Система національних рахунків України

1.РОЗПОРЯДЖЕННЯ  КАБІНЕТУ МIНIСТРIВ УКРАЇНИ

вiд 25 липня 2002 р. № 413-р

Про схвалення Концепцiї  розвитку системи  нацiональних рахункiв

  1. Схвалити Концепцiю розвитку системи нацiональних рахункiв (додається).

  2. Держкомстату разом з Мiнекономiки, Мiнфiном, Державним казначейством, Державною податковою адмiнiстрацiєю та Нацiональним банком подати до 15 грудня 2002 р. Кабiнетовi Мiнiстрiв України проект Програми розвитку системи нацiональних рахункiв, пiдготовлений на пiдставi Концепцiї, схваленої цим розпорядженням.

Прем’єр-мiнiстр України 
А. КIНАХ   
 

СХВАЛЕНО 
розпорядженням Кабiнету Мiнiстрiв України 
вiд 25 липня 2002 р.

  2.Концепція  розвитку системи  національних рахунків

  1. Загальна частина

  Ця  Концепцiя визначає прiоритетнi напрями удосконалення системи нацiональних рахункiв (далi -СНР), якi повиннi лягти в основу дiяльностi органiв державної статистики. Водночас реалiзацiя Концепцiї має сприяти трансформацiї макроекономiчних показникiв, що використовуються iншими органами виконавчої влади, насамперед Мiнекономiки, Мiнфiном, а також Нацiональним банком.

    Сучасна система управлiння економiкою на макрорiвнi не може функцiонувати без СНР, яка дає змогу проводити монiторинг, здiйснювати моделювання, прогнозування та регулювання розвитку економiки, оцiнку результатiв реалiзацiї державної економiчної полiтики, мiжнароднi макроекономiчнi зiставлення. Нинi систему нацiональних рахункiв запроваджено у бiльшостi країн свiту.                    За методологiчну основу СНР в Українi взято Систему нацiональних рахункiв, прийняту в 1993 роцi Комiсiєю Європейських спiвтовариств, Мiжнародним валютним фондом, Органiзацiєю економiчного спiвробiтництва та розвитку, Органiзацiєю Об’єднаних Нацiй та Свiтовим банком. За змiстом СНР повинна також вiдповiдати вимогам Європейської системи нацiональних та регiональних рахункiв, прийнятої у 1995 роцi.

  2. Сучасний стан  нацiонального рахiвництва i проблеми його розвитку

  Перехiд макроекономiчної статистики на принципи СНР розпочато з прийняттям постанови Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 28 грудня 1992 р. № 727 “Про впровадження системи нацiональних рахункiв”. Сьогоднi мiжнароднi стандарти нацiонального рахiвництва опанованi в Українi у найiстотнiших елементах. Так, систематично здiйснюються розрахунки головного показникаСНР— валового внутрiшнього продукту (далi — ВВП) виробничим методом i методом кiнцевого використання. ВВП країни обчислюється на рiчнiй, квартальнiй i мiсячнiй основi, у фактичних i порiвнянних цiнах. Також здiйснюються рiчнi розрахунки валової доданої вартостi за регiонами. Це дає змогу визначати роль регiонiв в економiцi, проводити комплексний аналiз їх економiчного розвитку та зiставлення економiчного потенцiалу як усерединi країни, так i за її межами. Вiдбувся перехiд вiд кумулятивної системи квартального облiку ВВП (наростаючим пiдсумком з початку року) до дискретних розрахункiв. Специфiчною i позитивною особливiстю органiзацiї СНР в Українi є щомiсячнi оцiнки ВВП, якi стають доступними для органiв управлiння та громадськостi вже на 15-й день пiсля завершення звiтного перiоду i дають змогу максимально оперативно вiдстежувати економiчну динамiку. З рiчною перiодичнiстю складаються рахунки виробництва, утворення, розподiлу та використання доходу, операцiй з капiталом в iнституцiйних секторах (групах економiчних суб’єктiв) — нефiнансових i фiнансових корпорацiях, органах загального державного управлiння, домашнiх господарствах, некомерцiйних органiзацiях, що обслуговують домашнi господарства.                              З 1994 року за стандартами СНР розробляються таблицi “витрати — випуск” (мiжгалузевi баланси). Нинi вони складаються за цiнами споживачiв i за так званими основними (базисними) цiнами, що дає змогу аналiзувати вплив на цiноутворення розподiлу непрямих податкiв, торговельної i транспортної нацiнок як за видами економiчної дiяльностi, де здiйснюється виробництво вiдповiдних товарiв та послуг, так i за напрямами їх використання.

  У 2001 роцi нацiональне рахiвництво, як i iншi галузi статистики, одним з перших серед країн СНД перейшло на Класифiкацiю видiв економiчної дiяльностi (далi — КВЕД), яка гармонiзована з аналогiчною класифiкацiєю Європейського Союзу. Завдяки цьому з’явилась можливiсть проведення безпосереднiх структурних зiставлень макроекономiчних показникiв в Українi та країнах ЄС, що полегшує аналiз iнтеграцiйних процесiв. Скорочуються термiни складання нацiональних рахункiв. Розпорядженням Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 9 серпня 2001 р. № 341 встановлено, що публiкацiя даних нацiональних рахункiв i таблиць “витрати — випуск” повинна закiнчуватися не пiзнiше грудня наступного за звiтним року. Водночас процес запровадження в повному обсязi мiжнародних стандартiв нацiонального рахiвництва не можна вважати завершеним. Свiтовий досвiд свiдчить, що навiть у розвинутих країнах цей процес є досить тривалим. В Українi ще не розв’язано проблему адаптацiї методик розрахунку окремих показникiв СНР , впровадження нових рахункiв, створення iнтегрованих iнформацiйних ресурсiв нацiонального рахiвництва iз застосуванням сучасних комп’ютерних технологiй. Шляхи вирiшення цих питань викладенi у наступних роздiлах Концепцiї.

  3. Валовий внутрiшнiй продукт

  Якiсть i своєчаснiсть оцiнок ВВП є одним з вирiшальних чинникiв для реалiстичної оцiнки економiчних ресурсiв суспiльства та участi держави в їх розподiлi. З метою кращої синхронiзацiї рiчних розрахункiв ВВП з макроекономiчним прогнозуванням та бюджетним процесом за прикладом розвинутих країн передбачається здiйснити перехiд вiд три- до чотириетапної актуалiзацiї цих розрахункiв за такою схемою:

  1) оперативний — на 15-й день пiсля звiтного року на базi даних про динамiку обсягiв виробництва за основними видами економiчної дiяльностi та екстраполяцiйних оцiнок;

  2) попереднiй — у лютому наступного за звiтним року за попереднiми даними статистики виробництва та споживання, доходiв i витрат бюджету та банкiвської системи, платiжного балансу;

  3) уточнений — у квiтнi наступного за звiтним року з урахуванням пiдсумкiв статистичних спостережень за IV квартал;

  4) остаточний — у груднi наступного за звiтним року на базi повного масиву рiчних статистичних спостережень, адмiнiстративних даних та за результатами збалансування таблицi “витрати — випуск”.

  Важливим  завданням є також удосконалення  методiв оцiнки та включення до нацiональних рахункiв показникiв прихованої та неформальної економiчної дiяльностi (“тiньової” економiки або економiки, яку важко охопити статистичними спостереженнями) з деталiзацiєю цих показникiв за видами економiчної дiяльностi, iнституцiйними секторами та складовими ВВП. У розрахунках динамiчних рядiв ВВП передбачається поряд з поточними та порiвнянними цiнами (середнiми цiнами вiдповiдного перiоду попереднього року) застосування постiйних цiн (середнiх цiн базового року), якi будуть незмiнними протягом певного перiоду часу. Крiм того, на виконання розпорядження Президента України вiд 19 листопада 2001 р. № 328 “Про вдосконалення спостережень за цiнами i тарифами” будуть переглянутi методики розрахунку цiнових iндексiв (iндексiв-дефляторiв) за окремими складовими ВВП, якi поки що через об’єктивнi причини розраховуються за допомогою спрощених методiв.

  Згiдно з Указом Президента України вiд 19 листопада 2001 р. № 1097 “Про Основнi напрями конкурентної полiтики на 2002—2004 роки” передбачається визначення частки монопольного сектору у ВВП.                                                                                                             

  У зв’язку з переходом на КВЕД планується провести ретроспективнi перерахунки складових ВВП за перiод з 1990 року. З метою аналiзу рiвня розвитку нацiональної економiки та визначення її мiсця в свiтi передбачається розширити участь України у Програмi мiжнародних зiставлень ВВП за паритетами купiвельної спроможностi валют, яка проводиться мiжнародними органiзацiями з трирiчною перiодичнiстю. У 2002 роцi Держкомстату належить здiйснити першу вiтчизняну публiкацiю пiдсумкiв останнього раунду цiєї Програми (за 1999 рiк) для України.  

  4. Рiчнi нацiональнi рахунки

  Рiчнi нацiональнi рахунки дають найбiльш повнi та детальнi данi про економiку держави, хоча їх складання потребує значних затрат часу та iнформацiйних ресурсiв. Першочерговим кроком у напрямi їх розвитку є запровадження фiнансового рахунку, який вiдображає операцiї з грошовими активами i зобов’язаннями всiх iнституцiйних секторiв економiки, розкриває фiнансовi взаємовiдносини мiж цими секторами, нацiональною економiкою в цiлому та iншими країнами свiту.                                                                                                  Необхiдно опанувати балансовий рахунок нацiонального багатства — економiчних активiв та їх джерел i змiн, що вiдбуваються у них у зв’язку з нагромадженням капiталу, пiд впливом цiн та iнших економiчних явищ. Удосконалення рiчних рахункiв iнституцiйних секторiв економiки передбачається здiйснювати також шляхом поглиблення їх суб’єктної деталiзацiї, переведення на пiдсекторний рiвень. Вiдповiдно до мiжнародних стандартiв цi рахунки розукрупнюватимуться за такими ознаками:

• сектору нефiнансових корпорацiй (пiдприємств) — за способом утворення та нацiональною належнiстю капiталу економiчних одиниць (державнi, нацiональнi приватнi корпорацiї та корпорацiї, що знаходяться пiд iноземним контролем);
• сектору фiнансових корпорацiй — за їх функцiями (центральний банк; iншi депозитнi корпорацiї; iншi фiнансовi посередники, крiм страхових корпорацiй та пенсiйних фондiв; допомiжнi фiнансовi органiзацiї; страховi корпорацiї та пенсiйнi фонди);
• сектору загального державного управлiння — за рiвнями та функцiями (центральнi органи державного управлiння; мiсцевi органи державного управлiння; фонди соцiального забезпечення);
• сектору домашнiх господарств — за основним джерелом їх доходу (роботодавцi; самостiйно зайнятi працiвники; найманi працiвники; одержувачi доходiв вiд власностi та трансфертiв).

  У стратегiчнiй перспективi передбачається розроблення концептуальних пiдходiв до застосування матричного аналiзу взаємозв’язку виробничих та соцiальних процесiв, сателiтних рахункiв прiоритетних мiжгалузевих сфер економiчної дiяльностi, системи iнтегрованого еколого-економiчного облiку.

  5. Короткостроковi нацiональнi рахунки

  Протягом  найближчих рокiв необхiдно зосередити зусилля на вирiшеннi питань пiдвищення надiйностi визначення квартальних показникiв виробництва, первинного розподiлу та використання ВВП. Для розв’язання iснуючих проблем передбачається:

• запровадження сучасних математичних методiв узгодження квартальних i рiчних розрахункiв та досягнення безперервностi динамiчних рядiв ВВП;
• застосування методу товарних потокiв для збалансування оцiнок ВВП виробничим методом i методом кiнцевого використання;
• здiйснення квартальних розрахункiв ВВП у постiйних цiнах;
• запровадження сезонно скоригованих оцiнок ВВП у поточних та постiйних цiнах.

Наступним суттєвим кроком буде перехiд до складання на квартальнiй основi бiльш широкого набору рахункiв за iнституцiнними секторами економiки.

  6. Таблицi “витрати — випуск”

  Розвиток  цiєї галузi нацiонального рахiвництва повинен сприяти iстотному полiпшенню варiантного обґрунтування державних прогнозiв i програм економiчного та соцiального розвитку, особливо середньо- та довгострокових.

  У зв’язку з цим передбачається:

• розширення номенклатури видiв економiчної дiяльностi, якi вiдображаються у таблицях “витрати — випуск”, до рiвня роздiлiв КВЕД з подальшою деталiзацiєю прiоритетних для економiчного розвитку України комплексiв — паливно-енергетичного та агропромислового, а також iнвестицiйної сфери;
• видiлення iз сукупних оцiнок потокiв товарiв i послуг аналiтичних матриць вiтчизняної та iмпортної продукцiї, торговельної i транспортної нацiнок, податкiв i субсидiй на виробництво та iмпорт;
• подальша дезагрегацiя напрямiв використання ресурсiв, де важливого значення набуває характеристика складу нагромадження основного капiталу та його активної частини — машин i устаткування;
• розроблення таблиць “витрати — випуск” у порiвнянних i постiйних цiнах.

  7. Регiональнi рахунки

  Передбачається  здiйснити перехiд до оцiнки узагальнюючих результатiв регiонального розвитку iз застосуванням показника валового регiонального продукту (далi — ВРП) замiсть показника регiональної валової доданої вартостi. Це потребує розв’язання проблеми розподiлу мiж регiонами тих видiв дiяльностi, якi хоч i здiйснюються на їх територiї, проте вiдносяться до сфери вiдповiдальностi та фiнансування виключно держави в цiлому. Потрiбно також видiлити у складi ВРП окремi елементи його дохiдного складу та використання. Негальною потребою є започаткування двоетапного проведення розрахункiв зазначених показникiв шляхом здiйснення попереднiх та остаточних оцiнок, якi будуть пов’язанi у часi з термiнами проведення аналогiчних оцiнок щодо України в цiлому.

  8. Розвиток системи  класифiкацiй

  З метою розширення спектра аналiтичних функцiй нацiональних рахункiв найближчим часом передбачається запровадити такi мiжнароднi класифiкацiї:

• iндивiдуального споживання товарiв i послуг за цiлями;
• витрат некомерцiйних органiзацiй, що обслуговують домашнi господарства, за цiлями;
• витрат органiв державного управлiння за функцiями;
• витрат виробникiв за цiлями;
• валового нагромадження основного капiталу за джерелами iнвестування та функцiональним призначенням.

  9. Побудова цiлiсної системи даних

  Згiдно iз загальносвiтовою практикою нацiональне рахiвництво не створює окремої системи збору даних для своїх потреб, а лише використовує iнформацiю iнших сфер статистики та адмiнiстративнi данi органiв виконавчої влади. Проте мiжнароднi вимоги до зiставностi макроекономiчних показникiв, що є продуктом нацiонального рахiвництва, повиннi дотримуватися у всiй системi економiчної iнформацiї країни. Тому необхiдно гармонiзувати з класифiкацiями СНР вiтчизнянi класифiкацiї, що застосовуються у:

• грошово-кредитнiй статистицi та статистицi платiжного балансу (Нацiональний банк);
• статистицi державних фiнансiв (Мiнфiн);
• фiнансовiй статистицi, яка ґрунтується на затверджуваних Мiнфiном стандартах (положеннях) бухгалтерського облiку.

  10. Публiкацiя нацiональних рахункiв

  Передбачаються  такi змiни в системi публiкацiї нацiональних рахункiв:

• подання рiчних, квартальних, регiональних рахункiв, у тому числi показникiв динамiки у поточних, порiвнянних та постiйних цiнах, i вiдповiдних iндексiв-дефляторiв, як безперервнi довгостроковi ряди;
• оприлюднення методик здiйснення розрахункiв i визначення показникiв;
• застосування сучасних методiв розповсюдження даних нацiональних рахункiв, у тому числi в електроннiй формi, через мережу Iнтернет тощо.

  11. Програма розвитку  системи нацiональних рахункiв

  Положення цiєї Концепцiї передбачається деталiзувати у Програмi розвитку системи нацiональних рахункiв на перiод до 2010 року з визначенням заходiв її органiзацiйного, наукового, технiчного, фiнансового та кадрового забезпечення.