У власній  аналітичній колонці в "Нью‑Йорк таймс" Кругман порушує гострі економічні та політичні теми, пов'язані з антикризовою політикою.

Жорстко відстоюючи кейнсіанські погляди, він  доводить, що ринки далекі від ефективності, люди зазвичай нераціональні, а держава  повинна серйозно втручатися в економіку  для недопущення "бульбашок" цін  на активи.

"Якби  Кругман не був особливо цінним  економістом, він міг би зробити  кар'єру перекладача з економічної  англійської на розмовну англійську", - сказав про нього професор  Авінаш Діксіт.

Американське  видання The Washington Monthly назвало Кругмана найвпливовішим політичним колумністом  Америки, The Asia Times - Міком Джаґером у  політико-економічних колах, The Economist - славетним економістом свого  покоління.

Професор  із Прінстона має не лише прихильників, а й армію критиків, особливо серед  ліберально налаштованих колег. Його звинувачують у викривленні фактів, поверховості висновків та нехтуванні сучасним надбанням  економічної науки.

Однак Кругман продовжує шокувати громадськість. Він живе за правилом, яке сформував  ще замолоду: "Дивися на світ з дещо іншої точки зору і таким чином  відкривай очевидні речі, які лежать прямо під носом".

Кругман є великим прихильником президента США Барако Обама, він розділяє всі його погляди в сфері політики та економіки .

Глобальна фінансова криза 2008 року

Починаючи з 2001 року висловлював поради знизити  відсоткову ставку ФРС для вздуття  нової економічної бульбашки  — бульбашки на ринку нерухомості, для того, аби перекрити наслідки від краху бульбашки на фондовому  ринку Nasdaq.

У своїй  колонці в газеті «Нью-Йорк Таймс» Кругман висловив бачення[3] глобальної фінансової кризи 2008 року. На думку  нобелівського лауреата, уряди вчиняють правильно, надаючи фінансову підтримку  банкам і націоналізуючи фінансові  установи, що найбільше постраждали  від кризи. Причому ці заходи повинні  проводитися незалежно від стану  державного бюджету. Проте, допомога банкам — це тільки перший крок на шляху  протистояння кризі. За словами Кругмана, нефінансовий сектор економіки також  потребує підтримки. Уряд США має  ще багато що зробити. Зокрема, він має  розширити компенсації безробітним, надати допомогу владі штатів, викупити іпотечні застави і багато що інше. Докладніше Кругман написав, що треба  робити федеральному уряду США та урядам інших розвинених країн в  есеї «Що слід робити» для «New York Review of Books» у листопаді 2008 року.

В 2009 році Кругман висловив припущення, що існує  потреба у створенні нової  економічної бульбашки для подолання  наслідків нещодавно луснутої бульбашки  на ринку нерухомості.

Поради  Кругмана Україні  щодо її подальшого розвитку

23 вересня  2011 року відвідав Україну відомий економіст Пол Кругман на запрошення Віктора Пінчука.

Один  з найвідоміших економістів світу, який у своїх книгах передбачив ряд  глобальних фінансових криз, свій дар  пророцтва намагається застосувати, впливаючи на економічну політику американського президента Барака Обами.

За словами  Кругмана, антикризова програма демократів (підвищення податків, ліквідація ряду пільг для корпорацій і фізичних осіб з високими доходами, скорочення фінансування соцпрограм і т. д.) буде продуктивною. Але тільки в тому випадку, якщо глава Білого дому буде рішуче просувати через парламент  непопулярні в країні ідеї.

Кругман впевнений, що ЄС оголосить дефолт Греції і цю країну виведуть з єврозони. Але для того, щоб гарантовано  уникнути катастрофи, Європейський центральний  банк повинен бути готовий у будь-який момент викупити облігації падаючих економік Італії та Іспанії.

Під час  пресс–конференції Кругман висловив свою думку як українській владі уникнути кризи:

Як ви оцінюєте те, що зараз робить український  уряд в контексті боротьби з кризою?

- Ваша  країна має експортно-орієнтовану економіку, продає сталь, ціна на яку дуже прив'язана до ситуації на світових ринках. Тому Україна залежить від цих злетів і падінь цін. Але зараз не схоже на те, Україна знаходиться на порозі кризи, і це добре

– Яку  пораду ви могли б дати нашому уряду, щоб ми не опинилися на порозі кризи?

- Головне  це не мати великих заборгованостей.  Крім цього, країна, яка зберегла  гнучкість і маневреність, меншою  мірою торкнеться кризою. Зараз  Україна веде переговори про  економічну інтеграцію з Європою.  Я повністю підтримую торгову  інтеграцію, вона обов'язкова, а от  з валютою [введення євро] я  б почекав.

- Що  б ви порадили українцям?

- Як  би старомодно не звучало, але  бути акуратними і ввічливими  у фінансових питаннях. Це помилка  - вважати, що гарні часи ніколи  не закінчаться. Багато хто  думав, що ціни на житло можуть  тільки зростати, що у них завжди  буде гарна робота, але це не  так. Я знаю, що й українці  брали кредити, не маючи гарантій. Не треба багато витрачати,  робити інвестиції та брати  кредити, якщо ви в цьому  нічого не розумієте.

- Як  ви вважаєте, що може стати  головною перевагою Україні?

- У вас  є ресурси, населення і прекрасне  географічне положення. Ця перевага - бути частиною великокого європейського майданчика. Я хочу вірити, що через покоління ви будете вже повноцінною європейською економікою. У Україні є для цього всі складові. "

Латвія, на думку економіста, пройде шлях Аргентини, в той час як Україна чекає  шлях Індонезії.