Автор: Пользователь скрыл имя, 14 Апреля 2013 в 12:11, реферат
Для розробки заходів, спрямованих на усунення негативних наслідків втручання людини в навколишнє природне середовище і поліпшення екологічної ситуації, застосування методів оптимізації природокористування з одержанням достатньої кількості продукції при одночасному збереженні довкілля необхідна організація екологічного моніторингу.
Екологічний моніторинг, як науковий напрямок, виник на стику екології, біології, географії, геофізики, геології та інших наук.
Моніторинг – це комплексна система спостережень,збору, обробки, збору, систематизації та аналізу інформації про стан навколишнього середовища, яка дає оцінку і прогнозує зміни, розробляє обґрунтовані рекомендації для прийняття управлінських рішень.
Львівська комерційна академія
Реферат
на тему:
«Поняття про екологічний моніторинг.
Види моніторингу»
Луцьк – 2011
Для розробки заходів, спрямованих на усунення негативних наслідків втручання людини в навколишнє природне середовище і поліпшення екологічної ситуації, застосування методів оптимізації природокористування з одержанням достатньої кількості продукції при одночасному збереженні довкілля необхідна організація екологічного моніторингу.
Екологічний моніторинг, як науковий напрямок, виник на стику екології, біології, географії, геофізики, геології та інших наук.
Моніторинг – це комплексна система спостережень,збору, обробки, збору, систематизації та аналізу інформації про стан навколишнього середовища, яка дає оцінку і прогнозує зміни, розробляє обґрунтовані рекомендації для прийняття управлінських рішень.
Система державного
моніторингу навколишнього
Актуальність і невідкладність вирішення проблем моніторингових досліджень полягає в тому, що хоча і існує низка відомчих спостережень систем за станом довкілля, але вони не зведені в єдиний комплекс і не можуть ефективно виконувати узагальнюючу функцію оцінки стану і рівня використання ресурсів, з тим щоб прогнозувати зміни і розробляти рекомендації для прийняття управлінських рішень щодо оптимізації господарських щодо оптимізації господарської діяльності і природокористування в окремих регіонах.
Основними завданнями екологічного моніторингу є:
Залежно від призначення здійснюється загальний (стандартний), оперативний (кризовий) та фоновий (науковий) моніторинги навколишнього природного середовища.
Загальний (стандартний) моніторинг навколишнього природного середовища – це оптимальні за кількістю спостереження а пунктах, об’єднаних в єдину інформаційно-технологічну мережу, які дають змогу на основі оцінки і прогнозування стану регулярно розробляти управлінські рішення на всіх рівнях.
Оперативний (кризовий) моніторинг навколишнього природного середовища – це спостереження спеціальних показників у цільовій мережі пунктів у реальному масштабі часу за окремими масштабами, джерелами підвищеного екологічного ризику в окремих регіонах, які визначено як зони надзвичайної екологічної ситуації, а також у районах аварій із шкідливими екологічними наслідками, щоб забезпечити оперативне реагування на кризові ситуації та прийнятті рішень щодо їх ліквідації, створити безпечні умови для населення.
Фоновий (науковий) моніторинг навколишнього середовища – це спеціальні високоточні спостереження за всіма складовими навколишнього середовища, а також за характером, складом, кругообігом, та міграцією забруднюючих речовин за реакцією організмів на забруднення на рівні окремих популяцій, екосистем і біосфери в цілому. Цей моніторинг здійснюється у природних і біосферних заповідниках, на інших територіях, що охороняються, на базових станціях.
В залежності від критеріїв оцінки стану навколишнього середовища існують такі види моніторингу:
Комплекс екологічного моніторингу має такі підсистеми:
Геосферний моніторинг. Передбачає оцінку стану і прогнозування в літосфері (геологічне середовище, мінерально-сировинні ресурси), геофізсфері (гравітаційні, магнітні, радіаційні, сейсмічні та інші поля), геоморфосферні (рельєф і його порушення геодинамічними процесами – зсувами ерозією, карстами, суфозією, осипанням тощо), гідросфері (водні ресурси, водоспоживання і водовідведення, несприятливі гідрологічні явища, рівень забруднення підземних і поверхневих вод), атмосферні (стан повітряного басейну та його забруднення, транскордонний перенос, розподіл тепла і вологи, зміни клімату).
Геохімічний моніторинг. Включає дослідження й інвентаризацію джерел забруднення, встановлення об’ємів викидів і скидів, вивчення хімічного складу повітря, опадів, ґрунтів, наземної і водної рослинності, поверхневих і підземних вод, донних відкладів. Передбачає також встановлення «градієнту випадань» - кількість надходжень на поверхню землі різних речовин з атмосферними опадами і пилом.
Біологічний моніторинг. Основою його є вивчення стану рослинності (фітосфера) за візуальними пошкодження листя (дефоліація, дехромація), розвитку епіфічних лишайників на деревах, динаміки змін видів рослин і структури рослинних угруповань (сукцесії, дигресії, демутації) під впливом природних і антропогенних факторів.
Екологічний моніторинг здійснюється на чотирьох рівнях:
Для збереження фонового рівня якості середовища, порівняно з яким визначався б і рівень впливу на атмосферу людини, створено мережу атмосферних заповідників. Вона охоплює всі основні типи природних зон.
Однією з головних умов одержання об’єктивної інформації при проведенні моніторингових досліджень є визначення кордонів його об’єкта. В складних географічних умовах елементарною просторовою одиницею доцільно вважати територію водозабору (басейну) ріки. Просторова структура екологічного моніторингу на території області базується на мережі основних і додаткових пунктів постійного спостереження (ППС). Основні ППС розміщені в межах 60-16 км2 і формують регіональну моніторингову мережу, яка зв’язана з європейською мережею ППС. Кількість таких пунктів на території кожної області визначається, враховуючи величину її території.
У міській місцевості та для організації локального моніторингу навколо промислових підприємств із значними викидами забруднювальних речовин в атмосферу закладаються додаткові ППС, наприклад, Івано-Франківська область (Бурштинська ДРЕС, Калуська ТЕЦ, ВАТ «Оріана», АТ «Нафтохімік Прикарпаття», фірма «Барва»). Додаткові ППС установлюються в межах водозборів головних рік на екологічних профілях (трансектах) упоперек річкових долин на висоту до (10 км), у верхній (10-20 км), у середній (25-50 км) і нижній (50-100 км) частинах водозбору на таких елементах рельєфу; вододіли, схили, надзаплавні тераси, заплави. Додаткові ППС локального моніторингу в зоні впливу промислових підприємств закладаються по мережі 2х2 км або 1х1 км з урахуванням зон забруднення та з урахуванням «рози вітрів».
На кожному пункті спостереження залежно від ступеня мінливості показників, встановлюється періодичність їх вивчення.
Основою робіт з автоматизованого моніторингу навколишнього середовища є системи автоматичного спостереження контролю навколишнього середовища — АСКНС спеціалізованих аналітичних станцій.
Значний комплекс робіт в галузі екологічного моніторингу проводиться переважно пересувними лабораторіями (ПЕЛ), які забезпечують збір, обробку, накопичення та збереження інформації про параметри навколишнього середовища, а саме: атмосфери, ґрунтів, продуктів харчування. Така лабораторія, виконана на базі автобуса ЛАЗ-699Р, в режимі екологічного патрулювання дає можливість значно зменшити витрати коштів порівняно зі стаціонарною системою контролю.
Информация о работе Поняття про екологічний моніторинг. Види моніторингу