Рекреаційні ресурси, їхня характеристика та оцінка

У нашій країні також  виникла нагальна потреба у створенні  індустрії туризму. Тому, враховуючи суто українську специфіку пізнавально-туристичних  ресурсів, в основу їх розвитку має  бути покладена ідея природно-історико-етнографічної  рекреації, яка базуватиметься на створенні  рекреаційного середовища, на найбільш раціональному використанні територіального  поєднання природних умов, ресурсів, історичних та архітектурних пам'яток.

Сільський туризм

Українське село має  багатющу історико-архітектурну спадщину, культуру, самобутній побут, самою природою даровані мальовничі ландшафти; наділене багатими лікувально-рекреаційними  ресурсами. Багаті села з індивідуальним житловим фондом та добрими і працьовитими людьми. Разом з тим гострою  проблемою для багатьох сіл є  брак робочих місць, зростаючий надлишок робочої сили, вивільнюваної з  сільськогосподарського виробництва. Враховуючи відсутність потрібних  капіталовкладень на створення нових  робочих місць, більше уваги варто  приділяти галузям, які не потребують для свого розвитку великих коштів. До таких галузей відноситься  і сільський зелений туризм, який давно практикується в Україні. Адже в селах, які мають відповідну рекреаційну базу, завжди було багато відпочиваючого міського населення. Найпопулярнішими для відпочинку є села біля морів, річок та гірські.

Існує три різновидності  нинішнього сільського зеленого туризму  в Україні:

Ш агротуризм - вид сільського зеленого туризму, як пізнавального, так  і відпочинкового характеру, пов'язаний з використанням підсобних господарств  населення, або земель сільськогосподарських  підприємств, які тимчасово не використовуються в аграрній сфері. Цей вид може не мати обмежень в навантаженості на територію і регламентуванні  видів розважального відпочинку.

Ш відпочинковий (відпочинок на селі). Базою його розвитку є капітальний  житловий фонд на садибах господарів та наявні природні, рекреаційні, історико-архітектурні, культурно-побутові і інші надбання тієї чи іншої місцевості.

Ш екотуризм - науково-пізнавальний вид сільського зеленого туризму, характерний  для сільських місцевостей і  сіл, розташованих у межах територій  національних парків, заповідних зон, природних парків тощо, де передбачено  відповідні обмеження щодо навантажень  на територію та регламентовано види розважального відпочинку.

Головною фігурою  в забезпеченні функціонування відзначених  видів туризму, в організації  відпочинку на селі виступає сільська родина, яка надає житло, забезпечує харчування і знайомить з особливостями  сільської місцевості.

Сьогодні формується розуміння сільського зеленого туризму  як специфічної форми відпочинку на селі з широкою можливістю використання природного, матеріального і культурного  потенціалу регіону. Сільський зелений  туризм у більшості країн розглядається  як невід'ємна складова частина комплексного соціально-економічного розвитку села та як один із засобів вирішення  багатьох сільських проблем.

Враховуючи те, що в  умовах загальноекономічної кризи  економічні і соціальні проблеми села надзвичайно загострилися, широке розповсюдження і розвиток сільського зеленого туризму є особливо бажаними.

Для сучасних туристів якість довкілля, екологічна безпека  є найважливішим критерієм в  ухваленні рішення про подорож. Як галузь, для якої природа - це не тільки сировина для виготовлення так званого  туристичного продукту, а й похідна  умова власне самого існування, туризм, використовуючи природні ресурси, може слугувати також засобом їхнього  збереження та відновлення через  організацію різних форм природопізнавальної , природоохоронної, природовиховної  туристської роботи. Сучасний туризм впливає на екологічну політику країн, які намагаються зберегти цінні  рекреаційні ресурси шляхом ухвалення  спеціальних законодавчих актів, створення  мережі національних парків, природних  і культурних заповідників та інших  охоронних об'єктів. Завдяки туризму  підвищується екологічна свідомість населення, поліпшується загальний природозахисний  стан регіону та країни.

Література

“Рекреаційні ресурси  та курортологія” Фоменко Н.В.

Соціально-економічна географія України . Шаблія О.І.

“Педагогічні та рекреаційні  технології в сучасній індустрії  дозвілля” О.О. Любіцева

“Аналіз регіональної економіки” Стеценко Т.О.

Географія. Навчальний посібник для старшокласників та абітурієнтів (зп ред. П. О. Масляка, Я. Б. Олійника, А. В. Степаненка, П. Г. Шищенка) - Київ, 1998

“Основи екології”. Ю. А. Злобін.