Основні структурні елементи науково-дослідної роботи студентів

      Висновки 

     Концептуальна ідея дослідження полягає у тому, що в умовах розвитку взаємовідносин незалежної України з іншими державами на економічному, соціальному й політичному рівнях, перехід до ринкових відносин господарювання вимагає озброєння майбутніх спеціалістів уміннями вдало використовувати свої знання в практичній діяльності. Нагальною потребою є застосування практики вже на ранній стадії навчання з урахуванням специфіки майбутньої професійної діяльності спеціаліста. Вирішення означеної проблеми передбачає теоретичне обґрунтування й розробку змісту, форм і моделі ефективної організації самостійної позааудиторної роботи студентів у вищому навчальному закладі.

     У дослідженні ми виходили з гіпотези, що навчання буде результативнішим, якщо ґрунтуватиметься на основі принципів, що активізують і роблять вмотивованою пізнавальну діяльність студентів під час організації самостійної позааудиторної діяльності; в основу організації самостійної позааудиторної діяльності покладено модель, зміст якої ґрунтується на теоретичних і методичних засадах, висновках, рекомендаціях і пропозиціях, що є результатом проведеного експерименту й ураховують специфіку вищого навчального закладу, тобто посилюватимуть професійну спрямованість навчання та розвиватимуть творчу самостійність студентів під час вивчення наук в позааудиторний час.

     Мета  й гіпотеза дослідження визначили  логічну послідовність і основні  завдання:

     - проаналізувати стан досліджуваної  проблеми;

     - уточнити суть поняття “самостійна  позааудиторна робота студентів”;

     - виявити основні умови успішної  організації самостійної роботи студентів у позааудиторний час;

     - розкрити шляхи використання  передового вітчизняного й зарубіжного  досвіду для ефективної організації  самостійної позааудиторної діяльності  студентів під час вивчення  наук;

     - теоретично обґрунтувати, розробити  та експериментально перевірити модель процесу підвищення ефективності вивчення знань в позааудиторний час;

     - розробити рекомендації і пропозиції  щодо створення умов організації  самостійної роботи студентів  вищих навчальних закладів у  позааудиторний час, які допоможуть оптимізувати навчальний процес в цілому.

     Методологічну основу дослідження становлять концептуальні  взаємодоповнюючі філософські, загальнонаукові  й спеціальні положення щодо розвитку в студентів самостійності, основні  положення теорії пізнання, зокрема про взаємозв’язок теорії і практики. 

      Список використаної літератури 

1. Артемчук Г.І., Курило В.М., Кочерган М.П. Методика  організації науково-дослідної роботи. – К.: Форум, 2000.

2. Бабанский  Ю.К. Рациональная организация  учебной деятельности. – М.: Знание, 1984.

3. Буряк В.К., Кондратова Л.В. Навчальна науково-дослідницька  робота студентів: Криворіз. пед.  ун-т // Рад. шк. - 1990. - № 11.

4. Князян М.О.  Навчально-дослідницька діяльність  студентів як засіб актуалізації  професійно значущих знань: Ізмаїл, 1998.

5. Ковальчук  В.В., Моїсєєв Л.М. Основи наукових  досліджень: Навчальний посібник. –  2-е видання, перероблене і доповнене.  – К. : ВД «Професіонал», 2004.

6. Копельчак  С. Використання дослідницьких  методів навчання у професійній  підготовці // Педагогіка і психологія професійної освіти: Науково-метод. журнал / Гол.ред. Н.Г.Ничкало. – Львів, 1997. - № 3-4.

7. Спіцин Є.С.  Методика організації науково-дослідної  роботи студентів у вищому  закладі освіти. – К.: Вид. центр КНЛУ, 2003.

8. Фаренік С.  Логіка та методологія наукового дослідження. – К. : Видавництво УАДУ, 2002.