Еклого- економічне обґрунтування проектних рішень

 

 

Площа ріллі дорівнює 662.04 ,з них більшу частину  ( 436.32) займає польова  сівозміна. Польова сівозміна розміщена  вздовж  всієї південної  та центральної частини земель сільської ради. Овочева культура розміщена біля господарського двору на схилах більше 30 . Кормові сівозміни  1 та 2 розміщена біля населеного пункту: 1-ша в південно західній частині , 2-га в південно східній частині.

Таблиця 3.2.7     

 Структура полів сівозміни

Назва сівозміни	Площа ,га	Структура полів,%
1	2	3
Польова	436.32	65.9
Овочева	48.82	7.4
Кормова1	86.1	13.0
Кормова2	90.8	13.7
Всього ріллі	662.04	100

 

 

Як вже нагадувалось польова сівозміна займає більшу частину орних земель(ріллі), а саме -65.9%,відповідно овочева-7.4%,кормова1-13.0%,кормова2-13.7%.

Таблиця3.2.8     

Система чергування культур в сівозміні  2 варіант

 

Тип сівозміни	Роки чергування	Сільськогосподарська культура
1	2	3
Польова	1	Озима пшениця
	2	Озима пшениця
	3	Картопля
	4	Льон
	5	Кукурудза на зерно
	6	Ячмінь
	7	Картопля
	8	Буряки цукрові
	9	Озима пшениця
	10	Льон
Овочева	1	Капуста
	2	Помідори
	3	Цибуля
	4	Горох
Кормова1	1	Кукурудза на зелений корм
	2	Люпин на зелену масу
	3	Трави багаторічні
	4	Кукурудза на силос
Кормова2	1	Горохо-вівсяна суміш
	2	Кукурудза на зерно
	3	Буряки кормові
	4	Трави багаторічні
	5	Кукурудза на зерно

 

 

Згідно другого варіанту проету впорядкування території сівозмін переважають кормові та зернові культури ,а також невеликий відсоток займають овочеві культури .

 

3.3 Аналіз варіантів  організації території сівозмін

 

В ході виконання даного курсового проекту було запроектовано два варіанти проектів впорядкування території сівозміни. В першому варіанті було запроектовано 3 типи сівозмін: польова, кормова та ґрунтозахисна. А в другому варіанті ,на тій же території, було запроектовано 4 сівозміни: 2 кормових,польову та овочеву.

В першому варіанті запроектована ґрунтозахисна сівозміна на схилах більше трьох градусів. Це вплине позитивно на навколишнє екологічне становище, зупинить ерозію грунтів, відбудеться покращення та відновлення верхнього шару грунту. Також завдяки кормової сівозміни тваринництво буде забезпечене кормовиробництвом

В другому варіанті  не було запроектовано ґрунтозахисної сівозміни але запроектована овочева. Після овочевих культур покращується хімічний та фізичний склад грунтів. В даному випадку тваринництво теж буде забезпечене кормами. Продукцію польової сівозміни піде на продаж.

 

3.4 Інженерно –біологічне облаштування території

 

Людина фітомеліоративною діяльністю може досить ефективно запобігати впливам несприятливих природних явищ – ерозійним процесам, суховіям та піщаним бурям, заметілям тощо.

Для боротьби з ґрунтовою ерозією розробляють зональні комплекси взаємодоповнюючих агротехнічних, лісомеліоративних, гідротехнічних заходів. Протиерозійна організація території розглядається як сукупність науково-обґрунтованих та перевірених практичною діяльністю організаційних, фітомеліоративних та інших заходів, направлених на раціональне використання земельних ресурсів з попередженням розвитку ґрунтової ерозії.

Протиерозійна організація території передбачає як розробку і впровадження технічної меліорації для попередження водної ерозії, так і розробку проекту ефективної системи фітомеліоративних насаджень.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.Еколого-економічне обґрунтування проектних рішень

4.1 Впровадження  природоохоронних заходів

В умовах інтенсифікації сільськогосподарського виробництва збільшується вплив людини на природне середовище, особливо на земельні ресурси. Основою проекту є його екологічна ефективність, що проявляється в виконанні екологічних та природоохоронних норм до всіх складових частин проекту. До основних показників екологічної ефективності в проектах внутрігосподарського землеустрою відносяться:

-дані комплексної оцінки впливу землеустрою на якісний стан земель

-відомості про зниження процесів водної ерозії та дефляції

-інформація про природоохоронне облаштування території

-дані, що характеризують екологічне облаштування території

 

4.2 Економічна  ефективність проектних рішень

 

У даному розділі проводимо розрахунок валової продукції тваринництва та рослинництва, а також прибуток від виробництва сільськогосподарської продукції. Щоб визначити  обсяги виробництва необхідно врахувати  склад угідь і сівозмін та структуру посівних площ. Для цих розрахунків застосовується урожайність сільськогосподарських культур.

 Урожайність – кількість  зібраного врожаю з одного  гектара площі, виражена в центнерах. Урожайність залежить від біотичних  і абіотичних факторів.

На урожайність впливають біотичні і абіотичні фактори.

Абіотичні фактори – це фактори зовнішнього середовища, які не залежать від впливу людини, але до яких людина може пристосувати свою діяльність, вивчивши їх досконало.

Біотичні фактори – це фактори, які характеризують біологічну сторону с/г культур,на які людина може впливати покращенням природного сортового складу, на які людина може впливати покращенням природного сортового складу, підвищенням продуктивності.

 

Таблиця 4.2.1                             

Структура посівних площ 1 варіант

 

№ п/п	Вид культур	Площа			В т.ч. по сівозмінах
		%	га	польова		кормова	грунтозахисна
1	2	3	4	5		6	7
1	Озима пшениця	14.12	93.5	48.8			18.6+26.1
2	Льон	14.28	94.3	49.9+44.4
3	кукурудза на силос	7.98	52.8	52.8
4	Озиме жито	7,85	52.0	52.0
5	Картопля	8.52	56.4	56.4
6	Люцерна	14,05	93			42.6+50.4
7	Кукурудза на зерно	7.40	49			49
8	Коренеплоди	7,08	46.9			46.9
9	Горохо вівсяна суміш	7,84	51.9			51.9
10	Багаторічні трави	7.01	46.4				21.1+25.3
11	Горох	3.84	25.4				25.4
12	ВСЬОГО	100	662.04	305		240.8	116.5

 

 

Вивчаючи дану таблицю можна сказати що найбільш поширеними культурами згідно першого варіанту є озима пшениця, льон та люцерна що займають по два поля .

 

 

Таблиця 4.2.2                       

Структура посівних площ 2 варіант

 

№ п/п	Вид культур	Площа		В т.ч. по сівозмінах
		%	га	Польова	Овочева	Кормова1	Кормова2
1	2	3	4	5	6	7	8
1	Озима пшениця(2)	13.13	86,95	42+44,95
2	Горох на зерно	6.43	42.6	42.6
3	Картопля (2)	13.41	88.8	44.3+44.5
4	Льон	6.40	42.4	42.4
5	Кукурудза на зерно (2)	9.32	61.7	43.5			18.65
6	Ячмінь ярий	6.44	42.6	42.6
7	Буряки цукрові	6.65	44	44
8	Соняшник	6.79	44.95	44.95
9	Капуста	1.92	12.7		12.7
10	Помідори	1,96	13		13
Продовження таблиці 4.2.2
1	2	3	4	5	6	7	8
11	Цибуля	1,93	12.5		12.5
12	Горох	1,59	10.5		10.5
13	Кукурудза на зелений корм	3.16	20.9			20.9
14	Люпин на зелену масу	3,16	20.9			20.9
15	Трави однорічні	3,19	20.9			20.9
15	Кукурудза на силос	3.52	23.3			23.3
17	Горохо-вівсяна суміш	2,79	18.5				18.5
18	Буряки кормові	2,79	18.5				18.5
19	Кормові гарбузи	2,79	18.5				18.5
	ВСЬОГО	100	662.04	436.32	48.82	86.1	90.8

 

 

   Враховуючи вище  названі фактори, можна розрахувати  урожайність на перспективу, якщо  взяти за основу фактичну урожайність (таблиця4.3.3)

Таблиця 4.3.3   

 Розрахунок урожайності  на перспективу 1 варіант

 

№ п/п	Вид культур	Урожайність фактична ц/га	Урожайність перспективна ц/га
1	2	3	4
1	Озима пшениця	35	45.50
2	Льон	15	19.5
3	кукурудза на силос	375.63	488.32
4	Озиме жито	27	35.10
5	Картопля	150	195
6	Люцерна	300	390.00
7	Кукурудза на зерно	50	65.00
8	Коренеплоди	600	780
9	Горохо вівсяна суміш	25	32.5
10	Багаторічні трави	300	390
11	Горох	30	39
	ВСЬОГО	1907,63	2479,919

 

 

   За даною таблицею  можна зробити висновок, що найбільш  перспективну врожайність мають  коренеплоди - 780 ц/га 

   Перспективна врожайність  передбачає збільшення на 30% за  рахунок врахування природних  факторів та правильного добору  сільськогосподарських культур.

 

Таблиця 4.2.4   

 Розрахунок урожайності  на перспективу 2 варіант