Болгария

Болга́рія (болг. България), Респу́бліка Болга́рія — держава у Південно-Східній Європі, розташована в східній частині Балканського півострова, займає 22% його території. Межує на півночі з Румунією — вздовж Дунаю, на півдні — з Грецією і Туреччиною, на заході — з Сербією і Македонією. На сході омивається Чорним морем. Загальна довжина державного кордону 2245 км, з них 1181 км — сухоземний, 686 км — річковий, і морський — 378 км. Площа — 110,9 тис. км², населення — 7,576 млн (2010), столиця і найбільше місто — Софія, офіційна мова — болгарська, грошова одиниця — лев.

Болгарія — член міжнародних організацій ООН, ЄС, НАТО.

Загальна  інформація

Найбільші міста країни, окрім столиці: Пловдив (500 тис.), Варна (451 тис.), Русе (180 тис.).

Найважливіше державне свято країни, День визволення від османського  іга (1878), припадає на 3 березня.

Болгарія член ООН з 1955, НАТО з 2004, ЄС з 2007.

Населення

Під час соціалізму у Народній республіці Болгарія населення зросло до близько 9 мільйонів осіб. 9-мільйонний болгарин мав народитися у 90-тих роках, але після повалення режиму Тодора Живкова це ніколи не трапилось. Починаючи з 1989 року кількість населення почала знижуватися і за оцінками Національного статистичного інституту в Болгарії у 2010 році проживало 7 576 751 осіб. Природний приріст населення є від'ємним (−0,79 % за 2009 рік) і є третім найнижчим у світі — тільки Чорногорія і острови Кука мають нижче зростання чисельності населення (−0,85 % та −3,30 % відповідно). Середній вік болгар оцінюється в 41,4 роки, один з найвищих у Європі, а тривалість життя становить 73,1 роки, одна з найнижчих на континенті.

За даними перепису 2001 року 83,9 % населення  країни складають болгари, в той  час як інші дві найчисельніші  етнічні групи — турки та цигани — становлять 9,4 % та 4,7 % від населення  відповідно.

Релігія

Більшість громадян Болгарії православні християни. Згідно з переписом 2001 року вони становлять 82,6 % населення країни, 12,2 % громадян сповідує іслам, 43,8 тис. католиків, 42,3 тис. протестантів. 4 % населення — віруючі інших релігій.

Адміністративний поділ

В адміністративному відношенні Болгарія поділяється на 6 регіонів, які в свою чергу поділяються на 28 областей.

Області поділяються на 264 муніципалітети.

Політика

Найбільшими партіями в країні є:

Народний Рух Симеона ІІ — NDSW — коаліція утворена в травні 2001 року прихильниками царя та Партією  Болгарських Жінок — PBZ і *Рух Народного Відродження "Оборіще’ — DNW "Оборіще’

Об'єднані Демократичні Сили — ODS —  центрально-права коаліція утворена в березні 1997 року, що об'єднує Спілку Демократичних *Сил — SDS, Демократичну Партію — DP, BZNS — Народну Спілку — BZNS-NS, Болгарську Соціал-Демократичну Партію — BSDP і Народний *Рух на користь Прав і Свобод — NDPS.

Географія

Географічне положення

Максимальна відстань із заходу на схід 520 кілометрів, з півдня на північ — 330 кілометрів. Болгарія має спільний кордон на півночі з Румунією, на заході із Сербією та Македонією, на півдні з Грецією та Туреччиною. Чверть території займають ліси — одні з найгустіших у центральній Європі.

Природні умови

Велика частина країни — гірські  хребти Стара-Планіна, Средна-гора, Ріла з горою Мусала (найвища точка Балканського півострова, 2925 м), Пірін, Родопи. На півночі Болгарії — Ніжньодунайська рівнина, в центрі — Казанликська улоговина, південніше — обширна Верхньофракійська низовина. Крупні річки: Дунай, Маріца. Ліси займають близько 1/3 території, переважно листяні. Болгарія славиться олійними трояндами, які квітнуть по всій Казанликській долині, відомій як Трояндова долина. Високо в горах зустрічаються дуже рідкісні і красиві квіти — едельвейси. Всьому світу знайомі сорти болгарського тютюну. Національні парки Болгарії: Віташа, Золоті піски, Ропотамо, Стенето та інші. Болгарська прибережна смуга протягнулася на 648 км. Місцями її ширина досягає 100 м. Клімат помірний, на півдні перехідний до середземноморського. На рівнинах середні температури січня від −2 до 2 °С, липня до 25 °С. Опадів випадає в рік від 450 мм на рівнинах, до 1300 мм — в горах. Завдяки легкому морському бризу влітку немає виснажливої жари.

Економіка

Болгарія — індустріально-аграрна  країна. Основні галузі економіки: машинобудівна та металообробна, харчова, хімічна, текстильна, конструкційних матеріалів. Основний транстпорт — залізничний, автомобільний, морський, повітряний. Головні морські порти: Варна, Бургас. У Болгарії 10 аеропортів, з них три міжнародних — в Софії, Варні й Бургасі.

За даними The Heritage Foundation 2001: ВВП — 11,3 млрд доларів США. Темп зростання ВВП — 3,5 %. ВВП на душу населення — 1372 долари США. Прямі закордонні інвестиції — 14 млн доларів. Імпорт (головним чином станки, обладнання для ГЕС і АЕС, автомобілі, вугілля, нафта і електроенергія) — 5,8 млрд доларів (головним чином Росія — 20,1 %;Німеччина — 14,0 %; Італія — 7,7 %; Греція — 5,8 %; США — 4,0 %). Експорт (електромотори, електрокари, судна, синтетичні волокна, трояндова олія і лікарські трави) — 5,6 млрд доларів (головним чином Італія — 12,8 %; Німеччина — 10,5 %; Греція — 8,8 %; Туреччина — 7,9 %; Росія — 5,5 %).

Грошова одиниця — болгарський  лев. У 1 леві — 100 стотинок. У обігу перебувають купюри від 1 до 50 левів. В обігу також і металеві монети меншої вартості.

Валютне регулювання. Ввезення іноземної  валюти не обмежене (декларація обов'язкова), національної валюти — в еквіваленті  до 2000 доларів США. Дозволений вивіз ввезеної іноземної валюти, національної — в еквіваленті до 2000 доларів США. Зворотний обмін болгарської валюти при виїзді обмежений. Румунську валюту обміняти в Болгарії неможливо.

Рівень безробіття: 17,5 % (2001)

Державний устрій: Болгарія — республіка з парламентським правлінням (за Конституцією Республіки Болгарія, прийнятою 12 липня 1992 року). Глава держави — Президент, законодавчу владу здійснюють Народні збори, виконавчим органом влади є Рада Міністрів (уряд).

Корисні копалини

Запаси корисних копалин в Болгарії невеликі. Найважливіші корисні копалини — лігніти, руди заліза, свинцю, цинку  і міді. Країна має промислові запаси мідної руди на 30-50 років, золотовмісних руд — на 20 років, свинцевих і цинкових руд — на 20 років, залізняку, марганцевої руди і вугілля, індустріальної сировини і декоративного каменя — більш ніж на 200 років. Загальна цінність розвіданих мінеральних ресурсів (не вважаючи нафти і газу) становить біля 320 млрд дол. США. Відносна частка окремих різновидів ресурсів наступна: вугілля — 54,47 %; руд кольорових і дорогоцінних металів — 5,69 %; чорних металів — 2,05 %, індустріальної сировини — 23,64 % і декоративного каменя — 14,15 %.

Економіка Болгарії завжди носила відкритий  характер, значна частина ВНП країни формується через зовнішню торгівлю.

Болгарія експортує продукцію  машинобудування, кальційовану соду, хімічні  добрива, медикаменти, тютюн, овочі, фрукти у свіжому та переробленому виді.

В імпорті переважають енергоносії, сировина для металургійної та хімічної промисловості, автомобілі і товари народного споживання.

Важлива галузь - туризм (до 1 млн. туристів щорічно відвідують країну).

Ознаки пожвавлення, що намітилися в економіці країни протягом 1994-1995 рр. (ВВП збільшився відповідно на 1,8 і 2,6%), не змогли перебороти глибокої кризової тенденції в економіці, що розпочалася  в 1990 році. Нестійкість виразилася, зокрема, у значному дефіциті держбюджету, пов'язаному з низьким збиранням  податків в умовах збитковості держпідприємств, а також із величезним державним боргом, що перевищував обсяг ВВП на 20%.

Остання обставина і слугувала  однією з причин кризи, що виникла  у 1996 році. Інша причина - повільні темпи  реформування економіки. Уряд на чолі із соціалістом Ж.Віденовим (1995-1996 рр.), як і всі попередні кабінети з 1990 року, не наважився на прискорення реформ, побоюючись високих соціальних витрат. Практично була зупинена приватизація. Уряд намагався зберегти контроль над виробничою сферою, не допустивши при цьому економічного спаду; гальмувалася діяльність іноземних інвесторів.

В умовах слабкості фінансової дисципліни, корумпованості вищого керівництва  банків, кошти платників податків і дрібних вкладників перекачувалися у приватні банки і нерідко вивозилися за межі. У результаті діяльності фінансових пірамід багато людей втратили свої кошти. Значні кредити, видані банками у вигляді позичок збитковим підприємствам, здебільшого повернути не вдалося.

Ситуація погіршувалася в 1996 році, особливо в другому півріччі. Болгарія понесла значні збитки внаслідок введення ембарго на торгівлю з колишньою Югославією. Додаткові труднощі викликала "хлібна криза". Незважаючи на гарний врожай попереднього року, у 1996 році стало не вистачати хліба через масований експорт зерна в 1995-му і широкої контрабанди. На початку 1997 року перед Болгарією постала необхідність імпортувати 450-500 тис. тонн продовольчого зерна.

У другій половині 1996 року були закриті 64 хронічно збиткові промислові компанії, у листопаді оголошені банкрутами 9 комерційних банків і ще декілька банків узяті під особливий контроль. Розвиток фінансової кризи призвів до скорочення валютних резервів країни, швидкого падіння курсу лева, росту інфляції. За наявності величезного державного боргу валютні резерви зменшилися протягом 1996-го із 1236 млн. дол. до 506 млн. Курс долара з 70,7 лева за 1 долл. на початку року підскочив до 500 левів під кінець року і 2000 наприкінці лютого 1997 року. Споживчі ціни в грудні 1996 року виросли на 310,8 відсотків у порівнянні з груднем 1995, тобто більш як у 4 рази.

Різко знизився рівень життя більшості населення. Якщо в 1990 році середня заробітна плата складала 200 дол., то до кінця 1996 року вона впала до 25-30 дол. За межею бідності знаходилося 80 відсотків населення, рівень безробіття на кінець року наблизився до 17 відсотків економічно активного населення.

Найбільш вагомими результатами економічної  політики уряду вважається досягнення певної макроекономічної і фінансової стабілізації; подолання падіння  обсягів виробництва в окремих  галузях промисловоті; зростання  довіри до банківської системи; позитивні  результати у боротьбі зі злочинністю; залучення до країни іноземного капіталу (найбільші інвестиції з ФРН).

Проблематичним залишається обслуговування зовнішнього боргу держави, складна  ситуація у промисловості (сьогодні виробничі потужності підприємств використовуються на 60 відсотків, лише 10 відсотків підприємств Республіки Болгарії працють на повну потужність).

В програмі "Болгарія - 2001" уряд Об'єднаних демократичних сил взяв на обов'язок знайти альтернативні варіанти поставкам енергоносіїв з Російської Федерації. Це питання тісно пов'язане з економічною безпекою країни. Республіка Болгарія не має власних паливно-енергетичних ресурсів і завжди буде змушена їх купувати.

У вересні 2001 року державний зовнішній  борг Болгарії знизився на 286,2 млн. дол. завдяки проведенню платежів за основним боргом та списанню викуплених урядом облігацій Brady. На кінець вересня минулого року державний зовнішній борг Болгарії склав 8,441 млрд дол проти 8,727 млрд. дол. місяцем раніше.

Туризм

Болгарія — невелика країна, але з винятково багатою природою. Тепле, чисте і спокійне море, гори, безліч мінеральних джерел з цілющими водами, пам'ятники культури і архітектури, живий, колоритний фольклор — все це привертає сюди туристів. Сотні готелів, ресторанів і розважальних закладів створюють умови для повноцінного відпочинку.

Курорти

Найпопулярніші курорти Болгарії — Албена, «Золоті піски», Рів'єра, Сонячний берег, Сонячний день.

Курорт Албена розташований у північній частині чорноморського узбережжя Болгарії. Найближче велике місто — Варна — розташоване за 45 км. Цей курорт є наймолодшим і разом з тим найфешенебельнішим курортом Болгарії. Тутешні готелі славляться високим рівнем сервісу і величною, авангардною архітектурою, майстерно вписаною в природний ландшафт. Незважаючи на солідну місткість, курорт розташований досить компактно і відрізняється зручним плануванням. Прямо поряд з готелями починається мальовничий ліс, завдяки чому на курорті панує особлива затишна атмосфера. Довжина пляжу, покритого найчистішим золотавим піском, досягає 7 км, ширина доходить до 150 м. Клімат тут помірний, теплий. Сезон в Албені триває з початку травня до кінця жовтня.

Курорт з романтичною назвою «Золоті піски» розташований у північній частині узбережжя Болгарії, за 18 км від Варни. Це, мабуть, найвідоміший і найпопулярніший курорт Болгарії. Особливу гордість тутешнього персоналу викликає те, що «Золоті піски» визнані найчистішим курортом цієї країни, що не дивно, адже місцева влада завжди приділяли особливу увагу екології свого регіону. До речі, Золоті піски були також удостоєні престижної міжнародної нагороди «Синій Прапор» (знак бездоганного екологічного статусу), що зайвий раз підтверджує ексклюзивний характер відпочинку на цьому курорті. Довжина пляжної смуги досягає 3,5 км при середній ширині в 50-100 м. Пісок тут і справді золотого кольору — дуже дрібний і чистий, море завжди прозоре і тепле.

Курорт Рів'єра розташований недалеко від Золотих Пісків, за 17 км від Варни. У минулому цей курортний комплекс був урядовою резиденцією, місцем відпочинку і роботи вищого керівництва країни. Сьогодні тут розташувалася невелика курортна зона, дуже тиха, затишна і мальовнича. Рів'єра ідеально підходить для спокійного сімейного відпочинку. Оздоровчий комплекс курорта пропонує програми бальнеологічного лікування.

Сонячний берег це найбільший курорт Болгарії, свого роду туристичний  полюс цієї країни. Курорт розташований за 30 км на північ від Бургаса, в екологічно чистій зоні — далеко від великих транспортних артерій та великих міст. Довжина пляжу досягає 10 км, середня ширина становить 35 м. Пісок дрібний і золотистий. Курорт лідирує не тільки за кількістю туристів, що приймаються за сезон, але й за кількістю різноманітних розважальних закладів: понад 250 ресторанів, безліч барів і кафе, нічні клуби і дискотеки, казино та ігрові центри. До Сонячного берега завжди зручно добиратися — міжнародний аеропорт Бургаса, залізничний вокзал і міжнародний морський порт забезпечують швидкі й зручні сполучення з усіма точками світу; українські турфірми пропонують влітку також і автобусні тури. Поряд з курортом розташоване стародавнє місто Несебр, засноване фракійцями ще у античні часи і сьогодні внесене до спадщини ЮНЕСКО.