Контрольна робота з дісціпліні
В«Міжнародний арбітражВ»
Тема: В«Арбітражна угода та
арбітражне застереження В»
Київ 2010
План
Вступ
1. Арбітражна угода
1.1 Визначення та загальна характеристика
1.2 Відвід державного суду за
непідсудністю
2. Арбітражне застереження
2.1 Визначення та загальна характеристика
2.2 Найбільш популярні юрісдікції
Висновок
Список використаної літератури
ВСТУП
Міжнародний комерційний арбітраж
- ції Третейський суд, Постійно
Діючий або спеціально Створення
в шкірному окремому випадка. Метою міжнародного
комерційного арбітражу є Розгляд и Вирішення
по суті міжнародної комерційної Суперечка
в певній процесуальній формі шляхом вінесення
обов'язкового для сторін Рішення.
Сутність міжнародного комерційного
арбітражу формується на підставі арбітражної
угідь або застереження Між сторонами
за їх безпосередньої участі и Під їх контролем.
Міжнародний комерційний арбітраж
створюється для Вирішення особлівої
категорії спорів, які носячи
комерційний характер та випливають
з цивільно-правових І Торгівельне угідь,
а кож включаються "іноземній елемент"
в тій або іншій формі.
Важлівість існування Інституту
міжнародніх арбітрів для країн
Колишня СНД Важко переоцініті,
особливо враховуючі Майже непрацюючу
систему національніх господарських судів.
На жаль, далеко не ВСІ категорії господарських
спорів можливіть передаті на Розгляд
арбітрів суду.
Сторони, Що бажають перенести
Свій спір у міжнародний комерційний
арбітраж мают Між собою укласті
арбітражне застереження - окремого
положення у контракті, його призначення
та стосується Тільки спорів, Що вінікатімуть
з нього, або арбітражну угоду - окрема
документ, Який укладається окрема від
основного контракту та Може передбачаті
Розгляд не одного конкретного, а усіх
спорів, які вінікатімуть Між сторонами
В залежності від обраних
виглядах арбітражної домовленості
вінікають подальші процесуальні
Особливості Розгляд спорів. Аджея
недосконалостей Складення арбітражного
застереження загрожує Втрата
годині та коштів Ліше за одним
контрактом, тоді Як помилки у арбітражній
угоді, Яка Може регламентуваті Розгляд
усіх спорів Між цімі сторонами, Може ускладніті
або навіть пріпініті діяльність ціліх
корпорацій.
На практіці кож вінікають
варіанті Із контрактами на
особливо значні суми, тому знання
про правильне Формування обох відів домовлення
є критичним для будь-якого юриста, Який
складає зовнішньоекономічні контракти.
1. Арбітражна угода
1.1 Визначення та загальна характеристика
арбітражної угідь
Арбітражна угода - ції угода
сторін про передачу до арбітражу Всіх
або Певної спорів, які вініклі або можут
вінікнуті Між ними у зв'язку з будь-якімі
конкретними правовідносінамі, Незалежності
від того, чи мают смороду договірній характер.
ЇЇ Може буті уклад у вігляді арбітражного
застереження в контракті або у вігляді
окремої угідь.
Згідно зі ст. 7 Типового Закону
ЮНСІТРАЛ про міжнародний комерційний
арбітраж від 21 червня 1985 р. (Далі
- Типовий закон) арбітражна угода
- ції угода сторін про передачу
до арбітражу Всіх або Певної спорів,
які вініклі або можут вінікнуті Між ними
в зв'язку з будь-якімі конкретними правовідносінамі,
Незалежності від того, чи мают смороду
договірній характер, чі Ні.
Європейська Конвенція про
зовнішньоторговельній арбітраж (Женева,
21 квітня 1961 р., Далі - Європейська Конвенція),
Як и чінне законодавство України, оперує
терміном "Арбітражна угода", Що охоплює
Як арбітражне застереження в зовнішньоекономічному
контракті, так и окрему арбітражну угоду,
підпісану сторонами або Укладення шляхом
обміну листами, Телеграма або повідомленнями
по телетайпу. Зазначімо, Що Закон України
"Про міжнародний комерційний арбітраж"
від 24 лютого 1994 р. № 4002-ХІІ (Далі - Закон
про МКА) містіть вказівку на можлівість
укладення арбітражної угідь за допомог
інших засобів електрозв'язку, Що забезпечуються
фіксацію Такої угідь.
Регламент міжнародного комерційного
арбітражного суду при Торгово-промісловій
палаті України, ЗАТВЕРДЖЕНЕ рішенням
Презідії Торгово-промислової палати
України от 25 серпня 1994 р., Протокол
№ 107 (3) (Далі - Регламент МКА при ТПП) послуговується
більш Зручний для застосування формулювання:
"угода вважається Укладення, ЯКЩО вон
містіться в документі, підпісаному сторонами,
або уклад шляхом обміну листами, повідомленнями
по телефаксу, телеграфу або з використаних
інших засобів зв'язку, Що забезпечуються
фіксацію Такої угідь ... ". Таке визначення
дозволяє вікорістовуваті для більш Швидкого
укладення арбітражніх Угод и інформаційну
ятір Інтернет.
Стаття 207 Цивільного кодексу
України от 16 січня 2003 р. № 435-IV передбачає,
Що правочин вважається таким, Що вчинения
у пісьмовій формі, ЯКЩО воля сторін віражах
за допомог телетайпного, електронного
або іншого ТЕХНІЧНОГО Засоба зв'язку.
Письмовий правочин має буті підпісаній
Його стороною (сторонами). 1 січня 2004 р.
набере чінності Закон України "Про
електронний цифровий підпис" від 22
травня 2003 р. № 852-IV. Електронний цифровий
підпис у ряді віпадків за Своїм правовим
статусом прірівнюється до власноручного
підпісу чі печатки, зокрема, тоді, коли
електронний цифровий підпис підтверджено
з використаних Посилення сертифікату
ключа за допомог надійніх засобів цифрового
підпісу; ЯКЩО Під ​​годину перевіркі
вікорістовувався Посилення Сертифікат
ключа, чинний на момент накладення електронного
цифрового підпісу; або ж ЯКЩО особистий
ключ підпісувача відповідає відкрітому
ключу, зазначеним у сертіфікаті.
Сторони арбітражної угідь
можут передбачіті, Що спір
розглядатіме Постійно Діючий
МКА чі арбітраж ad hoc.
ЯКЩО Сторони звертаючись
один ВАРІАНТ Вирішення спору, смороду
мают самостійно візначіті Його склад,
порядок чі методи призначення арбітрів,
установіті Місцезнаходження такого арбітражу,
а кож правила процедури, якіх мают Дотримуватись
арбітрі.
Найбільш прійнятнім у разі
передачі спору на Вирішення до арбітражу
ad hoc є Використання правил процедури,
передбачених Арбітражнім регламентом
Юнсітрал 1976 р. (Далі - Регламент Юнсітрал).
Що до вибор сторонами
права, Що підлягає застосуванню,
то Варто зауважіті, Що ст. VII
Європейської конвенції містіть положення,
відповідно до Якого Сторони можут на
Свій Розсудів встановлюваті за загально
Згідно право, Що підлягає застосуванню
арбітрамі при вірішенні спору по суті.
ЯКЩО відсутні вказівкі сторін про право,
Що підлягає застосуванню, арбітрі послуговуватімуться
законом, установленим відповідно до колізійної
норми, Якові смороду вважатімуть у цьому
випадка такою, Що підлягає застосуванню.
В обох випадка арбітрі керуватімуться
положеннями контракту й торговельно
звичаєм.
Сторони можут врегулюваті
в арбітражній угоді питання про кількість
арбітрів, їхнє громадянство, процедуру
призначення і порядок відводу арбітрів,
встановлення забезпечувальніх заходів
Щодо предмета спору. Смороду кож визначаються
процедуру Розгляд справи МКА, Місце проведення
арбітражного Розгляд, мову (мови), Що вікорістовуватімуться
в ході арбітражного Розгляд, порядок
розподілу арбітражного збору, питання
про остаточність арбітражного Рішення,
вінесеного МКА, та Інші не менше важліві
питання.
Укладаючі арбітражну угоду,
сторони мают врахуваті практику, Що склалася
в Цій сфері.
арбітражний Регламент Юнсітрал
вікорістовує такє ТИПОВЕ арбітражне
застереження: "Будь-який спір, протіріччя
чі Вимога, Що вініклі з цього
договору або стосуються Його
чі Його Порушення, пріпінення
або недійсності, підлягають вірішенню
в арбітражі відповідно до чинного у цею
годину Арбітражного регламенту ЮНСІТРАЛ
". Крім того, в прімітці зазначено, що
В»Сторони можут побажаті Додати до цього:
- Компетентний орган ... (Назва встанови або Ім'я особини);
b) число арбітрів ... (Один або
три);
c) Місце арбітражу ... (місто або
країна);
d) мова (мови) арбітражного Розгляд
... ".
Для української Сторони
доцільніше візначіті в арбітражній
угоді правом, Що підлягає застосуванню,
матеріальне право України. Перевага
такого положення полягає в тому, Що застосовуватіметься
знайомиться законодавство, не вінікне
спожи у вівченні норматівної базуватися
іноземної держави та несення відповідніх
витрат. Крім того, Українському арбітрові
лігши застосовуваті норми українського
матеріального права, Що позначені ї на
термінах Розгляд справи.
Важливим чітко візначіті
право, Що підлягає застосуванню.
Прикладом некоректні положення
про будинок право, Що підлягає
застосуванню, Може буті праворуч
№ 11/1996 (1997), Якові розглядав Міжнародний
комерційний арбітражний суд при Торгово-промісловій
палаті Російської Федерації. У рішенні
МКАС позначають: "На мнение арбітрів,
формулювання, Що містіться в договорі:"
Договір відповідає матеріальному праву
России ї Італії ", не Може свідчіті
про Вибір сторонами права, Що має застосовуватіся
до їхніх відносін ". У Цій справі МКАС
застосував право, визначене відповідно
до колізійних норм, які ВІН вважаєтся
такими, Що мают застосовуватіся (такими
нормами МКАС Визначіть колізійні норми
Російської Федерації).
Слід пам'ятати, Що в тихий
випадка, коли сторони не Погода
Між собою право, Що підлягає
застосуванню, МКАС при ТПП України
вікорістовуватіме колізійні норми,
встановлені в ЧАСТИНА десять
- чотірнадцять ст.6 Закону про
ЗЕД.
Закон України "Про зовнішньоекономічну
діяльність" від 16 квітня 1991 р.
№ 959-XII
Стаття 6. Договорів (контрактів)
суб'єктів зовнішньоекономічної
діяльності та право, Що застосовується
до них При відсутності погодження
Між сторонами відносно права,
його призначення та має застосовуватісь
до зовнішньоекономічніх договорів (контрактів),
застосовується право Країни, де засновалося,
має Своє Місце проживання або основне
Місце діяльності сторона, Яка є:
В· продавцем - у договорі
купівлі-продажу;
В· наймодавцем - у договорі
майнового наймом;
В· ліцензіаром - у ліцензійному
договорі про Використання віключніх
або аналогічніх прав;
В· охоронцем - у договорі
Зберігання;
В· комітентом (консигнантом) -
у договорі комісії (консігнації);
В· довірітелем - у договорі доручення;
В· перевізніком - у договорі
перевезення;
В· Експедитор - у договорі
транспортно-експедиторську обслуговування;
В· страхувачем (страховиком)
- у договорі страхування;
В· кредитором - у договорі
Кредитування;
В· дарувальніком - у договорі
дарування;
В· поручителем - у договорі
поруки;
В· заставніком (заставодавцем)
- у договорі Застава.
До зовнішньоекономічніх договорів
(контрактів) про виробниче співробітніцтво,
спеціалізацію и кооперування, виконан
будівельно-монтажних робіт застосовується
право Країни, де здійснюється така діяльність
або де створюються передбачені договором
(контрактом) результати, ЯКЩО сторони
не Погода Інше.
До зовнішньоекономічного договору
(контракту) про Створення Спільного
підпріємства застосовується право Країни,
на теріторії якої Спільне підприємство
створюється и офіційно реєструється.
До зовнішньоекономічного договору
(контракту), укладення на аукціоні,
в результаті конкурсу або
на біржі, застосовується право
Країни, на теріторії якої проводитимуться
Аукціон, конкурс або знаходится біржа.
До прав и обов'язків за
зовнішньоекономічнімі договорами
(контрактами), не зазначеним у
Цій Статті, застосовується право
Країни, де засновалося чі має
Місце проживання або основне
Місце діяльності сторона, Яка здійснює
виконан такого договором (контрактом),
Що має вірішальне значення для Його змісту.
При прійманні виконан за
зовнішньоекономічнім договором
(контрактом) береться до УВАГА
право Місця проведення такого
пріймання, оскількі сторони не
Погода Інше.
Зазначімо, Що Рішення відповідного
арбітражу буде залишкова. Це
положення означає неможлівість
Оскарження Рішення міжнародного
комерційного арбітражу. На практіці
Буває, Що необхідно віправіті
або розтлумачіті Рішення, вінесене
арбітражем ad hoc. Для того, щоб положення
про будинок остаточність арбітражного
Рішення НЕ перешкоджало Його Виправлення
або Тлумачення, потрібно правильно сформулювати
відповідне положення арбітражної угідь,
чітко визначена в ній можлівість Виправлення
и Тлумачення.
Сторони зовнішньоекономічного
договору Муся унікаті таких
формулювання арбітражної угідь:
"Будь-який спір, Що вінікає
за ЦІМ договором або у зв'язку
з ним, підлягає передачі на
Розгляд и залишкової Вирішення
до арбітражу ". У цьому випадка
НŠ​​конкретізується арбітражний
орган и Місце Його знаходження, внаслідок
Чого арбітражна угідь не Може буті виконав.
Не слід кож включать до
арбітражної угідь такє положення:
"Спір підлягає Розгляд на
підставі матеріального права
України и Франції ". Подібне
формулювання НЕ Може означать Вибір сторонами
права, Що підлягає застосуванню.
В цілому, арбітражна угода
має буті однозначно ї чіткою.
З Оглядова на вікладене,
можна дійті висновка, Що формулювання
арбітражної угідь Поклади від
багатьох чінніків, а саме: належність
Сторони зовнішньоторговельного контракту
до конкретної держави, характер зовнішньоторговельного
контракту та Інші.
Наступний Важливим принципом
є автономність арбітражної угідь.
ВІН свідчіть про незалежний
характер арбітражної угідь и має
велике практичне значення у випадка,
коли арбітражна угода є умів контрактом
(арбітражне застереження).