Автор: Пользователь скрыл имя, 15 Сентября 2013 в 21:13, реферат
Цей Закон визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на охорону їх життя і здоров'я в процесі трудової діяльності, регулює за участю відповідних державних органів відносини між власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом (далі - власник) і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра прикладної екології
Обов’язкова домашня робота
З предмету «Охорона праці у галузі»
67 варіант
Перевірив
Розробив
Студент групи АГА-59 ЯВАСНАДУЛ Ы,Ы,
СУМИ 2013
Теоретична частина
Цей Закон визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на охорону їх життя і здоров'я в процесі трудової діяльності, регулює за участю відповідних державних органів відносини між власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом (далі - власник) і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.
Розділ І ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Поняття охорони праці
Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці.
Стаття 2. Сфера дії Закону
Дія Закону поширюється на всі підприємства, установи і організації незалежно від форм власності та видів їх діяльності (далі - підприємство), на усіх громадян, які працюють, а також залучені до праці на цих підприємствах (далі - працівники).
Стаття 3. Законодавство про охорону праці
Законодавство про охорону праці складається з цього Закону, Кодексу законів про працю України та інших нормативних актів.
У разі, коли міжнародними договорами або угодами, в яких бере участь Україна, встановлено більш високі вимоги до охорони праці, ніж ті, що передбачено законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору або угоди.
Стаття 7. Права працівників на охорону праці під час роботи на підприємстві
Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовується працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.
Працівник має
право відмовитися від
За період простою з цих причин не з вини працівника за ним зберігається середній заробіток.
Працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник не виконує законодавство про охорону праці, умови колективного договору з цих питань. У цьому випадку працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного заробітку.
Працівників, які за станом здоров'я потребують надання легшої роботи, власник повинен відповідно до медичного висновку перевести, за їх згодою, на таку роботу тимчасово або без обмеження строку.
Оплата праці при переведенні працівників за станом здоров'я на легшу нижчеоплачувану роботу або виплата їм допомоги по соціальному страхуванню провадяться згідно з законодавством.
На час зупинення експлуатації підприємства, цеху, дільниці, окремого виробництва або устаткування органом державного нагляду чи службою охорони праці за працівниками зберігається місце роботи.
Стаття 15. Охорона праці неповнолітніх
Забороняється застосування
праці неповнолітніх, тобто осіб
віком до вісімнадцяти років, на важких
роботах і на роботах із шкідливими
або небезпечними умовами праці,
а також на підземних роботах.
Порядок трудового і
Забороняється також залучати неповнолітніх до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми.
Перелік важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, а також граничні норми підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми затверджуються Міністерством охорони здоров'я України за погодженням з Державним комітетом України по нагляду за охороною праці.
Неповнолітні приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду.
Забороняється залучати неповнолітніх до нічних, надурочних робіт та робіт у вихідні дні.
Вік, з якого допускається прийняття на роботу, тривалість робочого часу, відпусток та деякі інші умови праці неповнолітніх визначаються чинним законодавством.
Стаття 18. Обов'язок працівника виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці
Працівник зобов'язаний: знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;
додержувати зобов'язань щодо охорони праці, передбачених колективним договором (угодою, трудовим договором) та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства; проходити у встановленому порядку попередні та періодичні медичні огляди;
співробітничати з власником у справі організації безпечних і нешкідливих умов праці, особисто вживати посильних заходів щодо усунення будь-якої виробничої ситуації, яка створює загрозу його життю чи здоров'ю або людей, які його оточують, і навколишньому природному середовищу, повідомляти про небезпеку свого безпосереднього керівника або іншу посадову особу.
Стаття 33. Документи, що належать до державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці
Державні міжгалузеві та галузеві нормативні акти про охорону праці - це правила, стандарти, норми, положення, інструкції та інші документи, яким надано чинність правових норм, обов'язкових для виконання.
Стаття 49. Відповідальність працівників за порушення вимог щодо охорони праці
За порушення законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, створення перешкод для діяльності посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці і представників професійних спілок винні працівники притягаються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної, кримінальної відповідальності згідно із законодавством.
Особливе місце відводиться безпеці праці при виконанні робіт на металообробному устаткуванні. Тут вона забезпечується виконанням комплексу заходів за типовими правилами техніки безпеки і виробничої санітарії при обробці металів.
Цими правилами
Основні з них такі:
- станки, преси та інше устаткування установлюють на міцних основах або фундаментах, ретельно вивіряють і надійно закріплюють;
- робочі місця ремонтних
- частини станків і механізмів,
які рухаються і можуть стати
причиною травмування
- робітникам, що працюють на станках, які конструктивно або з інших обставин не можуть бути забезпечені захисними пристроями, адміністрація зобов'язана видати зручні захисні окуляри, що не заважають працювати, і постійно слідкувати за їхнім застосуванням під час роботи на станках;
- установлення і знімання зі станків, пресів і транспортних пристроїв заготовок, деталей, пристроїв та інструменту масою більше 16 кг виконують за допомогою підйомних пристроїв і механізмів;
- конструкція всіх пристроїв для закріплення оброблюваних деталей та інструменту має забезпечувати їхнє надійне закріплення і виключати можливість само відгвинчування пристроїв під час роботи;
- особам, які працюють на станках із застосуванням охолодження деталей емульсіями, маслами, скипидаром, гасом, видають профілактичні мазі, пасти для змащування рук; за рекомендацією лікувальної установи для цієї категорії робітників обладнують пристрій для завчасного миття рук спеціальними рідинами;
- станки, на яких обробляють
крихкі матеріали (чавун,
- електрична апаратура і
- під час роботи з ручним інструментом (зубилом, бородком, керном тощо) робітникам видають захисні окуляри, ручний інструмент обов'язково має бути справним;
- складання матеріалів і
- застосовувати стиснуте
- для захисту працівників від частинок металу, що відлітають (наприклад, під час рубання), на слюсарних верстатах установлюють суцільні сітки-щити висотою не меншою 1 м; самі верстати повинні мати жорстку і міцну конструкцію і бути достатньо стійкими.
3.