Біржа в Україні

Вступ

 

Біржа як економічна категорія відображає сукупність економічних відносин

постійно функціонуючого ринку, на якому концентрується інформація про

той чи інший товар (попит і пропонування, якісні характеристики тощо),

відбувається його купівля-продаж за зразками, формуються ціни, а також

здійснюється торгівля цінними паперами та іноземною валютою.

 

Прообрази біржі існували ще в часи стародавнього Риму і Греції. Вже тоді

було започатковано формалізовану торгівлю у визначеному місці, виникли

центральні ринкові установи, де укладалися контракти на поставку товарів

у договірні строки. І хоч тогочасні цивілізації загинули, але

основоположні принципи центральної ринкової структури збереглися і

проявилися у середньовічних ярмарках та їхній спеціалізації,

формалізації торгових процесів, які завершилися наприкінці XVI - на

початку XVII ст. появою біржі.

 

Поняття "біржа" спочатку тлумачилося трояко:

 

а) як великий торговельний центр середньовічного міста, що розміщувався

в досить великому будинку й на примітному місці;

 

б) як проміжок часу для торгів, зборів, зібрання купецтва, пошуку

партнерства і визначення ціни;

 

в) як самі зібрання купецької гільдії та будинки, де вони відбувалися.

 

Наприклад, у бельгійському місті Брюгге біржею називалася площа, до якої

прилягав великий будинок маклерської фірми, гербом якої було зображення

трьох шкіряних мішків з грошима.

 

Перші біржі були товарними. Вони витіснили купівлю-продаж товарів з рук

у руки й започаткували торгівлю на замовлення. Пізніше з виникненням

акціонерних товариств і зростанням маси облігацій з'являється новий тип

бірж, де відбувається торгівля цінними паперами.

 

Прообразом біржі сучасного типу була Амстердамська. Виникнувши в 1608 р.

як універсальна біржа, вона зберегла цей характер до наших днів. Тут

уперше виникла торгівля за зразками та пробами товарів, були визначені

середньозважені якісні нормативи торгівлі, зокрема стандарти партій

товарів тощо. З часом це зробило зайвим доставку продукції, що

продається, на біржу.

 

На Амстердамську біржу в пору її розквіту потрапив молодий цар Росії

Петро І, який заснував такого типу біржу в Санкт-Петербурзі. Однак

традиційно в Росії існувала велика ярмаркова торгівля. Це зменшувало

економічну необхідність біржі, тому широкого розвитку біржова торгівля

набула лише через 100 років.

 

1. Виникнення перших бірж в Україні

 

В Україні перша велика біржа виникла в Одесі у 1796 р. Потім подібні

установи були створені в Харкові, Києві, Миколаєві, Катеринославі,

Юзівці та інших містах. Про те, що в Україні колись добре вміли

торгувати, свідчить розвиток ярмаркової і біржової торгівлі у Києві,

який став у другій половині XIX ст. одним із найбільших центрів поільших центрів по

продажу зерна, хутра, скла й металовиробів. Ще на початку XIX ст. він

посідав провідне місце в Європі з торгівлі цукром, оборот якого щорічно

сягав 60-80 млн. рублів. Операції з хлібом також сягали 40 млн. рублів,

а за обсягами торгівлі металами, сільськогосподарськими машинами та

обладнанням Київ поступався лише Петербургу, Москві й Варшаві. В цілому

на початку 1914 р. у Російській імперії функціонувало 115 бірж, внесок

яких у прискорення розвитку промисловості, сільського господарства і

торгівлі не можна перебільшити. 17 з них виникли і активно діяли у

найбільш розвинених центрах України.

 

Біржова діяльність у тогочасній Україні здійснювалася на основі статуту,

що затверджувався загальними зборами учасників біржі, відповідного

дозволу місцевих властей і принципу самоврядування. Члени біржі, що

могли бути представниками усіх соціальних станів, обирали голову управи

й біржовий комітет.

 

Відповідно до діючих тоді біржових правил вони мали право здійснювати

торговельні операції й щорічно вносили до біржового комітету пайові

внески. Через щорічні збори члени біржі брали участь у колективній

розробці планів діяльності на майбутнє і у вирішенні поточних питань

фінансово-господарської діяльності біржі. Проте після жовтня 1917 р.

угоди з цінними паперами були заборонені, а біржа як важливий інструмент

функціонування економіки ліквідована. Лише з переходом до політики непу

вона спочатку відродилася з ініціативи органів споживчої кооперації, а

потім за активної участі державних органів знову посіла чільне місце в

нагромадженні коштів для відбудови й розвитку економіки Наприклад, в

Україні за 1922-1930 рр. було створено 17 товарних бірж, які швидко

збагатили перелік біржових товарів продукцією машинобудування, хімічної

та електротехнічної промисловості, стали впроваджувати механізм

страхування, виступили не лише центрами оптової торгівлі, а й осередками

ціноутворення і концентрації оперативної інформації про рівень попиту й

пропозиції. В основі тогочасних біржових операцій були угоди з реальним

товаром і постачанням у теперішній час. Поряд з цим практикувалися угоди

з реальним товаром і поставкою в майбутньому укладання угод на строк для

постачання товарів, що виготовлятимуться в майбутньому.

 

Швидкому поширенню біржової торгівлі сприяли також ряд декретів Ради

Народних Комісарів та Ради з праці й оборони, якими надавалося право

створювати фондові біржі та фондові відділи при товарних біржах для

торгівлі іноземною валютою і траттами (переказними векселями, чеками),

банкнотами, цінними паперами держави та акціонерних і кооперативних

товариств, благородними металами в злитках.

 

Отже, в період непу в колишньому СРСР для розвитку біржової справи

створювалися необхідні передумови. Вона посідала чільне місце в ринковій

економіці того часу і сприяла швидкому розвитку продуктивних сил. Проте

нав'язаний країні курс на розбудову адміністративно-командної економіки

повернув її в інше русло - спочатку до обмеження, а потім і повної

ліквідації бірж. Внаслідок цього напрацьований роками досвід біржовоїнаслідок цього напрацьований роками досвід біржової

торгівлі, відповідні професійні уміння й навики було цілковито втрачено,

а рівень оптової торгівлі всередині і на міжнародному ринку протягом

усіх років існування радянської влади ніс на собі відбиток невігластва й

неефективності.

 

Лише повне банкрутство адміністративно-командної системи зумовило

повернення бірж у господарське середовище

 

.2. Становлення біржової справи в Україні

 

Сучасне відродження біржової діяльності в Україні започатковане лише

1990 р. На нинішньому етапі вже завершився організаційний період

становлення, й розпочали торги більш як 80 бірж. Звичайно, їх ще не

можна порівняти з сучасними центрами біржової торгівлі, та вже й вони

починають відігравати самостійну і досить значну роль у процесі оптової

торгівлі. З числа зареєстрованих бірж 49 з них сформувалися як

універсальні й товарно-сировинні біржі, 8 - спеціалізовані, 8 - фондові

й товарно-фондові, 5 - агропромислові, 2 - цукрові, 1 - нерухомості і 1

- міжбанківська валютна біржа. Щоправда, працювали й проводили регулярні

торги лише 43 з них. Більше того, і в 1994 - 1996 рр. продовжувався

процес скорочення числа бірж. Лише 1993 р. було ліквідовано або

перепрофільовано в інші комерційні структури 15 бірж. Серед причин, що

викликали цей негативний процес, основними є: загальна криза економіки,

скорочення виробництва, поступове відновлення прямих господарських

зв'язків між виробниками й споживачами на основі бартеру, інші кризові

та інфляційні фактори.

 

Економічні, організаційні та правові засади функціонування бірж

регулюють закони України "Про товарну біржу", "Про господарські

товариства", "Про підприємства". Розроблено ряд інших законодавчих та

інструктивних документів про оподаткування господарських суб'єктів.

Згідно з Законом "Про товарну біржу" біржа є організацією, що об'єднує

юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу й комерційну

діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод,

виявлення товарних цін, попиту й пропозиції товарів, вивчення,

упорядкування і поліпшення товарообігу і пов'язаних з ним торговельних

операцій. Вона діє на основі самоврядування і господарської

самостійності, є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний

баланс, власний розрахунковий, валютний та інші рахунки в банках,

печатку із зображенням свого найменування. При цьому товарна біржа не

веде комерційне посередництво і не має на меті одержання прибутку.

 

Основними принципами діяльності бірж України є рівноправність учасників

торгів, застосування вільних ринкових цін, гласність та публічність

проведення біржових операцій. Установлюючи правила торгівлі, обов'язкові

для всіх учасників торгів, біржі України створюють умови для прискорення

товарообігу, регулювання цін на підставі співвідношення попиту та

пропонування.

 

Провідні позиції у біржовій торгівлі України зайняла Українська біржа.

Тут концентрується необхідна інформація про потреби виробництва, попит

та пропонування предметів народного споживання, укладаються угоди на їхться угоди на їх

поставки, виставляються зразки товарів, які потім, залежно від попиту на

них, будуть випускатися в масовій кількості.

 

Біржові ціни важливі для всіх господарників, яким доводиться приймати

рішення, особливо на майбутнє. У зрілій ринковій економіці біржові ціни

є орієнтиром для складання виробничих програм, тому що від вартості

сировини й напівфабрикатів залежать умови збуту виробленої продукції.

Тож і у нас біржі мають виконувати функцію ціновиявлення, тобто

встановлення первинного співвідношення попиту й пропозиції. Досить часто

первинне виявлення ціни спричинює лавиноподібне зростання цін, тому

викликає критику з боку споживачів. Проте навіть у цьому випадку

позитивний ефект ціновиявлення очевидний, тому що відразу вдається

виявити граничні межі купівельної спроможності на даний період часу,

встановити максимальну ціну виробника й споживача. До цього її практично

ніхто не виявляв. Біржовий посередник шукає і знаходить оптимальну ціну

і для продавця, і для покупця. Він і сам не залишається в накладі, тому

що за надані послуги клієнту (продавцеві) і замовнику (покупцеві)

отримує відповідну винагороду.

 

В реалізації товарів і продукції виробництва все значнішу роль відіграє

Українська універсальна товарна біржа. На її операції припадає 10%

усього біржового обороту чорних металів, понад 55% кольорових металів,

близько 40% товарів народного споживання, близько 30% угод з

нерухомістю.

 

На новій основі відродилася Львівська біржа "Галицькі контракти",

фундаторами якої стали понад 500 фірм і підприємств. Зацікавленість у

веденні торгів на ній висловили представники біржових товариств Росії,

Литви, Білорусі, а також США, Франції, Італії, Німеччини, Китаю та інших

країн. Польща запропонувала створити спільний комітет "Галицька згода" і

через нього налагодити довгострокові і стабільні стосунки акціонерів

України й Польщі.

 

Для виробничої і комерційної діяльності товарній біржі надано такі

права: а) встановлювати власні правила біржової торгівлі й виступати

посередником стосовно всіх учасників торгів; б) створювати власні

підрозділи, розробляти власні стандарти і типові контракти; в) зупиняти

на деякий час біржову торгівлю, коли ціни біржових угод протягом дня

відхиляються більше, ніж на визначений біржовим комітетом або радою

біржі розмір (скажімо, 10%); г) встановлювати вступні й періодичні

внески для своїх членів, плату за надані послуги, стягувати інші грошові

збори, плату за реєстрацію угод на біржі, штрафи та інші санкції за

порушення статуту й біржових правил; д) засновувати арбітражні комісії

для вирішення спорів у торговельних угодах; е) укладати угоди з іншими

біржами, мати своїх представників на них; є) вносити до державних

органів ініціативні пропозиції щодо вдосконалення законодавства про

біржову діяльність; ж) видавати біржові бюлетені, довідники, рекламні

інформаційні видання, здійснювати інші функції, що передбачені її

статутом.

 

Водночас товарна біржа несе серйозні зобов'язання, які полягають у

забезпеченні умов для проведення біржової торгівлі, регулюванні процесуення біржової торгівлі, регулюванні процесу

укладання й виконання біржових операцій, координації цін на підставі

співвідношення попиту й пропонування товарів, надання членам і

відвідувачам організаційних та інших послуг, збирання, обробка й

поширення інформації про кон'юнктуру ринку

 

.4. Основоположні засади формування і діяльність бірж в Україні

 

Біржа як добровільне об'єднання зацікавлених юридичних і фізичних осіб

утворюється шляхом укладання засновниками угоди, що визначає порядок і

принципи її заснування, склад засновників, їх обов'язки і строки сплати

пайових, вступних та періодичних внесків. Згідно з Законом України "Про

товарну біржу" її засновниками і членами не можуть бути тільки державні

органи, що покликані контролювати біржову діяльність. Розмір статутного

фонду має становити не менш як 10 млн. крб.