Экологическое состояние шахты им.Румянцева

Автор: Пользователь скрыл имя, 21 Ноября 2012 в 10:30, отчет по практике

Описание работы

Наше місто завжди вважався потенційно небезпечним з точки зору екології, оскільки тут розташовано багато шахт, заводів, підприємств соціальної спрямованості з високим вмістом речовин, небезпечних для навколишнього середовища. У 70-80-ти роки приділялася велика увага екологічній обстановці міста. На ці потреби з міського, а також обласного бюджету виділялися великі суми грошей.

Работа содержит 1 файл

курсовой.docx

— 97.70 Кб (Скачать)

 

Фактичний викид речовин  у вигляді суспендованих твердих  частинок недиференційованих за складом  від котельні перевищує встановлений, відповідно до законодавства, граничнодопустимий викид. З метою досягнення встановленого  для цієї речовини нормативу граничнодопустимого  викиду пропонується:

  • установка на вугільних котлах другої ступені пило очистки димових газів – рукавного фільтру з гарантованим рівнем викидів речовин у вигляді суспендованих твердих частинок. Пропонується газоочисні секції, що представляють собою корпус з набором фільтрувальних матеріалів для промислового очищення пилу виробництва.

Для запобігання перевищенню  встановлених нормативів гранично допустимих викидів суб’єкт господарювання повинен:

  • працювати без перевищення проектної потужності – 265 тис. тон на рік;
  • забезпечувати виконання технологічних процесів на налагодженому технологічному устаткуванні;
  • не вести технологічні процеси при несправному або вимкненому обладнані шахтної вентиляції
    1. Шахтні води. Характеристика устаткування, що використовується

Шахта ім. К.О. Румя’нцева в гідрографічному відношенні знаходиться на вододолі басейнів річок Бахмутка, Лугано, Кривий Горець, Кринка.

Технологічний процес видобутку  вугілля традиційний, з відпрацюванням пластів потолкоуступними забоями по простяганню або стовпами за падінням. У потолкоуступних вибоях виїмка ведеться відбійними молотками з установкою деревя’ного кріплення, при стовпової схеми з падіння - щитовим агрегатом. У процесі видобутку вугілля на шахтних горизонтах збирається вода, яка відкачується на поверхню і потім скидається у водний об'єкт.

Питне і технічне водопостачання шахти здійснюється від водоводів  Горлівського УВКХ і Горлівського РПУ  КП «Вода Донбасу» (раніше Горлівське; РУ ДВП «Укрпромводчормет»). Джерелом водоснабженяія є канал Северскій Донець - Донбас, питна вода проходить очищення на фільтрувальній станції.

Забір питної води здійснюється від водоводу Горлівського УВКХ діаметром 500 мм і по подводящему трубопроводу диаметром 100 мм через водомірний вузол ВТ-100 подається на водопровідні споруди шахти. В їх состав входять: два заглиблених резервуара ємкістю по 300 м3 кожний, насосна станція хозпитного водопостачання і водопровідні сіті. Питна вода витрачається на хозпитні потреби робочих, бані, пачечну, їдальні та ін.

Основна частина технічної  води витрачається на поповнення безповоротних  витрат у зворотній системі охолодження  компресорів. Хозпобутові стічні води й частково виробничі скидаються в систему каналізації Горлівського УВКХ КП «Вода Донбасу»

Шахтні води збираються в  водозбірниках на декількох горизонтах і насосами подаються на поверхню.  Крім самих шахтних вод в гірські  виробітки шахти ім. К.О. Румянцева  перетікає частина шахтних вод закритої шахти ім. Ізотова.

Шахтні води збираються в  водозбірники на горизонтах 490, 850, 970 і 1090 м, де вони проходять попереднє  відстоювання від механічних суспензій. Так,  водовідлив горизонту 1090 м має  має два водозбірника об’ємом 700м3 и 300м3, горизонту 850м – два водозбірника об’ємом 400м3 і 625м3.

На горизонтах устатковані  перекачувальні водовідливні установи. З горизонту 970м шахтні води перекачуються  на горизонт 1090м, звідки по двом водяним  ставам діаметром 250 мм в стовбурі №1 перекачується на горизонт 850мм. З  цього горизонту вода по двом ставам діаметром 250мм,  який прокладений  в стовбурі №2, поступає на горизонт 490м, де розташований головний водовідлив.

З горизонту 490м шахтна вода по ставу діаметром 250мм і двом свердловинам діаметром 200мм  по стовбурі №2 видається  на поверхню.

Для перекачки води на поверхню з шахтних горизонтів використовуються насоси: горизонт 1090м – 5 насосів  ЦНС 300/300, горизонт 970м – 2 насоси ЦНС 300/180, горизонт 850м – 5 насосів ЦНС 300/420 і горизонт 490м – 4 насоси ЦНС 300/600.

Після видачі на поверхню шахтні води хлоруються і по колектору діаметром 350мм і завдовжки 3,5 км, що проходить  по б. Біла Водокачка, скидаються в ставок-відстійник об’ємом 375 тис. м3 та площею водного дзеркала 4,2га.

З ставка-відстійника шахтна вода поступає в б. Біла Водокачка, яка  впадає у верхів’я р. Бахмутка (басейн р. Сіверський Донець). Невеликий об’єм шахтних вод передається для технічних потреб на ЦОФ «Узловська». Решта об’єм шахтних вод скидається у водний об’єкт.

Аналіз якості шахтних  вод показує на відносну стабільність показників (таб. 6). Так, середньорічний зміст зважених речовин, в основному 17-18 мг/дм3, БПК5 – 1,7 -3,3 мг/дм3, азот амонійний до 0,5 мг/дм3, нітрати 0,04-0,15 мг/дм3, нафтопродукти 0,10-0,12 мг/дм3, залізо до 0,30  мг/дм3, що можна оцінити як задовільні показники для шахтних вод. Значне підвищення ПДК є по мінералізації - 2500-3000 мг/дм3 і сульфатами – 1000-1300 мг/дм3, що зумовлено гідрохімічними умовами шахти і є характерним явищем для Донбасу. За цими двома показниками шахтна вода погіршує якість води в річці Бахмутка.

Таблиця 6. - Дані про хімічний склад шахтних вод СП «Шахта ім. К.О.Рум’янцева» ДП «Артемвугілля» (після ставка-відстійника)

 

Найменування  показників

 

2003р.

 

2004р.

 

2005р.

 

2006р.

 

2007р.

Зважені речовини

17,8

21,6

17,8

18,0

17,0

         БПК5

  1,72

  2,16

  2,90

  3,35

  2,39

 

16,1

16,5

16,9

16,70

18,7

Азот амонійний

0,44

0,52

0,28

0,12

0,66

Мінералізація

3013

3028

2896

2627

2505

Хлориди

245

259

243

235

234

Сульфати

1202

1280

1237

1030

1016

Фосфати

0,59

1,81

2,08

2,50

1,99

Нафтопродукти

0,12

0,11

0,12

0,10

0,06

Залізо 

0,30

0,11

0,23

0,15

0,14

Феноли

н/о

0,001

0,001

0,001

н/о


 

Схема шатного водовідливу  на СП «Шахта ім. К.О.Рум’янцева» зображена у додатку Д

 

 

 

 

 

 

 

  1. КОМПЛЕКСНА ОЦІНКА ВПЛИВУ ПІДПРИЄМСТВА НА НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ

Шахтарські регіони - це зони екологічного лиха, а підприємства вугільної промисловості класифікуються як екологічно небезпечні. Терикони займають величезні площі, приводячи до інтенсивного газопилової поразки повітря та хімічного отруєння поверхневих і ґрунтових вод, а також істотно змінюючи гідродинамічний режим і рівень підземних вод. Розробка вугільних родовищ негативно впливає і на гідрохімічний режим експлуатації поверхневих і підземних вод, посилює забруднення повітряного простору, погіршує родючість земель. Основними джерелами забруднення атмосфери шахтою К.О. Рум’янцева слід назвати, перш за все, викиди метану шахтними вентиляційними установками, а також продукти згоряння внаслідок самозаймання вуглевмісних порід у відвалах і териконах.

Що стосується шахтних вод, то показники перевищують сульфати й мінералізація інші ж показники показують відносну стабільність. Але ми все одно вважаємо, що для запобігання шкідливого впливу підприємства на природні води необхідно провести наступні водозахисні акції: здійснити повне бактеріальне очищення шахтних вод внаслідок реконструкції водоочисних споруд; освоїти технологію демінералізації шахтних вод; розробити екологічно обґрунтовані норми і режими скидів шахтних вод у річки та водойми без нанесення шкоди їх питного водопостачання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВОК

Перша технологічна практика проходила на підприємстві СП «Шахта ім. Рум’янцева» ДП «Артемвугілля» з 22.06 по 12.07. За час проходження практики ми придбали навики роботи та закріпили знання отримані в період навчання, ознайомились з поточною документацією, вивчили структура підприємства та самостійно збирали та систематизували матеріал для виконання завдання по технологічній практиці.

Ми вияснили, що головною проблемою, яку необхідно вирішити при використанні вугілля, є забруднення  атмосферного повітря викидами NOx і SO2, а також твердими частинками.

Виходячи зі специфіки  впливу вуглевидобутку та углепереработкі  на навколишнє середовище, основними  природоохоронними заходами можуть бути: 
   -   збільшення кількості та потужностей очисних споруд та підвищення їх ефективності як для водного, так і повітряного басейнів у вуглевидобувних регіонах; 
   -   значне розширення обсягів видобутку вугілля з наступною забутівкою

порожній породою відпрацьованого  простору;

 -      інтенсивне використання у вугільній промисловості породних відвалів і шламонакопичувачів для виробництва будівельних матеріалів, вилучення

рідкоземельних елементів  в т.д.;  

-    своєчасна рекультивація земель під сільгоспугіддя і лісонасадження.

СП «Шахта ім. Рум’янцева» з нашої точки зору глобально не перевищую показники ГДК, вона обладнана необхідними пиловловниками, які знижують викиди та має  пропозиції щодо вдосконалення показників.

 

 

 

 

 

 

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

  1. Документи, у яких обґрунтовуються обсяги викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
  2. Закон України «Об охороні навколишнього середовища»
  3. Водний Кодекс України
  4. Санітарні правила та норми охорони поверхневих вод від забруднення ПиН 4630-88
  5. Інструкція. Встановлення допустимих викидів шкідливих речовин в атмосферу підприємствами Мінтрансу УРСР (РД 238 УРСР 84001-106-89). Київ, 1989 р.
  6. Викиди забруднювальних речовин в атмосферу від енергетичних установок. Методика визначення.ГДК-34.02.305-2001.-Київ,2002р.

 

 

 


Информация о работе Экологическое состояние шахты им.Румянцева