Поняття власності та права власності

План:

 

1.Суть грошей та їх функції.

 

2.Попит і пропозиція.

 

3.Поняття власності та права  власності.

 

Задача.

 

Cписок використаної літератури.

 

  1.Суть грошей та  їх функції.

 

 Гро́ші — особливий товар, що є загальною еквівалентною формою вартості інших товарів. Гроші виконують функції мірила вартості та засобу обігу. Крім того, вони є засобами нагромадження та платежу. З утворенням світового ринку, деякі національні гроші виконують функції світових.

 

   Гроші виконують ряд важливих функцій:

1.Міра вартості — це функція, в якій гроші забезпечують вираження і вимірювання вартості товарів, надаючи їй форму ціни. Для забезпечення виконання грошима функції міри вартості держава у законодавчому порядку впроваджує масштаб цін, та встановлює певну грошову одиницю розрахунків — національну валюту.

2.Засіб обігу — це функція, в якій гроші є посередником в обміні товарів і забезпечують їх обіг.

3.Засіб нагромадження — це функція, що пов'язана із здатністю грошей бути засобом збереження вартості, представником абстрактної форми багатства. Сутність цієї функції полягає в тому, що гроші виходять зі сфери обігу і перетворюються на скарб.

4.Засіб платежу — це функція, в якій гроші обслуговують погашення різноманітних боргових зобов'язань між суб'єктами економічних відносин, що виникають у процесі розширеного відтворення.

5.Світові гроші — це функція, в якій гроші обслуговують рух вартості в міжнародному економічному обороті і забезпечують реалізацію взаємовідносин між країнами.

 

 

2. Попит і пропозиція.

 

   Попит — це потреба  в певному товарі, яка забезпечується грошима. Потреба в товарі, яка не забезпечується платоспроможністю, не є попитом і не впливає на ринкову ситуацію. Розрізняють попит на окремі товари і сукупний попит.

З іншого боку, попит не слід змішувати  з обсягом закупок. Обсяг попиту часто буває більшим, ніж обсяг закупок. Бо якщо на ринку нема відповідної кількості та відповідного асортименту товарів, то попит задовольнятиметься не повністю.

   Виділяють ціну попиту  і ціну пропозиції. Ціна попиту  — це максимальна ціна, яку споживачі готові запропонувати за певний товар. Зниження ціни веде до відповідного збільшення попиту (за інших незмінних умов). Отже, між ціною товару та обсягом попиту на нього існує обернений зв'язок. Його називають законом попиту. Він полягає в тому, що чим нижча ціна товару, тим більший обсяг його може бути реалізований на ринку, і навпаки, чим вищою буде ціна, тим меншу кількість його можна буде продати.

   Розглядаючи  закон попиту, необхідно відзначити, що в окремих випадках він  не діє. По-перше, він не діє при ажіотажному попиті на товари, коли відбувається масове скуповування товарів, викликане очікуванням підвищення цін, інфляції, конфіскаційної грошової реформи. По-друге, зміна цін, як правило, не діє на ринку дорогих і рідкісних товарів.

   На  попит впливає ряд факторів. Основними  факторами, що впливають на  попит,є:

1) ціни на  товари та послуги;

2) доходи  споживачів;

3) ціни на  товари-субститути (замінники).

    Поряд із цим на попит роблять  вплив деякі нецінові фактори.  До них належать:

1) зміни  смаків споживачів;

2) кількість  споживачів;

3) очікування  споживачів,

4) зміна  потреб і моди;

5) реклама.

 

   Пропозиція  — це сукупність товарів, які  представлені на ринку. Розрізняють  пропозицію окремих товарів, певної  групи товарів і сукупну пропозицію. Зауважимо, що не можна ототожнювати обсяг пропозиції та обсяг продажу. Продано може бути менше товарів, ніж представлено на ринку. Причинами цього можуть бути недостатній попит, невідповідність асортименту та інші.

   Між ціною товару та  обсягом його пропозиції існує пряма залежність. Чим вищою є ціна на товар, тим більшу кількість його готові запропонувати постачальники. Від цього залежить їхній прибуток. Цю взаємозалежність ціни і пропозиції називають законом пропозиції. Суть його в тому, що зростання цін зумовлює збільшення пропозиції товарів і, навпаки, зниження цін на товари веде до зменшення їх пропозиції.

   На пропозицію також впливає  ряд факторів, які значною мірою визначають обсяг пропозиції. До них належать:

1) ціни на ресурси;

2) технології виробництва;

3) податки і дотації;

4) ціни на товари-субститути;

5) кількість покупців;

6) очікування зміни цін.

   На обсяг пропозиції можуть  впливати і деякі інші фактори,  наприклад, зміни погоди, кліматичних умов, стихійні лиха.

 

 

3.Поняття власності  та права власності.

 

   Власність - це сукупність  виробничих відносин між людьми. з приводу привласнення ними  об'єктів власності, в першу  чергу засобів виробництва, які  породжують право володіння, користування й розпорядження цими об'єктами та результатами їх функціонування.

   Проте значення власності  визначається не лише тим, що  вона породжує право володіння,  розпорядження й користування, - це її зміст у вузькому розумінні.  В широкому плані значення власності полягає в створенні соціального середовища, в якому функціонує суспільне виробництво (господарюючі суб'єкти).

   А конкретно вона визначає:

- умови поєднання робітника  з засобами виробництва;

- відносини між людьми з приводу привласнення засобів і результатів виробництва;

- умови розпорядження й використання  факторів виробництва.

   У всіх цих випадках  люди опиняються в певних відносинах  один до одного. Отже, зводити  відносини власності лише до  відносин, які виникають у процесі користування об'єктами власності, означає невиправдане звуження їхнього змісту так само, як і обмеження їх лише відносинами між людьми з приводу привласнення об'єктів власності.

   Виходячи з розглянутого, можна зробити висновок, що власність,  особливо на засоби виробництва, є основоположною економічною категорією. Саме вона визначає соціально-економічну структуру суспільства, економічне й політичне становище класів, соціальних груп людей і взаємовідносини між ними, бо складає основу всіх виробничих відносин суспільства та визначає їхню суть.

 

   Право власності – це  сукупність правових норм, які  регулюють відносини, пов’язані  з володінням, користуванням і  розпорядженням власником належним  йому майном на свій розсуд  і в своїх інтересах, усуненням  усіх третіх осіб від протиправного втручання у сферу його володіння цим майном, а також обов’язки власника не порушувати прав та законних інтересів інших осіб.

   Право власності охоплює  правові норми, які закріплюють  і охороняють стан приналежності  матеріальних благ конкретним особам. Оскільки влада над річчю неможлива без того, щоб інші особи, невласники речі, ставилися до неї як до чужої, власність означає відношення між людьми з приводу речей. Всі інші особи, невласники, зобов’язані утримуватися від будь-яких зазіхань на чужу річ і на волю власника мати цю річ. Таким чином, власність це суспільні відносини, які характеризуються двома основними ознаками: вони виникають з приводу речей, мають вольовий зміст.

 

Задача.

 

Кількість робочої сили становить 73778 тис.осіб. Зайнятих-69685 тис.осіб.

Визначте кількість безробітних  та рівень безробіття.

 

Розв’язання:

 

73778 тис. – 69685 тис. = 4093 тис. –  безробітних осіб;

(4093 тис. × 100%) : 73778 тис. ≈ 5,5% - рівень безробіття.

 

 

Cписок використаної  літератури:

 

1. Гальчинський А. Теорія грошей. - К.: Основи, 1996

 

2. Лагутін В.Д. Гроші та грошовий  обіг. - К.: Основи, 1996

 

3. Макконнелл К.Р., Брю С. Макроекономіка (аналітична економія). - Львів: Просвіта, 1997

 

4. Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічної теорії. –

Київ: Вища школа, 1995. – 471 с.

 

5. Дзера О.В. «Розвиток права власності громадян в Україні». К.: Вентурі. 1996р.