Грошовий ринок. Грошова маса ігрошова база. Суть монетарної політики

Автор: Пользователь скрыл имя, 20 Февраля 2011 в 13:51, контрольная работа

Описание работы

Грошовий ринок — частина ринку позикових капіталів, де здійснюються переважно короткострокові (від одного дня до одного року) депозитно-позикові операції, що обслуговують головним чином рух оборотного капіталу фірм, короткострокових ресурсів банків, установ, держави і приватних осіб.

Содержание

Грошовий ринок
Грошова маса і грошова база
Суть монетарної політики

Работа содержит 1 файл

Економічна теорія.doc

— 115.00 Кб (Скачать)

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ  УКРАЇНИ

МІЖГАЛУЗЕВИЙ  ІНСТИТУТ УПРАВЛІННЯ

(МІУ) 
 
 
 
 
 

Кафедра економіки і підприємництва 
 
 
 
 
 

Контрольна  робота 
 
 
 

З дисципліни Економічна теорія

На  тему „Грошовий ринок. Грошова маса ігрошова база.

Суть  монетарної політики” 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                                                                                   Виконав студент

                                                                   Крсу 1го

                                                                             Групи МЗ.!-1

                                                                                                         Жаров Андрій Сергійович

                                                                                                         Перевірив:проф. Чабан А.І 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Київ-2010

Зміст 

  1. Грошовий  ринок
  2. Грошова маса і грошова база
  3. Суть монетарної політики
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Грошовий  ринок

Грошови́й ри́нок — це особливий сектор ринку, на якому здійснюється купівля та продаж грошей як специфічного товару, формуються попит, пропозиція та ціна на цей товар.

Грошовий ринок — частина ринку позикових капіталів, де здійснюються переважно короткострокові (від одного дня до одного року) депозитно-позикові операції, що обслуговують головним чином рух оборотного капіталу фірм, короткострокових ресурсів банків, установ, держави і приватних осіб.

З розвитком  міжнародних кредитних і валютних відносин сформувався міжнародний  грошовий ринок (найбільшими в світі  ринками грошей є Нью-Йоркський, а також — ринки Лондона. Токіо, Парижа).

Інструментами грошового ринку є векселі, депозитні сертифікати, банківські акцепти. Його основні інститути — банки, облікові установи, брокерські й дилерські фірми. За джерела ресурсів Правлять кошти, залучені банківською системою. Основними позичальниками є фірми, кредитно-фінансові інститути, держава, населення. Слід мати на увазі, шо грошовий ринок — важливий об'єкт державного регулювання. Держава використовує його ресурси для фінансування своїх видатків і покриття бюджетного дефіциту.

Грошовому ринку  властиві елементи звичайного ринку — попит, пропозиція, ціна. Особливості грошового ринку визначають особливості кожного з елементів: попит мас форму попиту на позики, пропозиція — форму пропозиції позик, а ціна — форму відсотка на позичені кошти.

Розмір відсотка визначається не величиною вартості, яку несуть у собі позичені гроші, а їх споживчою вартістю — здатністю надавати позичальнику потрібні блага. Тому розмір відсоткового платежу залежить не лише від розміру позики, а й від терміну її дії.

На грошовому  ринку розрізняють кілька видів  відсотків: облігаційний, банківський, обліковий, міжбанківський тощо.

 Суть і  функції грошового ринку в  ринковій економіці. Роль, значення  і структура грошового ринку.  Особливості попиту та пропозиції  на грошовому ринку. Аналіз  грошового ринку України на  сучасному етапі. Динаміка грошових  агрегаті. Стан та огляд ринку.

 Актуальність теми визначається необхідністю застосування в Україні комплексного підходу до розвитку економіки загалом та фінансово-грошової сфери зокрема, який потребує глибокого розуміння відповідних економічних процесів і визначення ролі держави в нових умовах розвитку економіки.

 На сучасному  етапі становлення України та  її інтеграції до європейського співтовариства важливим стає впровадження стандартів існуючої демократичної системи та формування відповідних механізмів державного управління. Велика кількість різноманітних теоретичних підходів до визначення суті грошей та грошово-кредитних відносин, а отже, вибору і використання грошово-кредитних важелів розвитком економіки потребує її системного анолізу, синтезу та порівняння, визначення позитивних чи негативних аспектів використання теоретичних знань для формування каналів, які б пов’язали між собою грошовий обіг та виборчу сферу.

 Актуальність  розгляду особливостей грошово-кредитного  механіхму зумовлена важливістю  утримання та посилення стратегії  економічного зростання України. Досвід багатьох країн світу доводить, що ефективне поєднання різних інструментів державного регулювання грошово-кредитної сфери дає змогу вирішити проблему тимчасової нестачі ліквідності фінансових предків, запобігаючи при цьом у її використовувати можливості для зростання та розвитку економіки як єдиного цілого.

 Вітчизняні  чи зарубіжні фахівці у своїх  працях неодноразово наголошували  на тому, що досягнення найбільш  значущих  результатів  у грошово-кредитній  сфері можливе лише за умови виваженого, чіткого та послідовного впровадження системи відповідних заходів. А отже,необхідними є розробка мтодологічної та методичної основи досліджень процесів грошового обігу та обгрунтованістькомплексу стратегічних захходівщодо реалізації ефективного грошового механізму.методів, інструментівуправління грошового масою в обігу в Україні в умовах становлення ринкової економіки.

 Предметом  дослідження є механізм грошово-кредитної  політики України.

 Мета дослідження  – розглянути особливіфункціонування  грошового ринку і монетарної політики і Україні. Для реалізації мети дослідження необхідно вирішти наступні питання:

  • розглянути сутність монетарної політики держави як системи;
  • -визначити структуру і сутність грошового ринку;
  • охарактерезувати законодавчу базу регулювання грошового ринку;
  • визначити основні засади грошово-кредитної політики.

Грошова маса –  це сукупність готівкових та безготівкових  купівельних і платежів засобів, що забезпечують обіг товарів і послуг у державі.

  Грошова маса

 Грошова́ ма́са — це сукупність залишків грошей у всіх їх формах, які є в розпорядженні суб'єктів грошового обігу у певний момент.

Грошовий оборот забезпечується певною масою грошей, величина якої є важливою характеристикою  стану грошового обороту та ринкової кон'юнктури в цілому. Зміна грошової маси безпосередньо впливає на інтенсивність обороту грошей, на формування платоспроможного попиту, на кон'юнктуру ринків, а значить — на економічний розвиток. Тому регулювання грошової маси є ключовим напрямком державної грошово-кредитної політики. Завдяки цьому вивчення і правильне визначення грошової маси в обороті має не тільки теоретичне, а й важливе практичне значення.

Поняття грошової маси досить складне, оскільки складна  сама категорія грошей, велика різноманітність  їх форм та функцій. Не випадково в  трактуванні змісту та показників вимірювання грошової маси є помітні збіжності.

Під грошовою масою  слід розуміти всю сукупність запасів  грошей у всіх їх формах, які перебувають  у розпорядженні суб'єктів грошового  обороту в певний момент. Таким  суб'єктами є приватні особи, підприємства, громадські організації, господарські об'єднання, державні установи тощо, які мають у своєму розпорядженні готівкові гроші чи вклади на різних рахунках у комерційних банках.

Грошова маса має  певний кількісний вираз (обсяг у  мільярдах чи мільйонах грошових одиниць), надзвичайно складну структуру та динаміку руху. З точки зору якісної характеристики грошової маси важливе значення має її структура, а з погляду практики її регулювання — динаміка руху обсягу та структури.

У структурному відношенні грошову масу можна розділити за кількома критеріями:

  • За ступенем «готовності» окремих елементів до оборотності, тобто за ступенем їх ліквідності;
  • За формою грошових засобів (готівкові, депозитні);
  • За розміщенням у суб'єктів грошового обороту;
  • За територіальним розміщенням та ін.

Найбільшу складність має структуризація грошової маси за першим критерієм, оскільки немає однозначного розуміння ступеня ліквідності  кожного її елемента, як і немає  чіткого розмежування між власне грошима і високоліквідними фінансовими активами, які вже не є грошима. За цим критерієм наука і практика виділяють кілька елементів грошової маси, комбінацією яких можна визначити різні за складом і обсягом показники грошової маси, що називаються грошовими агрегатами.

Грошовий агрегат — це специфічний показник грошової маси, що характеризує певний набір її елементів залежно від їх ліквідності. Кількість агрегатів, які використовуються в статичній практиці окремих країн, не однакова, що пояснюється істотними відмінностями в елементному складі грошової маси в регулятивних цілях.

У статичній  практиці України визначаються і  використовуються для цілей аналізу  і регулювання чотири грошові  агрегати: М0, М1, М2, М3.

Агрегат М0 відображає масу готівки, яка перебуває поза банками, тобто на руках у фізичних осіб і в касах юридичних осіб. Готівка в касах банків сюди не входить.

Агрегат М1 включає  гроші в агрегаті М0 + вклади в  банках, які можуть бути використані  власниками негайно, без попередження банків, тобто записи коштів на поточних рахунках та на ощадних рахунках до запитання.

Агрегат М2 — це гроші в агрегаті М1 + кошти на всіх видах строкових рахунків, кошти на рахунках капітальних вкладів та інших спеціальних рахунках.

Агрегат М3 охоплює  гроші в агрегаті М2 + кошти на вкладах за трастовими операціями банків.

Наведені грошові  агрегати відрізняються між собою  не тільки кількісно, а й якісно. Так, агрегат М1 виражає масу грошей, яка перебуває безпосередньо  в обігу, реально виконуючи функції  засобів обігу і платежу, і  тому є найбільш ліквідною. Вона найтісніше пов'язана з товарною масою, що проходить процес реалізації, і безпосередньо впливає НП ринкову кон'юнктуру. Саме тому цей агрегат перебуває під найпильнішою увагою аналітиків та регулюючих органів.

Пильної уваги  також заслуговує агрегат М0. Він має ті ж самі якісні характеристики, що й грошова маса агрегату М1, але оборот готівки здійснюється поза банками і тому регулювання і контроль за ним складніші. 

   Грошова база

  Грошова  база це сума грошей, які центральний  банк випустив в обіг. Включає готівку (за межами фінустанов), а також кошти комерційних банків на рахунках у центральному банку.

Грошова база включає  запаси всієї готівки, яка перебуває  в обороті поза банківською системою та в касах банків, а також суму резервів комерційних банків на їх кореспондентських рахунках у центральному банку. 
   Величину грошової бази Гб можна визначити за формулою:

Гб = Мо + Мк + Мрез,

де Мо — сума готівки, що перебуває поза банками;  
Мк — сума готівки в касах банків;  
Мрез — сума грошових коштів (резервів), які перебувають на кореспондентських рахунках банків у центральному банку. 
   Готівковий елемент (Мо + Мк) грошової бази відрізняється кількісно від готівкового агрегату М0 — більший на суму готівки в касах банків. Безготівковий елемент (Мрез) грошової бази відрізняється і якісно, і кількісно від безготівкового елемента грошових агрегатів М1, М2, М3. Він являє собою суму зобов’язань центрального банку перед комерційними. А безготівкові елементи грошових агрегатів — це зобов’язання комерційних банків перед своїми клієнтами. Вони формуються комерційними банками як за рахунок коштів, одержаних від центрального банку, так і за рахунок створення грошей самими комерційними банками в процесі кредитної діяльності через механізм грошово-кредитного мультиплікатора (детально цей механізм буде розглянуто в підрозділі 2.7). Завдяки цьому загальний обсяг кожного з грошових агрегатів (крім М0) перевищує обсяг грошової бази. Ступінь цього перевищення свідчить про величину грошово-кредитного мультиплікатора на рівні комерційних банків. 
   В Україні маса грошей в обороті після грошової реформи 1996 р. характеризується високими темпами зростання та надмірно великою вагою в ній готівки, про що свідчать дані табл. 2.1. 
   Протягом п’яти післяреформових років грошова база та грошова маса зростали щорічно, збільшившись відповідно в 4,7 та в 4,8 раза. На фоні постійного скорочення реального обсягу валового внутрішнього продукту зазначене зростання грошової маси видається надмірним. Воно було спричинене високим рівнем бюджетного дефіциту та не досить жорсткою грошово-кредитною політикою центрального банку. Такі ножиці в динаміці грошової маси та обсягу суспільного виробництва не могли не вплинути на вартість грошей: гривня за п’ять років знецінилась у 2,1 раза, а відносно долара США — в 2,8 раза.

Информация о работе Грошовий ринок. Грошова маса ігрошова база. Суть монетарної політики