Сучасні концепції розміщення продуктивних сил

Автор: Пользователь скрыл имя, 30 Ноября 2014 в 22:23, творческая работа

Описание работы

Важливу роль у розвитку продуктивних сил належить науці. Лише із допомогою неї у науково-дослідних установах (науково-дослідні інститути, лабораторії, конструкторські бюро) винаходяться, а процесі виробництва вдосконалюються засоби виробництва, винаходяться нові технологічні рішення та збагачують свій виробничий досвід й трудові навики працівники, що забезпечує безперервний розвиток продуктивних сил.

Содержание

Продуктивні сили як невід’ємна складова розвитку економіки.

Сучасні концепції розміщення продуктивних сил

3. Теоретичні підходи до розміщення продуктивних сил.

Основні принципи й фактори розміщення продуктивних сил.

Висновок.

Список літератури.

Работа содержит 1 файл

Реферат 1..ppt

— 111.00 Кб (Скачать)

 

З переходом України  до ринкових відносин виявилася  невідповідність попередніх підходів  до розміщення продуктивних сил  вимогам теорії ринкового розміщення, котрі були створені економічними  школами Заходу. Усунення цих  недоліків є актуальною задачею  Сучасної теоретичної й практичної  економіки України. У умовах переходу  до перерозподілу продуктів роботи  на основі вільної конкуренції, запитання аналізу існуючого  положення із ПКС в Україні  набувають важливого значення  й потребують вдосконалення варіантів  розміщення виробництв, що склалися, вирівнювання економічних потенціалів  окремих регіонів, вирішення проблеми  зайнятості населення й т ін.

4. Основні принципи  й фактори розміщення продуктивних  сил. 

 

Принципи - це сформовані  суспільством положення, що визначають  об’єктивні потреби і умови  суспільного розвитку, котрі воно  та реалізує в процесі практичної  діяльності.

 

Принципи розміщення  продуктивних сил - це науково  обґрунтовані ідеї й положення, якими керуються в практичній  діяльності при вирішенні конкретних  питань щодо розташування нових  об’єктів, вдосконалення територіальної  й галузевої структури господарського  комплексу регіону, опрацюванні  окремих напрямків регіональної  політики.

 

Принципи розміщення  й розвитку продуктивних сил  регіону випливають з закономірностей, виражають суспільно необхідні  потреби й забезпечують ефективність  регіонального розвитку. Вони являють  собою сукупність головних ідей  та вихідних положень, що формують  першооснову розміщення продуктивних  сил.

 

Принцип раціонального  розміщення виробництва передбачає  всебічне врахування економічних, демографічних, соціальних та екологічних  передумов й факторів розміщення  продуктивних сил пріоритетністю  соціальних та екологічних чинників, його реалізація в господарській  діяльності означає: наближення  матеріаломістких, енергомістких, водомістких  виробництв до джерел відповідної  сировини, палива й енергії, водних  ресурсів; наближення виробництв  низькотранспортабельної продукції  до місць її споживання; уникнення  зустрічних перевезень однотипної  продукції, сировини й палива  із одного регіону в інший.

 

Принцип збалансованості  й пропорційності означає таке  розміщення виробництва, за якого: структура господарського комплексу  є оптимальною, тобто підтримуються  економічно доцільні пропорції  між галузями спеціалізації, допоміжними  й обслуговуючими галузями; існує  певна відповідність між сировинною  базою, наявністю земельні, водних, енергетичних, трудових ресурсів  та існуючими виробничими потужностями; задовольняються споживчі потреби  населення в товарах й послугах.

Принцип забезпечення  екологічної рівноваги передбачає  формування екологобезпечного типу  господарювання, раціональне використання  природно-ресурсного й трудового  потенціалу регіону; при виборі  можливих варіантів розміщення  виробництва перевага надається  тім із них, котрі не спричиняють  екологічної напруженості на  певній територї.

 

Принцип вирівнювання  рівнів економічного розвитку  районів та областей передбачає  зближення територій за інтегральними  показниками, що характеризують  кінцеву результативність їхнього  господарської діяльності (наприклад, національний дохід на свою  душу населення). Реалізація цого  принципу ґрунтується на всебічному  розвитку регіональної інтеграції, використанні переваг територіальної  концентрації виробництва, активній  державній регіональній політиці.

 

Принцип урахування  міжнародного територіального поділу  роботи означає, що кожна держава  розвиває тих виробництва, для  які вон має найкращі природні  та економічні умови, а виготовлена  продукція є конкурентоспроможною  на світовому ринку. При цьому  враховуються й інтереси інтеграції  в світовий економічний простір.

 

Фактори розміщення  продуктивних сил - певні заподій  та чинники, що впливають на  їхнього територіальне розташування, визначають його ефективність.

 

Всі фактори розміщення  продуктивних сил можуть бути  представлені такими основними  укрупненими групами: природно-географічні, геополітичні, демоекономічні, соціально-економічні  та техніко-економічні.

Природно-географічні  фактори включають характеристику  природнокліматичних умів та  економічну оцінку природних  ресурсів.

Геополітичні фактори  розвитку й розміщення продуктивних  сил охоплюють: географічне положення  територї; конкурентні переваги  вітчизняних товаровиробників у  системі світового господарства; модель інтеграції в світовий  економічний простір. У цілому  географічне положення України  є сприятливим для економічного  розвитку.

Дія геополітичних  факторів забезпечує інтеграцію  продуктивних сил країни чи  певного регіону до структури  світового економічного простору  й міжнародного поділу роботи  на основі розвитку різних  форм зовнішньоекономічних зв’язків.

Демоекономічні фактори  розміщення й розвитку продуктивних  сил включають: загальну чисельність  населення, його структуру, режим  відтворення та територіальні  особливості розміщення; чисельність  трудових ресурсів, їхні територіальногалузевий  розподіл та якісні характеристики; чисельність робочої сили, основні  форми її зайнятості, рівень зареєстрованого  й прихованого безробіття; мобільність  робочої сили та форми її  економічного руху.

Комплексний аналіз  демоекономічних факторів дозволяє  оцінити рівень трудозабезпеченості  певних територій, а відтак й  можливостей розміщення нових  виробництв чи доцільності скорочення  діючих у зв’язку із погіршенням  екологічної ситуації, низькою рентабельністю, необхідністю реструктуризації  господарського комплексу тощо. Демоекономічні фактори чинять  вагомий вплив на розміщення  трудо- та наукомісткість галузей  промисловості, а також тихий  галузей, котрі потребують робочої  сили певного професійно-кваліфікованого  складу.

Соціально-економічні  фактори розміщення й розвитку  продуктивних сил охоплюють: рівень  розвитку соціальної інфраструктури, що задовольняє потреби населення  в освіті, охороні здоров’я, сфері  послуг та житлово-комунальному  обслуговуванні; стан навколишнього  середовища й природоохоронну  діяльність; санітарно-гігієнічні умови  роботи.

Техніко-економічні  фактори включають: основні напрями  науково-технічного прогресу та  конкретні форми впровадження  його результатів у практику  господарювання, форми суспільної  організації виробництва та рівень  розвитку транспортної системи. Сукупна дія цих факторів створює  можливості для рівномірного  розміщення продуктивних сил  на основі зниження трудо-, фондо - й матеріаломісткості виробництва, встановлення раціональних міжгалузевих  та внутрішньогалузевих зв’язків, забезпечення ефективного використання  всіх видів ресурсів.

5. Висновок

 

У процесі вивчення  курсу має сформуватися комплексне, просторове сприйняття економіки  із позицій зростання ролі  людського чинника у сфері  суспільного виробництва, необхідності  врахування досягнень науково-технічного  прогресу у вирішенні економічних  та інших проблем.

 

Акцентується увага  на таких питаннях, як територіальна  й галузева структура народного  господарства, науково-технічний прогрес, розміщення виробничого і наукового  потенціалу, наукові основи державної  регіональної економічної політики.

 

Завданням цієї науки  є обґрунтування напрямів оптимізації  розміщення і розвитку продуктивних  сил, підвищення економічної, екологічної  та господарських систем, а також  вивчення перспектив пропорційно-збалансованого  регіонального розвитку.

 

 

6. Список літератури

 

 

Клиновий Д.В., Пепа  Т.В. Розміщення продуктивних сил  та регіональна економіка України / За наук. ред. Л.Г.Чернюк: навчальний  посібник. До.: Центр навчальної літератури. 2006. – 728 з.

 

Лишиленко В.І. Розміщення  продуктивних сил й регіональна  економіка : Навчальний посібник. –  До.: Центр навчальної літератури, 2006. – 325 з.

 

Розміщення продуктивних  сил: Підручник / В.В. Ковалевський, О.Л. Михайлюк, В.Ф. Семенов та ін.; За  ред. В.В. Ковалевського, О.Л. Михайлюк, В.Ф. Семенова. 3-тє вид., випр. й доп. – До.: Т-во “Знання”, КОО, 2001. – 353 з.

 

Стеченко Д.М. Розміщення  продуктивних сил й регіоналістика: Навчальний посібник. – 2-ге вид., випр. й доп. – До.: Вікар, 2002. –374 з.

6. Список літератури 

 

 

Клиновий Д.В., Пепа  Т.В. Розміщення продуктивних сил  та регіональна економіка України / За наук. ред. Л.Г.Чернюк: навчальний  посібник. До.: Центр навчальної літератури. 2006. – 728 з.

 

Лишиленко В.І. Розміщення  продуктивних сил й регіональна  економіка : Навчальний посібник. –  До.: Центр навчальної літератури, 2006. – 325 з.

 

Розміщення продуктивних  сил: Підручник / В.В. Ковалевський, О.Л. Михайлюк, В.Ф. Семенов та ін.; За  ред. В.В. Ковалевського, О.Л. Михайлюк, В.Ф. Семенова. 3-тє вид., випр. й доп. – До.: Т-во “Знання”, КОО, 2001. – 353 з.

 

Стеченко Д.М. Розміщення  продуктивних сил й регіоналістика: Навчальний посібник. – 2-ге вид., випр. й доп. – До.: Вікар, 2002. –374 з.


Информация о работе Сучасні концепції розміщення продуктивних сил