Економічні системи А. Сміта і марксистсько-ленінська

Мета марксистсько-ленінської ідеології:

• усунення від влади буржуазно-націоналістичних, антисоціалістичних сил і перехід всієї повноти влади в державі до Рад депутатів трудящих;
• рішуча зміна політичного курсу країни, відновлення регулювання економічних і соціальних процесів в інтересах народу і припинення капіталізації суспільства;
• відновлення соціалістичного характеру розвитку суспільства, що базується на усуспільненій власності на засоби виробництва і відповідає корінним інтересам трудящих, потребам всебічного прогресу країни;
• забезпечення виходу країни із всеохоплюючої кризи і поліпшення на цій основі життя трудящих, реальне зміцнення громадського порядку і законності;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

 

В XVIII-XIX ст. політична  економія розвивалася як наука про  багатство, тому виглядає цілком природно, що в якості початкового пункту своєї доктрини А.Сміт вибрав розподіл праці. Разом з тим, він не розрізняв товарну і натуральну вартості, вважав працю єдиним джерелом споживчої вартості, бачив у людині природну схильність до обміну і т.д.

Не дивлячись на ці недоліки, А.Сміт досяг у своєму аналізі закономірностей капіталізму вельми значних результатів: йому вдалося виявити загальний принцип економічної системи капіталізму - вартість і дати їй своє знамените визначення, як дійсного мірила мінової вартості всіх товарів.

Він вніс свій вклад і  в розвиток методології: поряд із аналізом і індукцією, широко використовував синтез і дедукцію, тобто йшов на основі раніше сформульованих положень, від простого до складного, і далі к цілому.

Головною заслугою А.Сміта, економіста мануфактурного періоду, стало створення цілісної економічної системи на основі знань, які були одержані на той час суспільного розвитку. Розглядаючи роботи А.Сміта з висоти сучасності, ми віддаємо належне тій грандіозній роботі, яку він зробив, і плодами, якої ми користуємося до цього часу.

Але А.Сміт не завершує розвинення класичної школи. Він виступив із своїм головним економічним творінням  безпосередньо перед промисловим  переворотом. Об’єктом досліджень А.Сміта був капіталізм, який ще не одержав своєї адекватної виробничо-технічної бази у вигляді машинної індустрії. Ця обставина в деякій мірі і обумовила відносну нерозвинутість самої економічної системи А.Сміта. Але теорія стала вихідним пунктом для послідуючого розвитку у працях Д.Рікардо, а потім і інших значних економістів.

 

Дуже коротко можна  охарактеризувати вчення Адама Сміта  двома словами laisser faire, що в перекладі  з французької означає невтручання, непротивлення і навіть потурання.

 Якщо меркантилісти і представники класичної школи звертали первинну увагу на формування багатства, то марксизм переніс основну увагу на взаємини основних соціальних груп - найманих робітників і капіталістів.

Марксизм-ленінізм виробив  колосальне багатство ідей щодо національного  питання.

Марксизм-ленінізм, підпорядкувавши  національну справу загальнопролетарській  справі, справі революції і комунізму, тим самим не применшив, а збільшив її значення й вагу, оскільки ясно встановив, що без справедливого її розв’язання неможливе суспільство справедливості – комунізм.

Також варто відзначити, що з іншої сторони марксизм-ленінізм - це абсолютно здеградований, вульгаризований, але все ж таки варіант європейського  гуманізму.

Будучи перехідним етапом між капіталізмом і комунізмом, соціалізм, за визначенням К. Маркса, несе на собі відбиток старого, буржуазного суспільства. Усунувши найгостріші суперечності капіталізму, в тому числі між  класами, соціалізм не ліквідував соціальну неоднорідність суспільства. А це неминуче призводило до існування, поряд з загальними інтересами, специфічних інтересів різних соціальних груп.

 

 

 

 

 

 

 

 

Список літератури

 

 

3.         Курс економічної теорії / Під  ред. Рузавина Г. І. - М.: Издат.

об'єднання ЮНИТИ, 1994.

Макконнелл Р., Брю  С.Л. Экономика. М., 2003

Самуэльсон П.Э., Нордхаус В.Д. Экономика. М., 2003

Ніколенко Ю. В.

Основи економічної  теорії.

_Підручник_

302 с

Ядгаров Я.С. История экономических  учений: Учебник для вузов. М.: ИНФРА-М, 1999.

Блуг М. Экономическая  мысль в ретропективе. М.: «Дело  Лтд», 1994.

 

Самуэльсон П. Экономика. М.: Алгон, 1992.