Забруднення навколишнього середовища в Запорізькій обл

    В ході формування розвиненого гірничодобувного комплексу області із значними обсягами вилучення корисних копалин та гірничих порід стали відбуватися негативні зміни стану довкілля, серед яких необхідно виділити:

• порушення земель;
• формування великих обсягів відходів (відвали гірничих порід);
• порушення гідрогеологічних умов, що приводить до погіршення водопостачання підземними водами.

    З метою впровадження екологічної  політики щодо раціонального використання природних ресурсів в області  розроблені і виконуються екологічні програми, проте проблемним питанням залишається незабезпеченість цих програм достатніми фінансовими ресурсами.

    Головними принципами екологічної політики в  сфері збереження біорізноманіття є розширення існуючих та створення нових територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного та місцевого значення, створення нових лісових насаджень на еродованих землях лісогосподарськими підприємствами, збереження існуючих захисних насаджень, в тому числі полезахисних лісових смуг.

    Атомна  енергія 

    Найбільший  екологічно небезпечний об'єкт на території Запорізької області  – це атомна електростанція, розташована в Енергодарі, в 50 кілометрах від обласного центру. Вона увійшла до ладу в 1985 році і є найбільшою в Європі. Половина всієї поїзводімой на Україні електроенергії доводиться на атомні станції. У 1995 році, після мораторію на розповсюдження атомних електростанцій на Україні, був введений в лад шостий енергоблок Запорізької атомної.

    Запорізька  атомна забезпечує електроенергією  важ промисловий комплекс Сходу України.

    Оскільки  Україна в значній мірі залежить від імпорту газу і нафти і  так як вугільна промисловість України  є збитковою, український уряд робить велику ставку на атомну енергетику, особливо зараз, в умовах кризи.

    На  Запорізькій атомній електростанції працюють такі ж реактори, як і на інших атомних станціях колишнього Радянського Союзу, включаючи Чорнобильську. Вона розташована в такому місці, яке легко може бути піддане затопленню. Творці Запорізькою атомною до 1992 не мали  доступу до секретних відомостей про можливість затоплення території станції. Не дивлячись на міжнародні норми безпеки, що не дозволяють розташовувати більше чотирьох енергоблоків на кожному об'єкті атомної енергетики, Запорізька атомна має шість, тобто, вона найбільша в Європі. Українські вимоги щільності населення в зоні радіусом 25 кілометрів від станції в даному випадку грубо порушені. Запорізька АЕС, як і інші атомні станції країни, має дуже погане устаткування, не відповідне українському документу ”Загальне положення про безпеку на підприємствах атомної енергетики”, в якому вимоги до устаткування набагато нижчі, ніж міжнародні вимоги і рекомендації до атомних об'єктів.

    Не  дивлячись на допомогу західних держав, загальна ситуація з безпекою атомної  станції в Запоріжжі не поліпшується. Атомна станція не має засобів для догляду за устаткуванням і його своєчасного ремонту, оскільки половина електроенергії, що поставляється нею, споживачами вчасно не оплачується. Тому і фахівці вчасно не отримують зарплати. Хоча їх зарплата і досить велика за українськими стандартами (сім середніх зарплат), але багато навчених в Росії фахівців вважають за краще поїхати до Росії, де платять регулярно, та і заробітки вищі.

    У Запоріжжі явно відчутні наслідки чорнобильської катастрофи. Радіоактивний фон продуктів харчування стрімко зріс в Запорізькій області. Вміст стронцію-90 в молоці після аварії на ЧАЕС зріс в 2,2 разу. Рівень цезію-137 виріс в 1645 разів! Після 1986 рівень радіації в продуктах почав помалу знижуватися і навіть досягати дочернобильськіх показників. Проте риба з Дніпра залишається дуже отруєною стронцієм-90. 
 
 

      Стан  геологічного середовища 

      Запорізька  область – визначний геологічний  регіон, який щедро наділений розмаїттям геологічних споруд та потужними  мінеральними ресурсами. За різноманітністю та багатством мінерально-сировинних ресурсів область займає одне з провідних місць в Україні. Займаючи площу 27,2 тис. км² (4,6 % території України), область спроможна забезпечити державу рудами марганцю, багатими рудами заліза, гірничохімічними корисними копалинами, нерудними корисними копалинами для металургії, будівельними корисними копалинами. Відносно загальних запасів мінеральної сировини держави в області знаходиться: пегматитів — 88,06 %, апатитів — 63,42 %, марганцевих руд — 69,1 %, каолінів — 22,9 %, багатих залізних руд — 10 %, вогнетривких глин — 8,6 %.

      В ході формування розвиненого гірничодобувного комплексу області із значними обсягами вилучення корисних копалин та гірничих порід стали відбуватися негативні  зміни стану довкілля.

      Протягом  останніх десятиріч набули масштабного  характеру техногенно-екологічні проблеми, серед яких необхідно виділити :

• порушення земель, рекультивація яких не виконується ;
• формування великих обсягів відходів (відвали гірничих порід) ;
• порушення гідрогеологічних умов, що приводить до погіршення водопостачання підземними водами ;
• втрати корисних копалин ;
• не комплексне використання родовищ та інші.

      Протягом 90^х років зросли екологічні проблеми з закриттям та ліквідацією гірничодобувних підприємств. У цей час в області припинили свою діяльність 30 гірничодобувних підприємств, в тому числі по добуванню марганцевих руд – 1, каменю будівельного – 12, цегельно-черепичної сировини – 17.

      В результаті цього деякі родовища затоплені, не проведені роботи по консервації чи ліквідації родовищ, гірничі виробки не приведені у стан, який гарантує безпеку людей, майна і навколишнього природного середовища, збереження родовищ. Геологічна та маркшейдерська документація не заповнена на момент завершення гірничих робіт і не передана на зберігання у встановленому порядку.

      Для вирішення вказаних проблем в  області, вперше на Україні, розроблена і затверджена в 2005 році «Програма з екологічної реабілітації гірничодобувних районів Запорізької області».

      За  головний принцип програми прийнято «хто погіршує стан довкілля – той його і відновлює». За таким принципом слідує, якщо підприємство неспроможне фінансово і фактично забезпечити природоохоронні заходи та екологічну реабілітацію, воно не повинно мати прав на отримання спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами.

      На  цій підставі програмою передбачено, що забезпечення заходів та їх  впровадження покладається на підприємства і інвесторів.

    Переробка промислових відходів 

    У місті Запоріжжя щорічно, у залежності від пори року, утворюється від 200 до 500 кг твердих побутових відходів (ТПВ) на кожного мешканця при загальному річному об'ємі до 300 тис.т. Зволікання з видаленням і ліквідацією ТПВ неприпустимо, тому що може привести до серйозних екологічних наслідків. Крім того, ТПВ містять коштовні компоненти (метали, органічні речовини і т.д.) які можна використовувати як вторинну сировину, а також є потенційним енергетичним джерелом, використання якого може служити додатковою енергією для одержання електроенергії і тепла.

    Відходи виробництва і домашнього господарства майже не переробляються до Запоріжжя, зокрема таких речовин, як відходів хрому, кадмію, ванадію, які на Заході звичайного піддаються переробці як дуже небезпечні для здоров'я людей  і навколишнього середовища. Поняття “Безвідходне виробництво” тут практично відсутнє. Поховання відходів проводиться в безпосередній близькості від міста. Що ж до будівельного сміття, то гори битої цеглини, вапна і інших будматеріалів – для городян – звична картина.

    Негативні сторони захоронення ТПВ на смітниках і полігонах такі:

• необхідність відводу великих земельних ділянок поблизу міст;
• безповоротні втрати цінних елементів, які містяться в ТПВ;
• великі транспортні витрати на перевезення відходів за межі міста і витрати по захороненню;
• екологічна небезпека (забруднення ґрунтів, ґрунтових вод, атмосфери), для запобігання якої вимагаються дорогі, складні інженерні облаштованості місць захоронення;
• небезпека поширення інфекційних захворювань.

    Широке  поширення поховання відходів обумовлених відносно малими витратами. Однак, у зв'язку з постійно зростаючими вимогами норм природоохоронного законодавства, вимоги до захоронень постійно зростають, що веде до необхідності значного подорожчання облаштованості полігонів. Вартість будівництва нових полігонів у світовій практиці вже значно зросла.

    На  Україні міське сміття складає тільки 3% загального об'єму відходів. Це свідчить про виключно низький рівень очищення навколишнього середовища від промислових  відходів на Україні.

    Про рекультивацію землі практично забули. Шлакові гори – відходи коксохімічного виробництва підносяться пам'ятником колективної безвідповідальності і безгосподарності.

    Аналіз  стану і тенденцій розвитку світової практики показує, що з усіх методів  промислової переробки найбільше часто застосовують термічну обробку ТПВ, в основному – спалювання. Але через складність апаратурного оформлення технологічного процесу і високого рівня експлуатації, даний спосіб перебуває в стадії експериментального апробування. Крім того, для реалізації цього методу в промислових умовах потрібно створення необхідного нового обладнання. 

    Опит  городян 

    Перше питання, яке поставили респондентам за 5-бальною шкалою, – відношення населення до екологічних проблем. Більше 84% опитаних жителів однозначно негативно характеризують екологічну ситуацію в Запоріжжі.

    На  думку учасників опиту, найактуальнішою  екологічною проблемою Запоріжжя  є забруднення повітря хімічними  речовинами і викидами виробництва.

    На  другій позиції – забруднення  води хімічними речовинами і викидами промпідприємств. Замикає трійку найбільш гострих екологічних проблем незадовільна якість питної води.

    Дуже  цікаво і інше: поганий санітарний стан дорогий. Про це говорив кожен  третій учасник опиту. Це проблема більше комунальна.

    Опитаним  поставили запитання: куди б ви витратили гроші? 96% опитаних запорожців вважають, що гроші потрібно направляти на вирішення проблеми забруднення повітря.

    Людей попросили назвати екологічні чинники, що впливають на здоров'я людини. Серед 9 основних чинників негативного впливу на здоров'я людини, жителі Запоріжжя виділили в першу чергу забруднення атмосферного повітря по місцю мешкання і погану якість питної води.

    Серед хвороб запорожці частіше всього називали проблеми, що викликають алергію, захворювання дихальних шляхів, загальне погіршення самопочуття, захворювання кісток і волосяного покриву.

    Хто ж відповідальний за існуюче положення  в Запоріжжі? Відповіді такі: на першому  місці за екологічну ситуацію в місті  несуть відповідальність керівники  підприємств, на другому – міська влада і на третьому – обласні власті.

    От  як виглядає рівень довіри в рішенні  екологічних проблем до інститутів влади і промисловців. Центральній  владі довіряють 5,8% запорожців, обласній владі – 12,1%, міській владі – 23%, керівникам підприємств – 4,9%. Найнижчий показник довіри в Заводському районі. Центральній владі довіряють 1,7% заводчан. А в Хортицькому районі керівникам підприємств довіряють всього 2,5% жителів.

    Більше 60% опитаних сказали, що найефективнішою  є організація проектів за рішенням конкретних екологічних проблем.

    Люди  вважають: у вирішенні екологічних  проблем Запоріжжя відсутня зацікавленість органів місцевої влади – ніхто  не звертає уваги на проблеми людей, багато говорять перед виборами, але  нічого не роблять.

    Високий рівень корумпованості місцевої влади. Люди вважають, що влада залежить від капіталів крупних промислових підприємств.

    Закрити всі промислові підприємства Запоріжжя  – залишитися без грошей. Не закривати  заводи – позбутися здоров'я і  життя. Бути багатим і здоровим вдається тільки власникам промгигантів з місцем проживання в Канарах.

    Запоріжжя екологічної ситуації – від перенесення  дитячих майданчиків із зони ризику і змін графіка роботи підприємств  до ухвалення Кабінетом міністрів  України ухвали про впровадження методик оцінки ризику і внесенні змін до урядової Програми виходу з екологічної кризи.