Моніторинг атмосферного повітря

     Атмосфера має здатність до самоочищення. Проте від величезної кількості забруднювальних речовин, що надходять в атмосферу сьогодні, вона не встигає самоочищуватись. Так, при спалюванні за рік 2,1 млрд. т кам'яного вугілля і 0,8 млрд. т бурого в навколишнє середовище потрапляє 225 тис. т арсену, 225 тис. т германію, 153 тис. т кобальту і, крім того, мільйони тонн пилу з металургійних заводів, майже 1/5 частина світового виробництва цементу.

     Головними екологічними глобальними наслідками забруднення атмосфери є:

- парниковий  ефект; 

- озонова  дірка; 

- кислотні  дощі;

- смог.  

         1.2 Моніторинг атмосферного повітря 

      Моніторинг атмосферного повітря  проводиться з метою отримання,  оброблення, збереження та аналізу  інформації про рівень його  забруднення, оцінки та прогнозування  його змін і ступеня небезпечності  та розроблення науково- обґрунтованих  рекомендацій для прийняття рішень  у галузі охорони атмосферного  повітря.

    Система моніторингу навколишнього природного середовища будується на принципах:

    1. Об’єктивності і достовірності.

    2. Систематичності спостережень за  станом навколишнього середовища.

    3. Багаторівневості.

    4. Узгодженості нормативного та методичного забезпечення.

    5. Узгодженості технічного та програмного  забезпечення.

    6. Комплексності в оцінці екологічної  інформації.

    7. Оперативності проходження інформації  між окремими ланками системи  та власного інформування виконавчо-розпорядчих  органів.

    8. Відкритості інформації для населення.

    Моніторинг  включає наступні основні напрямки діяльності:

    1. Спостереження за факторами, що  впливають на навколишнє середовище.

    2. Оцінка фактичного стану середовища.

    3. Прогноз стану оточуючого природного середовища і оцінка його стану.

     Створення і впровадження системи моніторингу  містить три основні етапи:

    1. Передбачає створення банку даних  про стан атмосферного повітря,  гідросфери, ґрунтів, біомаси, радіологічну, медико-санітарну ситуацію на  основі матеріалів статистичної  звітності, проектів граничнодопустимих  викидів, скидів, результатів аналітичних  досліджень, іншої інформації.

     2. Організовується спільна мережа  спостережень за станом навколишнього  природного середовища на локальному  і регіональному рівнях. Створюється автоматизована система збору, обміну інформацією, прогнозу.

      3. Здійснюється стабільне функціонування системи екологічного моніторингу і поступове її вдосконалення.

    Моніторинг  атмосферного повітря є складовою  частиною державної системи моніторингу  довкілля України.

      До об’єктів моніторингу повітря  належать:

• атмосферне повітря, у тому числі атмосферні опади;
• викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

    До  суб’єктів моніторингу атмосферного повітря належать:

    – Мінекобезпеки;

• Гідрометкомітет;
• Міністерство надзвичайних ситуацій;
• Державна санітарно-епідеміологічна служба МОЗ, їх органи на місцях та інші підприємства, установи та організації.

    Моніторинг  атмосферного повітря проводиться  Мінекобезпеки разом з іншими суб’єктами моніторингу повітря  в рамках Програми проведення в Україні  моніторингу атмосферного повітря  та відповідних регіональних (місцевих) програм.

    У результаті проведення моніторингу  атмосферного повітря одержуються:

• первинні дані  контролю за викидами та спостережень за станом забруднення ;
• узагальнені дані про рівень забруднення на певній території за певний проміжок часу;
• узагальнені дані про склад та обсяги викидів забруднюючих речовин;
• оцінка рівнів та ступеня небезпечності забруднення для довкілля та життєдіяльності населення;
• оцінка складу та обсягів викидів забруднюючих речовин.

      Під час проведення моніторингу атмосферного повітря в обов'язковому порядку  визначається наявність в атмосферному повітрі загальнопоширених забруднюючих речовин, показників та інгредієнтів атмосферних  опадів.

      Мінекобезпеки та його органи на місцях разом з  іншими суб'єктами моніторингу атмосферного повітря щорічно узагальнюють оцінки кількісного та якісного складу викидів  забруднюючих речовин і стану  забруднення атмосферного повітря, а також здійснюють прогноз його змін та впливу на довкілля і стан здоров'я  населення. Узагальнені дані подаються  відповідним органам виконавчої влади або органам місцевого  самоврядування для прийняття рішень, пов'язаних із запобіганням негативним змінам у складі атмосферного повітря.

      Для оцінки рівня забруднення повітря створюється мережа постів. Пост – це місце в населеному пункті, на якому розміщено автомобіль або павільйон з відповідним обладнанням для реєстрації інгредієнтів, що забруднюють повітря. Пости спостережень є трьох категорій: стаціонарні, маршрутні та пересувні (під факельні).

      Стаціонарний  пост забезпечує не пересувну реєстрацію забруднюючих речовин в атмосферному повітрі.

      Маршрутний  пост призначений для регулярного  відбору проб, коли немає можливості встановити стаціонарний, або необхідно детально вивчити характер забруднення якого-небудь району міста.

      Пересувний  пост влаштовують з метою вивчення характеру розповсюдження шкідливих  викидів від окремих джерел в залежності від метеорологічних умов та оцінити вплив цих джерел на забруднення атмосферного повітря.

      Стаціонарні пости призначені для забезпечення безперервного контролю за змістом  забруднюючих речовин або регулярного відбору проб повітря для подальшого контролю. Для цього в різних районах міста встановлюються стаціонарні павільйони, оснащені устаткуванням для проведення регулярних спостережень за рівнем забруднення атмосфери. Регулярні спостереження проводяться і на маршрутних постах, за допомогою спеціального обладнання. Спостереження на стаціонарних і маршрутних постах в різних точках міста дає змогу стежити за рівнем забруднення атмосфери. В кожному місті проводять визначення концентрацій основних забруднюючих речовин, тобто тих, які викидаються до атмосфери майже всіма джерелами: пил, оксиди сірки, оксиди азоту, оксид вуглецю тощо. Крім того, вимірюються концентрації речовин, найбільш характерних для викидів підприємств даного міста. Для вивчення особливостей забруднення повітря викидами окремих промислових підприємств проводяться вимірювання концентрацій з підвітряного боку під димовим факелом, що виходить з труб підприємства на різній відстані від нього. Підфакельні спостереження проводяться на стаціонарних постах, щоб детально ознайомитися зі станом атмосферного повітря, яке забруднюється пересувними джерелами, проводяться спеціальні обстеження поблизу магістралей.

      Отже, основною метою проведення природоохоронних заходів з охорони атмосферного повітря є збереження та покращання якості повітряного басейну країни, забезпечення його охорони й комплексного використання, зниження негативного  впливу промислового та сільськогосподарського виробництва, комунального господарства міст на навколишнє середовище, відтворення рослинного і тваринного світу і створення найсприятливіших умов для життя, праці та відпочинку населення.