Підприємництво: сутність, види, умови існування та розвитку

Національний  авіаційний університет

Факультет менеджменту і логістики

Кафедра економічної теорії 
 
 
 
 
 

ДОМАШНЯ ТВОРЧА РОБОТА

з дисципліни «Основи економічної теорії»

на  тему: «Підприємництво: сутність, види, умови існування та розвитку» 
 
 
 
 
 

студентки 1 курсу 107 групи

денної  форми навчання

факультету  менеджменту і логістики

Пащенко Анастасії 
 
 
 
 
 

Київ 2009

ВСТУП 

   Я вважаю, що тема, яка висвітлена в  цій роботі, а саме ― «Підприємництво: сутність, види, умови існування та розвитку» є дуже актуальною в наш час, бо малий бізнес, який заснований на засадах підприємництва, є дуже успішним зараз, і в Україні в тому числі. Ця проблема відноситься до основних проблем мікроекономіки і є ілюстрацією відносин між її суб’єктами: державою, виробником та споживачем.

   Тема підприємництва висвітлена, на мій погляд, дуже добре, бо присутня у великій кількості економічної літератури та є в наявності вдосталь у глобальній мережі Інтернет.

   На  розгляд я б хотіла винести 2 основних питання теми:

• Підприємництво, його сутність та види.
• Умови існування та розвитку підприємництва.

На мій  погляд, ці два питання повністю дозволяють розкрити зміст даної  теми та показати її основні аспекти. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

2

      1. Підприємництво, його сутність та види.

     Для початку я вважаю слушним відмітити, що підприємництво ― явище дуже широке і багатовимірне, що має свою історію виникнення, дослідників та особливе значення в економічній теорії.

     «Підприємництво (підприємницька діяльність) — це основний вид самостійної господарської  діяльності, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, яких називають підприємцями, від свого імені і на свій ризик на постійній основі. Ця діяльність спрямована на досягнення запланованого результату (одержання прибутку або підприємницького доходу) шляхом найкращого використання капіталу і ресурсів економічно відокремленими суб'єктами ринкового господарства.»[1], як зазначає Мочерний. «Підприємництво — організаційно-господарське новаторство на основі використання різноманітних можливостей для випуску нових або старих товарів за новими методами, відкриття нових джерел сировини, ринків збуту, реорганізації виробництва тощо з метою отримання прибутків і самореалізаціі власної мети»[3]. Так визначає сутність підприємництва А.А. Чухно.

      За думкою професора  В.Д. Базилевича визначення підприємництва можна розглядати з «…чотирьох точок зору:

• Економічна категорія, що виражає відносини між суб’єктами господарської діяльності, спрямованої на досягнення такої комбінації економічних ресурсів, яка здатна забезпечити їм комерційний успіх ― максимізувати дохід, підірвати монополію конкурентів та створити свою власну монополію;
• Тип господарської поведінки, що ґрунтується на самостійності

      3

суб’єктів стосовно вибору: що, скільки, як, для  кого (для чого) виробляти; на повній відповідальності за прийняті рішення та їх наслідки і спрямуванні діяльності на досягнення комерційного успіху;

• Господарське мистецтво ― постійна економічна, організаторська та управлінська творчість з метою пошуку способів адаптації(якщо ситуацію не можна змінити) і прагнення до змін, які можуть у перспективі забезпечити комерційний успіх;
• Метод економічного мислення, властивий людям, здатним до підприємництва, який характеризується оригінальністю ідей та підходів до вирішення господарських проблем.»[2.268]

   Будь-яка  діяльність є суб’єктивною, оскільки вона здійснюється суб’єктом(людиною). Підприємницька діяльність ― не виняток із правил. Підприємництво передбачає наявність економічно відокремлених суб'єктів ринкового господарства, що вступають між собою в правові, фінансові, юридичні та інші відносини. Головним суб’єктом підприємництва є підприємець.

   «Підприємець — це особа, яка бере на себе особистий ризик, пов'язаний з його результатами, вкладає особисті кошти в організацію справи. Вступаючи в господарські зв'язки з іншими учасниками ринкових відносин, підприємець виступає як сторона договору (угоди). Він може надати право підписати від свого імені чи від імені фірми, яку очолює, контракти, встановити межі цих повноважень.

   Підприємець бере на себе всю відповідальність за кінцеві результати діяльності — як індивідуальної, так і колективної,

4

   оскільки  діє на свій страх і ризик. Як фізична особа чи представник юридичної особи він несе майнову відповідальність за результати господарської діяльності.

   Підприємець має право:

• для здійснення своєї діяльності створювати будь-які види фірм (підприємств);
• своїм майном брати участь у діяльності інших економічних суб'єктів ринкових відносин;
• за згодою сторін використовувати майно фізичних і юридичних осіб на умовах оренди, підряду тощо;
• придбавати майно й майнові права в інших фірмах;
• на умовах контракту чи на інших умовах наймати й звільняти працівників;
• від індивідуальної підприємницької діяльності одержувати необмежений за розмірами особистий прибуток;
• для зберігання грошових коштів відкривати на своє ім'я чи на ім'я фірми рахунки в банку, здійснювати кредитні й касові операції, всі види розрахунків.

   Для підприємця є характерним вміння правильно оцінювати залучені ресурси й фінансові засоби, свої можливості й становище на ринку; професійне знання сфери діяльності; компетентність, економічне мислення, наявність практичного досвіду й навичок, ділова культура; наявність певних управлінських знань і досвіду маркетингової і виробничо-збутової діяльності; вміння аналізувати й використовувати новаторські ідеї, ринкові можливості; вміння організувати виробництво й діяти на свій страх і ризик заради одержання прибутку й досягнення поставленої мети; ініціативність; готовність до ризику, відповідальність і здатність жертвувати в

5

інтересах справи, орієнтування на ефективність та якість, цілеспрямованість; вміння переконувати, встановлювати та підтримувати зв'язки.

   Свою  справу підприємці організовують і  діють заради особистої вигоди чи вигоди фірми (організації), яку вони представляють. Отже, найсильніші господарські мотивації властиві саме підприємницькій діяльності.

Оскільки  підприємці володіють технологіями створення продуктів, у більшості  випадків унікальних, то особиста справа у високотехнологічних галузях  пов'язується безпосередньо з конкретними науково-технічними ідеями».[3]

      Суб’єкти підприємницької діяльності:

• приватні особи ― організатори одноосібної та великої економічної діяльності;
• група юридичних або фізичних осіб, пов’язаних між собою договірними відносинам та економічними інтересами;
• держава в особі відповідних органів [див. 2.268]

   Будь-яка  економічна діяльність має бути доцільною, тому дуже важливо визначити його мету. Отже, «метою підприємницької  діяльності є максимізація доходу в  результаті спрямування зусиль підприємця на певний об’єкт.

   «Об’єкт підприємництва ― сукупність певних видів економічної діяльності, в  межах якої шляхом комбінації ресурсів підприємець домагається максимізації доходу.

   Підприємництву (підприємницькі діяльності) характерні певні риси і засади(принципи):

• орієнтація на запити, смаки та уподобання споживачів;
• прагнення бути на вістрі подій, що відбуваються в інноваційній сфері економіки, застосувати найновіше першим;

6

• максимальне використання конкурентних переваг;
• дотримання принципів ділової етики;
• постійний творчий пошук, прагматизм, наслідування демократичних традицій.

Основи  підприємництва як економічної діяльності: самостійність, новаторство, ініціативність, творчість, ризик овість, економічна та соціальна відповідальність, масштабність мислення, діловитість.» [2.269]

Підприємництво, як і будь-яка діяльність функціонує за певними правилами та законами, як ще кажуть «живе своїм життям». Тому має особливі функції, в яких системно розкривається його сутність:

• новаторська — продукування нових ідей, створення нових товарів та ін.;
• організаційна — впровадження нових форм та методів організації виробництва та ін.;
• господарська — ефективне використання різних ресурсів;соціальна — сприяння реалізації соціальної мети суспільства;
• особистісна — реалізація та розвиток потенціалу особистості.[1]

   Є дуже важливим правильно визначити  функції підприємницької діяльності, бо це допомагає зрозуміти її значення та роль у сучасній економіці.

      За певними критеріями, а саме за змістом діяльності, можна виділити 6 основних видів підприємництва ― це сфери та

напрями, в яких реалізуються цілі підприємництва. Такими сферами є виробнича, наукова, комерційна, фінансова і страхова.

7

Виробниче підприємництво - підприємництво, спрямоване на виготовлення різноманітної продукції, виконання робіт і надання інформації, духовних цінностей та послуг для споживачів. Якщо виробництво не спрямоване на задоволення суспільних потреб (наприклад, вирощування овочів на дачній ділянці для власного споживання), воно не є підприємницькою діяльністю.

     Наукове підприємництво — підприємництво, що виступає перед-виробничою стадією  виробництва і реалізується у  діяльності ризикових підприємств, які працюють над втіленням у  виробництво нової ідеї чи проекту, а отже спеціалізуються на проведенні науково-дослідних і дослідно-конструкторських розробок.

     Комерційне  підприємництво — діяльність та угоди щодо купівлі-продажу або перепродажу товарів і послуг, що не пов’язана з виробництвом. Такою діяльністю займаються передусім торговельні організації, різні посередники. Джерелом прибутку є різниця між ціною придбання та ціною продажу.

     Фінансове підприємництво — діяльність щодо купівлі-продажу грошей, валюти і цінних паперів і не пов’язане з виробництвом товарів та послуг. Такою діяльністю займаються комерційні банки, фондові біржі, інвестиційні фонди, громадяни-підприємці, окремі фірми та ін.

     Страхове  підприємництво — діяльність щодо страхування ризиків та відшкодування  витрат. Основними функціями є захист бізнесу та населення і отримання прибутку. Цей вид діяльності здійснюють страхові компанії, пенсійні фонди та інші організації.

8

     Між підприємцями існує конкуренція  за залучення кращих видів виробничих ресурсів, за отримання державних  контрактів, за найвигідніші ринки  збуту тощо. А також (крім конкуренції) можна назвати й інші умови існування та розвитку підприємництва.

     2. Умови існування  та розвитку підприємництва.

      Важливою умовою формування та розвитку підприємництва є гарантії та всебічна підтримка  з боку держави. Вона законодавче забезпечує гарантії для всіх підприємців незалежно від обраних ними форм підприємницької діяльності та власності, однакові права та можливості щодо доступу до матеріально-технічних, фінансових, трудових, інформаційних, природних та інших ресурсів, свободу конкуренції між підприємцями, захищає споживачів від виявів несумлінної конкуренції та монополізму в будь-якій сфері підприємницької діяльності. Держава має гарантувати не тільки правове забезпечення, а й економічну, матеріально-технічну та організаційну підтримку.