Екологічні проблеми функціонування атомних електростанцій

З огляду на все перераховане вище, можна зробити висновок, що перспективи розвитку атомної енергетики у світі будуть різноманітні для різних регіонів і окремих країн, виходячи з потреб і електроенергії, масштабів території, наявності запасів органічного палива, можливості притягнення фінансових ресурсів для будівництва й експлуатації такої достатньо дорогої технології, впливи суспільної думки в даній країні і ряду інших причин.

Окремо  роздивимося перспектива атомної енергетики в Україні. Створений у Росії замкнутий науково-виробничий комплекс технологічно пов'язаних підприємств охоплює всі сфери, необхідні для функціонування атомної галузі, включаючи видобуток і переробку руди, металургію, хімію і радіохімію, машино- і приладобудування, будівельний потенціал. Унікальним є науковий і інженерно-технічний потенціал галузі. Промислово-сировинний потенціал галузі дозволяє в майбутньому забезпечити роботу АЕС України і СНД на багато років уперед, крім того, плануються роботи з залучення в паливний цикл накопиченого збройового урану і плутонію. Росія може експортувати природний і збагачений уран на світовий ринок, з огляду на, що рівень технології видобутку і переробки урану по деяких напрямках перевершує світовий, що дає можливість в умовах світової конкуренції утримувати позиції на світовому урановому ринку. Але подальший розвиток галузі без повернення до неї довіри населення неможливо. Для цього потрібно на базі відкритості галузі формувати позитивну суспільну думку і забезпечити можливість безпечного функціонування АЕС під контролем МАГАТЕ. З огляду на економічні трудності України, галузь зосередиться найближчим часом на безпечній експлуатації існуючих потужностей із поступовою заміною блоків першого покоління, що відпрацювали, найбільше зробленими російськими реакторами (РБМК -1000, 500, 600), а невеличкий ріст потужностей відбудеться за рахунок завершення будівництва вже початих станцій. На тривалу перспективу в Україні ймовірний ріст потужностей з переходом на АЕС нових поколінь, рівень безпеки й економічні показники яких забезпечать стійкий розвиток галузі на перспективу.

У діалозі  прихильників і супротивників атомної  енергетики необхідні повна і  точна інформація зі стана справ  у галузі як в окремій країні, так і у світі, науково обгрунтовані прогнози розвитку і потреби в  атомній енергії. Тільки на шляху  гласності і інформативності  можуть бути досягнуті прийнятні результати. Більш 400 блоків в усьому світі (за даними, що утримується в Інформаційній системі МАГАТЕ по енергетичних реакторах на кінець 1994 року, у 30 країнах експлуатується 432 АЕС загальною потужністю приблизно 340 ГВт) забезпечують вагому частку потреб товариства в енергії. Мільйони людей у світі добувають уран, збагачують його, створюють устаткування і будують атомні станції, десятки тисяч учених працюють у галузі. Це одна з найбільше потужних галузей сучасної індустрії, що стала вже її невід'ємною частиною. І хоча зліт атомної енергетики зараз заміняється періодом стабілізації потужностей, з огляду на позиції, завойовані атомною енергетикою за 40 років, є надія, що вона зможе зберегти свою частку у світовому виробництві електроенергії на досить тривалу перспективу, поки не буде сформований єдиний погляд у світовому співтоваристві на необхідність і масштаби використання атомної енергетики у світі.

                                  Задачі в області атомної енергетики.

перший  етап (1998-2000 роки) - модернізація чинних АЕС із метою продовження їхньої безпечної експлуатації, нарощування  потужностей за рахунок початого і розконсервованого будівництва, розробка і початок будівництва  головних енергоблоків нового покоління  на основі засвоєних технологій;

другий  етап (2001-2005 роки і період до 2010 року) - нарощування потужностей на базі енергоблоків нового покоління, підвищення техніко-економічних показників чинних АЕС, у тому числі за рахунок продовження терміна їхньої експлуатації, висновок з експлуатації енергоблоків, відпрацювавши ресурс, початок великомасштабного розвитку атомної енергетики після 2010 року на базі енергоблоків нового покоління.

                                                            Основні заходи .

- забезпечення  безпечної експлуатації чинних  АЕС, продовження терміна їхньої  експлуатації;

технічне  переозброєння і реконструкція  чинних АЕС:

Запорізької АЕС, Південноукраїнської АЕС та Хмельницької.

Добудова 2-го енергоблоку ХАЕС, 3-го енергоблоку  Ровенської АЕС.

будівництво АЕС нового покоління, у тому числі:

Кримської та Чигиринської АЕС;

надійне паливозабезпечення.

Ремонт  “саркофага” на ЧАЕС;

У області  забезпечення безпеки АЕС Програмою  передбачаються:

• модернізація і створення сучасних систем і устаткування для забезпечення безпечної і надійної експлуатації чинних АЕС ;
• забезпечення експлуатації і розвитки дослідницьких реакторів і експериментальної бази при проведенні робіт в обгрунтування безпеки чинних і знову проектованих АЕС;
• удосконалювання обертання з радіоактивними відходами на АЕС і площадках дослідницьких реакторів;
• створення комплексу теплофізичних стендів для обгрунтування безпеки чинних і знову проектованих АЕС;
• науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи з обгрунтування безпеки АЕС із реакторами нового покоління, у тому числі аналіз малоймовірних важких аварій.

У області  технічного переозброєння і реконструкції  чинних АЕС необхідно продовжити реалізацію заходів, спрямованих на підвищення безпеки енергоблоків чинних АЕС і продовження їхнього терміна служби, а також по висновку з експлуатації енергоблоків АЕС, що виробили свій ресурс.

• У області паливозабезпечення АЕС передбачається: забезпечення чинних АЕС ядерним паливом із високими показниками безпеки й експлуатаційної надійності; удосконалювання активних зон і паливних циклів чинних АЕС;
• розробка активних зон і паливних циклів АЕС нового покоління, у тому числі з використанням змішаного уран-плутонієвого палива;
• розробка технологій обертання з паливом , що відпрацювало , АЕС і відходами його переробки а також:

- одним  із основних завдань у енергетичному  комплексі є більш ефективне використання встановлених генеруючи потужностей;

- приватизація  галузі;

- залучення  стратегічних інвесторів;

- стабілізація  та нарощення потужностей. 

Розвиток  атомної енергетики буде сприяти:

• забезпеченню енергетичної складової національної безпеки України за рахунок економії органічного палива, зниження техногенного впливу на навколишнє середовище, забезпечення конкурентноздатності українських АЕС на внутрішньому і міжнародних ринках;
• забезпеченню енергопостачання энергодефіцитних віддалених і важкодоступних районів країни;
• зберіганню наукового і виробничого потенціалу ядерно-енергетичного комплексу і виробничих потужностей атомного енергетичного машинобудування, приладобудування і будівельних потужностей;
• рішенню екологічних проблем техногенного впливу енергетичних технологій на навколишнє середовище і здоров'я людини;
• розширенню можливостей передачі енергетичних технологій на базі АЕС нового покоління за рубіж, а також експорту електроенергії від АЕС;
• забезпеченню формування об'єктивної суспільної думки на основі аргументованої і сформульованої політики розвитку атомної енергетики для рішення стратегічних задач енергетичної безпеки України і переходу до великомасштабного розвитку атомної енергетики;
• створенню правової бази для безпечного і економічного розвитку атомної енергетики;

підтримці раціонального тарифної політики на загальноукраїнському оптовому ринку електричної енергії (потужності).

                                              Екологічна оцінка Програми

Екологічна  безпека чинних АЕС визначається відповідністю проектних і фактичних  показників їхній функціонування встановленим правилам і нормам безпеки.

Середньорічна доза опромінення персоналу на АЕС (за результатами багаторічних спостережень) при чинних нормах радіаційної безпеки  НРБ-96 (індивідуальна доза опромінення  персоналу АЕС нижче 2 сЗв) складала для АЕС:

• із реакторами ВВЭР-440 від 0,3 до 0,8 сЗВ;
• с реакторами вВЭР-1000 від 0,1 до 0,3 сЗв; із реакторами рБМК-1000 від 0,5 до 1 сЗв.

Радіаційна  обстановка в районі розміщення АЕС  в основному визначається природними

джерелами іонізуючих випромінювань. Радіонукліди реакторного походження практично неможливо виділити в зовнішньому середовищі на фоні глобальних радіонуклідів через їхню незначну кількість.

При нормальній експлуатації АЕС за межами промислової  площадки забруднення об'єктів зовнішнього  середовища (грунти, рослинності, води) знаходиться на рівні фонових значень.

На всіх АЕС заборонений злив у поверхневі водойми будь-яких стічних вод з утриманням у них хоча б одного виду радіонукліда вище припустимого розміру скидання.

Рівень зовнішнього гамма-випромінення за межами промислової площадки АЕС не перевищує 15-18 мкр/г, практично не збільшується з часом і не змінюється зі збільшенням відстані. Даний рівень в основному обумовлений місцевими коливаннями природного радіаційного фона. Для всіх чинних АЕС Росії за узгодженням із регіональними органами контролю за станом навколишнього середовища введені екологічні паспорти, у яких відбиті основні характеристики АЕС, пов'язані з впливом на навколишнє середовище як при нормальній експлуатації, так і при аваріях. Екологічний паспорт є одним з основних документів, що підтверджують екологічну безпеку об'єкта.

На підставі наявного великого практичного матеріалу  по контролі утримання радіонуклідів  в об'єктах навколишнього середовища в районі розміщення чинних АЕС можна зробити висновок, що вплив їх на екологічну обстановку незначно і не подає небезпеки для населення і навколишнього середовища, що є одним із чинників оздоровлення навколишнього середовища.

                                       Екологічна безпека проектованих АЕС

З метою поліпшення екологічної обстановки в регіонах країни необхідно широке впровадження АЕС третього покоління, що відрізняються підвищеною безпекою, що дозволить прискорити процес оздоровлення екологічної обстановки при заміщенні енергетичних потужностей, що вибувають, у тому числі й об'єктів, що працюють на органічному паливі. АЕС нового покоління проектуються таким чином, що радіаційні впливи на населення і навколишнє середовище при нормальній тривалій експлуатації, гаданих порушеннях і проектних аваріях не призводять до перевищення встановлених доз опромінення населення, а при поза проектних аваріях обмежують цей вплив.

При розробці проекту АЕС третього покоління  ключовим моментом є забезпечення мір екологічної безпеки. Дані вимоги на стадії техніко-економічного обгрунтування включаються в Оцінку впливу АЕС на навколишнє середовище, а в складі проекту - в Обгрунтування екологічної безпеки АЕС.

Оцінка  прийнятності технічних рішень у проектах реакторних установок третього покоління заснована на аналізі безпеки для всіх режимів роботи станції - нормальна експлуатація, порушення нормальної експлуатації, проектні аварії, поза проектні аварії.

АЕС із реакторними установками вВЭР-640 або вВЭР-1000 спроектовані таким чином, що радіаційний вплив на населення  і навколишнє середовище при нормальній тривалій роботі і гаданих експлуатаційних  порушеннях не призводить до перевищення  доз опромінення населення, установлених вимогами сучасної нормативної документації.

• Проведені оцінки очікуваних рівнів опромінення населення при аваріях на енергоблоках вВЭР-640 і вВЭР-1000 і зіставлення їх із дозовими критеріями для прийняття рішень по захисті населення у випадку аварії ядерного реактора дозволили зробити такі висновки: проектні аварії по радіаційних впливах на навколишнє середовище не виходять за III рівень шкали МАГАТЕ і ставляться до класу інцидентів; можливість прийняття екстрених заходів, пов'язаних із уведенням плану захисних заходів, включаючи евакуацію населення, за межами промислової площадки АЕС значно менше можливості досягнення граничного викиду.

Аналіз  радіаційних характеристик показав  більш високий ступінь надійності і безпеки для навколишнього  середовища і населення енергоблоків із реакторними установками ВВЭР-640 і ВВЭР-1000 у порівнянні з енергоблоками  попередніх поколінь як при нормальній експлуатації, так і при аваріях  різноманітних класів ваги.