Екологічні проблеми планетарного масштабу та шляхи їх вирішення

Екологічні проблеми планетарного масштабу та шляхи їх вирішення

Майбутнє людства  затьмарене безпрецедентною загрозою природі. Швидке зникнення лісів, погіршення якості води, зростаючі зміни клімату  можуть підірвати світову економіку  в найближчі десятиліття.

Упродовж XX століття чисельність населення світу  зросла більше ніж на 4 млрд. чоловік, що перевищило втричі чисельність населення  початку століття. За цей час споживання енергії і сировини збільшилося  більше ніж у 10 разів.

Віра в технологію і прогрес людства ще не втрачена, але в сьогоднішньому світі багато економістів-футурологів забули, що в основі всього лежить природа, яка  зараз непомірними темпами руйнується сучасною економікою. Людство вже  стикалося з локальним виснаженням  природних ресурсів, але нинішня  антропогенна діяльність загрожує природі  в планетарному масштабі. Автори спеціальної  доповіді «Становище у світі», опублікованої  Інститутом спостережень за світом (Worldwatch Institute, USA) основними глобальними екологічними проблемами вважають такі.

Енергоресурси. Потреби в них у найближчі  десятиліття збільшаться вдвічі, але прогноз добування і виробництва  енергоносіїв не дає підстав сподіватися  на їх реалізацію.

Харчування. Забруднення  і зростаючий дефіцит прісної  води може стати однією з перешкод збільшення виробництва сільськогосподарської  продукції.

Знеліснення територій. Випалювання тропічних лісів із метою створення сільгоспугідь створює безпрецедентну загрозу пожеж на величезних площах Південно-Східної Азії, в Амазонії та Північній Америці.

Скорочення  біорізноманіття. Погіршення природного середовища існування призводить до зникнення багатьох живих організмів, що загрожує порушенням екологічного балансу в природі на різних рівнях.

Забруднення атмосфери. Концентрація в атмосфері вуглекислого газу знаходиться на найвищому рівні  за останні 160 тис. років і продовжує  збільшуватися. Різке підвищення глобальної температури в 1998 р. побило всі рекордні показники, які трималися на сталому  рівні з середини XIX століття.

Руйнація озонового  екрану Землі. У вересні 2000 р. була зареєстрована  найбільша озонова діра з усіх, які були раніше виявлені. Її розміри  покрили територію Антарктики у 28,3 млн. км2, що перевищило попередні  рекордні розміри більше ніж на 100 000 км2. Ці спостереження збільшують занепокоєння щодо слабкої міцності озонового екрану Землі. Озон є захисним бар'єром, який зменшує згубну дію  на все живе жорстких ультрафіолетових променів.

Одним із можливих шляхів вирішення екологічних проблем  є обмеження тих видів господарської  діяльності, які їх викликають. Наприклад, уряд Німеччини знизив на 2,4% податок  на заробітну плату і настільки  ж збільшив податок за користування електроенергією. Більш кардинальний захід - введення значних податків на використання вугілля чи палива для  двигунів внутрішнього згорання - робить конкурентоспроможним впровадження екологічно чистих енергоносіїв.

Перехід на нові, екологічно чисті технології може дати значні прибутки майбутнім інвесторам. Наприклад, виробництво сонячних фотоелементів  уже подвоїлося за останні п'ять  років. Упровадження водневих паливних елементів, що використовуються з різною метою - від теплових електростанцій до двигунів внутрішнього згорання, потребує вкладення мільярдів доларів.

Першочергове  завдання - організація масової допомоги фундаментальним економічним перетворенням, з тим, щоб економіка XXI століття, будучи набагато більш раціональною и екологічно чистою, виявилася не менш продуктивною.

 

 

 

 

Екологічна ситуація в  Україні

На порозі ХХІ  століття екологічні проблеми набули статусу глобальних. Людство усвідомлює небезпеку скорочення життя на Землі  із-за свого впливу на масштаби природокористування, інтенсивність господарювання, забруднення  природного середовища. Однак відчуття тривоги за якість останнього властиве далеко не кожному з нас, жителів  міста й села, де знаходяться основні  джерела забруднення атмосферного повітря, природних вод, грунтів.

 Земля, що  живить нас, повітря, яким ми  дихаємо, вода, яку п'ємо, щорічно  зазнають величезних втрат від  необдуманої дії тих, хто ними  користується.

 Погляньте  навколо свого села, міста, дачних  поселень, у що перетворюються  чисті струмки, 

зелені гаї – усе, що живило народ протягом багатьох віків! Звалище сміття, гори мінеральних 

добрив чи пестицидів, безгосподарськи залишених просто неба – усе це попадає в ланцюг

кругообігу речовин. Та й самі ми потім п'ємо воду, споживаємо неякісні продукти,

дихаємо забрудненим повітрям. Усього в Україні в 1992 р. було 10088 млн.м3

промислових, 3510,5 млн.м3 сільськогосподарських, 3846,4 млн.м3 комунальних 

стоків, 10015 тис.т викидів у атмосферу, 1680,4 млн.м3 твердих відходів промислових

підприємств. Ось що суттєво  змінює якість природних багатств.

 Страшні  наслідки (не регіонального, а  планетарного масштабу) має аварія  на ЧАЕС. З 1987 р. 

лише у Києві втричі збільшилася кількість онкологічних захворювань, у шість з половиною 

разів – захворювань  ендокринної системи, в шість  – крові, в 31 – органів дихання. Це – наслідки чорнобильської екологічної  катастрофи.

 Величезна  сільськогосподарська освоєність та невиправдана розореність земель, концентрація промислового виробництва та його застаріла технологія, хижацьке ставлення людини до природи унеможливлюють стабільний розвиток усього сущого на нашій Землі. Подивіться на карту й ви впевнитесь, що всі підстави для такого занепокоєння є. Карта будить у нас потребу активно боротися за чисте повітря й воду, родючі грунти й квітучі луки, зелені ліси й плодоносні сади.

 Що таке  забруднення, чим воно обумовлене  і які його наслідки – про  це піде мова далі. Варто лише  зауважити, що забруднення проявляється  через надмірну концентрацію  тих чи інших хімічних елементів  або енергії вище фонових або  допустимих норм. Воно може бути  природного й техногенного походження, і може викликати якісні зміни  характеристик основних компонентів  природи та їх складових і  негативно впливати на живі  організми.

 Масштаби  змін природного середовища залежать  від двох основних факторів: інтенсивності  прояву речового складу забруднювачів  та здатності природи до самоочищення. Остання властивість лежить в  основі поняття стійкості окремих  компонентів природи до антропогенного  навантаження на основі відмінностей  у поширенні забруднювачів у  різних середовищах. Тверді, рідкі  й газоподібні викиди забруднюючих  речовин поступають у всі компоненти  природи: води, грунти, атмосферне повітря. Найбільше викидів здійснюється в атмосферне повітря, через яке небезпечні речовини поширюються в інші компоненти природи, підвищуючи тим самим уже існуючий у них рівень забруднення. У процесі довготривалої дії забруднювачів погіршуються чи порушуються основні природні, соціально-економічні функції природного середовища. Це ускладнює життя всіх живих організмів, а особливо людини.

 Слід зважити  також на явище синергізму (сукупної  дії чинників, яке характерне  як для самого процесу забруднення,  так і для викликаних ним  наслідків). Важливо відмітити властивість  деяких хімічних елементів поступово  накопичуватися в об'єктах середовища, що призводить до посилення  пагубної дії при їх проходженні  біологічними ланцюгами.

 На стан  екологічної ситуації в регіонах  України впливає також прояв  еколого-географічних проблем. Серед них для України характерними є:

• зменшення запасів корисних копалин (вичерпання ресурсів, зниження їх якості й розмаїття, небезпека порушення середовища внаслідок добування корисних копалин тощо);
• зміна структури земельних ресурсів унаслідок вилучення земель під господарські потреби й забудови, а також через розвиток негативних процесів у ландшафтах (ерозії, абразії, карсту, суфозії та просідання грунтів, підтоплення і заболочення, тощо);
• зниження родючості грунтів унаслідок вимивання гумусу, засолення, підтоплення тощо та забруднення важкими металами, пестицидами й іншими речовинами;
• зменшення запасів і забруднення поверхневих та підземних вод унаслідок посиленого водозабору, внесення забруднюючих речовин у водні об'єкти в процесі виробництва й ведення комунального господарства;
• забруднення повітря та зміна його складу внаслідок промислових та інших викидів у атмосферу;
• скорочення розмаїття рослинного й тваринного світу та зміни в його генофонді;
• зменшення біологічної продуктивності ландшафтів;
• погіршення геогігієнічних та санітарно-епідеміологічних умов життєдіяльності людини та існування живих організмів.

Ці проблеми виникли тому, що структура господарства України, що розвивалося десятиліттями, не відповідала в багатьох регіонах їх інтегральному потенціалу. При  цьому не враховувались об'єктивні  потреби й інтереси людей, що тут  проживали, та екологічні можливості конкретної території. Провідними галузями господарства є енергетика, гірнично- та вугледобувна, хімічна промисловість, машинобудування. Фізично й морально застаріле устаткування в цих галузях обумовило інтенсивне використання енергії, води, землі та інколи не контрольовані викиди забруднюючих речовин у всі компоненти природи. Щорічно в процес виробництва залучається біля 1,5 млрд. т первинної сировини, а обсяг відходів цих галузей промисловості становить біля 15 млрд.т. Таким чином, на сьогодні для України стан розвитку виробництва є головним еколого-формуючим фактором. Акцентуємо увагу, що стан природи в Україні – критичний, а в деяких її регіонах деградація має незворотний характер.

 

Прогнози майбутнього  наших часів

Поява потужних електронно-обчислювальних машин та розділів кібернетики, що стосуються системного аналізу, створили надійні  передумови принципово нового вирішення  проблеми наукових прогнозів майбутнього.

 Наприкінці 60х років  минулого століття група європейських  та американських учених і  підприємців організувала неформальну  організацію з назвою “Римський  клуб”. Успадковуючи кращі традиції Академії дослідників середньовічної Італії (в її приміщенні відбулося перше засідання засновників клубу), кілька десятків платонів нашого часу вирішили зробити все від них залежне для вивчення стану і перспектив розвитку системи “людство + довкілля”, створення прогнозів, поширення нового розуміння ситуації серед тих осіб, що приймали рішення і могли їх здійснити.

 Після перших зустрічей  члени клубу вирішили здійснити  проект з назвою “Складний  стан людства”. Керівником роботи став професор Массачусетського технологічного інституту (один з кращих вузів США) Джей Форрестер, групу виконавців очолив молодий фахівець Денніс Медоуз. Прогноз пізніше назвали “версія Форрестера Медоуза”, але його появі передувало два роки напруженої роботи.

 Через складність  взаємодій людства і довкілля  довелося скласти безліч математичних  рівнянь, врахувати сотні прямих  дій і багато зворотних реакцій.  Та ввести в рівняння все  розмаїття біосфери було неможливо,  тому автори змушені були у  своїй “моделі світу” врахувати лише найсуттєвіше.

 Втім, навіть найзапекліші  критики висновків кібернетиків  з групи Медоуза визнають, що зроблений ними прогноз майбутнього є найкращим з усіх створених раніше: модель незвичайно точна і повна, хоч і не враховує багатьох менш суттєвих чинників і зв’язків.

 Прогноз майбутнього  був оприлюднений у 1972 р. у  формі книги “Межі зростання” (The Limits to Growth). Відтоді мільйонними тиражами її використовують як підручник у школах і вищих навчальних закладах кількох країн. Радимо звернутися до неї й ознайомитися з інформацією “з перших рук”, бо ми маємо можливість навести лише незначну частину багатьох висновків прогнозистів.

Група Форрестера - Медоуза виконала 12 варіантів прогнозу, які відрізнялися врахуванням різних видів демографічної політики, темпу розвитку технологій, масштабів геологічних відкриттів тощо.

Прогноз подій у межах  “стандартної” моделі, який ґрунтується на припущенні, що в майбутньому принципово не зміниться ні поведінка людей, ні визначальні для світової системи природні, економічні й політичні чинники (егоїзм, розбрат, націоналізм, ігнорування екологічних проблем тощо), наведено на рисунку 1. Цей прогноз передбачає помірний технічний прогрес і використання існуючих джерел енергії.

Радимо якнайуважніше  придивитися до промовистих і  моторошних за змістом кривих, які  прогнозують нещастя і катаклізми. У критичній стадії періоду загострення  лих (середина XXI століття) у багато разів зменшаться доступні ресурси (крива 1), скоротиться до неприпустимо низького рівня виробництво їжі  на одну особу (крива 3). Водночас загостряться проблеми екології крива 2 передбачає багатократне підвищення забруднення  довкілля, перетворення його на ворога і вбивцю людей.