Хозяйственые суды

1) законності. Це конституційний принцип, оскільки в ч. 2 ст. 19 Конституції України зазначається, що органи державної вла­ди зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що передбачені Кон­ституцією та законами України.

2) незалежності, у тому числі й від органів законодавчої та виконавчої влади, і підкорення тільки законові. Гарантії незалежності суддів закріплено в Законі України «Про статус суддів» відповідно до ст. 11.

3) рівності всіх учасників судового процесу перед законом і господарським судом. Правосуддя в Україні здійснюється на за­садах рівності громадян перед законом і судом незалежно від по­ходження, соціального й майнового стану, расової й національної належності, статі, освіти, мови, ставлення до релігії, роду і харак­теру занять, місця проживання та інших обставин згідно зі ст. 7 Законі України «Про статус суддів»

4) змагальності сторін та свободи в наданні ними господар­ському суду своїх доказів і в доведенні перед судом їхньої пере­конливості. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, об­ґрунтовують свої вимоги й заперечення поданими суду доказами; господарський суд створює їм необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи й правильного застосування законо­давства.

5) повного фіксування судового процесу технічними засо­бами в порядку, установленому законом. Вирішення спорів у господарському суді повністю фіксується технічними засобами, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам охорони держав­ної та комерційної таємниці або коли проти цього є обґрунтовані заперечення однієї зі сторін;

6) гласності та відкритого розгляду справ, за винятком випад­ків, коли це суперечить інтересам охорони державної та комерцій­ної таємниці або коли проти цього є обґрунтовані заперечення од­нієї зі сторін.

7) забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень господарського суду, крім випадків, установлених зако­ном.

8) обов'язковості виконання рішень, ухвал, постанов госпо­дарського суду. Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухва­ла, постанова господарського суду набирають законної сили після їхнього прийняття й підлягають обов'язковому виконанню підпри­ємствами, організаціями, посадовими особами.

2.3. Компетенція господарських судів в Україні.

Завданнями господарського суду є:

—захист прав та охоронюваних законом інтересів учасників господарських юридичних відносин;

—сприяння зміцненню законності у сфері господарських від­носин;

—внесення пропозицій, спрямованих на вдосконалення право­вого регулювання господарської діяльності.

Підвідомчість означає розмежування справ між судами, зокре­ма господарськими, і іншими адміністративними органами. Підвідомчість різних категорій спорів визначається господарсь­ко-процесуальним законодавством і нормативними актами матері­ально-правового характеру.

Підвідомчість господарських справ розмежовується за двома ознаками:

а)              суб'єктивною — залежно від суб'єктів спору (за суб'єктив­ним складом);

б)              предметною — залежно від предмета спору (за характером спірних матеріальних правовідносин).

Господарським судам підвідомчі:

1) справи в спорах, що виникають під час укладання, зміни, ро­зірвання й виконання господарських договорів та з інших підстав, а також у спорах про визнання недійсними актів у випадках, уста­новлених законодавством:

2) справа про банкрутство;

3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їхньої компетенції.

Підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення до третейського суду, крім спорів про ви­знання недійсними актів, а також таких, що виникають під час укладання, зміни, розірвання та виконання господарських догово­рів, пов'язаних із задоволенням державних потреб.

Розмежування компетенції господарських судів щодо розгляду справ здійснюється за двома ознаками:

—родова — місцеві господарські суди розглядають у першій інстанції всі справи, підвідомчі господарським судам;

—територіальна — розмежовує предметну компетенцію госпо­дарських судів одного рівня залежно від розгляду спору[3].

Справи в спорах, що виникають під час укладання, зміни та ро­зірвання господарських договорів, про визнання договорів недій­сними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь іншої пев­ні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо. А також ті, що виникають під час виконання господарсь­ких договорів та з інших підстав, а також справи про визнання не­дійсними актів розглядаються господарським судом за місцезна­ходженням відповідача. За участю кількох відповідачів спори господарським судом вирішуються за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

Якщо юридичну особу представляє уповноважений нею відособ­лений підрозділ, територіальна підсудність спору визначається за­лежно від місцезнаходження даного підрозділу.

Місце розгляду справи з господарського спору, в якому однією зі сторін є апеляційний господарський суд, господарський суд Ав­тономної Республіки Крим, господарський суд областей, міст Киє­ва та Севастополя, визначає Вищий господарський суд.

Справи про банкрутство розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника.

Віднесені до підсудності даного суду справи в спорах, що вини­кають з договору перевезення, в яких одним з відповідачів є орган транспорту, розглядаються ним за місцезнаходженням цього органу.

Справи в спорах про право власності на майно або про витребу­вання останнього з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні ним розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна.

Справи в спорах, у яких відповідачем є вищий чи центральний орган виконавчої влади, Національний банк України, Рахункова палата, Верховна Рада Автономної Республіки Крим або Рада мініс­трів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севасто­польська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська місь­кі державні адміністрації, а також справи, матеріали яких містять державну таємницю, розглядаються господарським судом міста Києва.

Розділ 3. Система господарських судів в Україні.

Господарські суди є спеціалізованими судами в системі судів загальної юрисдикції.

Вони становлять триланкову єдність спеціалізованих судів, до якої належать:

—місцеві господарські суди;

—апеляційні господарські суди;

—Вищий господарський суд України.

3.1. Місцеві господарські суди Україні.

Місцевими господарськими судами є судами першої інстанції.

Президент України за поданням Голови Вищого господарсь­кого суду України може утворювати господарські суди: міські, міжрайонні, спеціальних (вільних) економічних зон тощо.

Голова господарського суду:

1)  здійснює функції судді в порядку, установленому Господар­ським процесуальним кодексом України;

2)  розподіляє обов'язки між заступниками голови та суддями господарського суду у випадках, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, формує колегії суддів і призна­чає головуючого колегії;

3)  забезпечує підбір і підготовку кандидатів у судді;

4)  затверджує структуру, штатний розпис та кошторис витрат на утримання господарського суду;

5)  організовує діяльність господарського суду й несе відповідаль­ність за виконання завдань, покладених на господарський суд, видає в межах своїх повноважень накази та інші акти; призначає на посаду та звільняє з неї працівників апарату господарського суду, застосовує щодо них заходи заохочення й накладає дисциплінарні стягнення;

6)  вносить Голові Вищого господарського суду України подан­ня щодо призначення та обрання суддів, установлення чисельності працівників і асигнувань відповідного господарського суду;

7)              здійснює інші повноваження, передбачені законодавством.
Заступники голови господарського суду:

1)  виконують функції судді в порядку, установленому Госпо­дарським процесуальним кодексом України;

2)  проводять відповідно до розподілу обов'язків керівництво роботою структурних підрозділів апарату господарського суду;

3)  здійснюють інші повноваження, передбачені законодавством.
 

3.2. Апеляційні господарські суди Україні.

Апеляційні господарські суди в Україні

Апеляційні господарські суди є судами апеляційної інстанції.

Вони утворюються Президентом України за поданням Голови Вищого господарського суду України з визначенням території, на яку поширюються повноваження даних судів, їхнього місцезнаходження.

Апеляційний господарський суд складається з голови суду, першого заступника голови, заступників голови та суддів і здій­снює правосуддя колегією суддів.

У ньому може запроваджуватися спеціалізація суддів з розгляду окремих категорій справ.

Апеляційний господарський суд:

1)  переглядає в апеляційному порядку рішення місцевих госпо­дарських судів, що належать до території, на яку поширюються його повноваження;

2)  переглядає за нововиявленими обставинами прийняті ним рішення;

3)  вивчає й узагальнює практику застосування законодавства, аналізує статистику вирішення господарських спорів, подає пропо­зиції Вищому господарському суду України щодо вдосконалення правового регулювання діяльності в даній галузі й практики вирі­шення господарських спорів та стосовно порушення перед Кон­ституційним Судом України питання про офіційне тлумачення за­конів України;

4)  проводить роботу, спрямовану на попередження правопору­шень у сфері господарських відносин;

5)              здійснює інші повноваження, передбачені законом.
Голова апеляційного господарського суду:

1)  здійснює функції судді в порядку, встановленому Господар­ським процесуальним кодексом України;

2)  формує колегії суддів і призначає головуючого колегії;

3)  розподіляє судові справи між колегіями суддів;

4)  розподіляє обов'язки між заступниками голови та суддями апеляційного господарського суду;

5)  забезпечує підбір і підготовку кандидатів у судді;

6)  затверджує структуру, штатний розпис та кошторис витрат на утримання апеляційного господарського суду;

7)  організовує діяльність апеляційного господарського суду й несе відповідальність за виконання завдань, покладених на даний суд, видає в межах своїх повноважень накази та інші акти; призна­чає на посаду та звільняє з неї працівників апарату апеляційного господарського суду, застосовує щодо них заходи заохочення і на­кладає дисциплінарні стягнення;

8)  вносить Голові Вищого господарського суду України подан­ня стосовно призначення та обрання суддів, установлення чисель­ності працівників і асигнувань відповідного апеляційного госпо­дарського суду;

9)  здійснює інші повноваження, передбачені законом.

Заступники голови апеляційного господарського суду здій­снюють:

1)  повноваження судді в порядку, передбаченому Господарсь­ким процесуальним кодексом України;

2)  відповідно до розподілу обов'язків керівництво роботою структурних підрозділів апарату апеляційного господарського суду;

3)  інші повноваження, передбачені законом.

3.3. Вищий господарський суд Україні.

Вищий господарський суд України є вищим судовим органом господарських судів України щодо здійснення правосуддя в гос­подарських відносинах. Його утворено з Голови, першого заступника Голови, заступни­ків Голови та суддів, і діє він у складі колегій суддів. У Вищому господарському суді України утворюється президія як консультативно-дорадчий орган при Голові даного суду.

Вищий господарський суд України:

1)  переглядає в касаційному порядку рішення апеляційних і міс­цевих господарських судів;

2)  вивчає й узагальнює практику застосування законодавства, забезпечує однаковість практики, аналізує статистику вирішення господарських спорів; дає роз'яснення господарським судам з пи­тань практики застосування законодавства України, яке регулює відносини в господарській сфері та порядок вирішення господар­ських спорів;

3)  веде роботу, спрямовану на попередження правопорушень у сфері господарських відносин;

4)  здійснює організаційне керівництво апеляційними господар­ськими судами, а також господарським судом Автономної Респуб­ліки Крим, господарськими судами областей, міст Києва і Севасто­поля, несе відповідальність за організацію, стан і вдосконалення їхньої діяльності, перевіряє й поширює позитивний досвід роботи господарських судів республіки;