Історія економіки та економічної думки

МІНІСТЕРСТВО  ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

Дніпропетровська  державна фінансова  академія 

Центр заочного навчання та дистанційної освіти 

КАФЕДРА ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ІНДИВІДУАЛЬНЕ

ЗАВДАННЯ 

дисципліни  

«Історія  економіки та економічної  думки» 
 
 
 

Виконала: студентка

групи ФК–09–2 ск

Баралей Ірина Вікторівна 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Дніпропетровськ – 2011 

  Змістовий модуль 1

Еволюція  господарства на етапі  ранніх цивілізацій  і 

європейської  цивілізації середньовіччя

     1. У Древній Греції економіка мала переважно натуральний характер:

     а) так,      

     2. Основними потребами  людини Платон  вважав їжу, одяг і житло:

     а) так;      

     3. Для збільшення  доходів держави  Ксенофонт вважав  за необхідне інтенсивніше 

     здійснювати видобуток золота і срібла:

     а) так;  

     4. Природна хремастика  – це первинний обмін предметами для задоволення

     природних потреб людини:

     а) так; 

     5. Аристотель є автором  теорії «ідеальної  держави»:

     б) ні.

     6. За Платоном держава  виникає з потреб  людини:

     а) так;

     7. Поняття хрематистика  ввів Платон:

     б) ні.

     8. Демокріт є автором твору «Домострой»:

     б) ні.

     9. За Арістотелем  власність є частиною  дому і сім'ї:

     а) так;      

     10. За Платоном приватна  власність є джерелом  незгод і збурень:

     а) так;     

     11. Хто із мислителів  доби середньовіччя  провів майже 40 років на горі  Афоні у Греції?

     г) І. Вишенський.

     12. За вченням Томи  Аквінського платою  за працю по  управлінню сільським

     господарством є:

     а) землевласницька рента;

     13. У якому документі  доби середньовіччя  знайшли відображення проблеми

     общини  салічних франків?

     б) «Салічна правда»;    

     14. Основним твором  Томи Аквінського  є:

     а) «Сума проти язичників»;

     15. За наказом якого  державного діяча  була написана  «Салічна правда»?

     в) Хлодвіга;

     16. Хто є автором  твору «Сума теологій»?

     б) Аквінат;     

     17. Термін «справедлива  ціна» вперше було введено вченими:

     г) класичного середньовіччя.

     18. Який із перелічених  підходів до розв'язку  економічних проблем  застосовували 

     вчені середньовіччя?

     г) релігійно-етичний. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Змістовий модуль 2 

Ринкове господарство європейської цивілізації

     І. Проаналізуйте та прокоментуйте нижченаведені вислови Ф. Ліста з позиції

     сучасної  економічної науки  і господарської  практики:

     1.   «Основною   визначальною  складовою   моєї  системи  я  назвав  би 

національність».

Нація об'єднує людей в одне ціле і  є результатом попереднього розвитку. Вона має

власний характер, їй притаманні особливі надбання як матеріальні, так і духовні.

Вона  продуктивна настільки, наскільки  здатна організуватись для досягнення

спільної  мети.

     2.  «Політекономія має бути саме  тією наукою, котра, віддаючи належне сучасним

інтересам і особливому становищу націй, учитиме, як саме кожна нація може

піднестися  до такого рівня економічної культури, щоб її союз з іншими націями 

був можливим і корисним».

     На  думку Ліста, класична політична економія обгрунтувала космополітичну теорію, що розглядає індивідуальний інтерес кожної особи як основу розвитку суспільства, а саме суспільство — як загальносвітову спільноту людей. Справді, якщо людство — це сукупність рівноправних індивідів, то немає необхідності будувати зайві перешкоди для їхнього спілкування. Але історично склалось так, що кожен індивід відрізняється від іншого своєю належністю до конкретної спільності: нації, держави, тому реалізація інтересів індивідів залежить від можливостей нації чи держави, а вони розвиваються нерівномірно.

     3.  «Історія... вчить нас, що... квітучої  держави промисловців і комерції, можна  

     досягнути   тільки   в  тих  країнах,   чий  політичний  устрій забезпечує їхньому 

     населенню високий рівень особистої свободи і безпеки власності...»

     Для  досягнення ідеалу, до котрого прямує нація у своєму розвиткові. потрібні особливі умови, які мають не всі  народи: великі території зі значними запасами природних багатств і можливостями для розвитку індустрії, працьовита й об'єднана спільною метою нація, що прагне створити могутню державу.

     4.  «Протекціоністські заходи виправдовують  себе тільки тоді, коли вони  спрямовані на подальший розвиток  і захист власного промислового  потенціалу».

     Держава в перехідний до вищої стадії розвитку період мусить здійснювати функцію організації, об'єднання, виховання та захисту нації. Політично сильна держава може цю функцію реалізувати і виконати завдання щодо створення умов для економічного прогресу. Сприятиме досягненню мети протекціоністська політика держави, яка захищатиме молоду індустрію від конкуренції. Звичайно, протекціонізм не є вічним: після створення конкурентоспроможної індустрії він необхідно поступиться місцем міжнародній конкуренції. Але доти всі зусилля держави мають бути спрямовані на створення умов для власного економічного розвитку.

     5.  «Тільки там, де інтереси особистостей  підпорядковані інтересам нації,  де одне покоління за іншим  змагається за одну спільну  мету, нації досягли гармонійного  розвитку продуктивних сил».

     До  продуктивних сил суспільства Ліст відносить різноманітні суспільні інститути: уряд, преса, духовні заклади, мораль, мистецтво, суд — нематеріальні чинники, які забезпечують свідоме створення високорозвиненого суспільства.

     6.  «Цивілізацію людства в цілому  можна уявити і здійснити лише через цивілізацію і розвиток окремих націй».

     Роль  держави у створенні прогресивної економіки вирішальна, але її діяльність має спиратися на об'єктивні економічні закони, «особливі для кожної з  націй», і на те, що називають «духом (ментальністю) нації». Лише досягнувши певного рівня розвитку, нація може розвиватись за космополітичними законами класичної школи.

     7.   «Здатність створювати багатство  є безмежно важливішою за саме  багатство».

     Тобто недостатньо, щоб праця й ощадливість  забезпечували нації  необхідну кількість товарів на даний момент, вона має бути здатною на жертву заради великого завдання — здобути ті інтелектуальні та соціальні сили, які Ліст називає«продуктивними силами суспільства».

     ІІ. Вкажіть на єдино  правильний  варіант

     1. Головною працею А. Маршалла  є:

     б) «Принципи економіксу»;

     2. Праця А. Маршалла «Принципи  економіксу» вийшла друком у  світ:

     б) 1890р.;      

     3. Автором концепції економіки  добробуту є:

     б) А. Пігу;      

     4. В економічній науці «Хрестом  Маршалла» прийнято називати:

     в) перетин кривих попиту і пропозиції;

     5. Який вчений-економіст не належить  до представників кембриджської школи?

     в) К. Менгер;

     6. Хто ввів поняття «споживчий  надлишок»?

     а) А. Маршалл;     

     7. На думку А. Маршалла в довгостроковому  періоді часу постійні витрати стають:

     г) змінними.

     8. Яким терміном А. Маршалл запропонував  замінити термін «політична економія»?

     б) «економіко»;     

     9. Розмір середньої фірми за  А. Маршаллом збільшується зі зростанням:

     в) сукупного обсягу виробництва;

     10. Найважливішим елементом ринкової економіки за Маршаллом є:

     б) ціна;     

     11. Який із перелічених учених  не відноситься до неокласичного  напрямку?

     б) У. Ростоу;     

     12. За А. Маршаллом величина попиту  на певний товар залежить від:

     в) ринкової ціни;

     13. Який учений запровадив поняття  граничних витрат?

     а) А. Маршалл;     

     14. Що вивчає «економікс» Маршалла?

     г) людство в його повсякденному  житті.

     15. Від чого не залежить обсяг  грошової маси за А. Маршаллом?

     б) від обсягу експортно-імпортних  операцій;

     16. А. Маршалла можна вважати засновником:

     а) неокласичного аналізу;

     17. Лідером якої економічної школи  був А. Маршалл?

     а) кембріджської;     

     18. Яку теорію вперше створив  А. Маршалл?

     б) теорію цінової еластичності попиту;

     19. Хто з економістів увів поняття короткостроковий та довгостроковий періоди:

     а) А. Маршалл;     

     20. Показник, який вказує на ступінь  зміни попиту при зміні ціни  на 1%, А. Маршалл назвав:

     г) коефіцієнтом еластичності попиту за ціною. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Змістовий модуль 3

 

Європейська цивілізація ХХ – початку ХХІ ст.