунок, систему розподілу прибутку, механізм ціноутворення. фінансово-кредитні відносини, систему оплати праці  та інші економічні важелі і стимули.

3) Організаційна структура економічного  управління реалізується через  вирішення комплексу питань, пов'язаних  з вибором схем і структур  керування. визначенням функцій,  прав, взаємовідносин, відповідальності  органів управління, вдосконаленням  стилю і методів управлінської  діяльності, підбором і розстановкою  кадрів та інші

4) Соціальна підсистема господарського  механізму включає сукупність  способів, методів і показників, за допомогою яких удосконалюються  соціально-політичні, соціально-технологічні, соціально-побутові, соціально-особистісні  та інші відносини між людьми  в процесі виробництва матеріальних  благ.

Информация о работе Сутність господарського механізму