Контрольная работа по "Фенология"

Распустившаяся вегетативная почка  сначала удлиняет свою ось, на участке  с почечными чешуйками появляются годичные кольца и формируются зачаточные спящие почки. Позднее появляются зачатки листьев и пазушные почки. Эта фаза сопровождается нарастанием междоузлий. Чем короче побег, тем менее заметно растяжение междоузлий вдоль побегов. Сначала наблюдается замедленный рост, потом он резко усиливается, иногда намечается волнообразный рост с последующей летней приостановкой, после чего начинается так называемый вторичный рост, что вызывается перебоями в водоснабжении растения или резкими колебаниями влажности, неправильными поливами.

Урожайность деревьев в значительной степени определяется длиной новых  побегов и количеством листьев  на них.

В нечерноземье период летнего роста  побегов имеет 1 волну и составляет 60–80 дней для взрослых плодоносящих растений яблони. Самый сильный прирост образуется в июне, когда в сутки длина побега увеличивается на 1,5–5 мм в условиях оптимального обеспечения светом, пищей и водой.

На длину прироста влияют и подвои. Самые крупные листья образуются на наиболее длинных приростах. В июле начинается летний покой для роста побегов. Поэтому надо еще весной обеспечить корневую систему всем необходимым, что позволит активизировать в середине июня рост побегов, в определенной степени зависящий от корней. Но осенью рост корней продолжится, хотя побеги уже не изменят своей длины до новой весны.

Вызревание тканей. Эта фенологическая фаза наступает, когда замедляется или прекращается вегетативный рост. Клетки прекращают деление, ранее сформировавшиеся ткани, готовясь к понижению температуры, накапливают запасные питательные вещества (жиры, крахмал и др.).

Только достаточно вызревшая древесина  способна на следующий год весной обеспечить нормальное прохождение  очередных фенологических фаз, связанных  с активным ростом побегов, цветением и пр.

Обработка почвы во 2-й половине лета, подкормки азотными удобрениями, поливы в августе могут затормозить  вызревание тканей, ослабив подготовку к зиме. Это особенно опасно в  северных регионах садоводства с  суровыми морозами, резкими колебаниями температуры и малоснежными зимами.

Закладка и дифференциация генеративных почек. Продолжительность этого периода зависит от: типа плодового образования, места его расположения на растении, возраста дерева и возраста плодового образования, породы и сорта, агротехники в саду, природных условий.

Закладка генеративных почек у  яблони проходит с 11 июня по 21 августа, у груши – с 21 июня по 12 августа, у сливы – с 21 июня по 9 августа, у вишни – с 9 июня по 2 августа.

В сухие периоды вегетации генеративные почки начинают закладываться раньше, чем при высокой влажности воздуха и почвы. Как только приостановится рост обрастающих веточек, через 2–3 дня деревья приступают к закладке цветковых почек. Сначала это происходит на верхушечных почках кольчаток, а затем на более молодых кольчатках и на коротких 1-летних плодовых образованиях и в последнюю очередь на длинных плодовых образованиях типа плодового прутика. Все основные зачатки цветков закладываются в I декаде сентября.

Доказано, что в условиях Подмосковья  при температуре выше нуля у ряда пород почки на плодоносящих деревьях дифференцируются в январе и феврале.

Рост и развитие плодов. От оплодотворения до созревания плодов проходит: у земляники – 25–35 дней, у малины – 35–45, у косточковых – 60-120, у семечковых – 60–70.

Сначала молодые завязи имеют травянистый  вкус. Со временем нарастает масса  плода и внутри происходит накопление сахара, превращение крахмала в сахариды; соотношение сахара и яблочной, уксусной и других кислот определяет в дальнейшем вкусовые особенности сорта. После полного созревания плодов содержание пектинов, повысившееся вначале, немного снижается. Увеличивается содержание летучих эфиров. В верхнем слое околоплодника (экзокарпия) разрушается хлорофилл, появляется антоциан и другие красящие вещества, делающие плод ярким и привлекательным. Твердая ткань мякоти (мезокарпия) размягчается, приобретая характерный запах. Значительные изменения происходят в семенных камерах: темнеют семена, приобретая темно-коричневый цвет, плодоножки становятся тоньше, уменьшается прочность отрыва плодов. Если их не убрать вовремя, они опадают под воздействием собственной тяжести.

Рост и развитие плодов можно  активизировать за счет обрезки, внесения азота, поливов. При низком уровне агротехники  формируются мелкие плоды, в которых повышается доля семян, влекущая за собой большее истощение деревьев, так как на семена расходуется значительная часть пластических веществ.

Плоды могут вообще не завязаться, если сорт самобесплодный, то есть плоды  не формируются, пока на цветки не попадет пыльца другого сорта. Самоплодные растения не нуждаются в перенесении пыльцы с опылителей, цветущих одновременно с опыляемыми растениями. Если плоды развиваются без опыления, их называют партенокарпическими.

Листопад. К листопадным растениям относятся почти все плодовые и ягодные растения, которые сбрасывают на зиму листву.

Листопад – это форма приспособления плодовых и ягодных культур к  сложившимся климатическим условиям.

Осенью в тканях растения начинает накапливаться крахмал, который  при понижении температуры переходит в сахар, в клетках одновременно накапливаются жиры в виде стойких к замерзанию масел.

Подготовка растений к морозам  определяется временем окончания роста. Запаздывание может стать причиной сильных подмерзаний и даже гибели кустарников и деревьев.

Время сбрасывания листвы зависит  от ухода и погодных условий.

Если агротехнический уровень  был низким, а погодные условия  не благоприятствовали нормальному  функционированию, в саду может начаться листопад даже в середине лета. В  первую очередь облетают листья на старых плодовых растениях и на коротких обрастающих образованиях.

Период покоя. После завершения периода вегетации наступает четко выраженный покой. Благодаря ему растение может переносить неблагоприятные условия зимнего времени.

Покой – важнейшее приспособительное явление в жизни плодового сада.

Началом вступления растения в период покоя считают завершение опадания листьев осенью. Растения, сбросившие листья, к этому времени имеют  вызревшие ткани и перестают  терять влагу. Уменьшается газообмен, в месте прикрепления плодоножек образуется плотная пробковая ткань.

Однако внутри растений продолжаются некоторые биохимические процессы: повышается содержание азотных соединений в клетках, усиливается гидролиз крахмала.

В этот период растения умеренного пояса нуждаются в понижении температуры: без воздействия холодов почки не смогут тронуться в рост, они обязательно должны пройти период глубокого покоя. Только после этого растения переходят в следующую фазу – вынужденного покоя, в данной фазе они уже готовы к вступлению в период вегетации.

 

Подобная закономерность касается только надземной системы: корни  лишены естественного (глубокого) покоя, они продолжают работу в земле  даже при температурах ниже нуля, для  корневой системы природа выделила только вынужденный покой.

Продолжительность периода покоя  самая большая у семечковых пород, им значительно уступают косточковые. Чтобы раноцветущие плодовые культуры и сорта не попадали под опасные  возвратные морозы, садоводы делают все  для продления естественного покоя.

 

Четырнадцатый вопрос :

Феноіндикація у відповідь  на порушення умов зростання рослин

 

 

 

 

Петнадцатый вопрос: 2. Адаптація

Адаптація - це такий розвиток будь-якого  ознаки, що сприяє виживання виду та його розмноженню. У процесі своєї  життєдіяльності рослини адаптуються до: забруднення атмосфери,засолению грунту, різнимбиотическим і кліматичним чинникам тощо. У своїй роботі я розгляну кілька важливих, мій погляд, видів адаптацій рослин. Усі рослин та тварини постійно адаптуються до навколишньому середовищі. Щоб осягнути, як, необхідно розглядати як тварина чи рослина загалом, а й генетичну основу адаптації [2,c.23].

Кожен виду програма розвитку ознак  закладена у генетичному матеріалі. Матеріал і закодована у ньому  програма передаються від однієї покоління іншому, залишаючись щодо незмінними, завдяки чому представники тієї чи іншої виду яскраві і поводяться майже однаково. Однак у популяції організмів будь-якого виду завжди є невеликі зміни генетичного матеріалу і, отже, варіації ознак окремих особин. Саме з цих різноманітних генетичних варіацій процес пристосування відбирає ті ознаки чи сприяє розвитку таких ознак, які у найбільшою мірою збільшують шанси на виживання і тим самим зберегти генетичного матеріалу. Адаптація, в такий спосіб, може розглядатися як процес, з якого генетичний матеріал підвищує свої власні шанси зберегти у наступних поколіннях [3,c.23].

2.1 Адаптація рослин до забруднення  атмосфери

Основні причини погіршення стану  рослинного покриву Землі - це розмаїтості  та різнонаправленість патологічних явищ, які в рослин i їх співтовариств. Виникнення тих чи інших патологічних явищ в однієї чи небагатьох рослин жодного виду, а й у більшої кількості чи в всіх рослин - представників однієї популяції надає які виникають патологічним явищам популяційне значення. Виникнення патологічних явищ в багатьох або в більшості рослин жодного виду в усіх чи переважно популяцій останнього надає їм видові значення, оскільки вони можуть змінити характеристики ознак, які входять у кодекс ознак виду. Навіть якби незначних концентрація забруднення повітря, рослини зменшують свою інтенсивність до фотосинтезу і уповільнюють зростання. Характерно, наприклад, зменшення видового складу флори в степових районах виникаючі під впливомдимогазових викидів металургійних і коксохімічних підприємств. Для нейтралізації забруднювачів чи зменшення їх концентрації поблизу промислових зон й у межах міста висаджують зелених насаджень. Вони збагачують повітря киснем,фитонцидами, сприяють розсіюванню шкідливі речовини і поглинають їх. Лісові культури площею1га здатні осадити з повітря 25-34 т зважених речовин, у рік, засвоїти дуже багато вуглекислого газу та інших шкідливі речовини, очистити близько 18 млн. м³ повітря протягом року.Фитонциди виділені деревами, очищають повітря міст від бактеріального забруднення. Надаючи великий вплив на чистоту повітря, рослинність сама у своїй пошкоджується і гине. Тривалість життя дерев у містах та промислових зонах скорочується проти умовами лісу у 5-8 раз (липа лісом живе 300-400 років, а місті - 50 років). Тривалість життя дерев у містах та промислових зонах скорочується проти умовами лісу у 5-8 раз (липа лісом живе 300-400 років, а місті - 50 років) [5,c.23].

Приозеленении території слід вибирати деревні, чагарникові ігазонние  рослини, залежно від грунтово-кліматичних умов, якісного і кількісного складу викидів, закономірностей розсіювання забруднюючих речовин, у атмосферному повітрі у цій місцевості, ефективності даної породи очищення повітря від конкретного забруднювача чи його комбінації (шалі -газопоглощение), і навіть її шалі - ігазоустойчивости.

Високої сталістю до діоксиду сірки  мають кленясенелистний, троянда  зморшкувата,чубушник вінець. Але вони мають низькоюпоглотительной здатністю. Високоїпоглотительной здатністю  й сталістю відрізняються тополя бальзамічний, дерен білий.

На промислових майданчиках, дуже й постійно забруднених сірководнем, успішно ростуть яблуня дика, вишня  степова,алиссум морської. Нагромадження  хлоридів в листі не більше 0,7-1,5% викликає найсильніші ушкодження у  кінського каштану звичайного, бузку звичайної, ясена зеленого та "слабкі - у в'язу солодкого, верби білої, тополі канадського.

Для зменшення шкідливого впливу забруднюючих речовин, у містах виводять зелених  насаджень. За характером впливу посадки  поділяють на ізолюючі і фільтруючі.Изолирующими називаються посадки щільною структури, які створюють по дорозі забрудненого повітряного потоку механічну перепону, змушує потік обтікати масив. При нормальних метеоумов вони знижують зміст газоподібних домішок на 25-35% шляхом розсіювання і відхилення забрудненого повітряного потоку, і навіть яка поглинає дії зелених насаджень.Фильтрующими називають посадки,продуваемие і зріджені, виконують роль механічного і біологічного фільтра під час проходження забрудненого повітря крізь масив.

Рослини що немає яка склалася під  час еволюції системою адаптацію  шкідливим газам. Гази і суспензії  досить легко пробираються у тканини, органи рослин через устячка, набуваючи  можливість проводити обмін речовин  клітин, беручи хімічні взаємодії  лише на рівні клітинних мембран і клітинних стінок. Пил, осідаючи лежить на поверхні рослини, закупорює устячка, що веде погіршення газообміну, порушення водного режиму, і навіть утрудняє поглинання світла [5,c.23].

З цього випливає, що забруднене повітря  заважає нормальної життєдіяльності рослин. Для боротьби з забрудненнями повітря використовують рослини, отже, вони ведуть боротьбу з шкідливими речовинами, які у повітрі, отже, роблять як своє життя краще, а й нашу.

2.2 Адаптація рослин дозасолениям  грунту

За рівнем засолення грунтів розрізняють:незасоленние,слабозасоленние,среднезасоленние. Тип засолення визначається за змістом аніонів у грунті:хлоридное,сульфатное,хлоридно-сульфатние ікарбонатное. Найбільш шкідливий вплив надаєсодовое засолення, що у грунті сода розпадається, створюючи сильну луг (>гидроксид натрію). Солі добре розчиняються у воді, отож під вологому кліматі зазвичай вимиваються з грунту атмосферними опадами і у ній в незначних кількостях. У сухому і спекотному кліматі як немає промивання грунту дощем, але, навпаки, розчини солей піднімаються з висхідним струмом грунтової води із глибин субстрату. Вода випаровується, а солі залишаються у верхніх шарах грунту. Так було в поливний зоні нашої країни налічується до 36% засолених земель. По узбережжям морів навіть за вологому кліматі грунт насичена солями [1,c.23].

>Засоление приводить до створення  у грунті низького водного  потенціалу, тому надходження води  на рослину дуже ускладнене. Найважливішою  стороною шкідливого впливу солей  є й порушення процесів обміну. Під упливом солей в рослинах порушується азотний обмін, що зумовлює інтенсивному розпаду білків, внаслідок відбувається накопичення проміжних продуктів обміну речовин,токсически діючих на рослина, як-от аміак та інші, різко отруйні продукти. У разі засолення зазначено освіту таких токсичних продуктів, яккадаверин іпутресцин, є аналогами трупного отрути. Підвищена концентрація солей, особливохлористих, може діяти якразобщитель процесів окислення і тим самим порушувати постачання рослинмакроергическими фосфорними сполуками. Під упливом солей відбуваютьсяультраструктури клітин, зокрема зміни у структурі хлоропластів [1,c.23].