Колумбія

 

Зовнішня  торгівля Колумбії, млрд. дол., 1970-2011 рр.

 

Коефіцієнт  покриття експортом імпорту

Країна	Експорт, млн. дол.	Імпорт, млн. дол.	Коефіцієнт покриття експортом  імпорту, %
Колумбія	15,861	18,784	84,4

 

Експорт Колумбії та країн-сусідів, %, 2011 р.

Імпорт  Колумбії та країн-сусідів, %, 2011 р.

Помітно зріс зовнішньоторговельний оборот Колумбії в 1997 р. в порівнянні з 1996 р. При цьому  обсяг експорту зріс на 10,4%, імпорту - на 7,4%. За даними Інституту зовнішньої торгівлі Колумбії, в 1997 р. загальна сума зовнішньоторговельного обороту склала 25,7 млрд. дол (у 1996 р. - 23,4 млрд.дол.) При  експорті (ФОБ) - 11,8 млрд.дол. (у 1996 р. - 10,6 млрд.дол.) та імпорті (СІФ) - 13,9 млрд.дол. (у 1996 р. - 12,8 млрд. дол).

Основу колумбійських  поставок становлять товари так званого  традиційного експорту (52%): кава, нафта  і нафтопродукти, феронікель, вугілля. Найбільші валютні надходження  були отримані Колумбією від поставок кави, що склали близько 2,1 млрд. дол, що було пов'язано із значним підвищенням  світових цін на каву.

Міжнародний виставковий комплекс в Боготі групі  товарів нетрадиційного експорту переважає  продукція промислового виробництва (хімічні товари - 22,4%; продукти харчової і харчосмакової промисловості - 16,1%, машини і устаткування - 10,1%). У  порівнянні з 1996 р. скоротилися поставки тканин, одягу і виробів зі шкіри.

Структура імпорту  не зазнала істотних змін: 44% від  загального його обсягу становить сировину, 37% - машини та устаткування, 18,7% - товари народного споживання.

Основним  торговельно-економічним партнером  Колумбії залишаються США, на частку яких у 1997 р. припадало 36,5% експорту і 38,8% імпорту. Країни ЄС у торгівлі з Колумбією  займають друге місце. На їх частку припадає 25,8% експорту і 18,4% імпорту. В  рамках Андської групи, що займає третій рядок у колумбійському товарообігу, найбільший обсяг товарообміну припадає на Венесуелу і Еквадор.

Розвиток  економіки Колумбії на найближчу  перспективу оцінюється як помірне. У 1998 р. зростання ВВП передбачався на рівні 4,5%. Планувалися більш низькі темпи інфляції (16%), зниження дефіциту державного бюджету (до 2% ВВП), помірне  зростання зовнішньої заборгованості.

В області  зовнішньої торгівлі уряд має намір  і далі проводити політику «відкритих дверей», спрямованої на лібералізацію  імпорту, залучення іноземних інвестицій, приватизацію неефективних держпідприємств.

Очікувалося збільшення валютних надходжень у країну від експорту кави (близько 2,5 млрд.дол.), Нафти (на рівні 2,6 млрд. дол) і вугілля (близько 1,2 млрд. дол).

За попередніми  даними Інституту зовнішньої торгівлі Колумбії, імпорт очікувався на рівні 14 млрд. дол, з можливим перевищенням не більше 10%.

З 1990 р. зовнішньо-економічна діяльність Колумбії базується на нормативно-правовій базі та механізмі регулювання, розроблених  у відповідності з політикою  уряду, спрямованої на інтернаціоналізацію  колумбійської економіки.

Експорт товарів  з Колумбії повністю вільний від  будь-яких кількісних і тарифних обмежень. Обмеження стосуються лише матеріальних цінностей, що відносяться до культурного, історичного та археологічного спадщини нації, а також сільськогосподарської продукції, при експорті якої вимагається в кожному конкретному випадку отримання дозволу в Міністерстві сільського господарства.

Імпорт товарів  в Колумбію також практично вільний  від будь-яких кількісних обмежень. Під цей режим підпадають 98,6% товарів  митної номенклатури.

На деякі  товари, що ввозяться з-за кордону, з  боку держави встановлено контроль, що вимагає отримання імпортної  ліцензії. Товари, які підпадають під  цей режим (2% митної номенклатури), класифіковані  як товари, що зачіпають національну  безпеку (зброя та хімічні товари, використовувані у виробництві  наркотичних засобів).

Під режим  «заборонені» до ввезення в країну товари підпадають: бертолетова сіль, нітрат калію, червоний і аморфний фосфор, нітрат амонію, а також хімічні  товари, які можуть бути використані  для виготовлення вибухових речовин. Імпортувати «заборонені» товари може тільки спеціалізована організація  при Міністерстві оборони - «Індом».

Відповідно  до Закону № 80 від 1993р. державні автономні  і напівавтономні організації і  компанії Колумбії зобов'язані здійснювати  закупівлі товарів виключно через  систему міжнародних і національних торгів, які носять відкритий характер, приватних та / або закритих конкурсів. У ряді випадках Закон № 80 передбачає можливість прямої контрактації (у  разі необхідності термінової закупівлі  тих чи інших товарів при оголошенні в країні надзвичайного стану, коли постачальник володіє унікальним товаром  і немає інших постачальників цього товару, при закупівлях товарів  у рамках міжурядових угод).

Закупівлі товарів  приватними компаніями і фірмами  здійснюються, як правило, безпосередньо, а в разі спеціальної зацікавленості покупця, - на основі приватних торгів. Закон не регламентує і не обмежує  форми придбання товарів приватними юридичними особами.

Тарифне регулювання  при імпорті товарів носить не стільки фіскальний характер, скільки  переслідує комерційний і промисловий  інтерес. Ставки митних зборів з кінця 1991 року підтримуються на 4-х базових  рівнях: 5, 10, 15 і 20%. На автотранспортні  засоби ставки митних зборів встановлені  в межах 35-45%. На деякі види сільськогосподарської продукції ці ставки становлять 15% для сировинних і 20% для готових до вживання.

У 1997 р. уряд Колумбії прийняло пропозиції Міністерства шахт і енергетики щодо подальшої  лібералізації режиму іноземних  інвестицій в паливо-енергетичний комплекс (ПЕК) Колумбії. У два рази з 50% до 25% знижується пайову участь колумбійського держави в «контракті на асоціацію» з відповідною зміною розподілу  прибутку. З 50% до 100% збільшується компенсація витрат іноземного інвестора на геолого і сейсморозвідку в разі виявлення продуктивних свердловин. З двох років до півроку після додання свердловині статусу «продуктивної» знижуються терміни виплат таким компаніям. Скорочується період застосування так званого фактора рентабельності «R» (пріоритетний відрахування видобутих вуглеводнів в користь держави на початковому етапі експлуатації родовища). З метою підвищення привабливості для іноземних інвесторів вишукувальних робіт щодо нових газових родовищ, рентабельність яких у зв'язку з практично повною споживанням газу, що видобувається на внутрішньому ринку нижче, ніж у нафтових родовищ, вводиться поділ видів «контрактів на асоціацію», окремо для газових і нафтових ділянок. «Контракти на асоціацію» по газу будуть забезпечуватися додатковими пільгами. Збільшуються загальні терміни дії «контракту на асоціацію». Для нафтових родовищ на перспективних ділянках максимальний період розвідувальних робіт збільшується з 4 до 6 років, а період експлуатації - з 28 до 34 років. Для нафтових родовищ на так званих «нових ділянках» період розвідувальних робіт збільшується до 8 років, період експлуатації - до 34 років. Для газових родовищ нові максимальні терміни розвідувальних робіт і експлуатації складуть відповідно 6 років і 44 роки. Вводяться додаткові пільги по строках розробки так званих малих і середніх нафтових родовищ. Вводяться також додаткові державні компенсації інвестору за «екологічний ризик».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

1. http://dic.academic.ru
2. http://www.colombia.su
3. http://nauka.kushnir.mk.ua
4. http://www.ereport.ru
5. Циганкова Т. М., Петрашко Л. П., Кальченко Т. В. Ц 94 Міжнародна торгівля: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2001. — 488 с.