Інституціоналізація розвитку сільськогосподарської кооперації в Україні

     У зв’язку із значною кількістю особистих селянських, фермерських господарств та фізичних осіб-сільськогосподарських товаровиробників доцільно сприяти формуванню за безпосередньою їх участю кооперативного сегменту аграрного ринку. Водночас його формування стримується недосконалістю законодавства, слабкою матеріальною базою, відсутністю кваліфікованих кадрів – організаторів кооперативного руху, недостатньою обізнаністю селян у перевагах об’єднання зусиль на умовах кооперації для подальшого розвитку і відсутністю належної державної підтримки.

     Як наслідок, в Україні практично зупинився процес створення обслуговуючих сільськогосподарських кооперативів, а в окремих районах вони припинили свою діяльність. Станом на 2009 рік в Україні було зареєстровано 936 таких кооперативів, що на 191 одиницю менше порівняно з відповідним періодом 2005 року.

     Країни – члени ЄС, Сполучені Штати Америки, Канада та інші розв’язали проблему збуту продукції, вирощеної селянами, шляхом підтримки створення ними прозорої постачальницької, заготівельно-збутової інфраструктури на засадах кооперації та її інтеграції з торгівлею, підприємствами харчової і переробної промисловості.

     Вирішення зазначеного питання в Україні можливе за умови розвитку мережі сільськогосподарських кооперативів як важливого чинника підвищення конкурентоспроможності особистих селянських і фермерських господарств та фізичних осіб-сільськогосподарських товаровиробників, поліпшення їх соціально-економічного стану та розширення сфери їх самозайнятості.

     Особисті селянські, фермерські господарства та фізичні особи-сільськогосподарські товаровиробники в умовах загострення конкуренції на аграрному ринку стали перед проблемою реалізації надлишків продукції. Підвищення цін на енергоресурси, сільськогосподарську техніку, добрива та корми, низький рівень закупівельних цін, відсутність стабільних та надійних каналів збуту сільськогосподарської продукції робить її виробництво збитковим.

     Недостатній рівень розвитку кооперативного сегмента аграрних ринків призводить до скорочення чисельності осіб, самозайнятих в особистих селянських господарствах, відпливу працездатного населення із сільської місцевості, руйнування її соціальних об’єктів та інженерної інфраструктури.

     Особисті селянські і фермерські господарства та фізичні особи-сільськогосподарські товаровиробники не здатні самостійно адаптуватися до вимог СОТ і кон’юктури  аграрного ринку щодо виробництва високоякісної сільськогосподарської продукції.

     Виходячи із цієї ситуації, відповідно до розробленої Державної цільової економічної програми підтримки розвитку сільськогосподарських кооперативів на період до 2015 року управління агропромислового розвитку надає населенню положення щодо створення сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, основних принципів їх діяльності, економічних взаємовідносин.

ВИСНОВОК

Сільськогосподарська кооперація є основою для подальшого розвитку інфраструктури аграрного ринку, відіграє виняткову роль у зміцненні економічного потенціалу, конкурентноздатності і соціального статусу сільськогосподарських виробників, поліпшенні умов господарювання і створенні  стимулів для росту товарної продукції. Проте до цього часу її розвиток знаходиться на низькому рівні, основними причинами чого є недооцінка в процесі економічних реформ кооперативних форм господарської діяльності, загальні несприятливі умови ведення аграрного виробництва, психологічна неготовність селян до кооперування та недостатній рівень знань сільського населення щодо переваг кооперації, слабкий рівень державної підтримки малих форм господарювання в АПК і сільськогосподарських кооперативів.

Процес інституціоналізації розвитку сільськогосподарської кооперації передбачає формування загальних цілей її функціонування, прийняття та дотримання відповідних норм, правил і процедур, зокрема щодо державної підтримки, яка має передбачати розробку і реалізацію спеціальних державних програм, спрямованих на фінансово-кредитну підтримку, інформаційне, консультаційне і методичне забезпечення діяльності кооперативів, підготовку висококваліфікованих кадрів. Державна підтримка та регулювання мають зосереджуватися не лише безпосередньо на кооперативах, а й враховувати необхідність реалізації відповідних заходів щодо малих форм господарювання на селі.

Інституціоналізація вказаних процесів дозволить чітко розподілити обов’язки та організувати діяльність учасників кооперативного руху, згуртовувати їх на основі взаємозв’язку та взаємовідповідальності, інтегруватися шляхом консолідації зусиль, мобілізації ресурсів за рахунок максимального вкладу кожного учасника кооперативного руху на селі свого потенціалу в досягнення спільних цілей.

Кооперативна підприємницька діяльність, здійснювана у формі сільськогосподарських кооперативів та їх об’єднань, не є, на жаль, на сьогоднішній день поширеним явищем у сільському господарстві України. Хоча у цьому напрямку є вже певні зрушення. Все ж переважають у цій галузі господарські товариства, особливо у тій сфері діяльності, яка зветься посередницькою (збут сільськогосподарської продукції, постачання сільськогосподарським товаровиробникам паливно–мастильних матеріалів, техніки, насіння, добрив тощо), хоча традиційно у всьому світі підприємницька діяльність аграрного сектора будується, як правило, на кооперативних засадах. Серед об’єктивних причин такої ситуації була відсутність тривалий час Закону України "Про сільськогосподарську кооперацію", внаслідок чого було втрачено час і можливості для створення кооперативів (як виробничих, так і обслуговуючих) при реорганізації колгоспів та приватизації майна підприємств агропромислового комплексу України.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрамова І.В. Організаційно-економічний механізм державної підтримки сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.07.02 „Економіка сільського господарства і АПК” / І.В. Абрамова. – Житомир, 2006. – 20 с.

2. Аграрна реформа в Україні / [Гайдуцький П.І., Саблук П.Т., Лупенко Ю.О. та ін.]; за ред. П.І. Гайдуцького. – К.: ННЦ ІАЕ, 2005. – 424 с.

3. Українська модель сільськогосподарської кооперації: етапи формування та розвитку / [Беренштейн Л.Ю., Каденюк О.С., Коломієць С.С. та ін.] / КМУ; Національний аграрний ун-т; Тернопільська академія народного господарства / Л.Ю.Беренштейн (наук.ред.). – К. : НАУ, 2002. – 100 с.

4. Зіновчук В.В. Сільськогосподарська кооперація: теорія, методологія, практика: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора екон. наук: спец. 08.07.02 «Економіка сільського господарства і АПК» / В.В. Зіновчук. – К., 2000. – 35 с.

5. Концепция развития сельскохозяйственных потребительских кооперативов. – М.: Министерство сельского хозяйства РФ:  – 2006. – 68 с.

6. Методика создания региональных и муниципальных программ развития сельскохозяйственных потребительских кооперативов. – М.: Министерство сельского хозяйства РФ, 2006. – 61 с.

7. Могильний О.М. Державне регулювання аграрного виробництва в період трансформації економіки / О.М. Могильний. – К.: ІАЕ УААН, 2002. – 430 с.

8. О государственной поддержке сельскохозяйственных потребительских кооперативов в Республике Башкортостан: Закон Республики Башкортостан от 30 ноября 2006 года // Республика Башкортостан. – 2006. – №241 (26224).

9. О сельскохозяйственной кооперации: Федеральный Закон РФ от 8 декабря 1995 года N 193-ФЗ // Российская газета. – 2006. – №250.

10. Про затвердження Програми розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів на 2003-2004 роки: Постанова Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2002 р. №1858 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 51. – стор. 38. – стаття 2293.

11. Про сільськогосподарську кооперацію: Закон України від 17 липня 1997 року №469/97-ВР // Відомості Верховної Ради. – 1997. – № 39. – ст.261.

12. Сельскохозяйственные обслуживающие кооперативы. Ключевой элемент восстановления сельского хозяйства в ННГ: Проект Тасис по распространению технической информации. – Брюссель, Европейская комиссия. – 2000. – 40 с.

13. Швець Т.В. Формування і функціонування сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів при сільських громадах: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.07.02 „Економіка сільського господарства і АПК” / Т.В. Швець. – Житомир, 2007. – 20 с.

1