Автор: Пользователь скрыл имя, 18 Февраля 2012 в 20:28, доклад
Найбільш термінові екологічні проблеми можуть бути вирішені лише в тому випадку, якщо з самого початку визначені ясні цілі і найбільш ефективні шляхи досягнення кожної з них. Така оцінка пріоритетів, ризику і вигід є найважливішою передумовою для спрямування інвестицій в підтримку соціально вагомої і екологічно важливої мети, дозволивши уникнути заходів, що дорого коштують, при незначній екологічній ефективності.
ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОБЛЕМ ОБЛАСТІ
Найбільш термінові
екологічні проблеми можуть бути вирішені
лише в тому випадку, якщо з самого початку
визначені ясні цілі і найбільш ефективні
шляхи досягнення кожної з них. Така оцінка
пріоритетів, ризику і вигід є найважливішою
передумовою для спрямування інвестицій
в підтримку соціально вагомої і екологічно
важливої мети, дозволивши уникнути заходів,
що дорого коштують, при незначній екологічній
ефективності. Відповідно до аналізу стану
навколишнього природного середовища
у Донецькій області сформовано перелік
проблем та стратегія їх вирішення:
Охорона від забруднення атмосферного
повітря
Проблема забруднення атмосферного повітря
залишається однією з найбільш гострих
у регіоні. Ситуація з таким інтенсивним
забрудненням повітряного басейну складалася
в процесі становлення і розвитку промисловості
регіону протягом минулих десятиріч. При
будівництві і експлуатації промислових
об'єктів області екологічному аспекту
приділялася дуже незначна увага, хоч
концентрація промислових підприємств-гігантів
найбільш екологічно небезпечних галузей
промисловості (металургія, енергетика,
гірничовидобувна) в Донецькій області
є найбільш високою на території України.
Основними проблемами, що вимагають подальшого
рішення, є:
1. Зниження шкідливих викидів в атмосферу:
1.1. У вугільній промисловості: за рахунок
застосування процесів видобутку вугілля
без видачі відпрацьованої породи на поверхню;
максимальне використання метану, що виділяється
з вугільних пластів; забезпечення збагачення
всього об'єму вугілля, що добувається
для потреб енергетики; відновлення системи
профілактики самозагорання і гасіння
породних відвалів шахт, що горять, і вуглезбагачувальних
фабрик.
1.2. У енергетиці: розробка і впровадження
комбінованих методів пригнічення оксидів
азоту на котлоагрегатах; впровадження
на підприємствах спалення палива в псевдозрідженому
(киплячому) шарі; виробництво електроенергії
шляхом будівництва вітроелектростанцій.
1.3. У металургії: перехід на електродуговий
і конвертерний спосіб виробництва сталі;
розширення застосування сухого способу
гасіння коксу, а також гасіння коксу чистою
(знефеноленою) водою; впровадження рециркуляції
повітря, насамперед в агломераційному
виробництві; заміна вагранок індукційними
печами; повне очищення коксового газу
від сірководня.
1.4. Від пересувних джерел: комплекс заходів,
в тому числі регулювання двигунів, перехід
на газоподібне паливо, виключення етильованого
бензину, застосування нейтралізаторів
токсичних вихлопів і інші.
2. Заміна морально і фізично застарілих
газоочисних споруд і обладнання на нові.
Підвищення рівня технічного стану і експлуатації
існуючого газоочисного обладнання. Вирішення
задач щодо організації виготовлення
на підприємствах України газоочисного
обладнання, запасних частин і деталей
до нього, газоходів, запорної і іншої
арматури.
3. Впровадження на підприємствах металургії
і енергетики методів і апаратури для
очищення газів, що відходять, від сірчастого
ангідриду і оксидів азоту. Впровадження
мало - і безвідходних передових технологій.
Охорона від забруднення, раціональне
використання і відтворення природних
водних ресурсів
Аналіз екологічного стану водного басейну
області дає змогу виділити основні причини
існуючого положення та визначити коло
найбільш важливіших проблем, які потребують
поетапного вирішення:
- високий рівень забруднення водних об'єктів,
в тому числі питного водопостачання,
внаслідок неефективної роботи багатьох
водоочисних споруд та систем водовідведення
( перевантаження, фізичний знос, низький
рівень експлуатації);
- забруднення водних об'єктів поверхневим
та дренажним стоком з територій міст,
промплощадок підприємств, сільгоспугідь
та інше;
- високе антропогенне навантаження на
водні об'єкти, як слідство екстенсивного
засобу розвитку економіки;
- недосконалість та недотримання діючого
економічного механізму водокористування
та здійснення водооохоронних заходів,
виділення коштів на водоохоронні цілі
за кінцевим принципом.
В першу чергу потрібне здійснення заходів,
які не потребують значних капітальних
витрат, але можуть дати позитивний результат:
- розробка та додержання технологічних
норм водоспоживання та водовідведення
на підприємствах;
- підтримання в належному технічному
стані та дотримання технології експлуатації
діючих водоохоронних споруд;
- розробка та прийняття дійових заходів
щодо непущення аварійних ситуацій;
- виконання вимог водного законодавства
щодо режиму використання прибережних
захисних смуг та інше.
Одночасно необхідно вирішити наступні
задачі:
· будівництво та реконструкція очисних
споруд госппобутових стоків і каналізаційних
мереж;
· будівництво та реконструкція очисних
споруд промислових стоків і систем зворотного
водопостачання;
· заходи щодо запобігання шкідливої дії
вод, розчистка річок та водойм.
Охорона від забруднення навколишнього
середовища небезпечними відходами
Ситуація, що склалася в області у сфері
поводження з відходами в результаті багаторічного
утворення великих їх обсягів та відсутності
впродовж тривалого часу адекватної реакції
на небезпеку, яку вони утворюють, досить
складна і потребує термінового вирішення
цілої низки проблем.
Для подальшого обмеження негативного
впливу на навколишнє середовище накопичених
відходів і відходів, що утворюються, необхідне
розв'язання пріоритетних для області
природоохоронних проблем.
Враховуючи наявність великих обсягів
накопичених токсичних відходів, відсутність
потужностей для їх знешкодження чи утилізації,
а також місць для їх видалення першочерговим
пріоритетом в сфері поводження з відходами
для Донецької області є забезпечення
утилізації та знешкодження накопичених
небезпечних відходів та таких що утворюються,
а також їх екологічно безпечне видалення.
Відсутність полігонів для захоронення
небезпечних відходів призводить до несанкціонованого
видалення цих відходів на звалища ТПВ,
які в свою чергу не відповідають природоохоронним
вимогам і стають екологічно небезпечними
місцями видалення відходів. А тому другим
пріоритетом для області є будівництво
полігонів для екологічно безпечного
видалення твердих побутових відходів
та упорядкування існуючих.
Враховуючи відсутність впродовж тривалого
часу законодавчої та нормативної бази
в сфері поводження з відходами та її інтенсивну
розробку і впровадження в термін виконання
програми одним з пріоритетів стає створення
регіональної системи управління відходами.
Основні напрямки вирішення цих пріоритетних
проблем:
· забезпечення суб'єктами господарської
діяльності максимального зниження обсягів
утворення, їх подальшу утилізацію чи
знешкодження відходів, їх екологічно
безпечне складування;
· ліквідація накопичувачів високотоксичних
відходів хімії та коксохімії (Макіївка,
Авдіївка, Маріуполь, Єнакієве, Горлівка)
з вирішенням питання утилізації накопичених
відходів;
· забезпечення екологічно безпечного
зберігання непридатних для використання
пестицидів накопичених у області з подальшим
їх знищенням та знешкодженням;
· створення потужностей з утилізації
та знешкодження небезпечних відходів,
у тому числі з використанням діючих потужностей
підприємств;
· упорядкування існуючих та будівництво
нових полігонів побутових відходів, будівництво
сміттєпереробних заводів;
· здійснити розробку обласної програми
поводження з небезпечними відходами,
їх утилізації, знешкодження, екологічно
безпечного складування;
· забезпечити ліцензування усіх видів
діяльності підприємств з небезпечними
відходами;
· організувати впровадження підприємствами
системи державного обліку і паспортизації
відходів (постанова КМУ № 2034 від 01.11.99р.);
· організувати роботу по створенню та
веденню реєстрів об'єктів утворення,
утилізації та видалення відходів
· створити регіональну інформаційно-аналітичну
систему "Відходи".
Охорона і раціональне використання земель
З метою забезпечення охорони і раціонального
використання земельних ресурсів області,
необхідно здійснити невідкладні заходи
по виконанню робіт, що значно впливають
на збереження та підвищення родючості
грунтів, запобігання їх забрудненню і
псуванню:
· рекультивація порушених та відпрацьованих
земель і недіючих відвалів породи;
· впровадження в виробництво грунтозахисної
системи землеробства з метою запобігання
негативного впливу водної та вітрової
ерозії на родючість грунтів;
· вивід з сівообігу деградованих земель
з подальшою їх консервацією; відновлення
родючості грунтів;
· розкорчування списаних багаторічних
насаджень; впровадження моніторингу
земель та ін..
Охорона і раціональне використання природних
рослинних та тваринних ресурсів, природно-заповідного
фонду
Внаслідок малочисельності та відсутності
необхідного матеріально-технічного забезпечення
спеціально уповноважених органів по
охороні рослинного, тваринного світу
та рибних ресурсів, що негативно впливає
на здійснення ефективного державного
контролю за їх використанням, в області
продовжується скорочення чисельності
деяких видів тварин, природних рибних
запасів, потребує активізації контроль
за використанням природних рослинних
ресурсів. Мають місце випадки незаконного
використання біологічних ресурсів і
браконьєрства.
Відсутність фінансування заходів по
проведенню державного кадастру та моніторингу
тваринного світу не дає змоги одержати
відповідні достовірні дані про стан,
чисельність та розповсюдження об'єктів
тваринного світу на території області,
та, з використанням цих даних, розробити
ефективні міри по збереженню біорізноманіття
та відтворенню фауни на рівні регіону.
В головній водній артерії Донбасу - річці
Сіверський Донець, наприклад, колись
водилися білуга, осетр, стерлядь, шемая.
В 1948 році промисловий вилов риби тут складав
102 тони, а вже в 1973 року промислове рибальство
в Сіверському Донці було заборонено в
зв'язку з відсутністю промислових запасів.
Основна причина такого стану річок області
обумовлена великим техногенним навантаженням
на екологічну систему, а також втручанням
в перебіг природних процесів. Природні
запаси риб настільки підірвані, що вийти
з такого стану природним шляхом вони
самостійно не зможуть, тому надія покладається
тільки на їх штучне відтворення.
В умовах збільшення лісокористувачів
та вкрай недостатнього фінансування
заходів догляду за лісонасадженнями,
лісовідтворення та лісовідновлення,
ці питання в області потребують термінового
вирішення. Збільшення лісовкритих площ
території області завжди було пріоритетом
в нашому густонаселеному та перевантаженому
промисловістю регіоні.
З метою подолання незадовільного стану
рослинних та тваринних ресурсів необхідно
здійснення низки дій:
n Забезпечити створення системи ведення
державного кадастру тваринного світу
на території області з метою отримання
достовірної інформації щодо сучасного
стану природних популяцій тварин, їх
розповсюдження, чисельності, дозволить
розробити заходи для збереження біорізноманіття
області;
n Створити систему моніторингу рідкісних
та таких, що перебувають під загрозою
зникнення об'єктів тваринного і рослинного
світу, з метою оперативного реагування
на зміни популяційного стану видів тварин
і рослин, перш за все занесених до Червоної
книги України, а також виявлення місць
їх перебування (зростання), з метою забезпечення
охороною;
n Здійснити заходи щодо розробки та реалізації
Програми відтворення туводних рибних
ресурсів в природних водоймах Донецької
області, в тому числі створення центру
штучного розведення рідкісних, занесених
до Червоної книги України видів риб з
метою здійснення заходів щодо збереження
біорізноманіття природних водних об'єктів
регіону;
n Забезпечити створення стійкої продуктивної
популяції плідників фазанів на території
державного лісового фонду Національного
природного парку "Святі Гори", щорічно
проводити розселення на території області
мисливських видів птахів та рідкісного
для області виду тварин сурка-байбака;
n Створити нові лісові насадження і провести
лісовідновлення на землях державного
лісового фонду та ерозійних і деградованих
землях площею 3 тис. га, що дуже важливе
перш за все для збільшення лісистості
території області в цілому та для захисту
грунтів від ерозії;
n Суттєво підвищити ефективність здійснення
державного контролю за використанням
природних рослинних і тваринних ресурсів,
боротьби з проявами браконьєрства з метою
оперативного реагування на випадки порушень
природоохоронного законодавства та сталої
оперативної координації заходів по охороні
тваринного та рослинного світу.
Виходячи з існуючих якісних та кількісних
показників природно-заповідного фонду,
умов сучасного господарювання та з метою
забезпечення виконання Загальнодержавної
програми формування національної екологічної
мережі України на 2000-2015 роки, затвердженої
Законом України від 21.09.2000 №1989-Ш, пріоритетними
проблемами в галузі заповідної справи,
що потребують розв'язання, є:
n збільшення площі та формування оптимальної
репрезентативної мережі природно-заповідного
фонду;
n інвентаризація сучасного стану та організація
систематичних спостережень за станом
заповідних природних комплексів та об'єктів;
n створення та ведення кадастру природно-заповідного
фонду;
n вжиття заходів щодо збереження природно-заповідного
фонду;
n забезпечення реалізації заходів щодо
формування регіональної екологічної
мережі;
n вдосконалення режиму охорони та використання
інших природних територій, що особливо
охороняються.
Стратегія вирішення пріоритетних проблем
в галузі заповідної справи
З метою вирішення пріоритетних проблем
протягом 2001-2005 років потрібно вжити комплекс
організаційних заходів, а саме:
n забезпечити розробку проектів організації
територій та підтримання регіональних
ландшафтних парків;
n розробити програму розширення мережі
території та об'єктів природно-заповідного
фонду до 5% площі області;
n продовжувати роботи щодо розширення
існуючих та створення нових заповідних
територій;
n забезпечити поетапну інвентаризацію
та розробку науково-обгрунтованих рекомендацій
щодо вдосконалення встановленого режиму
охорони заповідних природних комплексів
та об'єктів;
n розробити наукові засади формування
регіональної екологічної мережі;
n забезпечити створення та ведення кадастру
природно-заповідного фонду.
Охорона і раціональне використання мінеральних
ресурсів
Основні проблеми, які потребують вирішення:
· діяльність підприємств призводить
до забруднення водоносних горизонтів,
що використовуються для господарсько-питного
водопостачання;
· недостатньо здійснюється використання
супутніх корисних копалин;
· робота вугільних шахт викликає просідання
поверхні над гірськими виробленнями,
розвиток деформацій, ерозії, підтоплення;
у зв'язку з процесом закриття неперспективних
вугільних шахт, що почався в 1996-1997р.р.,
до існуючих екологічних проблем, зумовлених
виробничою діяльністю гірничодобувних
підприємств, додається необхідність
комплексної оцінки змін екологічної
ситуації і вживання заходів по мінімізації
негативних наслідків закриття вугільних
шахт.
Забезпечення радіаційної безпеки
Для забезпечення стабілізації і поліпшення
екологічного стану в Донецькій області
необхідно посилення радіаційного контролю.
З метою забезпечення радіаційної безпеки
на законсервованому сховищі радіоактивних
відходів, який розташований на землях
Донецького казенного заводу хімічних
виробів, його пропонується перезахоронити.
Юридична невизначеність сховища не дає
можливості кваліфіковано проводити його
радіаційне обстеження та проводити роботи
по його технічному обслуговуванню, через
що виникає можливість розгерметизації
та попадання у навколишнє природне середовище
радіоактивних відходів.
Для оперативного реагування на зміну
радіаційного фону необхідно створити
систему автоматичного радіаційного моніторингу
земель і навколишнього середовища в Донецькій
області. В 2001-2005 роках планується створення
системи автоматичного радіаційного моніторингу
земель і навколишнього середовища в м.м.
Донецьку, Краматорську, Маріуполі, Шахтарську,
Красноармійську. Це потребує створення
відповідної матеріально-технічної та
фінансової бази.
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про
захист людини від впливу іонізуючого
випромінювання" необхідно розробити
обласну регіональну програму захисту
населення від впливу іонізуючого випромінювання.
Забезпечення екологічного контролю та
управління природо-охоронною діяльністю
Основні напрями державної політики України
у галузі охорони довкілля, використання
природних ресурсів та забезпечення екологічної
безпеки, Затверджені Постановою Верховної
Ради України від 05.03.98 №188/98 серед основних
пріоритетів визначають стабілізацію
та поліпшення екологічного стану в містах
і промислових центрах Донецько-Придніпровського
району.
Вирішення цієї проблеми вимагає запровадження
нових організаційно-економічних засад
управління техногенними навантаженнями,
раціональним використанням природних
ресурсів і розміщенням продуктивних
сил в поєднанні з впровадженням новітніх
наукових досягнень, енерго- і ресурсозберігаючих
технологій, маловідходних та екологічно
безпечних технологічних процесів, застосуванням
відновлюваних джерел енергії, розв'язанням
проблем утилізації і повторного використання
промислових відходів.
Для забезпечення стабілізації і поліпшення
екологічного стану в Донецькій області
необхідно посилити екологічний контроль,
в т.ч. радіаційний, перевірку небезпечних
речовин на 5 прикордонних постах і в секторі
внутрішнього екоконтролю при транскордонному
переміщенні небезпечних вантажів в пунктах
пропуску через державний кордон України
та організувати обов'язковий екологічний
контроль під час провозу вантажів через
митний кордон спеціальних економічних
зон, територій пріоритетного розвитку
області.
З урахуванням загально-національних
підходів та екологічного стану області
програма спрямована на скоординовані
дії обласних природоохоронних структур,
органів влади і суб'єктів господарювання
на довгостроковий період.
Для забезпечення належного стану природного
середовища області необхідні спільні
дії щодо:
- зниження техногенного навантаження
на природне середовище і ресурсо-збереження
всіма суб'єктами господарчої діяльності;
- реалізації вимог екологічного законодавства
на своїй території органами місцевого
самоврядування;
- державного контролю за станом природного
середовища і джерелами його забруднення
та порушення;
- залучення до охорони навколишнього
природного середовища населення області.