Організація та методика економічногоаналізу

В таблиці 2.2 наведені дані для аналізу витрат за статтями калькуляції

Таблиця 2.2

Аналіз витрат за статтями калькуляції

№ за п	Стаття витрат	На одиницю продукції, грн.			Відхилення від
		минулого періоду	звітний період		минулого періоду		плану
			план	факт	сума	%	сума	%
1	Сировина та матеріали	9514	9250	9405	-109	-1,15	155	1,67
2	Паливо, енергія	594,6	594,6	825	230,4	38,78	230,4	38,78
3	Заробітна плата виробнич. робітників	1873	1650	1720	-153	8,17	70	4,24
4	Відрахування на соцстрахування	680	561,6	585	-95	-14	23,4	4,16
5	Витрати на підготовку та освоєння виробн.	565	565	590	25	4,24	25	4,24

 

Продовження таблиці 2.2

6	Витрати на утримання та використання обладнання	929	1180	1025	96	10,33	-155	-13,13
7	Цехові витрати	120	490	600	180	42,85	110	22,44
8	Втрати від браку	125	—	125	—	—	—	—
9	Інші виробничі витрати	1053	1070	1165	112	10,63	95	8,87
10	Виробнича собівартість	31507	27393	31840	333	1,05	4447	16,23

 

Дані таблиці 2.2 свідчать, що підприємство зробило перевитрати за всіма статтями. Загальна сума перевитрат проти минулорічних становить 333 тис грн., або 1,05%, і проти планових — 4447 тис. грн., або 16,23%. Це дуже великі перевитрати, які потребують ґрунтовного вивчення їх причин. Зокрема, аналізуючи перевитрату за статтею «Сировина та матеріали», виявляють, за рахунок якої сировини, матеріалів вона сталася. Загальна сума цієї статті перевитрат залежить від норм витрат матеріалів на одиницю продукції (фактор «норма») і заготівельної вартості цих матеріалів (фактор «ціна»). Перевищення планових норм витрат матеріалів (фактор «норма») визначається станом техніки і організації виробництва, тобто залежить від підприємства. Зміна цін на матеріали (фактор «ціна») часто не залежить від підприємства, крім організації матеріально-технічного постачання.

 

3. Аналіз обліку витрат на 1 гривню товарної продукції

Використання цього показника  зумовлене: по-перше, тим, що він усуває неоднакові підходи до старої та нової  продукції й уможливлює встановлення єдиного завдання для зниження собівартості, яке охоплює як порівнянну, так  і непорівнянну продукцію; по-друге, він забезпечує зв’язок собівартості з плановим прибутком, утворюючи  з ним органічну єдність; по-третє, він дає змогу простежити динаміку зниження собівартості за кілька років.

Витрати на одну гривню продукції  визначаються як відношення планових чи фактичних витрат на виготовлення продукції до її вартості в оптових  цінах підприємства.

 Дані, які необхідні  для аналізу обліку витрат  на 1 гривню товарної продукції наведені в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3

Аналіз витрат на 1 гривню товарної продукції

 

№ п/п	Показники	План	Фактичний випуск продукції			Факт
			планові норми  і планові ціни	в планових цінах	чинні ціни на матеріали  і планові на продукцію
1	Обсяг продукції в порівнянних  оптових цінах, тис. грн.	19511	19825	19825	19825	19830
2	Собівартість продукції, тис. грн.	15863	15980	16090	16251	16251
3	Витрати на 1 грн. продукції   (ряд.2 : ряд.1), коп.	81,30	80,60	81,16	81,97	81,95

 

Наведені в таблиці 2.3 дані показують, що на підприємстві — об’єкті аналізу собівартість продукції проти плану зросла на 388 тис. грн. ( 16251– 15863), або на 2,44%. Витрати на 1 грн. продукції зросли на 0,65 коп. (81,95 – 81,30), або на 0,79%. Темпи зростання витрат значно випереджали темпи зростання обсягу продукції (2,44% проти 0,025%). Це свідчить про великі непродуктивні витрати. На відхилення фактичних витрат від планових впливають такі чинники: а) зміна структури асортименту виготовленої продукції; б) зміна рівня витрат (норм витрат) у собівартості окремих її видів; в) зміна оптових цін на спожиті матеріали, паливо, зміна транспортних тарифів; г) зміна цін на продукцію.

Промислові підприємства, такі як ТОВ ВЗБМ «Фасад» випускають вироби з різним рівнем рентабельності. Підвищення питомої ваги виробів з нижчим (ніж у середньому на підприємстві) рівнем рентабельності призводить до підвищення витрат на гривню товарної продукції, і навпаки. Щоб визначити розмір впливу зміни структури асортименту випущеної продукції, необхідно від планових витрат на гривню продукції за фактичної структури асортименту відняти витрати за планом. На підприємстві вплив цього чинника становить -0,7 коп. (80,60 – 81,30), тобто зниження питомої ваги менш рентабельних виробів призвело до зменшення витрат на гривню товарної продукції на 0,7 копійки.

Для виявлення впливу зміни  норм витрат матеріалів на кожний виріб  необхідно з витрат на 1 грн. продукції, що їх розраховано за фактичними витратами  і плановими цінами, відрахувати  планові витрати на фактичний  випуск і асортимент продукції. ТОВ ВЗБМ «Фасад» під впливом цього фактора збільшило витрати на кожну гривню продукції на 0,56 коп. (81,16 – 80,60).

Вплив зміни оптових цін  на матеріали і тарифів на вантажні перевезення визначається як різниця між фактичними витратами на гривню продукції за цінами, що реально існують у звітному році, і тими, що їх було закладено в план. За рахунок зміни оптових цін на спожиті матеріальні цінності і тарифів на вантажні перевезення підприємство допустило зростання витрат на 0,81 коп. (81,97 – 81,16).

Зниження витрат на 1 грн. продукції за рахунок оптових  цін на продукцію визначаємо так: із витрат на 1 грн. продукції, обрахованих  у чинних цінах, відраховуємо витрати  в чинних цінах на матеріали і  в планових цінах — на продукцію. Підвищення ціни на продукцію зменшило витрати на 1 грн. продукції на 0,02 коп. (81,95 – 81,97), або на 0,02%.

Аналіз показав, що підприємство підвищило собівартість продукції  за рахунок безгосподарності (зайві  витрати) і зростання цін на матеріали. Ці перевитрати воно частково покрило  за рахунок підвищення цін на свою продукцію. Отже, підприємство — об’єкт аналізу є наочним прикладом  поганого господарювання.

 

4. Аналіз прямих та не прямих витрат

Аналізу прямих витрат на підприємстві приділяється значна увага, так як вони займають значну питому вагу. Такі витрати, як правило, відносяться на собівартість окремих видів продукції.

Узагальнену оцінку витрат прямих матеріальних ресурсів, які  становлять значну питому вагу, як в  обсязі сукупних матеріальних ресурсів, так і, зазвичай, в собівартості продукції, можна провести шляхом порівняння планових і фактичних значень показників й частки їх в собівартості продукції (табл. 2.4.).

Таблиця 2.4

Аналіз прямих матеріальних витрат ТОВ ВЗБМ «Фасад», тис. грн.

Статті витрат	Фактично виготовлена  продукція		Відхилення
	За плановою собівартістю	За фактичною собівартістю	Абсолютне	Відносне, %
Сировина і матеріали  за відрахуванням відходів	9514	9405	-109	1.16

 

Продовження таблиці 2.4

Купівельні вироби, напівфабрикати, послуги кооперативних підприємств	32	64	32	98
Разом прямих матеріальних витрат	9516	9469	-47	0.5
Повна собівартість продукції	19511	19830	319	1.63
Питома вага матеріальних витрат у собівартості продукції, %	48.77	47.75	-1.02	-

 

Таким чином, як засвідчують  дані таблиці 2.4, відбувалося прямих матеріальних витрат в порівнянні з планом на 47 тис. грн., питома вага їх в собівартості продукції зменшилась тільки на 1,02 %. Це пояснюється випереджальним зменшенням прямих матеріальних витрат в порівняні з повною собівартості: 0.5 % проти 1.63%.

Непрямі витрати в собівартості продукції відображено такими комплексними статтями: витрати на утримання і  експлуатацію обладнання, загальновиробничі  і загальногосподарські витрати, комерційні витрати. В аналізі цих витрат здійснюється порівняння фактичної  їхньої величини із плановим рівнем звітного періоду (табл. 2.5).

 

 

 

 

Таблиця 2.5

Аналіз непрямих матеріальних витрат ТОВ ВЗБМ «Фасад», тис. грн.

Показники	Затрати на фактично випущену продукцію
	За плановою собівартістю	За фактичною собівартістю	Відхилення+,-
1.Витрати на утримання  устаткування і обладнання	929	1025	96

2.Загально-виробничі витрати	126	70	-56
3.Адміністративні витрати	186	341	155
4.Витрати на збут	390	499	109
Всього непрямих витрат	1631	1935	304
Повна собівартість продукції	19511	19830	319
Питома вага непрямих затрат у повній собівартості продукції, %	8.35	9.76	1,03

 

З наведених в таблиці 2.5 даних видно, що доля непрямих затрат у загальній собівартості продукції зросла на 1.03 %. В звітному періоді витрати на утримання устаткування і обладнання зросли на 96 тис. грн. Зменшилася сума загальновиробничих витрат на 56 тис. грн., в зв’язку із зменшенням випуску продукції. Адміністративні витрати зросли проти плану на 154,8 тис. грн. , а сума витрат на збут - на 109 тис. грн.

 

Висновки та пропозиції

 

Незаперечний факт, що серед  чинників підвищення конкурентоспроможності продукції та надання послуг з  її реалізації важливе місце належить їхній вартості. В сучасних умовах на більшості вітчизняних виробничих  підприємствах частка собівартості (витрат на виготовлення продукції) у вартості реалізованої продукції, робіт та послуг є досить значною і коливається від 84 до 95 відсотків. Таким чином, для зниження вартості продукції треба постійно управляти витратами на виробництво продукції.

Метою управління витратами  є їх оптимізація з точки зору мінімізації витрат, тобто не постійна і безсистемна економія, а визначення їх оптимального рівня для кожного  окремого підприємства, оскільки надмірне скорочення витрат може призвести до негативних наслідків. Від рівня  й динаміки витрат, їх структури  залежать не лише фінансові результати окремих підприємств та їхніх  структурних підрозділів, а й  ефективність формування національного  доходу на рівні держави загалом.

Проаналізувавши структуру  витрат ТОВ ВЗБМ «Фасад» можна  з впевненістю сказати, що на підприємстві облік витрат проводиться на не високому рівні без перегляду та оптимізації витрат.

Підприємство періодично проводить аналіз, який полягає у  визначені резерві зниження витрат. Основним завданням матеріально-технічного постачання (МТП) є безперебійне і комплексне забезпечення підприємства матеріальними ресурсами для виконання виробничої програми з мінімальними витратами. Проведений аналіз обліку матеріальних витрат дав змогу дізнатися, що підприємство витрачає на матеріали більше ніж планувалося. Таким чином це призводить до перевитрат та невиправданих витрат, а також збитків, які негативно впливають на роботу підприємства.