Економіка праці і соціально-трудові відносини

     Структура МОП. Відмінна риса МОП — трипартизм, її трибічна структура, в рамках якої здійснюються переговори між урядами, організаціями працівників і підприємців. Делегати цих трьох груп представлені і радяться на рівних підставах Організації.

     Найвищім  органом МОП є міжнародна конференція  праці, на якій ухвалюються всі акти МОП. Делегатами Міжнародної конференції є по два представники від уряду і по одному від найвизначніших організацій працівників і роботодавців кожної держави-учасниці відповідно. Адміністративна рада МОП, яку також засновано на трибічній основі, є виконавчім органом МОП. Міжнародне бюро працівиконує функції секретаріату МОП. МОП ухвалює Конвенції та Рекомендації, присвячені питанням праці.

     Окрім цього, було ухвалено три декларації: Філадельфійська декларація МОП 1944 року про цілі і завдання МОП (Включена зараз до Статуту МОП), Декларація МОП 1977 року про багатонаціональні підприємства і соціальну політику, а також Декларація МОП 1998 року про основоположні права і принципи у сфері праці.

     Методи  роботи і основні  сфери діяльності

     Головна мета МОП — сприяння соціально-економічному прогресу, підвищенню добробуту і поліпшенню умов праці людей, захист прав людини. Виходячи з цього, основними завданнями МОП є:

• Розробка узгодженої політики і програм, спрямованих на вирішення соціально-трудових проблем,
• Розробка й ухвалення міжнародних трудових норм у вигляді конвенцій і рекомендацій та контроль за їхнім виконанням,
• Допомога країнам-учасницям у вирішенні проблем зайнятості, зменшення безробіття і регулювання міграції,
• Захист прав людини (права на працю, на обєднання, колективні переговори, захист від примусової праці, дискримінації тощо),
• Боротьба з бідністю, за поліпшення життєвого рівня трудящих, розвиток соціального забезпечення,
• Сприяння професійній підготовці і перепідготовці працюючих і безробітних,
• Розробка і здійснення програм у сфері поліпшення умов праці і виробничого середовища, техніка безпеки і гігієни праці, охорона і відновлення довкілля,
• Сприяння організаціям трудящих і підпріємців у їхній спільній з урядами роботі щодо регулювання соціально-трудових відносин,
• Розробка і здійснення заходів щодо захисту найуразливіших груп трудящих (жінок, молоді, літніх людей, працівників-мігрантів).

     У своїй роботі МОП використовує різні  методи. З них можна виділити чотири основних:

     1. розвиток соціального партнерства  урядів, організацій працівників і підприємців (трипартизм),

     2. розробка й ухвалення міжнародних  трудових норм: конвенцій і рекомндацій,  та контроль за їхнім використанням  (нормотворча діяльність),

     3. надання країнам допомоги у  вирішенні соціально-трудових проблем.

3. Трудовий потенціал, напрямки його розвитку

     Трудовий  потенцiал працiвника — це його можлива  трудова дieздатнiсть, його ресурснi можливостi у сферi працi. У процесi практичноi дiяльностi потенцiйнi можливостi не завжди використовуються повною мiрою. На окремому пiдприeмствi трудовий потенцiал являe собою сукупну трудову дieздатнiсть його колективу, ресурснi можливостi у сферi працi всiх працiвникiв пiдприeмства, виходячи з iхнього вiку, фiзичних можливостей, знань i професiйно-квалiфiкацiйних навичок. Таким чином, трудовий потенцiал виражаe, з одного боку, можливостi участi працiвника або всiх членiв колективу пiдприeмства в суспiльне кориснiй дiяльностi як специфiчного виробничого ресурсу, з iншого — характеристику якостей працiвникiв, що вiдображають рiвень розвитку iхнiх здiбностей, придатностi i пiдготовленостi до виконання робiт певного виду i якостi, ставлення до працi, можливостей i готовностi працювати з повною вiддачею сил i здiбностей. Можна видiлити параметри трудового потенцiалу колективу пiдприeмства: параметри виробничих складових трудового потенцiалу: чисельнiсть персоналу;  кiлькiсть робочого часу, який можливо вiдпрацювати за нормального рiвня iнтенсивностi працi; професiйно-квалiфiкацiйна структура; пiдвищення та оновлення професiйного рiвня; творча активнiсть.

     Формування  та розвиток трудевого  потенцiалу. Трудовий потенцiал – це певна характеристика трудових ресурсiв, це джерело можливостей, прихованi. Невикористанi можливостi, якi можна використати для досягнення цiлей.

     Ефективнiсть  використання ТР значною мiрою залежить вiд складу ТР за статтю, вiком. Освiтою, станом здоров”я тощо. ТР, що розглядаються з цих параметрiв являють собою трудовий потенцiал.

     Трудовий  потенцiал – це сукупнiсть кiлькiсних та якiсних характеристик, здiбностей i можливостей трудоактивностi населення, що реалiзуються в межах кiлькостi вибору iснуючих системних вiдносин.

     Трудовий потенціал може характеризуватися в цiлому суспільстві, певному регiонi, органiзацii i окремого робiтника.

     У процесi формування рунку працi та iснування безробiття зростаe величина нереалiзованого трудовий потенціал в суспiльствi. У звязку з цим суспiльство несе непродуктивнi витрати щодо забезпечення життeдiяльностi працюючих, необхiдностi оплачувати набуття ними нових трудових навичок вiдповiдно до потреб ринку.

     Трудовий потенціал окремого працiвника – це його можлива трудова дieздатнiсть. Його ресурснi можливостi у сферi працi. Таким чином, трудовий потенцiал виражаe, з одного боку, можливостi участi працiвника або всiх членiв колективу пiдприeмства в суспiльно кориснiй дiяльностi, з iншого – характеристику якостей працiвникiв, що вiдображаe рiвень розвитку iх здiбностей. 

4. Задача

     Визначити фонд тарифної оплати відрядників, якщо сумарна трудомісткість робіт при  нормальних умовах праці н/год/рік  складає 32844 год, годинна тарифна ставка відрядника 1 розряду 9 грн 80 коп, середній тарифний коефіцієнт відрядника 1,4. 

     Розв‘язок: 

     Фонд  тарифної заробітної плати відрядника (Ф_т.відр.) визначається за формулою:

     Де:

     Ті –32844 год сумарного трудоємність робіт при і-тих умовах праці, н/год/рік;

     С_1і – 9 грн 80 коп годинна тарифна ставка відрядника 1-го розряду при і-тих умовах праці

     К”_{серед.і} – 1,4 середній тарифний коефіцієнт відрядника при і-тих умовах праці.

     Отже:

     Ф_т.відр. = 32844 * 9,8 * 1,4 = 450619 грн 68 коп 

     З цього виходить, що Фонд тарифної заробітної плати відрядника становить 450619 грн 68 коп.

5. Список використаної літератури
1. Закон України «Про оплату праці» від 24 березня 1995р. Із змінами і доповненнями, внесеними законом України від 23 січня 1997р. №20/97-ВР.
2. Закон України «Про зайнятість населення» від 1 березня 1991р. У редакції від 21 листопаду 1997р. Із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 11 грудня 1998р.
3. Андрійчук В.Г. «Економіка аграрних підприємств». – К., 1996
4. Богиня Д.П., Грішнова О.А. «Основи економіки праці». – К.: «Знання-Прес», 2001
5. Економіка праці і соціально трудові-відносини / Під ред.. Г.Г. Меликьяна, Р.П. Колоссовой.-М.: Моск.ун-т: Изд-во Черо, 1996.