Вплив викидів АЗС на атмосферу

ЗМІСТ

ВСТУП

Розділ 1. Загальна характеристика .

1. Географічне місце розташування АЗС.
2. Клімат місцевості.

Розділ  2. Методи і завдання моніторингу атмосферного повітря.

2.1.Нормування якості повітря.

2.2. Наслідки   забруднення повітряного   басейну.

Розділ 3. Екологічний вплив автозаправних станцій на стан атмосферного повітря.

3.1. АЗС як джерело забруднення повітряного басейну.

3.2. Автотранспорт, що обслуговується АЗС, як джерело забруднення атмосферного повітря.

3.3. Вплив метеорологічних факторів на умови розсіювання забруднених речовин в атмосфері.

      Розділ 4. Розрахункова частина.

Висновки.

Список  використаної літератури.

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Порушення стійкості системи  «людина – природа – суспільство» в сучасних умовах обумовлено суттєвим деструктивним впливом людства на стан навколишнього середовища в результаті надмірного росту продуктивних сил і кількісного зростання чисельності населення. Все це призвело до величезного посилення антропогенного навантаження на екосистеми Землі і практично до незворотних змін у всій біосфері. Інтенсивний розвиток науково-технічного прогресу зумовив виникнення низки глобальних екологічних проблем, кожна з яких здатна призвести до знищення нашої цивілізації.

Під моніторингом атмосферного повітря мають на увазі інформаційно-технічну систему спостережень, оцінювання і прогнозування рівня забруднення атмосферного повітря та надання на цій основі рекомендацій щодо заходів з охорони атмосферного повітря. Моніторинг є дієвим засобом природоохоронної політики, але лише за умови оперативного та регулярного надходження екологічної інформації до відповідних управлінських структур і громадськості.

Мережа автозаправних  станцій (АЗС) є одним із вагомих  джерел забруднення навколишнього  середовища. Адже невпинне зростання  кількості автомобільного транспорту призводить до зростання потреби  у веденні у експлуатацію нових  АЗС. При експлуатації АЗС до навколишнього  середовища потрапляють вуглеводні палив, що реалізуються споживачам. Цей  факт являє собою велику екологічну проблему, особливо, якщо врахувати, що переважна частина АЗС знаходиться  в межах населених пунктів. Зважаючи на їх кількість в Україні (понад 7 тис.), яка зростає з кожним днем, часту наближеність цих об’єктів до житлової забудови та недотримання вимог санітарно-захисної зони, питання  про підвищення їх екологічної безпеки  є дуже актуальним.

Як правило, вуглеводні палив накопичуються в межах 2-3 м над землею, поблизу житлових будинків, навчальних закладів, ринків і магазинів, погіршуючи тим самим не тільки екологічну ситуацію в місті, а й негативно впливаючи на здоров'я людей.

Основна мета даної курсової роботи полягає в моніторингу  за станом атмосферного повітря, забезпеченні інформацією про рівень забруднення  атмосфери і про прогнози його змін під впливом господарської  діяльності, а саме під впливом автозаправних станцій та вплив метеорологічних умов на розсіювання викидів в атмосфері.

Основні завдання цієї роботи:

• оцінити рівень забруднення атмосфери (РЗА);

• вивчити вплив забруднення повітряного басейну на захворюваність населення;

• оцінити розміщення автозаправної станції та визначити санітарно-захисну зону (СЗЗ);

• уточнити і перевірити розрахункові методи розсіювання домішок від автозаправних станцій;

• оцінити фонове забруднення атмосфери.

 

 
 
 
 
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА

АЗС “Лукойл” в с. Верба  відноситься  до ІІ(середня) категорії за потужністю (за місткістю резервуарів та кількістю автозаправок на годину) та А типу відповідно до технологічних рішень (розміщення резервуару відносно ПРК та поверхні ділянки). Відповідно до Державних будівельних норм “Планування і забудова міських та сільських поселень” (ДБН 360-92**), АЗС розміщена на земельній ділянці, що відокремлена від кварталів житлової та громадської забудови, з врахуванням загальних потреб населеного пункту залежно від рівня автомобілізації, інтенсивності руху, споживчого попиту. Територія АЗС відокремлена від проїзної частини острівцем безпеки. В’їзд та виїзд з території АЗС влаштовані окремо один від одного завширшки 4,2 м кожний з радіусом закруглення ніж 10 м. Зона встановлення автомобілів, що заправляються має ухил поверхні до водовідвідного лотка біля 2%. Території АЗС забезпечена заходами по озелененню (дерева, кущі, трава, квіти). Дерева тільки листяних порід.

1. Географічне місце розташування АЗС

АЗС “Лукойл” розташована в с.Верба, по вул.Ковельська,22а, Володимир-Волинського району, Волинської області, вздовж автомобільної дороги Ковель—Володимир-Волинський—Червоноград. Населений пункт має площу 1640 км² та з густоту населення 0,35 осіб/км². З ПнЗх на ПнСх межує з Турійським районом. Рельєф — рівнинний, висота над рівнем моря дорівнює 200 м.

2. Клімат місцевості

Клімат населеного пункту, в якому розташована АЗС помірно континентальний вологого типу. На формування клімату даної території значний вплив має перенесення повітряних мас із Атлантики, що зумовлюють м’яку з частими відлигами зиму та відносно тепле літо, затяжні весну і осінь. Найчіткіше циркуляція атмосфери виражена в холодний період року, коли зменшується надходження сонячної енергії. Основні механізми міжширотного обміну тепла та вологи зумовлені антициклонами та циклонами. Області низького тиску – циклони та улоговини – становлять майже 43 % усіх баричних утворень. Середньорічна температура повітря становить 7,4 °С, найнижча вона у січні (мінус 4,9 °С), найвища – в липні (18,0 °С). Абсолютний мінімум температури – 39°С, абсолютний максимум + 39°С. Максимальна кількість опадів — 821,0 мм (1980 рік), мінімальна — 388,9 мм (1953 рік). Щороку утворюється сніговий покрив.

Таблиця 1.1

Середня температура повітря та кількість опадів

Показник	Січ	Лют	Бер	Кві	Тра	Чер	Лип	Сер	Вер	Жов	Лис	Гру	Рік
Середній максимум, °C	−2	−1	3	11	18	20	22	22	17	11	4	0	10
Середня температура, °C	−4,9	−3,5	0,9	8,0	13,8	16,8	18,0	17,4	13,3	7,9	2,6	−2	7,4
Середній мінімум, °C	−7	−6	−1	3	8	11	14	12	9	4	0	-4	3
Норма опадів, мм	31	31	27	39	60	68	76	61	56	37	36	38	560

 

Відносна вологість  повітря в середньому за рік становить 78%, найменша вона у травні (64%), найбільша  — у грудні (89%). Найменша хмарність спостерігається в серпні, найбільша — в грудні.

Найбільшу повторюваність в даній місцевості мають вітри із заходу, найменшу — з північного сходу. Найбільша швидкість вітру — у листопаді, найменша — влітку. У січні вона в середньому становить 4,1 м/с, у липні — 2,8 м/с.

Таблиця1.2

Середня місячна і річна швидкість  вітру, м/с

Місяці
І	ІІ	ІІІ	IV	V	VI	VII	VIII	IX	X	XI	XII	Рік
3,6	3,7	3,8	3,3	3	2,7	2,6	2	2,5	2,9	3,6	3,6	5,1

 

Найближча метеостанція, яка  веде спостереження за погодою знаходиться  у районному центрі Володимирі-Волинському, за 12 км від даної території.  

РОЗДІЛ 2.  МЕТОДИ І ЗАВДАННЯ МОНІТОРИНГУ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ

У життєдіяльності людини повітря є ocнoвнoю yмoвoю існування. Без їжi людина може обходитись більше 4-х тижнів, бeз води – не більше 3-5 днiв, а бeз повітря – не більше 5 хвилин. Окpiм тoгo, нopмaльнa життєдiяльнicть людини потребує повітря вiдпoвiднoї чиcтoти, а перевищення допустимого рівня забруднень нeгaтивно впливає на її opгaнiзм. Тому oxopoнa aтмocфepнoгo повітря є важливою складовою проблеми збереження і оздоровлення навколишнього природного середовища загалом.

 Моніторинг атмосфери – це спостереження за станом повітря і попередження критичних ситуацій, що негативно впливають на здоров’я людей та стан інших живих організмів. Моніторинг атмосфери здійснюється у відповідності з ЗУ “Про охорону атмосферного повітря”. Він передбачає спостереження за забруднюючими речовинами, шкідливими фізичними впливами та оцінку змін природного середовища в результаті біологічного забруднення.

Необхідність організації  системи спостережень за забрудненням повітряного басейну в містах й інших промислово розвинених населених  пунктах зумовлена тим, що на локальному і регіональному рівнях міра забруднення  атмосфери може перевищувати санітарно-гігієнічні нормативи.

Основна мета моніторингу  за станом атмосферного повітря полягає  у забезпеченні зацікавлених державних  і громадських органів, підприємств, установ й інших організацій  систематичною інформацією про  рівень забруднення атмосфери і  про прогнози його змін під впливом  господарської діяльності і метеорологічних  умов.

Стандартна мережа моніторингу  повинна забезпечити надходження  інформації про стан атмосферного повітря, на основі якої можна вирішувати такі задачі:

• оцінювати рівень забруднення  атмосфери (РЗА);

• вивчати вплив забруднення  повітряного басейну на захворюваність населення;

• оцінювати збитки, що наносяться сільському господарству, лісам, тваринництву, будівлям і спорудам;

• планувати розміщення промислових підприємств та визначати  санітарно-захисні зони (СЗЗ);

• уточнювати і перевіряти розрахункові методи розсіювання домішок  від джерел забруднення АП;

• оцінювати фонове забруднення  атмосфери.

Для успішного вирішення  всіх цих задач необхідно грамотно визначити методи вимірювань, оптимальні значення періодичності спостережень і кількості постів, а також  сформувати програму роботи стандартної  мережі моніторингу.

2.1.Нормування якості повітря

Пoвiтpянa oбoлoнкa Землі фopмyє атмосферу товщиною до 20 км приблизно 80% маси повітря зосереджено в тропосфері – 9-12 км), до складу якої входять: азот – 78,08%, кисень – 20,95%, аргон – 0,93%, діоксид вуглецю – 0,03%, нeoн – 0,01%, а також гелій, метан, paдoн та деякі інші. Це нормальний склад атмосфери.

Якість атмосферного повітря  може рахуватись задовільним, якщо наявність  домішок в ньому не перевищує  гранично допустимі концентрації (ГДК). ГДК — це максимальна концентрація домішок в атмосфері, що відноситься до певного часу усереднення, яка при періодичній дії чи протягом всього життя людини не впливає на неї і на оточуюче середовище, включаючи віддалені наслідки. Максимально разова ГДК установлюється для попередження рефлекторних реакцій людини (відчуття запаху, зміна біоелектричної активності головного мозку, світлової чутливості очей і ін.) при короткочасному впливі (до 20 хвилин), а середньодобова - для попередження їх загальнотоксичного, канцерогенного, мутагенного й ін. стану. ГДК розроблені в припущенні, що на організм людини впливає тільки одна забруднююча речовина.

Для вирішення проблеми зменшення викидів забруднюючих речовин необхідне створення  нормативної бази, що забезпечує науково  обґрунтоване планування заходів щодо скорочення промислових викидів. Одним  з важливих аспектів цієї проблеми є встановлення гранично припустимих  викидів забруднюючих речовин в  атмосферу.