Реферат з екології

      Екологія  земноводних

      Поширення та спосіб життя. Як холоднокровні тварини з незахищеними шкірними покривами земноводні поширені здебільшого у вологих тропіках і субтропіках. При просуванні на північ і південь від тропіків, а також у гори кількість видів земноводних зменшується.

      Амфібії живуть у різних екологічних умовах. Є серед них водні форми, які  ніколи не виходять на сушу. Це переважно  хвостаті земноводні (протеї, сирени, більшість  безлегеневих саламандр, деякі тритони). Дихають вони як за допомогою зябер, так і за допомогою легенів, піднімаючись на поверхню води і заковтуючи повітря (сирени, протеї). В окремих представників легені повністю зникають і газообмін відбувається крізь шкіру або слизову оболонку ротової порожнини (когтистий тритон, безлегеневі саламандри). Водні форми мають видовжене тіло, довгий хвіст з добре розвиненим плавцем. Кінцівки ж, навпаки, розвинені слабко. У жителів підземних водойм, як, наприклад, у протея, зникає пігмент у покривах і редукуються очі.

      Більшість амфібій ведуть напівводний спосіб життя (тритони, саламандри, жаби, джерлянки та ін.). Розмножуються і розвиваються вони у воді; багато з цих тварин і зимують у водоймах. Бурі жаби, ропухи, саламандри після розмноження виходять на сушу і ведуть наземний спосіб життя. Більшість тритонів, зелені жаби зберігають зв'язок із водоймами і після розмноження.

      Серед земноводних є види, які більшу частину свого життя проводять  на деревах. Це переважно жителі вологих  тропічних лісів, які і розмножуються  на деревах, відкладаючи яйця у дупла та на великі листки, де збирається вода. Наші квакші ведуть деревний спосіб життя, але розмножуються у водоймах. По деревах лазять за допомогою округлих присосок на пальцях, залози яких виділяють липкий секрет.

      Нарешті, є земноводні, які ведуть підземний спосіб життя, риючи ходи у вологому грунті та рослинній підстилці. До них належать майже всі безногі амфібії. Серед безхвостих також є види, здатні зариватися глибоко в грунт. Це, наприклад, жаба земляна, яка вдень закопується на глибину до 1 м. Багато земноводних використовують грунт для тимчасового перебування.

      Абіотичні фактори. З абіотичних факторів важливе значення для земноводних мають температура, вологість (при виході на сушу), хімізм води та грунту. Земноводні — холоднокровні тварини, тому температура їх тіла та активність залежать від температури навколишнього середовища.

      Оскільки  шкіра земноводних гола, вони потребують значної вологості повітря. При  швидкому висиханні зменшення маси навіть на 15 % уже згубне для жаб. Частково від пересихання шкіру захищає слиз. У ропух, які ведуть наземний спосіб життя, шкіра ущільнена, зроговіла. Це знижує можливість шкірного дихання, що компенсується збільшенням внутрішньої поверхні легенів. При недостатній вологості навколишнього середовища шкіра цих земноводних вкривається тонкою сухою блискучою плівочкою, яка не пропускає воду. Пристосувальне значення має також поведінка земноводних: більшість наземних видів активні у присмерку та вночі, коли вологість повітря максимальна.

      Амфібії не можуть жити в солоній воді або на засолених грунтах. Розчинені у воді солі концентрацією понад 10 °/оо згубно впливають на личинок та дорослих земноводних. Морська вода становить нездоланну перешкоду при розселенні земноводних. Тому вони не зустрічаються на океанічних островах.

      Біотичні  фактори. Серед взаємозв'язків амфібій з іншими живими організмами першочергове значення мають зв'язки типу ворог— жертва. Лише личинки амфібій живляться рослинною їжею (зіскрібають м'якоть із рослин) і детритом. Уже під кінець личинкового періоду вони переходять на живлення дрібними водними безхребетними.

      Амфібії — слабо захищені тварини. Більшість  при небезпеці намагається сховатися. Жаба земляна швидко заривається у грунт, деякі саламандри при наближенні ворога набувають загрозливої пози. Пристосувальний характер має захисне забарвлення. Найбільш ефективним захисним пристосуванням є наявність в окремих земноводних отруйних залоз. Отрута амфібій, що поширені на Україні, для людини не шкідлива. Надзвичайно отруйною є жаба кокоа розмірами 2—3 см, яка водиться у Колумбії. З її шкіри місцеве населення добуває отруту для стріл.

      Біологічні  цикли. Земноводним властиві як добові, так і сезонні біологічні цикли. Перебуваючи на суші, земноводні ведуть присмерковий та нічний способи життя. Під час дощу та відразу після нього вони стають активними і вдень. Водні форми — переважно денні тварини, хоча часто бувають активними протягом доби, особливо у теплі літні ночі.

      Сезонні цикли в земноводних чіткіше  виражені у районах із різкими  сезонними змінами умов життя: у  помірних широтах, горах, напівпустинях та пустинях. Період розмноження у середній смузі припадає на весну. Для відкладання ікри земноводні відшукують водойми, де вода добре прогрівається сонцем. У цей період земноводні окремих видів здійснюють міграції на значну відстань. Окремі види амфібій виявляють турботу про потомство. Самка звичайного тритона яйця загортає у листок водяної рослини. Самці деяких тритонів, що мають зовнішнє запліднення, охороняють ікру. Особливо різноманітні форми турботи про потомство у тропічних земноводних. Деякі земноводні (саламандри) затримують ікру в яйцеводі і відкладають її у воду в момент виходу личинок або ж народжують сформованих личинок.

Роль  і значення земноводних. Їх охорона

      Усі земноводні корисні для людини. Живлячись безхребетними, вони помітно знижують чисельність комах-шкідників, кровососів, переносників захворювань людини і тварин. Серед хвостатих земноводних України найкориснішим є тритон звичайний, чисельність якого досить велика. У його харчовому раціоні переважають комари (90%). Видовий склад кормів червоночеревої джерелянки свідчить про велику її користь для рибного господарства. Вона поїдає ворогів риб: личинок бабок, водяних клопів, плавунців. Жаби ставкові також знищують велику кількість цих комах. Наземні жаби, ропухи поїдають шкідників сільського та лісового господарства. Вони активно знищують комах із неприємним запахом і смаком, яких не їдять птахи. Користь від цих земноводних збільшується у зв'язку з тим, що живляться вони вночі, коли комахоїдні птахи неактивні.

      На  основі вивчення будови і функціонування зорового аналізатора жаби біоніки створили прилад ретинатрон, який на аеродромах разом із радіолокаторами дає змогу добре розрізняти рухомі об'єкти (літаки), стежити за ними.

      Земноводні  можуть завдавати і деякої шкоди: переносити небезпечні захворювання (туляремію), поїдати мальків риб (жаби озерна і ставкова).

      У деяких країнах Західної Європи у  результаті діяльності людини чисельність земноводних різко скоротилась. Тому у Польщі, Англії, ФРН та деяких інших країнах ці тварини охороняються законом.

      Окремі  види стали нечисленними і в нашій  країні. Повсюдно потребують охорони  плямиста саламандра, жаба прудка, ропуха очеретяна, тритони карпатський  та гірський, які занесені до Червоної книги.